ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1135/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

прокуратури - Керничний Н.І. (прокурор),

відповідачів:

1) Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (далі - Рада, скаржник) - не з`явився,

2) ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ради

на рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 (головуючий - суддя Добреля Н.С.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 (головуючий - суддя Гетьман Р.А., судді: Сгара Е.В., Склярук О.І.)

у справі №922/1135/23

за позовом Керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави

до Ради, ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору.

ВСТУП

Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення Ради, визнання недійсним договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому зазначив про те, що у зв`язку з внесеними змінами до законодавства щодо приватизації державного і комунального майна тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не проводиться приватизація об`єктів, розташованих на територіях адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових або наближених до зони бойових дій. Оскільки територія всього Лозівського району Харківської області була віднесена до переліку громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, то проведена Радою приватизація спірної нежитлової будівлі відбулася з порушенням чинного законодавства України.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.08.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Ради від 23.12.2022 №258 «Про приватизацію об`єкту нерухомого майна комунальної власності шляхом викупу». Визнано недійсним договір від 27.12.2022, укладений відповідачами щодо купівлі-продажу одноповерхової нежитлової будівлі. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Раді нежитлову будівлю, шляхом складання акту приймання-передачі, а Раду зобов`язано прийняти вказане приміщення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з судовими рішеннями, Рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права у вирішенні питання застосування пункту 74 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а саме абзацу першого зазначеного пункту, де вказано, що не проводиться приватизація об`єктів, розташованих на територіях адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. На думку Ради, саме з питання визначення органу, який уповноважений вищевказаною нормою Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" затверджувати перелік територій, що знаходяться у зоні бойових дій, відсутній висновок Верховного Суду, оскільки як суд першої інстанції так і апеляційний суд вважають, що таким органом в спірних правовідносинах може бути Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу прокурор заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

5.2. Від ОСОБА_1 до Суду 10.01.2024 надійшла заява про розгляд справи без його участь. У заяві ОСОБА_1 також зазначає про те, що підтримує касаційну скаргу, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

5.3. Від Ради до Суду 19.01.2024 надійшла заява про розгляд справи без участі представника Ради.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ОСОБА_1 26.10.2022 звернувся до Ради із заявою, в якій просив включити нежитлову будівлю, загальною площею 436,5 кв м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.

6.2. Рішенням XXXII сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області «Про включення нових об`єктів до переліку нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації у 2022 році» від 27.10.2022 №804-VIII включено до переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації у 2022 році, затвердженого рішенням XXIII сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 20.01.2022 №644-VIII, наступний об`єкт - нежитлова будівля, загальною площею 436,5 кв м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Також вирішено здійснити приватизацію вищезазначеного об`єкту нерухомого майна комунальної власності шляхом продажу на електронному аукціоні без умов.

6.3. Рішенням виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області «Про утворення аукціонної комісії для продажу об`єкту малої приватизації» від 03.11.2022 №225 вирішено утворити аукціонну комісію для продажу об`єкту малої приватизації - нежитлова будівля, загальною площею 436,5 кв м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

6.4. Аукціонною комісією вирішено провести обстеження об`єкту малої приватизації нежитлової будівлі, загальною площею 436,5 кв м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 зі складанням відповідного акту (протокол від 09.11.2022 №1).

6.5. За результатами обстеження встановлено, що об`єкт знаходиться в аварійному стані, ремонту та відновленню не підлягає, не придатний для використання за цільовим призначенням (акт обстеження об`єкту малої приватизації від 11.11.2022).

6.6. На засіданні аукціонної комісії, оформлене протоколом від 01.12.2022 №2, вирішено затвердити умови продажу об`єкту нерухомого майна комунальної власності нежитлової будівлі, загальною площею 449,9 кв м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 без змін. Встановлено стартову ціну об`єкта малої приватизації 57 892,00 грн.

6.7. Рішенням XXXIV позачергової сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 07.12.2022 №826-VIII затверджені умови продажу об`єкту нерухомого майна комунальної власності нежитлова будівля, загальною площею 449,9 кв м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

6.8. Згідно з протоколом про результати електронного аукціону ТОВ «Е-ТЕНДЕР» від 22.12.2022 №SPE001-UA-20221216-09419 єдиним учасником електронного аукціону був ОСОБА_1 , який запропонував ціну продажу лота в розмірі 57 892,00 грн.

6.9. Рішенням виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області «Про приватизацію об`єкту нерухомого майна комунальної власності шляхом викупу» від 23.12.2022 №258 (далі - Рішення) затверджено протокол електронного аукціону №SPE001-UA-20221216-09419 ТОВ «Е-ТЕНДЕР» від 22.12.2022. Здійснено приватизацію об`єкту нерухомого майна комунальної власності нежитлової будівлі, загальною площею 449,9 кв м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом викупу безпосередньо гр. ОСОБА_1 за запропонованою ним ціною 57 892,00 грн.

6.10. Радою (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 27.12.2022 укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області Щербиною В.В. та зареєстрований у реєстрі за №1277 (далі - Договір).

