Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/3144/23

Провадження № 2/126/312/2024

"31" січня 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О.Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в якому просить стягнути з відповідача суму шкоди завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 8934 грн. 29 коп. та стягнути на рахунок позивача відшкодування витрат за оплату судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп..

Позов обґрунтований тим, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.23 року за № 19, згідно якого Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, яка діє у складі та їй підпорядковується.

Відповідно до Положення Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника-керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України.

Відповідно до Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, законності вирубування.

21.07.2021 Інспекцією проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на території Гайсинського (Бершадського) району, в ході якої встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , 21.07.2021 здійснив знищення захисних лісових насаджень, а саме: здійснив самовільну рубку 13 (тринадцяти) дерев породи клен різних діаметрів в захисній лісовій смузі вздовж дороги Бершадь-Теплик неподалік с. Війтівка на території Бершадської міської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області без дозвільних документів за допомогою бензопили GUDLAK.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Половинчуком С.І. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 013804 від 21.07.2021 за незаконну порубку дерев. У відповідних графах адмінпротоколу правопорушник погодився з протоколом та затвердив це своїм підписом.

На місці вчинення правопорушення державними інспекторами було складено польову перелікову відомість.

Згідно постанови про накладено адміністративне стягнення № 06/246 від 26.07.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Суму штрафу правопорушником сплачено у добровільному порядку.

Вказані дії (незаконна рубка дерева) є порушенням ст. 67, 69 Лісового Кодексу України, де зазначається, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Внаслідок незаконної порубки дерева відповідач наніс державі шкоду в розмірі 8934 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 29 коп..

Розрахунок шкоди здійснено у відповідності з додатком № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

10.02.2022 ОСОБА_1 було направлено претензію № 595/6/22 від 10.02.2022 щодо можливості досудового врегулювання спору та сплати шкоди у добровільному порядку. Однак, шкода відповідачем не відшкодована, що і стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.

Представник позивача Самохвалова К.В. в судове засідання не явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить справу слухати у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просить справу слухати у його відсутність.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2021 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на території Гайсинського (Бершадського) району, в ході якої встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , 21.07.2021 здійснив знищення захисних лісових насаджень, а саме: здійснив самовільну рубку 13 (тринадцяти) дерев породи клен різних діаметрів в захисній лісовій смузі вздовж дороги Бершадь-Теплик неподалік с. Війтівка на території Бершадської міської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області без дозвільних документів за допомогою бензопили GUDLAK.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Половинчуком С.І. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 013804 від 21.07.2021 за незаконну порубку дерев, що підтверджено його копією. У відповідних графах адмінпротоколу ОСОБА_1 погодився з його змістом та затвердив це своїм підписом.

На місці вчинення правопорушення державними інспекторами було складено польову перелікову відомість за № 1 від 21.07.2021.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 013804 від 21.07.2021 інспектором Половинчуком С.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 06/246 від 26.07.2021, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.. Суму штрафу правопорушником сплачено у добровільному порядку.

Як вбачається з Розрахунку збитків, здійсненого у відповідності з додатком № 1 з урахуванням п. 2 Постанови КМ України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" підготовленого старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Маланським С.М., своїми діями ОСОБА_1 наніс державі збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 8934 грн. 29 коп..

10.02.2022 ОСОБА_1 було направлено претензію № 595/6/22 від 10.02.2022 щодо можливості досудового врегулювання спору та сплати шкоди у добровільному порядку. Однак станом на день розгляду справи порушник в добровільному порядку збитки не відшкодував.

Встановивши вказані обставини, суд приходить до такого висновку.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 40 Закону України Про рослинний світ порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, зокрема, несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 р. роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує також, приписи Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, зокрема статті 12, 40 та 69, відповідно до яких громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище (ч. 1 ст. 12 Закону).

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 40 Закону).

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону).

Частиною 1 ст. 67 Лісового кодексу України встановлено, що заготівля деревини, заготівля другорядних лісових матеріалів проводиться в порядку спеціального використання лісових ресурсів.

Згідно з частиною 1 ст. 69 лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Також, згідно зі ст. 142 Конституції України природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.

На підставі ст.ст. 47, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно приписів ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, ст.ст. 76-89 ЦПК України визначено поняття доказів, їх належності, допустимості, достовірності та достатності, обов`язок доказування і подачі доказів, а також підстави звільнення від доказування, порядок подачі доказів, витребування доказів та оцінки доказів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Питання відшкодування відповідачем майнової шкоди, яка була заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища не вирішено під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Якщо питання про відшкодування винним майнової шкоди, завданої в результаті вчинення адміністративного правопорушення не вирішено, відповідно до частини 1 або частини 2 ст. 40 КУпАП, то згідно частини 3 ст. 40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, судовим розглядом встановлено наявність усіх підстав для стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди завданої навколишньому середовищу, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка відповідача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

На підставі ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп., сплачений при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст. 40, 41 Закону України «Про рослинний світ»; ст. 67, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (жителя АДРЕСА_1 ) на користь держави (ГУК у Вінницькій області, м. Бершадь, 24062100, Код ЄДРПОУ 37979858, Казначейство України (ЕАП), UA158999980333169331000002862 (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства)) суму шкоди завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 8934 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 29 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій області, Казначейство України (ЕАП), UA638201720343120003000081122, код ЄДРПОУ 37979894) судові витрати в сумі 2684 грн. 00 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь