Справа № 541/2617/23

Номер провадження 2/541/62/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 січня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Шатілової Л.Г.,

за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М.,

представника позивача по первісному та представника відповідача по зустрічному позову - адвоката Батієнка Я.І., відповідача по первісному та позивача по зустрічному позову - ОСОБА_1 , представника відповідача по первісному позову та представника позивача по зустрічному позову - адвоката Омельницького С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргород цивільну справу в порядку загального провадження за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання неправомірним і скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу) від 31.05.2022 року, акту-розрахунку б/н не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 31.05.2022 року, відновлення газопостачання та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

26.07.2023 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» в особі голови правління АТ «Полтавагаз» звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» 378331 грн. вартість необлікованого об`єму природного газу та судового збору в розмірі 5674,97 грн., а всього 384005,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ОСОБА_1 (адреса об`єкта споживача: АДРЕСА_1 ) є споживачем природного газу і йому в установленому законом порядку присвоєно персональний код ідентифікації споживача (ЕІС-код 56ХМ26G177004397, о/р 17700439). ОСОБА_1 , є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , виконавчо-технічна документація газифікації об`єкта споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , зокрема, наряд-акт на пуск газу датований 15.10.2001 року.

Окрім того, у вказаному наряді-акті на пуск газу від 15.10.2001 р., підписаного споживачем ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 , значиться газовий лічильник № 340034. Також, у акті прийомки в експлуатацію змонтованого вузла побутового лічильника газу від 11.11.2014 р., також підписаного споживачем ОСОБА_1 , уже фігурує адреса АДРЕСА_1 , та зазначається про заміну лічильника № 340034.

Згідно з актом про порушення № 413 від 20.05.2022, складеним представниками оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, що полягає в несанкціонованому підключенні, здійсненому прихованими заходами, які не можливо виявити без використання спеціальних технічних заходів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій та оздоблювальних матеріалів, на ввідному газопроводі до лічильника газу, що призвело використання природного газу без його обліку лічильником газу. Відмітка про усунення порушення на дату складання акту: від`єднано від газопостачання механічним шляхом.

Також представниками АТ «Полтавагаз» було складено акт № 77 припинення (обмеження) розподілу природного газу від 20.05.2022 за адресою: АДРЕСА_1 в якому зазначено, що виконанні роботи, які полягають в механічному від`єднанні на дворовому газопроводі.

ОСОБА_1 відмовився від підписання примірника акту про порушення № 413 від 20.05.2022, проте забрав один примірник акту про порушення та припинення. АТ «Полтавагаз» на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з описом 24.05.2022 № 3660068457330 направило копію акту про порушення № 413 від 20.05.2022 та копію акту № 77 припинення (обмеження) розподілу природного газу від 20.05.2022 року.

24.05.2022 ОСОБА_1 особисто отримав лист АТ «Полтавагаз» від 24.05.2022 № 55/6525 про те, що розгляд акту про порушення № 413 від 20.05.2022 року комісією Оператора ГРМ переноситься на 10.00 год. 31.05.2022 року.

31.05.2022 на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу) АТ «Полтавагаз» акт про порушення № 413 від 20.05.2022 розглянуто та задоволено, прийнято рішення про складання Акту- розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

За наслідками задоволення акту складено акт-розрахунок від 31.05.2022 необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості з 21.05.2020 до 20.05.2022 на суму 378 331 гривня.

На підставі акту-розрахунку від 31.05.2022 вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в рахунку № У0000000071 від 31.05.2022 пред`явлено до сплати споживачу листом з описом № 3601101909764.

Таким чином, при складанні акту про порушення, розгляду акту про порушення на комісії, складанні акту-розрахунку АТ «Полтавагаз» діяло у спосіб та порядок, встановлені Законом України «Про ринок природного газу», Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.

Станом на час звернення із позовною заявою до суду вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 378 331 грн споживачем не сплачена, що стало підставою для стягнення її в примусовому порядку.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.07.2023 по справі було відкрито провадження і постановлено розглядати справу в порядку загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

22.08.2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважав, що доводи позивача є надуманими, ґрунтуються виключно на припущеннях і не відповідають фактичним обставинам справи. Свої заперечення пояснив наступним. Вказав, що його будинок АДРЕСА_1 було збудовано у 2001 році. Всі роботи по проведенню газопроводу виконувалися виключно працівниками Миргородського управління газового господарства, яким він надав доступ до будинку, як єдиного об`єкту, що на той час був збудований і в роботу яких він не втручався. Після закінчення робіт по проведенню вуличного газопроводу, проект, що виготовлявся для його прокладення, було передано Миргородському УЕГГ. Після введення будинку в експлуатацію він використовував природний газ для потреб опалення будинку, а також роботи газової плити і газової колонки для підігріву води, оплачуючи вартість спожитого газу постачальнику у встановленому порядку. Разом з газовим котлом ним було встановлено електричний котел, а також котел, що працює на твердому паливі, які періодично ним використовувалися для потреб опалення будинку.

Вважав, що не має жодних підстав стверджувати, що виявлений елемент газопроводу може використовуватися для необлікованого споживання природного газу, що на ньому не встановлено відповідну заглушку, що він має пропускну спроможність, здатну порушувати цілісність газорозподільної мережі. Адже жодних випробувань працівниками позивача проведено не було.

Зазначив що у складених актах інформація про проведення перевірок на предмет відповідності газопроводу проектній документації та можливості відбору газу поза вузлом обліку, відсутня. Тож твердження позивача про порушення цілісності газової мережі та існування можливості споживати газ в обхід газового лічильника базується виключно на його припущеннях. Також наголосив на тому, що з позивачем не підписано Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, укладення якого позивач повинен був забезпечити згідно п.3 Постанови від 30.09.2015 № 2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» - протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою, а отже межа експлуатаційної відповідальності відносно газопроводу встановлена не була.

20.05.2022р. на прохання працівників позивача про необхідність обстеження газових мереж на території будинковолодіння він не заперечував, надавши при цьому вільний доступ до об`єкту. За ініціативою перевіряючих, за його адресою були викликані працівники поліції, яким він надавав відповідні пояснення. При цьому факту крадіжки газу останніми зафіксовано не було. За результатами проведеного обстеження, працівниками Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» було складено Акт про порушення № 413 і Акт припинення (обмеження) розподілу природного газу № 77.

Після відключення його будинку від газової мережі, яке виконано 20 травня 2022 року працівниками Миргородського УЕГС, він звичайно зазнав певних незручностей, оскільки до цього використовував природний газ для роботи газової колонки і газової плити з метою приготування їжі. У опалювальний період 2022-2023 років він продовжував, як завжди, використовувати для потреб опалення електричний і твердопаливний котли. У зв`язку з війною російської федерації проти України, він дії працівників газової служби не оскаржував, проте мав намір це зробити після закінчення війни.

У Акті про порушення № 413 від 20.05.2022 року ним було надано зауваження: «несанкціонованого відбору газу не брав і крадіжку не робив, про врізку не знав».

Згідно Акту про порушення № 413 від 20.05.22р. працівниками Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» зазначено, що ними встановлено порушення, зокрема: наявність несанкціонованого газопроводу, проте конкретної інформації про його характеристику акт не містить.

Надані позивачем до суду фотознімки не відповідають вимогам ст.ст. 77-80 ЦПК України. Доданий до позовної заяви наряд-акт на пуск газу № 472 від 15.10.01р. складено за адресою: АДРЕСА_2 не містить назви населеного пункту у якому цей акт складався, неможливо визначити конкретне місце його складання, адже він міг бути складений у будь-якому населеному пункті, що відносився до зони обслуговування Миргородського УЕГГ. В акті прийомки в експлуатацію змонтованого вузла побутового лічильника газу є графа «Акт складено в тому, що », проте вказана графа містить лише напис «заміна лічильника». Інформація про те, що проведено заміну саме лічильника С4 № 340034 внесено шляхом дописування даного тексту поза формою бланку, тому вважав, що вказаний доказ не є достовірним.

За результатами засідання комісії 31.05.2022 було прийнято рішення про складення акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу на підставі абзацу 1 пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ. Акт-розрахунок б/н не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості від 31.05.2022р. було складено за період з 21.05.2020 року по 20.05.2022 року, що складає 2 (два) роки, що передували дню виявлення так званого порушення замість 6 (шести) місяців, як це передбачено абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ. Вважав, що

при його складанні використано недостовірні вихідні дані, акт-розрахунок містить безпідставні і нічим не підтверджені нарахування витрат газу на потреби опалення у неопалювальний період, не враховано кількість осіб, що проживають в будинку, тому є неналежним доказом.

Вважав, що вихідні дані, які використовувалися при його складанні не відповідають дійсності, адже а ні при проведенні обстеження його будинковолодіння, ані в процесі засідання комісії з розгляду актів про порушення від 31.05.2022 року, на якому він був присутнім, працівниками АТ «Полтавагаз» не було з`ясовано і не ставилося питання щодо кількість осіб, які проживають у його будинку. У наданому до суду розрахунку вказана кількість проживаючих - 3 чол., тоді як фактична кількість проживаючих складає - 1 чол. Починаючи з 2013 року його син ОСОБА_2 фактично за адресою реєстрації не проживає, мешкає у місті Києві, його дружина, ОСОБА_3 , з початком війни російської федерації проти України, а саме: з 24.02.2022 року також у будинку не проживає, що підтверджуються Актом про підтвердження фактичного місця проживання особи (осіб) від 17.05.2023 року.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 44-53).