6.11. Згідно з умовами Договору продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець приймає у власність майно і сплачує за нього грошову суму на умовах цього Договору. Нежитлова будівля, яка відчужується за цим Договором, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 449,9 кв м.

6.12. Право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 449,9 кв м, за ОСОБА_1 зареєстровано 27.12.2022, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2022 №318911965.

6.13. Рішенням XXXVI сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 12.01.2023 №864-VIII вирішено визнати завершеною процедуру малої приватизації об`єкту нерухомого майна комунальної власності нежитлова будівля, загальною площею 449,9 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 в зв`язку з переходом права власності на зазначений об`єкт до покупця гр. ОСОБА_1 .

6.14. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Радою було порушено порядок приватизації комунального майна під час дії воєнного стану, а саме пункту 74 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу» від 23.08.2022 №952, з огляду на, що оспорюване рішення Ради підлягає визнанню незаконним та скасуванню як таке, що прийняте з порушенням чинного законодавства про приватизацію. Суди вказали, що визнання рішення незаконним та його скасування усуває передбачені законом правові підстави для укладення договору купівлі-продажу. Зміст цього договору є таким, що суперечить актам цивільного законодавства та є підставою для визнання його недійсним. Суди зазначили, що з урахуванням визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним договору купівлі-продажу позовна вимога про зобов`язання повернути нежитлову будівлю, яка в свою чергу є похідною від названих вимог, також підлягає задоволенню.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1 Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №922/1135/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. - головуюча, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2023 відкрито касаційне провадження у справі №922/1135/23 за касаційною скаргою Ради на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023, яким позов задоволено, та постанова Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023, прийнята за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.4. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.5. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).

8.6. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норми матеріального права - пункту 74 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а саме абзацу першого зазначеного пункту, де вказано, що не проводиться приватизація об`єктів, розташованих на територіях адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. На думку скаржника, саме з питання визначення органу, який уповноважений вищевказаною нормою Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" затверджувати перелік територій, що знаходяться у зоні бойових дій, відсутній висновок Верховного Суду, оскільки як суд першої інстанції так і апеляційний суд помилково вважають, що таким органом у спірних правовідносинах може бути Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

8.7. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, як підстави касаційного оскарження з точки зору застосуваннями судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

8.8. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

8.9. Частиною четвертою статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

8.10. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8.11. Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

8.12. Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування України» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

8.13. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (стаття 1 Закону України «Про місцеве самоврядування України»).

8.14. У статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування України» зазначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

8.15. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

8.16. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

8.17. Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області «Про включення нових об`єктів до переліку нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації у 2022 році» від 27.10.2022 №804-VIII включено до переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації у 2022 році, затвердженого рішенням XXIII сесії VIII скликання Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 20.01.2022 №644-VIII, наступний об`єкт - нежитлова будівля, загальною площею 436,5 кв м, розташована за адресою: 64889, Харківська область, Лозівський район, с. Миколаївка Друга, вул. Центральна, 35. Також вирішено здійснити приватизацію вищезазначеного об`єкту нерухомого майна комунальної власності шляхом продажу на електронному аукціоні без умов.

8.18. Рішенням виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області «Про приватизацію об`єкту нерухомого майна комунальної власності шляхом викупу» від 23.12.2022 №258 затверджено протокол електронного аукціону №SPE001-UA-20221216-09419 ТОВ «Е-ТЕНДЕР» від 22.12.2022. Здійснено приватизацію об`єкту нерухомого майна комунальної власності нежитлової будівлі, загальною площею 449,9 кв м, розташованої за адресою: 64889, Харківська область, Лозівський район, село Миколаївка Друга, вул. Центральна, 35 шляхом викупу безпосередньо гр. ОСОБА_1 за запропонованою ним ціною 57 892,00 грн.

8.19. Радою (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 27.12.2022 укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області Щербиною В.В. та зареєстрований у реєстрі за №1277.

8.20. Згідно з частиною десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

8.21. Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

8.22. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

8.23. Вказані правові позиції викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема: від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 31.05.2023 у справі 916/2064/20, від 21.03.2023 у справі № 920/456/19, від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.

8.24. Приймаючи оспорювані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що проведення процедури приватизації/приватизації під час дії прямої заборони її проведення на території Близнюківської селищної територіальної громади [адже територія Лозівського району Харківської області віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)], не відповідає чинним нормативно-правовим актам з огляду на таке.

8.25. Верхвний Суд виходить з того, що згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

8.26. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" від 28.07.2022 №2468-IX внесені зміни, зокрема до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", які набрали чинності 19.08.2022.

8.27. Розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" доповнений пунктом 74, згідно з положеннями абзацу 2 якого тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не проводиться приватизація об`єктів, розташованих на територіях адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

8.28. Повноваження Кабінету Міністрів України врегульовані, зокрема: пунктами 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10 статті 116 Конституції України. Законом України "Про Кабінет Міністрів України" відповідно до Конституції України визначено організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України.

