Справа №:755/1487/24

Провадження №: 1-кс/755/333/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2024 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

в с т а н о в и л а:

голова ГО «НОН-СТОП» звернувся зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 18.01.2024 за вих. № 18/01/2024-1 головою ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП», а саме ІНФОРМАЦІЯ_1, на офіційну електронну пошту СУ Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві, а саме dniprovskyi_pd@kyiv.police.gov.ua, подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.

На даний час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.

Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення зазначив, що ГО «НОН-СТОП» є правозахисною громадською організацією, одним з напрямів діяльності якої є захист екологічних прав громадян, протидія корупції та зловживанням з боку представників влади та посадових осіб, з початку повномасштабного вторгнення займається правозахисною і волонтерською діяльністю на території України. Окрім цього, ГО «НОН-СТОП» здійснює правозахисну функцію по захисту прав і свобод населення, в тому числі соціально- економічних і екологічних прав, протидії корупції, особливу увагу звертаючи на питання, що можуть завдати шкоди протидії повномасштабній військової агресії з боку російської федерації.

Під час здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП» встановлено, що керівництво та посадові особи ГУНП в м. Києві, Київської міської прокуратури, ТУ БЕБ у м. Києві, УСР в місті Києві ДСР НП України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, Київської міської державної адміністрації. Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Голосїївської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, зловживаючи службовим становищем, перебуваючи у злочинній змові з іншими представниками правоохоронних органів, підконтрольними, афілійованими фізичними та юридичними особами, створили злочинну організовану групу, та розробили злочинну схему, мета якої полягає: у відкритті та приховуванні діяльності незаконних гральних залів та автоматів у м. Києві, котрі шахрайським способом заволодівають грошовими коштами громадян, здійснюють діяльність без відповідних ліцензій; у отриманні та наданні неправомірної вигоди, легалізації грошових коштів, ухиленні від сплати податків. Слід зазначити, що кошти, отримані внаслідок незаконної діяльності нелегальних гральних залів та автоматів, виводяться за сприянням та через афілійовані платіжні системи, банки, криптообмінники, інші фінансові установи, спрямовуються, за допомогою дроп-сервісів, через підставні банківські картки, на гаманці вигодонабувачів.

Встановлено, що керівництво та посадові особи ГУНП в м. Києві, Київської міської прокуратури, ТУ БЕБ у м. Києві, УСР в місті Києві ДСР НП України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Київської міської державної адміністрації, Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, а також інші правоохоронці, фізичні та юридичні особи, є організаторами та співвласниками нелегальних гральних залів та автоматів у м. Києві. Вказані особи, мають чіткий відсоток, від доходу отриманого в ході діяльності нелегальних гральних залів та автоматів, за приховування їх незаконної діяльності, шляхом бездіяльності, невжиття відповідних заходів щодо припинення, викриття кримінальних правопорушень, та невиконання своїх правоохоронних функцій.

Слід зазначити, нелегальні гральні зали та автомати, організовані суб`єктами, вказаними у попередніх абзацах, розташовуються за наступними адресами у м. Києві, зокрема у Дніпровському районі м Києва: АДРЕСА_1 - НОМЕР_1; АДРЕСА_2 - НОМЕР_3, НОМЕР_4; АДРЕСА_3 в - АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 - НОМЕР_6, АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 - НОМЕР_7; АДРЕСА_8 - АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 - НОМЕР_10; м. Київ, ст. м. Дарниця - НОМЕР_2; м. Київ, ст. м. Чернігівська - НОМЕР_5; АДРЕСА_11 ("Диканька") - НОМЕР_8; АДРЕСА_12 , Станція метро "Лівобережна" - НОМЕР_9; АДРЕСА_13 .

Слід зазначити, що у переліку адрес, за якими розташовуються нелегальні гральні зали та автомати, були вказані номери мобільних телефонів, які використовуються для залучення клієнтів, а також можливості клієнтів потрапити до нелегальних гральних залів та автоматів.

Крім того, є достатні підстави вважати, фізичні та юридичні особи, котрі володіють нерухомим майном за вказаними адресами, на базі якого організовуються нелегальні гральні зали та автомати, є пособниками у вчиненні кримінальних правопорушень описаних в даній заяві, оскільки, з метою отримання грошових коштів, завідомо розуміючи, що дана діяльність є незаконною, надають організаторам гральних залів в оренду або користування нерухоме майно за адресами вказаними вище, забезпечують діяльність нелегальних підпільних гральних залів та автоматів, що знаходяться за вказаними адресами, та вчиняють усі можливі дії для приховування та підтримання діяльності нелегальних підпільних гральних залів та автоматів, які у свою чергу здійснюють шахрайську діяльність по відношенню до громадян.