25.08.2023 року надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до АТ«Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» в якій просив: визнати неправомірним і скасувати рішення комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (код ЄДРПОУ 03351912) з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що оформлене протоколом № 15/22 від 31.05.2022 року; визнати неправомірним і скасувати акт-розрахунок б/н не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 31.05.2022 року, що складений АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (код ЄДРПОУ 03351912) відносно ОСОБА_1 ; відновити газопостачання споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС-код 56ХМ260177004397; стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Обґрунтування зустрічної позовної заяви аналогічні відзиву наданого відповідачем 22.08.2023 року. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди зазначив, що він являється пенсіонером за віком і інвалідом другої групи. Свого часу витратив значні кошти і приклав багато зусиль для організації газопостачання АДРЕСА_1, на якій проживає, замовляв проект газопостачання, закуповував необхідні матеріали і всіма наявними можливостями сприяв його прокладенню. Надавав вільний доступ ОСОБА_4 до свого нерухомого майна як єдиного збудованого на той час, для розміщення робітників під час виконання робіт і відповідного обладнання, у тому числі для випробування прокладеного вуличного газопроводу.

Вважав, що саме з вини відповідача було неправомірно припинено газопостачання у його будинок, внаслідок чого він вимушений був змінити звичний для нього уклад життя, що викликало значні душевні хвилювання і переживання.

Незаконне від`єднання від газової мережі і безпідставне звинувачення у крадіжці газу позивач за зустрічним позовом оцінює в сто тисяч гривень.

31.08.2023 від АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» надійшла відповідь на відзив в якій первісний позивач зазначив наступне. Матеріали справи містять робочий проект газопостачання житлового будинку відповідача з його підписами де відсутня інформація про врізку у газопровід. Працівники газового господарства не могли виконати зазначені роботи всупереч проекту, а зазначене у відзиві посилання на такі дії позивачем розглядається як спосіб уникнути відповідальності.

Щодо розмежування відповідальності за експлуатацію об`єктів газопостачання.

Несанкціонований газопровід, виявлений у домоволодінні відповідача, з`явився виключно шляхом вчинення останнім умисних дій технічного характеру, шляхом під`єднання обладнання до газорозподільної мережі. Позивач же у свою чергу, згідно згаданих вище Правил, відповідальний за належний технічний стан газового обладнання, а відповідати за умисні протиправні дії споживача чи інших осіб не зобов`язаний.

Щодо проведення розрахунків не облікованого (донараховного) об`єму природного газу.

Як зазначено у позовній заяві, та наголошується позивачем, підпунктом 1 пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 встановлено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм не облікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Прихованими визнаються несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.

Щодо кількості проживаючих у будинку. Відповідно до п. З глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті.

ОСОБА_1 не звертався до Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» із відповідними заявами, а відповідно до облікової бази Оператора ГРМ за вказаною адресою рахується проживаючими три особи.

Наявність несанкціонованого газопроводу на об`єкті споживача підтверджується актом про порушення № 413 від 20.05.2022, складеним представниками оператора ГРМ за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Миргородська, 49, відповідно до якого встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, що полягає у несанкціонованому підключенні.

Таким чином сама по собі наявність несанкціонованого газопроводу дозволяє кваліфікувати дії споживача як несанкціонований відбір природного газу.

Такої позиції притримався і Верховний суд у постанові від 10.09.2020 у справі № 587/685/20, розглядаючи спір у аналогічних правовідносинах, яку просив врахувати при вирішенні даного спору.

Посилаючись на вищенаведене просив задовольнити позовні вимоги до ОСОБА_1 (а.с.164-166).

04.09.2023 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначив, що твердження про його заперечення щодо наявності прихованого під`єднання газового обладнання до газорозподільної мережі у відзиві на позовну заяву він не надавав, оскільки ані при проведенні обстеження його садиби, ані доказами, що містяться у матеріалах судової справи, факту підключення до газопроводу газового обладнання поза газовим лічильником, внаслідок чого могло відбуватися не обліковане споживання чи витрата природного газу, встановлено не було.

Посилання на робочий проект газопостачання будинку, який нібито міститься у матеріалах судової справи, не може відповідати дійсності, оскільки при подачі позовної заяви (згідно переліку додатків) такий доказ не надавався і позивачем не було заявлено про неможливість його надання у строки, встановлені чинним Цивільним процесуальним кодексом.

Щодо експлуатаційної відповідальності за газопровід та факту нібито вчинення ним умисних дій технічного характеру по облаштуванню несанкціонованого газопроводу є виключно позицією позивача і не підтверджується жодним доказом у зв`язку з чим таку позицію позивача вважав припущенням.

Щодо правомірності розрахунків не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

31.05.2022р. він був присутнім на засіданні комісії відповідача з розгляду актів про порушення і надавав відповідні пояснення про обставини проведеної перевірки. Зокрема, в ході засідання ним було повідомлено, що він споживав газ виключно для приготування їжі і підігріву води, щомісячно, у встановленій строки передає показники лічильника до АТ «Полтавагаз», оплачує вартість використаного газу постачальнику, яким є НАК «Нафтогаз України» і послуги з його розподілу Оператору газорозподільної системи. Також ним було повідомлено, що про жодні невідповідності підземної частини газопроводу він не знав, жодних самочинних дій відносно порушення чи зміни конструкції газопроводу не проводив. Під час засідання комісією не досліджувалося питання про відповідність газопроводу, відносно якого проводилося обстеження, проекту газопостачання його будинку, не досліджувалося питання фізичної можливості відбору природного газу поза лічильником. Не було надано жодної оцінки його запереченням і поясненням.

За результатами засідання комісією було прийнято, на його переконання, необґрунтоване рішення про задоволення акту про порушення та про складення акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу саме на підставі абзацу 1 пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ, а не на підставі підпункту 1 пункту 1, глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ, як це стверджується у відповіді на відзив.

Щодо твердження про прокладення несанкціонованого газопроводу прихованими заходами, то вказане не підтверджується ані складеним актом про порушення № 413 від 20.05.2022 року, ані рішенням комісії.

Щодо твердження позивача про обов`язок споживача природного газу повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються кількості осіб, що зареєстровані на його об`єкті, оскільки це передбачено пунктом 3 глави 4 Розділу IX Кодексу ГРМ, вважав це перекручуванням чинної законодавчої норми оскільки дана норма стосується споживача, який не забезпечений лічильником газу.

Що стосується нормативного обґрунтування і судової практики, зазначених у відповіді на відзив.

Акт про порушення № 413 від 20.05.22р. складено на бланку, форма якого затверджена як додаток 20 до Кодексу ГРМ і містить графу, в якій необхідно детально вказати вид, обставини і суть порушення. Проте вказана графа містить лише заключення про виявлене порушення: «несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) наявність несанкціонованого газопроводу». Обставини порушення у вказаному акті не зазначені. Конкретної інформації про характеристику несанкціонованого газопроводу акт № 413 не містить.

Вважав, що працівниками АТ «Полтавагаз» взагалі не досліджувалося питання і не встановлювався факт, що ним чи іншою особою було влаштовано несанкціонований газопровід. Наявні докази не доводять необліковане використання природного газу чи несанкціонований відбір природного газу, а таке твердження є виключно припущенням позивача і не відповідає фактичним обставинам справи.

Що стосується посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 10.09.2020р. у справі № 587/685/20 зазначив, що зі змісту даної Постанови вбачається, що у зазначеному судовому рішенні суду касаційної інстанції та у цій справі мають місце різні фактичні обставини. Зокрема, у наведеній представником позивача справі було визнано порушення, а саме: наявність несанкціонованого газопроводу, тоді як у даній справі він, як споживач і відповідач, стверджував і стверджую, що він є добросовісним споживачем, не використовував природний газ поза лічильником і не володів інформацією про можливі недоліки підземної частини газопроводу.

За сукупністю викладеного вважав, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими і недоведеними наданими доказами. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» у повному обсязі (а.с. 170-174).

12 вересня 2023 року ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 та об`єднано з первісним позовом (а.с.183).

22.09.2023 на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву в якій представник позивача за первісним позовом позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі з наступних підстав. Зазначив, що 20.05.2022 представниками Оператора ГРМ - Миргородського УЕГС АТ «Полгавагаз» при обстеженні газової мережі виявлено наявність несанкціонованого газопроводу у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить побутовому споживачу ОСОБА_1 . Враховуючи норми Кодексу газорозподільних систем, який затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, на місці виявлення порушення представниками Оператора ГРМ у присутності споживача ОСОБА_1 складено акт про порушення № 413 від 20.05.2022, у якому зафіксовано порушення, визначене пунктом 1 глави 2 Кодексу ГРМ - несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу), наявність несанкціонованого газопроводу. Представники Оператора ГРМ при виявленні порушення, його усуненні та при складенні акту про порушення діяли у відповідності із нормативними вимогами, які визначені Кодексом ГРМ.

Щодо розбіжності кількості фактично проживаючих у будинку споживача осіб, зазначили наступне.

Оскільки споживач ОСОБА_1 або його представник, не подавав Оператору ГРМ відповідної інформації, нарахування об`єму не облікованого природного газу відбулося із врахуванням інформації облікової бази Оператора ГРМ, відповідно до якої, за адресою споживача зареєстрованими рахується три особи. Таким чином, період, за який споживачу ОСОБА_1 встановлено об`єм не облікованого природного газу, визначений у відповідності до нормативних вимог.

Щодо можливості відновлення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу зазначили наступне. Представники Оператора ГРМ, припиняючи споживачу ОСОБА_1 газопостачання (розподіл природного газу) діяли у відповідності до своїх повноважень та нормативних вимог Кодексу ГРМ. Відновлення газопостачання (розподілу) природного газу може бути здійснено лише після сплати споживачем вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу, відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та подання відповідного письмового звернення.

Позовна вимога про стягнення із АТ «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди є похідною від двох попередніх. Позивачем у зустрічній позовній заяві перераховано всі негативні для нього наслідки припинення газопостачання до його будинку, однак настали вони не у зв`язку із порушенням його прав як споживача, а як наслідок виявлення порушення представниками Оператора ГРМ в межах своїх повноважень та усунення його наслідків. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за зустрічною позовною заявою (а.с.189-193)..