8.29. Кабінетом Міністрів України, з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» від 28.07.2022 №2468-IX з метою приведення у відповідність до Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» правил проведення електронних аукціонів, 23.08.2022 прийнято постанову №952 «Про внесення змін до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу».

8.30. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу» від 23.08.2022 №952 (набрала чинності 27.08.2022; в редакції від 23.08.2022) установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування не проводиться приватизація об`єктів, які розташовані на територіях адміністративно-територіальних одиниць, перелік яких затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

8.31. З положень преамбули Наказу №75 (в редакції Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 13.09.2022 №206) вбачається, що Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 жовтня 2022 року затверджений відповідно до, зокрема, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу» від 23.08.2022 №952.

8.32. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 06.12.2022 №1364 (набрала чинності 25.12.2022) установлено, зокрема, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій (пункт 1).

8.33. Цією ж постановою внесені зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу» від 23.08.2022 №952. Згідно з внесеними змінами редакція пункту 2 стала такою «установити, що на період дії правового режиму воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування не проводиться приватизація об`єктів, які розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій» (набрала чинності 25.12.2022).

8.34. На виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 22.12.2022 №309 (далі - Наказ №309, набрав чинності 27.12.2022) затвердило перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

8.35. Як установлено судами попередніх інстанцій, перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не проводиться приватизація об`єктів, затверджувався Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а саме: в період з 27.08.2022 по 26.12.2022 на підставі Наказу №75, з 27.12.2022 на підставі Наказу №309.

8.36. Оспорювана процедура приватизації проводилася з 27.10.2022 (дата прийняття відповідачем-1 рішення про включення спірного об`єкта до переліку нерухомого майна, що підлягає приватизації) по 27.12.2022 (дата укладення Договору купівлі-продажу та реєстрації права власності на нерухоме майно).

8.37. Відповідно до Наказу №75 територія всього Лозівського району Харківської області протягом всього періоду спірної приватизації була віднесена до вищевказаного переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

8.38. З огляду на встановлені у справі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про те, що оспорюване рішення виконавчого комітету Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 23.12.2022 № 258 «Про приватизацію об`єкту нерухомого майна комунальної власності шляхом викупу» підлягає визнанню незаконним та скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства про приватизацію.

8.39. Відхиляючи посилання Ради на те, що саме Кабінетом Міністрів України повинен бути затверджений перелік адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових дій або наближених до зони бойових, колегія суддів апеляційного суду виходила з такого.

8.40. Відповідно до Положення про Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №376, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінреінтеграції є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

8.41. Накази Мінреінтеграції, видані в межах його повноважень, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

8.42. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а не Кабінетом Міністрів України не може бути підставою для висновку про правомірність проведення процедури приватизації. Заборона проведення приватизації під час дії правового режиму воєнного стану чітко встановлена в Законі України "Про приватизацію державного та комунального майна" та конкретизована у підзаконних нормативно-правових актах. З аналізу описаних вище нормативно-правових актів колегією суддів апеляційного суду вбачається, зокрема, правомірне застосування переліку територій, затверджених Мінреінтеграції для цілей, передбачених положенням пункту 74 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

8.43. Висновки судів з цього питання ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні наведених норм права, враховуючи підстави та предмет позову, доводи і запереченням сторін, з огляду на міркування, викладені Верховним Судом у цій постанові в частині повноважень Кабінету Міністрів України.

8.44. Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують, а фактично зводяться до заперечень результатів розгляду справи по суті.

8.45. Верховний Суд виходить з того, що у відповідності до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. З наведених скаржником доводів не вбачається відсутність у Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України права затверджувати відповідний перелік адміністративно-територіальних одиниць, а тому наявність права у Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджувати відповідний перелік адміністративно-територіальних одиниць не суперечить чиним нормативно-правовим актам. Крім того, Суд враховує, що вказані вище накази Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Кабінету Міністрів України є чинним, в судовому порядку не скасовувались, а скаржником не вказаного жодного доводу. з яких би вбачалось, що вони (зазначені правові акти) суперечать Конституціі.

8.46. Верховний Суд неодноразово вказував та наголошував, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.47. В контексті спірних правовідносин, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, здійсненої ними оцінки наявних у справі доказів та підстав для задоволення позову, Верховний Суд дійшов висновку про те, що в цій частині суди попередніх інстанцій правильно застосували та витлумачили норми права, зокрема: пункт 74 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та дійшли висновку, що проведення процедури приватизації відбулось з порушенням чинного законодавства.

8.48. Доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій, до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судами, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, а отже, з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та мотиви для задоволення позовних вимог.

8.49. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

8.50. Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, Судом не встановлено порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухвалених судових рішень, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

8.51. З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги відхиляються Верховним Судом.

8.52. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, та відхиляє доводи викладені у заяві ОСОБА_1 з міркувань викладених в цій постанові.

8.53. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

8.54. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

8.55. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

8.56. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.57. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.58. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.59. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.4. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги, а судових рішень - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм права.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений Радою у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №922/1135/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №922/1135/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова