П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2024 року м. Київ

Справа №757/220/23-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/3967/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Бевзи А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Вовка С.В., 08 червня 2023 року у м. Києві, повний текст рішення складений 19 червня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В

У січні 2023 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА» на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 2670400, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладено договір страхування автомобіля. Орієнтовно в березні 2022 року відбувся страховий випадок, викрадено транспортний засіб у місті Гостомель. Відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на підпункт 3.2.5. п. 3.2. розд. 3 договору страхування, оскільки відшкодуванню не підлягають збитки, які настали у разі бойових або військових дій (незалежно від того, була оголошена війна чи ні), вторгнення військ, дій засобів ведення війни. Проте, як зазначає позивач, у котеджному містечку звідки викрали автомобіль, таких дій не відбувалось, а тому вказаний пункт договору не підлягає застосуванню.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА» про стягнення страхового відшкодування - залишено без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що відмова ПрАТ «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА» у виплаті страхового відшкодування позивачу є обґрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погодився із вказаним рішенням суду позивач, ним подана апеляційна скарга та доповнення до апеляційної скарги, в яких він вказує на те, що оскаржуване рішення суду є неправомірним, незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що суд повністю проігнорував та не надав ніякої оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а саме довідці військової адміністрації №1213 від 03 квітня 2023 року, та письмовим доказам щодо наявних кримінальних проваджень. Також вказує на те, що зазначеними бойовими діями, які проходили в діаметрально протилежній частині смт. Гостомель та викраденням застрахованого транспортного засобу відсутній причинно-наслідковий зв`язок. Суд не надав оцінки доказам позивача про відсутність безпосередньо бойових дій за місцем страхової події та не дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази зареєстрованих кримінальних проваджень, що додатково доводили факт саме викрадення транспортного засобу, а не факт пошкодження (чи/або втрату) майна у зв'язку з військовою агресією.

Позивач також вказує на те, що дійсно з моменту виявлення факту викрадення застрахованого транспортного засобу до моменту повідомлення страхової компанії минуло більше 6-ти годин, однак на момент настання страхової події позивач не перебував в Україні, що підтверджується штампом із закордонного паспорту, копія якого наявна в матеріалах справи. Тобто, на момент викрадення транспортного засобу позивач не перебував в Україні, не знав про факт викрадення та об`єктивно не мав можливості повідомити страховика про викрадення транспортного засобу протягом шести годин з моменту настання страхової події. Позивач виїхав з України 23 лютого 2022 року і повернувся лише 15 червня 2022 року - на похорон матері. І, лише 05 липня 2022 року, біля 12:00 години, про факт викрадення транспортного засобу йому повідомив його тесть - Почесний консул Ісландії в Україні ОСОБА_2 , який і виявив викрадення 01 квітня 2022 року у т.ч. транспортного засобу позивача із свого пограбованого будинку по АДРЕСА_1 . Саме ОСОБА_2 звертався до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо пограбування свого будинку, викрадення власних чотирьох авто та викрадення транспортного засобу позивача. Позивач не знав, а ні про факт викрадення застрахованого транспортного засобу, а ні про факт звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Наведені обставини, у т.ч. щодо періоду із 15 червня 2022 року по 05 липня 2022 року, обґрунтовано пояснюють звернення позивача до страховика лише 05 липня 2022 року (о 15:35), тобто вже після повернення в Україну та, головне - відразу (а саме - протягом трьох годин) після того, як йому (страхувальнику) стало відомо про викрадення застрахованого транспортного засобу.

