Справа № 234/1670/22

Провадження № 2-о/202/31/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, про встановлення факту, припинення трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з заявою про встановлення факту припинення трудових відносин на підставі ст. 38 КЗпП України.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 22.02.2022 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , справа призначена до розгляду.

Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за номером 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.

Ухвалою від 30.08.2023 року заяву ОСОБА_1 заінтересована особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, про встановлення факту припинення трудових відносин прийнято до провадження і призначено до розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 30.10.2013 року по 31.07.2014 року вона працювала на посаді секретаря судового засідання в Центрально-міському районному суді м. Макіївки Донецької області. В травні 2014 року, у зв`язку з початком збройної агресії з боку російської федерації і початком бойових дій на території Донецької області, керівництвом Центрально-міського суду м. Макіївки Донецької області було видано трудові книжки всім співробітникам апарату суду з метою запобігання їх втрати. В цей час вона знаходилась у щорічній відпустці. У вересні 2014 року вона знаходилась на навчальній сесії в учбовому закладі. Згодом в районі розташування суду почалися бойові дії і робота суду була припинена. 20.11.2015 року вона, заявник, народила дитину і не працювала у зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років.19.07.2017 року вона стала на облік в Краматорський міський центр зайнятості.

Заявник просила встановити факт припинення трудових відносин між нею та Центрально-міським районним судом м. Макіївки Донецької області з 18.06.2017 року, оскільки іншої можливості підтвердити факт звільнення з роботи з Центрально-міського районного суду м.Макіївки Донецької області вона не має. Встановлення даного факту їй, заявникові, необхідно для подальшого безперервного отримання нею надбавки за вислугу років як державного службовця і зарахування для подальшого розгляду для подальшого призначення пенсії.

В судове засідання заявник не з`явилася, направила заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи - Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без участі представника ТУ ДСА в Донецькій області.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до записів трудової книжки, копія котрої долучена до матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 з 10.30.2013 року працювала на посаді секретаря - друкарки Центрально-міського районного суду м. Макіївки Донецької області. 12.02.2014 року призначена за переведенням на посаду секретаря судового засідання. В трудовій книжці зазначено, що заявникові 13.03.2014 року присвоєний тринадцятий ранг шостої категорії посад державних службовців. Надалі, в трудовій книжці ОСОБА_1 міститься запис від 19.07.2017 року про призначення виплати допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З пояснень ТУ ДСА в Донецькій області від 31.10.2023 року за № 05-1450/23, направлених у відповідь на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська «про забезпечення доказів», вбачається, що у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя у районах проведення антитерористичної операції, робота Центрально-міського районного суду м.Макіївки Донецької області була припинена з вересня 2014 року. З цього часу заробітна плата співробітникам суду не нараховувалась і не виплачувалась. Заявник ОСОБА_1 отримувала заробітну плату до 10.09.2014 року. Також зазначено, що інформація про перебування ОСОБА_1 у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після припинення роботи Центрально-міського районного суду м. Макіївки Донецької області, відсутня.

Згідно з частиною 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 293, частини 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що сторонами трудового договору є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, якому й надано право звільнення працівників у певних умовах.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати робітникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Згідно зі ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Згідно частини 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). Але, у зв`язку з загостренням суспільно-політичної ситуації на території Донецької та Луганської областей, проведенням бойових дій в зоні АТО, підвищення ризику виникнення загрози життю та здоров`ю працівникам поштового зв`язку, блокуванням шляхів проїзду до м. Донецьк і м. Луганськ незаконними озброєними угрупуваннями, зупинено приймання до пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів, які є непідконтрольними державній владі України. Постановою КМУ N 1053 від 30.10.2014 р. було визначено перелік населених пунктів, на яких тимчасово не діє українська влада. В цьому переліку зазначено і м. Макіївка Донецької області.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не мала реальної можливості подати навіть поштовим відправленням заяву про припинення трудових відносин, оскільки такі відправлення на вказану територію не приймаються.

Відповідно до статей 3, 221, 231 КЗпП України в порядку передбаченому главою ХV цього Кодексу, підглядають розглядові індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, у тому числі членів кооперативів, їх об`єднань, членів кооперативних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебувають з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

Відповідно до частини 1 ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014 року "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" м. Макіївка знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюються на даний час свої повноваження, в тому числі і поштові служби.

За таких обставин, враховуючи, що установа - Центрально-міський районний суд м. Макіївки Донецької області знаходиться на непідконтрольній Україні території, у заявника відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб окрім звернення до суду.

Водночас суд вважає, що факт припинення трудових відносин ОСОБА_1 з Центрально-міським районним судом м. Макіївки Донецької області може бути встановлений лише з 11.09.2014 року, оскільки заявником не доведено, що вона працювала в цьому суді після цієї дати. Як повідомлено ТУ ДСА в Донецькій області, з вересня 2014 року Центрально-міський районний суд м. Макіївки Донецької припинив роботу, заробітна плата працівникам не нараховувалась і не виплачувалась з 11.09.2014 року. Даних за те, що ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, остання не надавала.

Керуючись ст., ст. 3, 4, 293, 294 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, про встановлення факту, припинення трудових відносин, задовольнити частково.

Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 і Центрально-міським районним судом Донецької області на підставіст. 38 КЗпП України з 11 вересня 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.