П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/29362/23

Головуючий у 1-й інстанції: Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

01 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С.

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальчук І.А,

представник позивача - Семенюк В.В.

представник відповідача - Зеленова Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2023 №000113900407 форми «Н», яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 760903,01 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі.

В подальшому, позивачем надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи у даній справі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року клопотання ТОВ "Житомирський м`ясокомбінат" про призначення судово-економічної експертизи у справі №240/29362/23 задоволено частково та призначено у справі №240/29362/23 судову-економічну експертизу.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Так, у скарзі апелянт зазначає, що обставини, які слугували підставою для призначення експертизи (доведення/спростування вини підприємства) не передбачено як обов`язковий елемент складу податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 120-1. 1 ст. 120-1 ПК України, що підтверджується змістом ст. 109 цього кодексу, а тому не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства. З урахуванням наведеного у скарзі, апелянт вважає, що виходячи з достатнього для прийняття обґрунтованого та законного рішення обсягу документальних доказів, що містяться в матеріалах справи, необхідність в проведенні експертизи, щодо якої подано клопотання представниками позивача, відсутня.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу Державного бюро розслідувань, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. Звернув увагу на те, що висновок судово-економічної експертизи буде в цьому випадку одним із належних та допустимих доказів. Без висновку експерта як одного із засобів доказування в адміністративному судочинстві є неможливим надання мотивованої оцінки аргументам позивача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу про призначення експертизи без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є встановлення законності/протиправності податкового повідомлення - рішення №000113900407 від 19.06.2023, яке винесено за результатами проведення перевірки термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Житомирський м`ясокомбінат" за звітні періоди - 2022 року.

В обгрунтування клопотання про призначення експертизи у даній справі, позивач зазначив, що податковий кредит, сформований за операціями, здійсненими з платниками податку, які в подальшому обрали спрощену систему оподаткування до моменту переходу на спрощену систему оподаткування і призупинення статусу платника ПДВ, у формулу реєстраційного ліміту не потрапив. Зазначені обставини сформували значне від`ємне значення реєстраційного ліміту (7 455 143,00 грн.), що перешкодило позивачу своєчасно зареєструвати податкові накладні, а тому, на думку позивача, є необхідність у призначенні експертизи.

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача та призначаючи у справі судову-економічну експертизу, виходив з необхідності встановлення обставин, які належать до предмета доказування у справі, у яких потрібні спеціальні знання в області економіки, бухгалтерського обліку та звітності.

Зокрема, на вирішення експертизи суд поставив наступні запитання:

1. На яку суму Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" придбані товари, роботи та послуги у період з 24.02.2022 по 27.05.2022 у постачальників, що в подальшому обрали спрощену систему оподаткування за спецрежимом 2%, в т.ч. ПДВ?

2. Яка сума податкового кредиту ТОВ "Житомирський м`ясокомбінат" була відсутньою у реєстраційному ліміті кожного звітного періоду реєстрації податкових накладних у період з 27.05.2022 по 31.10.2022 та чи пов"язано це з відсутністю у постачальників, які в період з 01.04.2022 по 27.05.2022 обрали спрощену систему оподаткування, можливості зареєструвати податкові накладні, складені ними до зупинення статусу платника ПДВ?

3. Чи підтверджується документально відсутність у позивача фінансової можливості вчасно поповнити реєстраційний ліміт власними обіговими коштами?

4. Коли та в яких сумах підприємство поповнило реєстраційний ліміт власними обіговими коштами?

Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, а також наявності чи відсутності обгрунтованих підстав для призначення експертизи у справі, приходить до висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у відповідності до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАСУкраїни, є підставою для його скасування.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза визначена як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень.

Відповідно до частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, судова експертиза в адміністративній справі може бути нічим іншим як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду

Таким чином, обов`язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.

Тобто, призначення експертизи є диспозитивним правом суду виключно коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.

Верховний Суд, у справах №0440/5579/18 та №640/5075/19 висловив свою думку щодо безпідставності проведення експертизи через відсутність у платника необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних.

Варто зазначити, що доводи позивача зводяться виключно щодо неналежного урядування державою порядку відображення суми податкового кредиту з ПДВ за операціями з постачальниками, які перейшли на спрощену систему оподаткування та не отримання у регліміті відповідно суми 7455143,00 грн., посилаючись на показник формули регліміту. Тобто, позивачем акцентовано увагу лише на одній складовій формули реєстраційного ліміту ?НаклОтр - сума за отриманими ПН.

Проте, з даного приводу податковий орган звернув увагу суду, що такий підхід є неприпустимим і невірним, з огляду на те, що програмне забезпечення ДПС СЕА (система електронного адміністрування) ПДВ налаштоване на алгоритм розрахунку, де всі компоненти формули розрахунку суми реєстраційного ліміту безпосередньо впливають на розрахунок ліміту і кожна складова підлягає обґрунтуванню саме позивачем.

Заявляючи клопотання про призначення експертизи, позивач обґрунтовує підставу для скасування податкового повідомлення-рішення неможливість виконання товариством зобов`язань зі своєчасної реєстрації податкових накладних через незалежні від нього обставини, які вплинули на відсутність ліміту на електронному рахунку для реєстрації податкових накладних, тобто вказує на відсутність його вини у вчиненні податкового правопорушення. При цьому, інших доводів, наприклад, відносно неправильності розрахунків відповідача щодо алгоритму розрахунку штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, позивач у клопотанні про проведення експертизи, не зазначив.

З приводу відсутності вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних через відсутність ліміту на електронному рахунку, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що забезпечення необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних на електронному рахунку є обов`язком платника, а наявність чи відсутність необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних залежить виключно від дій або бездіяльності позивача.

Отримуючи кошти від контрагентів за товари, послуги, виконані роботи, позивач отримує від них в тому числі і ПДВ, що дає йому можливість використовувати ці кошти на поповнення електронного рахунку з метою подальшої реєстрації ПН/РК. Не вчиняючи зазначених дій, позивач залишає суму сплаченого йому ПДВ у власному обігу, тобто діє за власним розсудом та обираючи той напрямок використання цих коштів який є йому економічно вигідним та необхідним. Але в такому випадку, на думку суду, платник податку не може використовувати в подальшому посилання на свій економічний стан, збитковість як підставу для звільнення від виконання податкового обов`язку.

У разі недостатності грошових коштів на електронному рахунку платника податків для реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник зобов`язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації такої податкової накладної.

Саме лише здійснення суб`єктом господарювання перевірки ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, не свідчить про намір здійснити реєстрацію у встановлені терміни, а отже не виключає вину підприємства у здійсненні податкового правопорушення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 справі №808/2289/17.

Таким чином, беручи до уваги встановлені у даній справі обставини, та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що необхідність в проведенні експертизи, щодо якої подано клопотання позивачем, відсутня, адже до завдань судової експертизи не відноситься питання документального підтвердження результатів перевірок контролюючих органів та у межах цих правовідносин відсутні обставини, з`ясування яких потребує спеціальних знань.

Оскільки на вирішення експертизою поставлено питання, які фактично є предметом дослідження при з`ясуванні обставин у справі по суті та не потребують спеціальних знань для їх вирішення, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для судової економічної експертизи у цій справі.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення клопотання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.3 ст.242 КАСУ).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, у зв"язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення судову-економічної експертизи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Житомирський м`ясокомбінат" про призначення у справі судову-економічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" про призначення у справі судову-економічної експертизи відмовити.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 лютого 2024 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.