Позивач також вказує на те, що суд першої інстанції помилково, із незрозумілих причин, розцінив ОСОБА_2 , як особу, якій ОСОБА_1 довірив право керування транспортним засобом, в результаті чого прийшов до безпідставних висновків про порушення довіреною особою (яка прирівнюється до страхувальника) строків звернення до страхової компанії із повідомленням про настання страхової події. ОСОБА_2 не мав права керування транспортним засобом належного позивачу, а отже не мав ніяких обов`язків повідомляти страхову компанію про факт викрадення. А тому позиція суду першої інстанції, що ОСОБА_2 був довіреною особою позивача на управління викраденим транспортним засобом є безпідставною та не відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач також вказує на те, що він не заперечує, що у своїх поясненнях від 11 липня 2022 року він повідомив ПрАТ «СК «Універсальна» про те, що свідоцтво на транспортний засіб (технічний паспорт) перебували у викраденому транспортному засобі, а ключі від транспортного засобу знаходились у пограбованому будинку. Однак, після ознайомлення із відзивом страхової на позов, ОСОБА_1 достеменно відтворив події лютого 2022 та пригадав, що технічний паспорт на застрахований транспортний засіб, на момент його викрадення, або принаймні станом на 23 лютого 2022 року перебував не у застрахованому та в подальшому викраденому транспортному засобі, а в домоволодінні тестя - ОСОБА_2 , за адресою по АДРЕСА_1 .

Про факт викрадення технічного паспорту на застрахований транспортний засіб, відразу після того, як позивач пригадав наведену обставину, останній повідомив відповідні правоохоронні органи.

Також вказує на тому, що відповідач не мав права збільшувати підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування після звернення позивача до суду, і суд першої інстанції не мав права досліджувати нові підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, що виходили за межі листа відповідача від 17 листопада 2022 року, та обґрунтовувати такими підставами рішення.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що доводи наведені в апеляційній скарзі є безпідставними та правильності висновків суду не спростовують. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ванжура Я.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив про задоволення заявлених позивачем вимог.

Представник відповідача - адвокат Корнілов Л.О. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного договору добровільного страхування №3000/261/000151 від 17 вересня 2021 року, ОСОБА_1 застрахував у ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» транспортний засіб марки «Audi Q7», 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , щодо ризику страхового випадку, зокрема, незаконного заволодіння транспортним засобом. Договір складається з Сертифікату та Оферти добровільного страхування наземного транспорту № 846/10-023, яка є невід`ємною частиною договору, затверджена страховиком від 16 жовтня 2020 року.

Згідно з Сертифікатом/заявою акцепт №3000/261/000151 добровільного страхування транспортного засобу від 17 вересня 2021 року, розмір страхового платежу, який сплачено позивачем, складав 102009,30 грн, розмір страхової суми, у випадку настання страхового випадку, становив 2670400, 00 грн /а.с.5-6,40-41/.

Матеріали справи містять копію Оферти добровільного страхування наземного транспорту № 846/10-023 та Умов добровільного страхування з підписом ОСОБА_1 на кожній сторінці /а.с.44-56/.

Відповідно до підпункту 3.2.5 пункту 3.2 Розділу 3 Умов добровільного страхування страховому відшкодуванню не підтягають збитки, які настали у разі: бойових або військових дій (незалежно від того, була оголошена війна чи вторгнення військ, дії засобів ведення війни, громадянської війни, терористичних актів, антитерористичних операцій та/або операцій об'єднаних сил, заколоту, революції, повстання, бунту, страйку, локауту, громадських (масових) заворушень, військового чи протиправного захоплення влади та/або тимчасової неможливості (повної або часткової) здійснення своїх повноважень органами державної (місцевої) влади, конфіскації, арешту, реквізиції, знищення або пошкодження застрахованого майна за розпорядженнями чи у разі його використання існуючими юридично чи фактично органами військової або цивільної влади, правоохоронними органами, в тому числі в блокадах доріг, переслідуванні тощо. При цьому вважається, що всі можливі види вчинених протиправних дій є невід`ємною складовою частиною вище перелічених дій/подій (виключень) і фактично пов`язані з їх настанням.

Відповідно до підпункту 6.2.9 пункту 6.2 розділу 6 Умов добровільного страхування Страхувальник зобов`язаний у разі настання події, яка має ознаки страхового випадку, діяти відповідно до умов розділу 7 Оферти та повідомити Страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений п. 7.1.1 Оферти.