27.09.2023 до суду надійшла відповідь на відзив від відповідача по первісному позову ОСОБА_1 в якому останній зазначив, що доводи представника відповідача по зустрічному позову є необґрунтованими, з підстав, аналогічних доводам викладеним у відзиві та зустрічному позові.

Як висновок, працівниками АТ «Полтавагаз» взагалі не досліджувалося питання і не встановлювався факт, що ним чи іншою особою було влаштовано несанкціонований газопровід. Наявні докази не доводять необліковане використання природного газу чи несанкціонований відбір природного газу, а таке твердження є виключно припущенням відповідача і не відповідає фактичним обставинам справи. На підставі вищевикладеного просив суд задовольнити позовні вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві, у повному обсязі (а.с.194-197).

06.10.2023 від представника позивача за первісним позов надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому останній зазначив наступне.

Порядок оформлення акту про порушення врегульовано главою 5 розділу XI Кодексу ГРМ. У даній главі відсутні обов`язкові вимоги щодо опису обставин порушення, яке у ньому фіксується. На переконання відповідача за зустрічним позовом, додані до первісного позову фотознімки, як додатки до акту, відображають суть порушення. Перевірка пропускної спроможності виявленого несанкціонованого газопроводу не є обов`язковим елементом при фіксації такого виду порушень. Сам факт наявності несанкціонованого газопроводу вже є порушенням, яке тягне за собою відповідні наслідки, в т.ч. нарахування не облікованого об`єму природного газу. ОСОБА_1 був присутнім при виявленні у його домоволодінні несанкціонованого газопроводу та на пропозицію представників АТ «Полтавагаз» зробив в акті про порушення власноручний запис: «Про врізку не знав». Даний запис додатково підтверджує визнання позивачем за зустрічним позовом факту врізки у газопровід, тобто несанкціонованого газопроводу.

За результатами розгляду акту про порушення № 413 від 20.05.2022 комісія Оператора ГРМ врахувала всі пояснення споживача ОСОБА_5 , який був на ній присутнім, та прийняла рішення про його задоволення, оскільки споживачем не спростовано ні на засіданні комісії, ні на даний час факту виявлення у його домоволодінні несанкціонованого газопроводу.

У зв`язку із викладеним, вважали позицію позивача за зустрічним позовом необґрунтованою та не доведеною (а.с.201).

16 жовтня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача по первісному позову, відповідач по зустрічному позову, первісні позовні вимоги підтримав, зустрічний позов не визнав. Суду пояснив, що 20.05.2022 працівниками Миргородського УЕГГ, а саме АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» було проведено перевірку газової мережі по АДРЕСА_1 . Під час обстеження було виявлено не санкціонований газопровід, а саме газове обладнання під землею, самовільно під`єднане до мережі. Було складено акт про порушення, в якому зазначено вид порушення, ОСОБА_1 надав пояснення, що про врізку нічого не знав. Було здійснено перерахунок споживання необлікованого об`єму та обсягу природного газу, і пред`явлено споживачу для сплати, який він не оплатив.

Представник відповідача по первісному позову та представник позивач по зустрічному позову первісні позовні вимоги не визнав, зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити. Суду пояснив, що 20.05.2022 року працівники газового господарства з`явилися за адресою місця проживання ОСОБА_1 , провели обстеження частини газопроводу, яка на переконання ОСОБА_1 була в експлуатаційній відповідальності «Полтавагаз», виявили нібито елемент, за допомогою якого здійснюється несанкціонований відбір газу. Склали відповідні документи, акт про припинення газопостачання та акт про порушення, в якому не має опису порушення, акт не відповідає встановленій формі, не записані конкретні дані, що прописані в самому акті.

На засідання комісії ОСОБА_1 був присутній , надавав пояснення. Рішення комісії було прийняте без належних підстав, а саме працівниками «Полтавагаз» не досліджувалась пропускна спроможність того елемента, що був виявлений, під`єднаного обладнання виявлено не було. Акт-розрахунку складений в розріз прийнятим рішенням комісії. Нарахування здійснено за два роки, коли за правилами необхідно нараховувати за 6 місяців, не було враховано склад осіб, які проживали в даному будинку. Від`єднання газопроводу будинковолодіння ОСОБА_1 не відповідає кодексу ГРМ, тому просив задовольнити зустрічний позов.

ОСОБА_1 суду пояснив, що він є власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Будівництвом газопроводу займалася Миргородське УЕГГ, перенесення лічильника, заміна лічильника . Що вони виносили, куди вони виносили він не знає. Актом було зафіксовано що на земельній ділянці виявили металеву трубу довжиною приблизно метр і шириною п`ятдесят сантиметрів під вимощенням і бруківкою, яку розібрали . Куди приєднано він не знає, була прикріплена до труби що в будинок а з іншої сторони не зрозуміло. Труба була темно коричнева чи чорна. Відбір газу він не робив і цього приєднання не робив, оскільки будівництвом займалося ОСОБА_6 . Будівництво будинку було закінчено в 2000 році. Трубу працівники газконтори вирізали, також вирізали стояк, трубу, що заходить в будинок, а потім склали акт.

