Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 578/1564/23
провадження № 1-кп/578/47/24
В И Р О К
І МЕ НЕ М УК РА ЇН И
06 лютого 2024 року селище Краснопілля
Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілої особи ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в селищі Краснопілля кримінальне провадження №12023200480003493 від 07.09.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Луганської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.246Кримінального кодексуУкраїни (КК України),
установив:
Рішенням десятої сесії сьомого скликання Сумської обласної ради від 22.12.2016 «Про зміни в мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду області», ботанічний заказник «Ряснянський» площею 108,1 га, який знаходиться поблизу с. Земляне Сумського (до 01.01.2021 Краснопільського) району Сумської області оголошено об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення.
Так 07.09.2023 близько 12 год 00 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на землях об`єкту природно-заповідного фонду ботанічного заказнику «Ряснянський», що у відповідності до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відноситься до природно-заповідного фонду та перебуває у розпорядженні Краснопільської селищної ради Сумської області, в порушення вимог ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 5, 12 Закону України «про охорону навколишнього природного середовища», ст. 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером) виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій за допомогою сокири, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, здійснив незаконну порубку двох сироростучих дерев породи «Ясен» середнім діаметром 16 см та «Клен» середнім діаметром 12 см спеціалістами Державної екологічної інспекції у Сумській області визначено розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення «Ряснянський», яка становить 18078,48 грн.
Допитаний всудовомузасіданніобвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, не заперечував факту його скоєння, часу, місця та способу, за обставин, викладених в обвинувальному акті. У скоєному розкаявся та засуджує свою поведінку. Просив суворо не карати.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Представник потерпілоїюридичної особиу судовомузасіданні підтримавзаявлений цивільнийпозов тапросив стягнутиз обвинуваченого18078,49грн шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням.
Прокурор, враховуючи позицію обвинуваченого у судовому засіданні, не заперечував проти розгляду справи за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оскільки обвинувачений не оспорював обставин вчиненого кримінального правопорушення, учасники судового провадження не заперечували проти скороченого судового розгляду, у відповідності до вимог ч. 3 ст.349Кримінального процесуальногокодексу України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд дійшов висновку про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими у судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішеннях в справах «Леонід Лазаренко проти України» від 28.10.2010 та «Боротюк проти України» від 16.12.2010, де зазначено, що «ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (див. рішення у справі «Сейдович проти Італії»)» (пункти 52 та 80, відповідно).
У своїхрішеннях «Ірландіяпроти СполученогоКоролівства» від18.01.1978,«Коробов протиУкраїни» від21.10.2011Європейський судз правлюдини повторює,що приоцінці доказівсуд,як правило,застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих,чітких іузгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження у ході судового розгляду кримінального провадження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст.246Кримінального кодексуУкраїни як незаконна порубка дерев на об`єкті природно-заповідного фонду.
Крім повноговизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини,його винау вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.246КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним у встановленому порядку.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65, 66, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжке кримінальне правопорушення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За змістом частин 1, 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Аналогічні роз`яснення наведені також у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», пунктом 1 якої визначено, що суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом враховані вимоги частини другої статті 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого. Так вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працевлаштований, а тому не має постійного джерела доходу.
Також судом враховано, що обвинувачений вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, визнав цивільний позов, своїми правдивими та послідовними показаннями обвинувачений сприяв встановленню істини у кримінальному провадженні, претензій до обвинуваченого з боку потерпілої особи не заявлено, що суд визнає пом`якшуючими покарання обставинами, відповідно до вимог ст. 66 КК України.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Беручи доуваги наявністькількох обставин,що пом`якшуютьпокарання обвинуваченому та відсутністьобставин,обтяжуючих покарання,суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України у виді трьох років обмеження волі.
Водночас відповідно до частин 1, 4 статті 75 Кримінального кодексу України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Тому суд з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, вважає можливим виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання із застосуванням до нього положень статті 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і встановивши йому іспитовий строк. При цьому для забезпечення належної поведінки засудженого під час іспитового строку, суд покладає на нього обов`язки, що передбачені статтею 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
При цьому, не зважаючи на наявність пом`якшуючих обставин, підстав для застосування ст.69ККУкраїни судом не вбачається, оскільки обставини справи свідчать про недостатність факторів, знижуючих ступінь тяжкості злочину, що б давало суду підстави для застосування ст.69КК України при призначенні обвинуваченому покарання.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Щодо цивільного позову.
Краснопільською селищною радою Сумської області заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 18078,48 грн. На підтвердження розміру завданої шкоди до матеріалів справи долучений Висновок про орієнтовний розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки дерев за межами с. Земляну на території Ботанічного заказника місцевого значення «Ряснянське».
Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України).
При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за завдану шкоду.
Так, згідно з ч. 1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).
Враховуючи те, що під час судового розгляду кримінального провадження було доведено протиправні дії обвинуваченого, наслідки цих дій у вигляді завданої шкоди державі в особі Краснопільської селищної ради Сумської області та причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наслідками, водночас обвинувачений погодився з нарахованим розміром завданої шкоди, тому суд дійшов висновку, що позов на суму завданої шкоди в розмірі 18078,48 грн підлягає задоволенню повністю.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 100, 128, 174, ч. 3 ст. 349, ст. 368-371, ст. 373-376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 Кримінального кодексу України і призначити йому за цим законом покарання у вигляді трьох років обмеження волі.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Задовольнити цивільний позов Краснопільської селищної ради Сумської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 18078,48 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Краснопільської селищної ради Сумської області, код ЄДРПОУ 04390104 завдану шкоду в розмірі 18078 (вісімнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 49 копійок.
Речові докази:
-один стовбур дерева, породи «Клен», зі слідами зрубу, сироростучий, діаметр стовбура становить 11,5 см, довжиною 651 см, який має гілки та зелене листя; один стовбур дерева, породи «Ясен», зі слідами зрубу, сироростучий, діаметр стовбура становить 15 см, довжиною 830 см, який має гілки та зелене листя, передані на зберігання представнику потерпілої сторони ОСОБА_5 , на які ухвалою слідчого судді Краснопільського районного суду Сумської області від 12.09.2023 накладено арешт, після набрання вироком законної сили арешт скасувати та залишити у розпорядженні володільця;
-сокиру з дерев`яною ручкою, загальна довжина становить 48 см, ширина робочої частини становить 12 см, довжина 16,5 см, яка була запакована до паперового згортку №1, поміщену до камери зберігання речових доказів ВП №2 (с.Краснопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області за адресою: Сумська область, Сумський район, с-ще Краснопілля, вул. Мезенівська, 8, на які ухвалою слідчого судді Краснопільського районного суду Сумської області від 12.09.2023 накладено арешт, після набрання вироком законної сили арешт скасувати та конфіскувати у дохід держави.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.
Вирок суду відповідно до вимог частини другої статті 394Кримінального процесуальногокодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У відповідності до положень ч. 15 ст. 615 КПК України після складання та підписання повного тексту вироку оголошено його резолютивну частину з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