Слід зазначити, що у нелегальних гральних підпільних залах, що знаходяться за адресами вказаними у даній заяві, наявні такі види азартних ігор, як: карткові ігри (блек-джек, покер, преферанс), кості, ігрові автомати, лотереї, казино, рулетка, іподром, різні тоталізатори і букмекерські контори, парі, ставки суперечки. Слід вказати, що шляхом аналізу офіційного Інтернет-сайту КРАІЛ, встановлено, що за адресами, вказаними у даній заяві, ліцензії на проведення азартних ігор не видавалися, і не розташовуються офіційні гральні зали та казино, що свідчить про їх незаконну діяльність.

Крім того, гральні нелегальні підпільні зали та автомати, що знаходяться за адресами, вказаними у даній заяві, здійснюють свою діяльність грубо порушуючи ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», зокрема: здійснюють діяльність без наявності ліцензій зазначених у ст. 44 цього Закону; здійснюють діяльність на території, яка за ст. 26 цього Закону не відноситься до спеціальних гральних зон;не вживаються заходи для недопущення до гральних закладів та до участі в азартних іграх осіб, які не досягли 21-річного віку, та осіб, стосовно яких наявні обмеження згідно з цим Законом;не вживаються заходи для боротьби з ігровою залежністю (лудоманією), у тому числі розміщувати у загальному доступі в місцях провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор інформаційні матеріали щодо гральної залежності та відповідальної гри, зокрема про обмеження віку гравця, шанси на виграш, принципи відповідальної гри, ознаки патологічної та проблемної гральної залежності та про місця, де можна отримати допомогу в разі гральної залежності;не дотримуються вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;здійснюють свою діяльність шляхом обману та зловживанням довірою гравців, під виглядом легальних, офіційних казино.

Вказує, що нелегальні підпільні гральні зали та автомати, які знаходяться за адресами, вказаними у даній заяві, здійснюють свою діяльність грубо порушуючи податкове законодавство, зокрема ст. 136 Податкового кодексу України, а саме не сплачують податки, в розмірі 10 відсотків від доходу, 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, та ЗО відсотків під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей.

Крім того, нелегальні підпільні гральні зали та автомати, які знаходяться за адресами, вказаними у даній заяві, ухиляються від сплати податків та легалізують грошові кошти, використовуючи злочинну схему міскодингу (Міскодинг - схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів; підміна призначення платежу в банківській еквайринговій мережі), перебуваючи у злочинній змові з рядом підконтрольних, афілійованих банків та інших фінансових установ. Фактично, код транзакцій за азартними іграми 7995, найчастіше змінюється на 7994, що відповідає комп?ютерним іграм. Таким чином, банк отримує платіж (депозит) від клієнта азартного бізнесу, але якщо гравець виграє, то установа відправляє йому виграш, маркуючи операцію кодом від іншої галузі, або вказує, що це звичайний переказ із карти на карту, оплата рекламних послуг. Вказана злочинна схема міскодингу, надає змогу не лише приховувати нелегальні підпільні гральні зали та автомати, використовуючи код іншої галузі під час банківських транзакцій, а також ухилятися від сплати податків, оскільки, відповідно транзакції за кодом іншої галузі - це інша ставка податку, набагато менша ніж в азартних іграх.

Під час діяльності нелегальних підпільних гральних залів та автоматів, які знаходяться за адресами, вказаними у даній заяві, використовується бонусна програма, згідно з якою бали, накопичені на «карті лояльності» клієнта, можуть використовуватись під час подальшого гри у азартні ігри. Під час такої реалізації вказаної бонусної програми, нелегальні підпільні гральні зали та автомати, незаконно, перебільшуючи нараховують певну суму бонусів клієнту. В подальшому, нарахована сума бонусів надає змогу клієнту отримати знижку при грі. Використовуючи бонуси під час азартної гри, вартість останньої зменшується на суму бонусів. Слід вказати, що нарахування балів клієнтам - учасникам бонусної програми на «картку лояльності» під час гри у вказаній мережі азартних ігор не є об`єктом оподаткування ПДВ, і тому підстав для нарахування податкових зобов`язань із ПДВ за такою операцією у платника податку не виникає. Таким чином, нелегальні підпільні гральні зали та автомати, умисно нараховують клієнтам додаткові «бонуси» та «бали», з метою реалізації злочинної схему по ухиленню від сплати податків.