Акт розмежування він не підписував і відповідальність до 2014 року несла Миргородська УЕГГ. Там де знайшли трубу в нього було все забетоновано і покладена плитка, вони плитку зірвали, бетон розбили. Зазначив, що «Полтавагаз» зробили його злочинцем, категорично заперечував свою причетність до врізки, вказав, що у зв`язку з цим зазнає моральних страждань. В будинку є три види опалення, які всі офіційно оформлені. На фотознімках, що долучені до матеріалів справи, не має підтверджень, що зроблені вони біля його будинку. Працівники газового господарства викликали працівників органів внутрішніх справи, які приїхали, вони ходили в будівлю і могли фотографувати. Працівники газового господарства не ходили в будівлі, тому, що це за знімки він не знає. В будинку зареєстровано три особи, проживає один він.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши відеофіксацію, враховуючи покази свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положення ст. 83 ЦПК України встановлюють обов`язок, зокрема, позивача подати докази разом із поданням позовної заяви. Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 с. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території м. Полтава та Полтавської області, виданою згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 15.06.2017 №778.

Відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 102 кв.м., що встановлено на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2003 № 206217111983991 (а.с. 14-15) та побутовим споживачем природного газу який користується послугами АТ «Полтавагаз» в належному йому житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де постійно проживає. За вказаною адресою встановлено лічильник газу ВК-G4T №8179648, 2014 року випуску, що підтверджується актом прийомки в експлуатацію змонтованого вузла побутового лічильника газу (а.с. 32).

Відповідно до п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) постачальником природного газу (постачальник) є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Факт наявності між сторонами відносин щодо послуг розподілу природного газу та їх оплати визнається обома сторонами, тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 має статус споживача (побутовий споживач).

Отже, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Згідно з Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 споживач зобов`язуєтеся не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу ГС та акту розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін (п. 5, 6).

Згідно із положеннями ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, а отже власники мають не лише суб`єктивні права, але й несуть відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав.

Таким чином, саме власник несе відповідальність за допущені порушення перед Оператором ГРМ.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу Газорозподільних систем - оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема: несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ або в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ (в редакції яка діяла на момент виявлення порушення) до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів(обсягів)природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить наявність несанкціонованого газопроводу.

Судом встановлено, що 20.05.2022 року працівниками позивача здійснено перевірку газових мереж зовнішнього газопостачання в домоволодінні ОСОБА_1 та встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) наявність несанкціонованого газопроводу. Дане порушення зафіксовано актом про порушення №413 від 20.05.2022, складеним оператором ГРМ 20.05.2022 за адресою Полтавська область, м.Миргород, вул. Миргородська, 49. Споживач від підпису даного акту відмовився, вніс свої зауваження. До акту про порушення додаються фото та відеодокази (а.с.16).

Відповідно до пунктів 2, 3, 8 глави 5 розділу IХ Кодексу ГРМ акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких лишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акту про порушення свої зауваження та заперечення. Представник оператора ГРМ перед складанням акту про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акту про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Акт про порушення №413 від 20.05.2022 року складений відповідно до вимог законодавства, відмова споживача від підпису зафіксована в тому числі відеофіксацією.

З акту про припинення (обмеження) розподілу природного газу № 77 від 20.05.2022 року вбачається, що у будинку за адресою: АДРЕСА_1 проведено припинення газопостачання шляхом механічного від`єднання на дворовому газопроводі (а.с.17).

31.05.2022 року акт про порушення №413 від 20.05.2022 року був розглянутий, і за протоколом №15/22,комісією АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаза» було прийнято рішення про його задоволення та нарахування необлікованого об`єму природного газу на підставі абз. 1 п.1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ. (25-26).

Як вбачається зі складеного АТ «Полтавагаз» розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за наявність несанкціонованого газопроводу, за період з 21.05.2020 по 01.05.2022, за адресою: АДРЕСА_1 , необлікований (донарахований) об`єм та обсяг природного газу склав 20510,36 м куб., а його вартість складає 378331,00 грн (а.с. 27).

03.06.2022 року рахунок №У0000000071 від 31.05.2022 на сплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу було направлено на адресу відповідача поштовим листом (а.с. 28, 29).

Згідно п. 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ: у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу достатньо, відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.

Аналогічний висновок зазначений у Постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у цивільній справі № 675/1135/20.

Отже, в судовому засіданні було встановлено, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» при складанні Актів про порушення №413 від 20.05.2022 та про припинення (обмеження) розподілу природного газу № 77 від 20.05.2022 року за адресою : АДРЕСА_1 , діяло у спосіб та порядок, встановлені Законом України «Про ринок природного газу», Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.