Згідно з підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 розділу 7 Умов добровільного страхування у разі настання події, що має ознаки страхового випадку із транспортним засобом Страхувальник/ особа, допущена до користування транспортним засобом, зобов`язані: негайно, але не пізніше 48 (сорока восьми) годин (у випадку незаконного заволодіння ТЗ Страхувальника протягом 6 (шести) годин), з моменту, як тільки йому стане відомо про настання події, повідомити Страховика за телефоном 0 800 500 381 (для дзвінків в межах України) або за телефоном НОМЕР_2 (для дзвінків в Україну з-за кордону) з подальшим письмовим повідомленням у формі заяви на виплату страхового відшкодування в строки, зазначені в п. 7.1. 7 Оферти.

Відповідно до підпункту 7.1.9 пункту 7.1 розділу 7 Умов добровільного страхування в разі незаконного заволодіння транспортним засобом Страхувальника - протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту, як Страхувальник/ особа, допущена до користування ТЗ довідався про настання події (у випадку прибуття представника Страховика до Страхувальника - негайно) вчинити наступні дії: надати Страховику пояснення, які стосуються незаконного заволодіння транспортним засобом; передати Страховику свідоцтво про реєстрацію транспортним засобом (або інший документ, що встановлює право власності на транспортний засіб у разі, коли ТЗ не підлягає державній реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку) та повний комплект ключів від транспортним засобом, повний комплект карток активних і пасивних активаторів всіх електронних та електронно - механічних засобів (пристроїв) проти викрадення, усіх ключів від механічних засобів проти викрадення та пультів управління охоронною сигналізацією, що застосовується на застрахованому транспортному засобі (за винятком випадків, коли їх залучено до матеріалів кримінального провадження, що підтверджується відповідними процесуальними документами на підтвердження їх вилучення у Страхувальника та залучення до матеріалів кримінального провадження), крім випадків, коли вони були викрадені шляхом грабежу чи розбою разом з транспортним засобом, про що подається копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Факт такої передачі фіксується в Акті прийому-передачі, що складається Страховиком і підписується Сторонами.

Згідно з підпунктом 7.1.7 пункту 7.1 Розділу 7 Умов добровільного страхування у разі настання у разі настання події, що має ознаки страхового випадку із транспортним засобом Страхувальник/особа, допущена до користування ТЗ, зобов`язані: подати письмову заяву на виплату страхового відшкодування не пізніше 3 (трьох) місяців з моменту, як Страхувальник довідався або повинен був довідатись про страховий випадок. Якщо Страхувальник за своїм фізичним станом внаслідок страхового випадку не має можливості письмово оформити заяву на виплату страхового відшкодування , він повинен підтвердити це документально. Подати заяву на виплату страхового відшкодування може уповноважена Страхувальником особа.

Відповідно до підпункту 6.2.17 пункту 6. 2 розділу 6 Умов добровільного страхування Страхувальник зобов`язаний: не залишати документи на ТЗ (свідоцтво про реєстрацію ТЗ, технічний паспорт, тимчасовий реєстраційний талон, сервісну книжку та інші документи), ключі/дублікати ключів, карт доступу у застрахованому ТЗ. У випадку викрадення застрахованого ТЗ за наявності в ньому документів на ТЗ та/або ключів/дублікатів, карт доступу виплата страхового відшкодування не здійснюється, крім випадків незаконного заволодіння застрахованим ТЗ через грабіж чи розбій.

Згідно з підпунктом 11.1.6 пункту 11.1 розділу 11 Умов добровільного страхування підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є: невиконання Страхувальником (особою, допущеною до користування ТЗ) будь-яких обов`язків за Договором без поважних на це причин.

Відповідно до підпункту 11.1.7 пункту 11.1 розділу 11 Умов добровільного страхування підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є: недотримання Страхувальником та/або особами, допущеними до користування ТЗ, дій, зазначених у розділі 7 цієї Оферти.

З талону-повідомлення єдиного обліку № 3270 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08 квітня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_3 повідомив, що у період часу з 25 лютого 2022 року по 05 квітня 2022 року невідомі особи проникли до приватних гаражів, що на території домоволодіння ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , звідки викрали 5 автомобілів: Audi A8 д.н.з. НОМЕР_3 ; Audi A8 д.н.з. НОМЕР_4 ; Кадилак д.н.з. НОМЕР_5 ; Mersedes S580 д.н.з. НОМЕР_6 ; Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 /а.с.7,64/.

У Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 27 травня 2022 року зареєстроване кримінальне провадження: 42022111350000052, надходження заяви визначено датою 25 травня 2022 року, заявник ОСОБА_2 , правова кваліфікація правопорушення: ч.3 ст. 289 КК України; виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: невстановлені особи, можливо військовослужбовці ЗСУ, у період часу з 08 березня 2022 року до 22 березня 2022 року незаконно заволоділи транспортними засобами, що знаходились на території приватного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: Audi A8, 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 ; Audi A8, 2004 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , належать Консульству Республіки Ісландія в Україні; Mersedes-Benz Maybach s580, 2021 р.в., д.н.з. НОМЕР_6 , який належить Почесному консулу Республіки Ісландія в Україні ОСОБА_2 ; Audi Q7, 2021 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який належить громадянину ОСОБА_1 /а.с.9,69/.

В листах Київської Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 30 травня 2022 року № 15/1298вих.22 та від 05 травня2022 року № 15/1298вих.22 підтверджуються обставини внесення відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження: 42022111350000052 та проведення досудового розслідування /а.с.10, 65/.

В листі Відділу поліції № 2 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області від 23 червня 2022 року вказано про внесення транспортних засобів, в тому числі Audi Q7 , 2021 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , до ІТС ІПНП підсистеми «Гарпун» до категорії «Розшук транспортного засобу у зв`язку з незаконним заволодінням» /а.с.11/.

05 липня 2022 року о 15:52 год ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» про настання 01 квітня 2022 року страхового випадку, незаконного заволодіння транспортним засобом Audi Q7, 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Місце настання події: АДРЕСА_3» /а.с.12-13,37-38/.

Заява про сплату страхового відшкодування була подана позивачем ОСОБА_1 до страхової компанії 07 липня 2022 року /а.с.14,36/.

В поясненнях від 11 липня 2022 року позивач вказав, що зникнення транспортного засобу виявив тесть ОСОБА_2 на початку квітня 2022 року. На запитання «Де знаходилося свідоцтво про реєстрацію та повний комплект ключів? Чи може Страхувальник нам їх надати у разі потреби?» - зазначено наступну відповідь «свідоцтво було в машині, ключі були в пограбованому будинку. Надати не можу, у зв`язку із їх викраденням» /а.с.5,39/.

В листі Київської Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 15 серпня 2022 року № 15/2833 вих.22, наданому на запит ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» підтверджуються обставини внесення відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження: 42022111350000052 та проведення досудового розслідування. Також вказано на те, що Київською спеціалізованою прокуратурою процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях за фактами мародерства у березні 2022 року в смт Гостомель Київської області не здійснюється /а.с.62-63/.

В листі Київської Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 15 серпня 2022 року №15/2832вих.22, адресолваному Генеральному штабу ЗСУ вказується про направлення запиту ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» щодо надання інформації про бойові дії та перебування військовослужбовців на території смт. Гостомель Бучанського району Київської області в березні 2022 року/а.с.67/.

В листі від 25 серпня 2022 року тимчасово виконуючий обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 вказує, що в період з 08 березня 2022 року по 22 березня 2022 року населений пункт смт. Гостомель Бучанського району Київської області перебував під тимчасовою окупацією військових формувань російської федерації, в цей же період там тривали бойові дії. Інформація щодо перебування підрозділів ЗСУ по АДРЕСА_2 у період з 08 березня 2022 року по 22 березня 2022 року у військовій частині НОМЕР_7 відсутня /а.с.66/.

04 листопада 2022 року позивачем відповідачу була направлена претензія в порядку досудового врегулювання спору щодо отримання страхової суми передбаченої Договором № 3000/261/00151 від 17 вересня 2021 року /а.с.16/.

Листом ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» від 17 листопада 2022 року вих. №3251/24-101 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність правових підстав для визнання заявленого випадку страховим та здійснення за ним страхового відшкодування, з посиланням на п.п.3..5 п.3.2 розд. 3 Договору, так як збитки настали внаслідок бойових або військових дій, наявності обставин тимчасової неможливості здійснення своїх повноважень органами державної (місцевої) влади /а.с.17-18, 70-71/.

В листі Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області від 03 квітня 2023 року, адресованому Голові Асоціації Почесному консулу Ісландії в Україні ОСОБА_4 вказано, що за наявною у них інформацією, в березні 2022 року війська російської федерації не перебували на правому березі селища Гостомель, в районі ЖК «Канадське містечко» у тому числі по вул. Дачна, оскільки були зупинені на рубежі річки Ірпінь /а.с.95,96/.

В наданій копії сторінок 1 та 11 паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 ОСОБА_1 наявні відмітки про перетин кордону 14 червня 2022 року, 15 червня 2022 року, 22 вересня 2022 року. Інші дані в наданій копії відсутні /а.с.83/.

З талону-повідомлення єдиного обліку № 1910 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13 березня 2023 року, вбачається, що Ванжула Я.В. повідомив, що у період часу з 08 березня 2022 року по 20 березня 2022 року невстановлена особа проникла до будинку в АДРЕСА_1 , та здійснила крадіжку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 на автомобіль «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 /а.с.84/.

Положеннями ст.204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В порядку ч.ч.1,3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

В порядку ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 979 ЦК України (в редакції чинній на час укладення договору страхування між сторонами у справі) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В порядку ст.ст. 981,982 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

На час дії договору страхування, укладеного між сторонами у справі, діяв Закон України «Про страхування» від 07 березня 1996 року, який втратив чинність на підставі Закону України № 1909-ІХ від 18 листопада 2021 року з 01 січня 2024 року. Однак, в силу положень ст.5 ЦК України, саме вказаний Закон підлягає до застування при вирішенні спірних правовідносин судом.

В силу ч.1 ст.6 цього Закону добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Положеннями ч.2 ст.8 цього Закону надано визначення страхового випадку, як події, передбаченої договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В порядку ст.ст. 17, 18 цього Закону правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Згідно п.п. 1-3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом; надавати відповідним підрозділам Національної поліції інформацію про укладення договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов`язки страховика.

Положеннями ст.21 цього Закону визначені обов`язки страхувальника, а саме страхувальник зобов`язаний: своєчасно вносити страхові платежі; при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору; вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку; повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов`язки страхувальника.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи судом.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

В порядку визначеному ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19, від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

З наведених обставин справи вбачається, що знайшли своє підтвердження обставини укладення між сторонами у справі договору добровільного страхування предметом якого був транспортний засіб марки «Audi Q7», 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , щодо ризику страхового випадку, зокрема, незаконного заволодіння транспортним засобом.

Разом з цим умови укладеного між сторонами договору визначали, що відшкодуванню не підтягають збитки, які настали, зокрема, у разі бойових або військових дій (незалежно від того, була оголошена війна чи вторгнення військ, дії засобів ведення війни, військового чи протиправного захоплення влади та/або тимчасової неможливості (повної або часткової) здійснення своїх повноважень органами державної (місцевої) влади. При цьому вважається, що всі можливі види вчинених протиправних дій є невід`ємною складовою частиною вище перелічених дій/подій (виключень) і фактично пов`язані з їх настанням.

В ході розгляду справи позивач стверджував, що у період часу з 25 лютого 2022 року по 05 квітня 2022 року невідомі особи викрали належний йому транспортний засіб марки «Audi Q7», 2021 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який був предметом договору страхування. Обставини викрадення підтверджуються зверненнями до органів поліції, перше з яких було здійснено 08 квітня 2022 року іншою особою ніж позивач.

Загально відомими є обставини введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року та ведення активних бойових дій в Бучанському районі Київської області і зокрема у смт. Гостомель у період з 24 лютого 2022 року до 01 квітня 2022 року.

Інформація про перебування смт. Гостомель Бучанського району Київської області під тимчасовою окупацією військових формувань російської федерації, та проведення в цей період у ньому бойових дій наведена і в листі від 25 серпня 2022 року тимчасово виконуючого обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Посилання сторони позивача на лист Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області від 03 квітня 2023 року, в якому вказано, що в березні 2022 року війська російської федерації не перебували на правому березі селища Гостомель, в районі вул. Дачна не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки обставини бойових дій у період воєнного стану поширюються на всю територію населеного пункту.