З метою збереження інформації, яка має важливе значення для ефективного розслідування вказаних правопорушень, на першу вимогу органу досудового розслідування будуть надані детальні обставини та перелік конкретних посадових осіб правоохоронних органів, державних органів, КРАІЛ, банків, фінансових установ, інших фізичних та юридичних осіб з розподілом ролей, що мають відношення до вказаної злочинної схеми.

Таким чином, керівництво та посадові особи ГУНП в м. Києві, Київської міської прокуратури, ТУ БЕБ у м. Києві, УСР в місті Києві ДСР НП України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, Київської міської державної адміністрації, Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболенської районної в м. Києві державної адміністрації, Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, Подільської районної в м. Києві державної адміністрації,Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, зловживаючи службовим становищем, перебуваючи у злочинній змові з іншими представниками правоохоронних органів, підконтрольними, афілійованими фізичними та юридичними особами, створили злочинну організовану групу, та розробили злочинну схему, мета якої полягає: у відкритті та приховуванні діяльності незаконних гральних залів та автоматів у м. Києві, котрі шахрайським способом заволодівають грошовими коштами громадян, здійснюють діяльність без відповідних ліцензій; у отриманні та наданні неправомірної вигоди, легалізації грошових коштів, ухиленні від сплати податків. Слід зазначити, що кошти, отримані внаслідок незаконної діяльності нелегальних гральних залів та автоматів, виводяться за сприянням та через афілійовані платіжні системи, банки, криптообмінники, інші фінансові установи, спрямовуються, за допомогою дроп-сервісів, через підставні банківські картки, на гаманці вигодонабувачів.

В діях вказаних суб`єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Однак, не дивлячись на очевидність ознак кримінального правопорушення, в порушення вимог ст. 9, 214 КПК України, відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.

Згідно ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Прокурор та слідчий відповідно до вимог КПК України позбавлені можливості визначити суб`єкт кримінального правопорушення, підслідність кримінального провадження та обставини злочину, оскільки вказані обставини можливо встановити лише при проведенні досудового розслідування, здійснення слідчим та процесуальних дій, які можуть бути проведенні лише після внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

В даному випадку, уповноважена особа, зобов`язана внести відомості до ЄРДР та провести необхідні першочергові слідчі дії. Вказані дії призвели до втрати доказів та слідів кримінальних правопорушень, та є зловживанням.

Таким чином, переправлення заяви про вчинення кримінального правопорушення є не тільки порушенням вимог ч. 4 ст. 214, ч. 1, ч. 2 ст. 218 КПК України, а й укриттям злочину, що є зловживанням з боку органу досудового розслідування та прокуратури.

Заявник у судове засідання не з`явився, проте згідно тексту поданої скарги, просив здійснювати її розгляд без його участі.

Особи, бездіяльність яких оскаржується, в судове засідання не з`явилися, хоча матеріали провадження за скаргою містять дані про виклик уповноважених осіб у судове засідання. Їх неявка, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду даної скарги.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши надані до скарги докази, матеріали перевірки за зверненням, слідча суддя встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Під час розгляду скарги встановлено, що 18 січня 2024 року о 17 год 02 хв головою ГО «НОН-СТОП» надіслано заяву про вчинення кримінального правопорушення вих. № 18/01/2024-1 від 18.01.2024 на офіційну електронну пошту Дніпровського УП ГУНП у м. Києві : dniprovskyi_pd@kyiv.police.gov.ua.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, тобто, з часу прийняття такої заяви і виникає обов`язок внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Дніпровським УП ГУНП у м. Києві своєчасно не виконано вимоги ст. 214 КПК України.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

В постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.

При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об`єктивна та суб`єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об`єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов`язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

За таких умов, з урахуванням наведеного, слідча суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом зобов`язання суб`єкта оскарження вчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.

Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а :

скаргу голови ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу (слідчого) Дніпровського УП ГУНП в м. Києві вчинити дію передбачену ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування) за заявою ГО «НОН-СТОП» від 18.01.2024 вих. № 18/01/2024-1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК Українив строки визначені ст. 214 вказаного Кодексу з моменту отримання цього судового рішення та з урахуванням положень ст. 28 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України, так як Верховний Суд в постанові від 05 листопада 2020 року в справі № 757/2094/20-к вказав, що зі змісту рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18) вбачається, що воно ухвалене з метою забезпечення конституційного права на судовий захист особи, яка звертається до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а тому виходячи з аналізу положень цього рішення апеляційному оскарженню підлягає саме ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення особи про кримінальне правопорушення, а не ухвала слідчого судді про задоволення такої скарги.

Слідча суддя: ОСОБА_1