Таким чином, судом встановлено, що в домоволодінні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено несанкціонований газопровід. Факт порушення підтверджується крім вищевказаними актами, фотокартками (а.с. 18-21), поясненнями свідків.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює начальником служби природного газу АТ "Полтавагаз". 20.05.2022 йому зателефонував майстер ОСОБА_8 і повідомив, що під час обстеження, на території будинку АДРЕСА_1 , бурового входу було виявлено сторонню врізку - штуцер, для несанкціонованого відбору газу. Він приїхав за вищевказаною адресою , власник пустив на подвір`я. Їм потрібно було з`ясувати чи є штуцер чи його не має, для цього потрібно було зняти плитку на даному подвір`ї, власник спочатку не давав дозволу на це, довго з ним спілкувалися годину -дві. Потім він дав згоду на демонтаж плитки, при демонтажу на глибині 15-20 сантиметрів було виявлено штуцер трубу, яка йшла від бурового входу. Штуцер був врізаний перед вузлом обліку, на штуцері був відсікаючий кран. Кругом штуцера лежала зварена металева рамка, вставлена в землю, а на рамці лежала плитка, можна було плитку зняти і користуватися трубою, оскільки був доступ до крана. Повідомив, що при ньому пропускну спроможність не перевіряли і трубку не вирізали. Акт про порушення складав юрист ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що працює майстром в газовому управлінні. Коли вони встановлювали на вулиці лічильник, десь рік назад, робили аналіз з тими показниками що приносили контролери, в тому числі по АДРЕСА_1 , звірили і зрозуміли, що десь виток газу, почали перевіряти побудинково. При обстежені території по АДРЕСА_1 камерою через трубу було виявлено врізку - штуцер вварений і кран, і ще кран заведений в будинок, через який можна було користуватися не облікованим газом. Перед стояком стояла металева рамка (щоб земля не обсипалась), а там штуцер перед вузлом обліку. Це був дворовий ввод, в нього вварюється коротка різьба, на неї накручується кран, а від крана труба заводиться в будинок. Трубу перевіряли, що йде газ - кран відкрили один, другий газ пішов мимо (перед) лічильником, перевіряли слюсаря.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що з акту про вчинення порушення та акту про припинення розподілу газу відсутня інформація про проведення перевірок на предмет відповідності газопроводу проектній документації та можливості відбору газу поза вузлом обліку, та не зазначення, яким чином при обстеженні газопроводу було встановлено несанкціонований відбір газу поза засобом обліку, оскільки для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу, відповідно до п. 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, достатньо встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу. Положення Кодексу газорозподільних систем не зобов`язують оператора газорозподільної мережі встановлювати місце входу несанкціонованого газопроводу до будинку споживача (відповідні роз`яснення Верховного Суду у постанові від 22.04.2021 по справі № 263/7847/18).

Також, суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що він не несе відповідальності за виявлене порушення, оскільки між ним та оператором не був підписаний акт розмежування балансової належності виходячи з наступного.

Межа експлуатаційної відповідальності сторін - точка розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж (п. 4 розд. І Кодексу ГРМ).

Межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (пп. 2 п. 5 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).

Власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та співвласники/особа, уповноважена на це співвласниками, внутрішньо будинкових систем газопостачання, які згідно з актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж та їх складових, забезпечують належну їх експлуатацію згідно з чинним законодавством, у тому числі ПБСГ, зокрема укладають відповідний договір із суб`єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт.

Приєднання об`єктів (земельних ділянок) замовника до ГРМ здійснюється на підставі договору на приєднання, що укладається за формами, наведеними у додатках до цього Кодексу. При цьому невід`ємною частиною договору на приєднання є технічні умови приєднання, які визначають вихідні дані для проектування газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання, які будуються Оператором ГРМ, та вихідні дані для проектування та будівництва газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта замовника від точки приєднання до газових приладів і пристроїв замовника. Будівництво та введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання забезпечується замовником (пп. 4 п. 1 розділу V Кодексу ГРМ).

Технічні умови приєднання включають ситуаційний план (ескізне креслення) розміщення ділянки газопроводу, на якому встановлюється точка приєднання та визначається прогнозована точка вимірювання (місце встановлення вузла обліку).

Якщо на дату подання заяви про приєднання до ГРМ на об`єкті чи земельній ділянці замовника відсутній діючий газопровід (відсутня існуюча межа балансової належності), точка приєднання (запроектована межа балансової належності) визначається на межі земельної ділянки замовника або, за його згодою, на території такої земельної ділянки.

Проектну документацію на підключення газопроводу було виконано на замовлення та за рахунок споживача - ОСОБА_1 , газопровід встановлено на території його домоволодіння, тому несанкціонований газопровід знаходиться на території експлуатаційної відповідальності ОСОБА_1 ..

Саме власник або наймач, що перебуває у договірних правовідносинах із оператором газорозподільної системи несе відповідальність за порушення користування природного газу і саме власник або наймач є відповідальною особою за збитки, завдані оператору газорозподільної системи в результаті несанкціонованого газопроводу на території належного на праві власності чи користування об`єкта споживача.

