ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/23767/23Головуючий у 1-й інстанції Кунець Н.Р. Провадження № 33/817/125/24 Доповідач - Лекан І.Є.Категорія - ст.173 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю апелянта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2023 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2023 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2023 року скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винною в адміністративному правопорушенні, передбаченому ст.173 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суд не взяв до уваги той факт, що на неї було здійснено напад, як на посадову особу під час виконання нею своїх посадових обов`язків.
Зазначає, що з її боку конфлікту не було, а громадянка ОСОБА_2 не вперше себе так поводить.
Вказує, що ОСОБА_2 переслідувала, шарпала її та лаялася в громадському місці, тому вважає, що порушила загальноприйняті норми і правила поведінки.
Посилається на те, що не брала участі в суді першої інстанції, оскільки її не було повідомлено про день і час розгляду справи, тому просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, пояснення ОСОБА_2 , яка заперечила апеляційну скаргу, вважає постанову суду законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз матеріалів справи та рішення суду першої інстанції, яке оскаржує апелянт, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП, дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об`єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об`єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
При цьому, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ВАД №541668 від 21 листопада 2023 року, ОСОБА_2 15 листопада 2023 року близько 18 год. 30 хв., перебуваючи по вул. 15 Квітня, 1, м. Тернопіль, біля 4 під`їзду, знаходячись у громадському місці виник конфлікт із ОСОБА_1 , який переріс в шарпанину, таким чином вчинила дрібне хуліганство.
16.11.2023 року в заяві, поданій в Тернопільський РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 вказала, що 15.11.2023 року близько 18 год 31 хв. на неї було здійснено напад по вул. 15 Квітня, біля 4-го під`їзду пані ОСОБА_3 , яка проживає по АДРЕСА_1 і, як наслідок, виник конфлікт (черговий) із її посадовою діяльністю, оскільки являється головою ОСББ.
Надалі, в письмових поясненнях 16.11.2023 року ОСОБА_1 зазначила, що 15 листопада 2023 року близько 18 год. 30 хв. вона перебувала в м. Тернопіль, по вул. 15 Квітня, 1, біля 4 під`їзду. При виході з під`їзду побачила ОСОБА_3 , жительку кв. АДРЕСА_2 , яка попросила пустити її до під`їзду. Вказала, що мовчки відкрила їй двері, оскільки у пані ОСОБА_3 були претензії до її посадової діяльності, як голови ОСББ в даному будинку.
ОСОБА_1 зазначила, що увімкнула відеокамеру на своєму телефоні з метою фіксації образ та необґрунтованих претензій в її адрес.
Зазначає, що ОСОБА_3 не сподобалося, що вона знімає її на телефон, тому вона вчинила на неї напад з метою заволодіти її мобільним телефоном, але вчасно підійшов випадковий перехожий, який завадив їхньому конфлікту.
ОСОБА_2 у письмових поясненнях вказала, що протягом тривалого часу їхню територію обслуговує голова ОСББ ОСОБА_1 , тому неодноразово зверталася до неї, щоб вона надала звітність коштів за останні місяці діяльності ОСББ по вул. 15 Квітня.
Оскільки, при спілкуванні з головою ОСББ, остання запевнила її, що дані звіти розміщені по всіх під`їздах, вона 15 листопада 2023 року близько 18 год. 31 хв. перейшла під`їзди для перевірки звітів та виявила, що останні були відсутні.
ОСОБА_2 зазначила, що під час спілкування їхні розмови ОСОБА_1 без невідомих їй причин фіксувала на телефон, але дозволу на відеофіксацію вона не давала, просила не знімати її, оскільки такі дії провокували на конфлікт із останньою. Нею було повідомлено, що згідно ст. 304 ЦК України, вона не має права її знімати, однак на її прохання остання не реагувала та продовжувала відеофіксацію на свій телефон, внаслідок чого виник конфлікт, який переріс у шарпанину, проте нецензурні слова вона не говорила і тілесних ушкоджень не наносила.
Із вказаних пояснень, наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що між сторонами вже існували певні неприязні стосунки, щодо використання коштів та надання звітності діяльності ОСББ по вул. 15 Квітня, через які фактично мав місце конфлікт 15 листопада 2023 року. Тому, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні такі суб`єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлено відсутність в діях ОСОБА_2 суб`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, а саме: хуліганського мотиву та умислу, спрямованого на порушення громадського порядку, оскільки дрібне хуліганство наявне лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.
Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено всіх ознак дрібного хуліганства, а саме: чи вчинено діяння в присутності сторонніх осіб, чи були порушені громадський порядок і спокій громадян в результаті дій ОСОБА_2 ..
Таким чином, фабула адміністративного правопорушення, вмінена ОСОБА_2 , і викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не відображає всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах Малофеєва проти Росії та Карєлін проти Росії у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін ( оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення.
Необґрунтованими є твердження апелянта, що суд не взяв до уваги той факт, що на неї було здійснено напад, як на посадову особу під час виконання нею посадових обов`язків голови ОСББ, оскільки ОСОБА_1 і в заяві, і в поясненнях ствердила, що між нею, як головою ОСББ та мешканкою багатоквартирного будинку, що по АДРЕСА_3 ОСОБА_2 існує конфлікт з приводу використання коштів та надання звітності діяльності ОСББ по вул. 15 Квітня.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є сусідами, проживають в будинку за адресою: АДРЕСА_3 та між ними, як ствердила ОСОБА_1 , раніше виникали конфліктні ситуації.
Окрім цього, дії ОСОБА_2 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з ОСОБА_1 був зумовлений особистою неприязню, яка виникла у ході з`ясування ситуації щодо розподілу коштів сплачених за житлово-комунальні послуги мешканцями багатоквартирного будинку, а не через бажання протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що з її боку конфлікту не було, оскільки відповідно до відеозапису, наявного у матеріалах справи, ОСОБА_1 розмову з ОСОБА_2 фіксувала на телефон, це ОСОБА_2 було неприємно, про що було повідомлено ОСОБА_1 , проте остання продовжувала зйомку, тим самим провокувала та продовжувала конфлікт.
При цьому ОСОБА_1 , як голова ОСББ, уникала відповідей на первинну причину конфлікту про надання звітності по розподілу коштів сплачених за житлово-комунальні послуги мешканцями багатоквартирного будинку, про що просила ОСОБА_2 , як мешканка будинку, яка наділена правом отримати таку звітність.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, підстав для скасування та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП, як про це просить апелянт - немає.
Оскільки справу розглянуто судом першої інстанції у відсутності ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови суду остання отримала 12 січня 2024 року, їй слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2023 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
