Справа № 461/9372/23 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.
Провадження № 33/811/96/24 Доповідач: Партика І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Білевич Христини Орестівни, представника Львівської митниці Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Білевич Христини Орестівни на постанову Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ C220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації Іспанія
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 536,80 гривень судового збору.
Згідно постанови, 01 березня 2022 року близько 04 год. 00 хв. ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через митний пост «Грушів» Львівської митниці в митному режимі "тимчасове ввезення до 60 днів" під зобов`язання про зворотне вивезення № UA209090/2022/1424 транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ C220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації Іспанія.
Відповідно до ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов`язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни. Враховуючи строки тимчасового ввезення, зазначені в зобов`язанні про зворотне вивезення № UA209090/2022/1424, встановлені ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ C220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- код НОМЕР_2 , країна реєстрації Іспанія, підлягав вивезенню з митної території України в термін до 30 квітня 2022 року.
Відповідно до вимог ст. 192 Митного кодексу України до митного органу у визначені строки тимчасового ввезення ОСОБА_1 з повідомленням про обставини події, у зв`язку з якими порушено ці строки, та про місцезнаходження транспортного засобу не звертався.
Листом Львівської митниці (від 12 вересня 2023 року № 7.4-4-28-12/10/23354) ОСОБА_1 було запрошено на митний пост «Грушів» Львівської митниці за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, с. Грушів для надання пояснень та участі у складанні протоколу про порушення митних правил, проте у вказану вище дату ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений.
Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 20 жовтня 2023 року не був вивезений та у інший митний режим не поміщений.
Зазначені дії містять ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Білевич Х.О., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити, окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року, оскільки про час та місце розгляду справи його не було повідомлено.
Вважає, висновок місцевого суду помилковим та необґрунтованим, а постанову необ`єктивною, невмотивованою та безпідставною.
Наголошує, що на час дії воєнного стану громадянам України, чоловікам віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, окрім певної категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації згідно вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Повідомляє, що транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ C220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- код НОМЕР_2 , країна реєстрації Іспанія, було ввезено 01 березня 2023 року, а вже 03 березня 2023 року ОСОБА_1 був мобілізований, що підтверджується довідкою № 386 від 13 жовтня 2023 року, виданою військовою частиною НОМЕР_3 .
Наголошує, що ОСОБА_1 перебуває на службі по сьогоднішній день, отже вивезти з митної території України транспортний засіб, повідомити митний орган про обставини події, у зв`язку з якими порушено ці строки, та про місцезнаходження транспортного засобу в термін до 30 квітня 2022 року він не мав можливості з об`єктивних незалежних від нього причин.
Зазначає, що з огляду на викладене в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки не повідомив, адвокат Білевич Х.О. просила проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу за призивом під час мобілізації, що підтверджується довідкою МВС УКРАЇНИ ВЧ НОМЕР_3 НГУ від 13 жовтня 2023 року №386.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Білевич Х.О., яка просила проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , представника митниці, який підтримав клопотання адвоката, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку аргументів апеляційної скарги, пояснення представника митниці на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суду вважає, що апеляційна скарга підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до закону та положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
За змістом ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, висновки суду, що викладаються у постанові, в силу вимог ст. 283 КУпАП повинні ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи та підтверджуватися не лише належними, допустимими доказами, але й у своїй сукупності та взаємозв`язку незаперечними та достатніми доказами.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини» в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.
Частиною 6 статті 481 МК України, передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Згідно ч. 1 ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Частиною 2, 3 ст. 108 МК України передбачено, що строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МК України, а також у випадках, передбачених ч. 3 цієї статті. Митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2022 року близько 04 год. 00 хв. ОСОБА_2 ввіз на митну територію України через митний пост «Грушів» Львівської митниці в митному режимі "тимчасове ввезення до 60 днів" під зобов`язання про зворотне вивезення № UA209090/2022/1424 транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ C220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації Іспанія.
Враховуючи строки тимчасового ввезення, зазначений в зобов`язанні про зворотне вивезення № UA209090/2022/1424, транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ C220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- код НОМЕР_2 , країна реєстрації Іспанія, підлягав вивезенню з митної території України в термін до 30 квітня 2022 року.
ОСОБА_3 митним органом ставиться у провину порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, а саме перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, зазначені норми чітко визначають умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямованих проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожнього руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини події.
Окрім цього, відповідно до п. 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 травня 2012 року N 657, обставин непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
Відповідно до Листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 (надалі ТПП України) засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб , відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Окрім того, відповідно до п.1,2 Указу Президента «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2000, що затверджений Законом №2105- ІХ від 03 березня 2022 року передбачено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі мобілізація). Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Тобто на час дії воєнного стану громадянам України, чоловікам віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, крім тих військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації згідно ст.. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як встановлено апеляційний судом, із 3 березня 2022 року, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою першого заступника командира-начальник штабу підполковника ОСОБА_4 від 13 жовтня 2023 року.
Окрім того, з довідки ВЛК від 1 січня 2023 року, встановлено, що ОСОБА_1 потребував лікування у зв`язку із захворюванням пов`язаним із проходженням військової служби.
У зв`язку із даними обставинами ОСОБА_1 , не мав права перетину державного кордону та не міг вивезти транспортний засіб «MERCEDES-BENZ C220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації Іспанія, за межі митної території України.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що у ОСОБА_1 були перешкоди, які не надавали можливості до закінчення терміну вивезти автомобіль, що підтверджується довідкою виданою МВС України ВЧ НОМЕР_3 НГУ від 13 жовтня 2023 року №386.
Статтею 1 КУпАП, передбачено завдання цього ж кодексу: охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням.
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, апеляційний суд дійшов висновку, що у даному випадку не вбачається умисел ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, оскільки, викладені вище обставини про причини пропуску строку є суттєвими та поважними.
На підставі вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку, що факт не вивезення в строк транспортного засобу підтверджує факт дії форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили в контексті вимог Митного кодексу України, а тому дії ОСОБА_1 не можуть містити ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведені обставини, апеляційний суд вважає, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга задоволенню, а провадження в справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити адвокату Білевич Христині Орестівни строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Білевич Христини Орестівни задоволити.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2023 року, щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя ПартикаІ.В.