Виходячи з обсягу прав та обов`язків споживача природного газу, ОСОБА_1 несе відповідальність за утримання газового обладнання в належному стані.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу 11 Кодексу, у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за шість місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Позивачем здійснено розрахунок необлікованого об`єму природного газу за період з 21.05.2022 по 01.05.2022 на суму 378331,00 грн. Протоколом №15/22,комісією АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаза» було прийнято рішення нарахування необлікованого об`єму природного газу на підставі абз. 1 п.1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а не на підставі абз.2 п.1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Верховний Суд у своїх висновках неодноразово наголошував на тому, що суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Разом з тим, оскільки суд дійшов висновку, що факт несанкціонованого газопроводу мав місце, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яку вважає доведеною і щодо якої у суду немає сумніву.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов`язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наведеного, суд доходить висновку про відповідність дій працівників позивача вимогам нормативно - правових актів, які регулюють правовідносини між постачальником газу та споживачами, в тому числі несанкціонованими споживачами, наслідком чого є стягнення з відповідача на користь АТ «ОГС «ПОЛТАВАГАЗ» нарахованих ним необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості.

Оскільки в ході розгляду справи не було встановлено, що відбір природного газу здійснювався прихованим методом, про що також не було зазначено в акті про порушення, крім того дане питання не було предметом розгляду комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаза», останньою було прийнято рішення нарахування необлікованого об`єму природного газу на підставі абз. 1 п.1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ з чим також погоджується суд.

При розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості, суд застосовує ту ж саму формулу, що застосував позивач, яка визначена п. 1 гл. 3 р. ХІ, пп. 3 п. 11 гл. 5 р. ХІ, додатку 19 до Кодексу ГРМ, врахувавши такі показники: гранична норма споживання: 23,6 м куб. та 11 м куб на кожний додатковий м кв. опалювальної площі; кількість мешканців - 3; опалювальна площа - 102,0 кв. м; вартість газу (грн за м куб) - за тарифами для населення; з урахуванням усіх газових приладів, зазначених у акті-розрахунку (газова плита та газовий котел); за період - 6 місяців, що передували дню виявлення порушення; без віднімання об`єму природного газу, фактично нарахованого споживачу. 21.12.2021 по 31.12.2021 , всього об`єм за місяць 423,25, вартість газу 53528,55, сума нарахування -22655,96 грн; 01.01.22 по 31.01.2022, всього об`єм за місяць 1192,8, вартість газу 42047,54, сума нарахування -50154,31 грн; 01.02.22 по 28.02.2022, всього об`єм за місяць 1192,8, вартість газу 41551,70, сума нарахування -49562,87 грн; 01.03.22 по 31.03.2022, всього об`єм за місяць 1192,8, вартість газу 7420,00, сума нарахування -8850,58 грн; 01.04.22 по 30.04.2022, всього об`єм за місяць 1192,8, вартість газу 7420,00, сума нарахування -8850,58 грн; 01.05.22 по 20.05.2022, всього об`єм за місяць 262,84. На загальну суму 140074,30 грн.

Здійснивши таким чином розрахунок, суд вважає, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, складає 140074,30 грн, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково. У задоволенні решти позовних вимог у сумі 238256,70 грн. слід відмовити за недоведеністю.

Суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про те, що в будинку фактично проживає він один, оскільки акт про підтвердження фактичного місця проживання особи (осіб) складений 12.05.2023 , через рік після виявлення правопорушення, крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що про даний факт останній повідомляв позивача за первісним позовом.

З огляду на наведене, не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 "Ковач проти України", "Мельниченко проти України", "Чуйкіна проти України").

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За такого, з первісного відповідача підлягає стягненню сума сплаченого первісним позивачем судового збору у розмірі 2101,12 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 322, 509, 525, 526, 530, 714 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 12, 13, 81-83, 95, 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаза" 140074 ( сто сорок тисяч сімдесят чотири) гривні 30 копійок вартість необлікованого об`єму природного газу на р/р НОМЕР_1 в філії Полтавське облуправління АТ "Державний ощадний банк України", код ЄДРПОУ 03351912 та судового збору в розмірі 2101 (дві тисячі сто одну) гривню 12 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання неправомірним і скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу) від 31.05.2022 року, акту-розрахунку б/н не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 31.05.2022 року, відновлення газопостачання та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», юридична адреса 36000 м.Полтава, вул. Козака, 2-а, код ЄДРПОУ 03351912.

Представник позивача: адвокат Батієнко Ярослав Іванович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2165 від 19 червня 2018 року видане Радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення № 10 від 19 червня 2018 рок, адреса 37600 Полтавська область, м.Миргород, вул. Гоголя, 45 кім. 1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Омельницький Сергій Юрійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1996 від 18 січня 2018 року видане Радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення № 2 від 18 січня 2018 року, адреса 37600 Полтавська область, м.Миргород, вул. Харківка,41.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2024.

Суддя: Л. Г. Шатілова