ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13884/16-ц

провадження № 2/753/3291/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та пені.

05.02.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Заставенко М.О., підставою для якого відповідач вказує порушення порядку визначення судді для розгляду справи під час проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.

В обґрунтування заяви зазначає, що 02.02.2024 його представник - адвокат Волков П.О. повідомив йому обставини, які відповідач вважає достатніми для заявлення головуючому у справі відводу. Так, під час проведення 21.09.2023 повторного автоматизованого розподілу справи між суддями порушено встановлений ч. 7 ст. 33 ЦПК України та п. 2.3.50 ч. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду порядок визначення судді для розгляду справи, а саме відсутнє вмотивоване розпорядження керівника апарату суду, на підставі якого справа передана для її повторного автоматизованого розподілу та в подальшому розподілена та передана для розгляду судді Заставенко М.О., а отже наявні обставини, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

У заяві про відвід відповідач просив про здійснення її розгляду за його участю та участю його представника, проте з огляду на встановлену ч. 8 ст. 40 ЦПК України дискрецію суду щодо порядку розгляду питання про відвід, суд не знайшов підстав для розгляду заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та вирішив питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши зміст заяви, додані до неї документи, та частково дослідивши матеріали цивільної справи, суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення її без розгляду з огляду на наступне.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 20.11.2023 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Волкова П.О. надійшла заява про відвід судді Заставенко М.О. з тих самих підстав, що і заява відповідача про відвід від 05.02.2024 - порушення порядку визначення судді для розгляду справи під час проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, яку було обґрунтовано аналогічними обставинами, а саме порушення встановленого ч. 7 ст. 33 ЦПК України та п. 2.3.50 ч. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду порядку визначення судді для розгляду справи.

Ухвалою від 21.11.2023 у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Волкова Павла Олександровича про відвід судді відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд вказав, що передача даної справи для повторного автоматизованого розподілу відбулась на підставі вмотивованої ухвали судді Колесника О.М. від 20.09.2023, якою визнано обґрунтованою заяву представника відповідача Волкова П.О. про відвід судді Колесника О.М., ухвалено відвести головуючого по справі суддю Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від розгляду цивільної справи за позовом ТОВ „Джерело 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та пені за договором та передати цивільну справу до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ Дарницького районного суду міста Києва для її розподілу у автоматизованому режимі між суддями Дарницького районного суду міста Києва, тому під час проведення 21.09.2023 повторного автоматизованого розподілу справи між суддями встановлений ч. 7 ст. 33 ЦПК України та п. 2.3.50 ч. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду порядок визначення судді для розгляду справи не застосовуються.

За приписами ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється особлива форма цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях перешкоджанню діяльності суду щодо правильного і своєчасного розгляду і вирішенню цивільної справи.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Частиною 2 статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, серед яких подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).

ОСОБА_1 у заяві вказує, що 02.02.2024 його представник - адвокат Волков П.О. повідомив йому обставини, які відповідач вважає достатніми для заявлення головуючому у справі відводу. Як вже встановлено судом, обставини, які повідомив відповідачу його представник, є тотожними до тих, що вже були предметом розгляду менш ніж три місяці тому при розгляді заяви про відвід самого представника відповідача - адвоката Волкова П.О.

Варто вказати, що Волков П.О. є адвокатом, здійснює представництво свого клієнта керуючись, зокрема, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, є фахівцем у галузі права, а тому обізнаний про обов`язок мати високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, надавати правову допомогу клієнту компетентно і добросовісно, що є складовими адвокатської етики, а тому мав обов`язок роз`яснити відповідачу наслідки заявлення відводу з тих самих підстав, що були предметом розгляду при розгляді його заяви про відвід. Дотримання правил адвокатської етики є обов`язком адвоката, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а їх порушення є дисциплінарним проступком (п. 3 ч. 2 ст. 34 цього ж Закону).

Зважаючи на конкретні обставини даної справи, зокрема, послідовність процесуальних дій сторони відповідача, спрямованих на перешкоджання розгляду справи, а саме подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, суд визнає подання чергової заяви про відвід судді зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим залишає заяву про відвід без розгляду.

Суд роз`яснює стороні відповідача, що зловживання процесуальними правами є неприпустимим, з метою припинення таких дій суд може застосувати заходи процесуального примусу, зокрема, штраф, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України.

Слід також роз`яснити стороні відповідача, що ухвала про залишення без розгляду заяви про відвід не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, оскільки така ухвала направлена на вирішення окремого процесуального питання і не перешкоджає провадженню у справі.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2-5151/09 (провадження № 61-23268св19.

Керуючись статтями 2, 40, 44, 259-261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати дії сторони відповідача - подання заяви про відвід судді - зловживанням процесуальними правами.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Заставенко