Як вже вказано вище умовами укладеного договору страхування, сторонами були визначені виключення за яких страхове відшкодування страхувальником не проводиться, зокрема, у разі бойових або військових дій незалежно від того, була оголошена війна чи вторгнення військ, дії засобів ведення війни. А отже враховуючи наведені обставини слід погодитись з доводами відповідача і висновками суду першої інстанції, що оскільки обставини викрадення застрахованого транспортного засобу відбулись у період ведення в регіоні бойових дій цей випадок не є страховим випадкам в розумінні умов укладеного між сторонами договору. При цьому слід зазначити, що обставини укладення між сторонами договору, погодження його умов визнаються сторонами у справі, його дійсність не оспорювалась, а отже він є правомірним. У зв`язку з цим, укладений між сторонами договір є обов`язковий до виконання обома його сторонами, а відтак страховик обґрунтовано на цій підставі відмовив у здійсненні страхової виплати.

В доводах апеляційної скарги позивач вказує на те, що суд першої інстанції не повинен був надавати оцінку іншим обставинам та визначати інші підстави, які зазначались відповідачем як такі, що є підставою для відмови у здійснені страхової виплати. Проте, з огляду на вищевикладене, по-перше, вказане не призвело до неправильного вирішення справи, а по-друге позивач у позовних вимогах просив про стягнення суми страхової виплати, що передбачає оцінку наявності підстав для здійснення такої виплати.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за умовами договору страхувальник у разі настання страхового випадку, як він вважає, зобов`язаний був негайно, але не пізніше 6 (шести) годин, з моменту, як тільки йому стало відомо про настання події, повідомити страховика та протягом 5 (п`яти) календарних днів вчинити дії. Позивач вказував, що обставини викрадення транспортного засобу відбулись у період з 24 лютого 2022 року по 05 квітня 2022 року, звернення до страхової компанії з повідомленням ним було здійснено 05 липня 2022 року. Судом першої інстанції критично оцінено твердження позивача про те, що про обставини викрадення транспортного засобу йому стало відомо лише 05 липня 2022 року і апеляційний суд погоджується з такою оцінкою, оскільки сама по собі відсутність позивача на території України, з урахуванням сучасних засобів зв`язку та обставин звернення до органів поліції раніше, не свідчить про те, що позивач не знав і не міг знати про обставини викрадення належного йому транспортного засобу і не мав можливості здійснити повідомлення до страхової компанії в порядку визначеному умовами договору.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції щодо визначення ОСОБА_2 , як особу, якій ОСОБА_1 довірив право керування транспортного засобу, також не заслуговують на увагу, оскільки обставини справи свідчать про те, що позивач залишив транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію у ОСОБА_2 , що в порядку п.2.2. Правил дорожнього руху України є достатнім для підтвердження права користування.

Також в апеляційній скарзі позивач вказує на невірність висновку суду першої інстанції про те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу знаходилось у машині на момент її викрадення, оскільки він не заперечуючи обставин надання 11 липня 2022 року страховій компанії даних про те, що свідоцтво на транспортний засіб (технічний паспорт) перебували у викраденому транспортному засобі, а ключі від транспортного засобу знаходились у пограбованому будинку, в подальшому, після ознайомлення з відзивом на позовну заяву відповідача, згадав, що в дійсності свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу знаходилось у пограбованому будинку, з приводу чого ним було здійснено повідомлення про його викрадення до поліції. Апеляційним судом оцінюються критично такі твердження позивача, оскільки вбачається зміна позиції позивача саме після висловленої позиції відповідача щодо порушення ним умов договору страхування і відповідне звернення до поліції було здійснено представником позивача вже під час розгляду цієї справи судом. Вказане у свою чергу свідчить, що позивачем допущено порушення підпункту 6.2.17 пункту 6. 2 розділу 6 Умов добровільного страхування. А отже і ці доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що відмова ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 є обґрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив правильне по суті рішення. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені позивачем судові витрати на стадії апеляційного перегляду справи відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: М.В. Мережко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 02 лютого 2024 року.