Справа № 308/3936/23

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю представника Закарпатської митниці Селеша О. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил № 33/4806/513/23, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Горяни Т. М. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2023.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ставрополя (Ставропольський край, Російська Федерація), мешканка АДРЕСА_1 , визнана винною у порушенні митних правил за ч. 6 ст. 481 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.

З протоколу про порушення митних правил № 0207/30500/23 від 06.03.2023 та постанови судді від 21.06.2023 вбачається, що 06.03.2023 о 13 год 44 хв у зону митного контролю ділянки «Виїзд з України» митного посту «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці, заїхав рейсовий автобус «MERCEDES-BENZ 0350SHD», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 ,в якому пасажиром слідувала громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ).

До митного контролю ОСОБА_1 подалапаспорт громадянки Російської Федерації для виїзду за кордон № НОМЕР_2 виданий 25.03.2013 органом ФМС 77610 та посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_3 видану 18.10.2021 органом 8011.

Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ України, внаслідок чого встановлено, що 28.03.2021 через пункт пропуску «Бачівськ-Троєбортне» митного посту «Бачівськ» Північної митниці, ОСОБА_1 урежимі «тимчасового ввезення до 1 року» на митну територію України ввезено легковий автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER», модель «200», реєстраційний номерний знак Російської федерації НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 . Враховуючи наявність інформації в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ, в ході опитування ОСОБА_1 ,було з`ясовано, що 28.03.2021 даний транспортний засіб слідував на митну територію України з метою тимчасового ввезення відповідно до ч. 1 ст. 380 Закону України від 13.03.2012 за № 4495-VI.

-2-

До жодної з митниць з проханням продовження попередньо встановленого терміну тимчасового ввезення вищезазначеного транспортного засобу ОСОБА_1 не зверталась.

Станом на 13 год 44 хв 06.03.2023 строк тимчасового ввезення легкового автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER», модель «200», реєстраційний номерний знак Російської федерації НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» перевищено більше ніж на тридцять діб.

У своєму письмовому поясненні ОСОБА_1 вказала, що вищезазначений транспортний засіб вона ввезла в Україну і до сьогодні транспортний засіб знаходиться на автостоянці біля будинку, в якому остання проживає. Зазначила, що вартість автомобіля складає 30500 доларів США (за курсом НБУ України станом на 06.03.2023 складає 1115342 грн 30 коп). Також повідомила, що зверталась в телефонному режимі в органи митної служби, де їй повідомили що після завершення воєнного стану вона може або розмитнити транспортний засіб або вивезти його за межі території України.

Таким чином ОСОБА_1 перевищила встановлений строк тимчасового ввезення на митну територію Україниавтомобіля «TOYOTA LAND CRUISER», модель «200», реєстраційний номерний знак Російської Федерації НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 більше ніж на тридцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Горяна Т. М. порушує питання про скасування постанови суду від 21.06.2023 та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вказує, що з огляду на вимоги ст. 460 МК України, дію форс-мажорних обставин (обставини непереборної сил), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, та вжиття ОСОБА_1 заходів по оформленню нового паспорта, з наміром в подальшому оформити нове водійське посвідчення для вивезення автомобіля за межі території України, - дії ОСОБА_1 не тягнуть за собою адміністративної відповідальності. Адже, внаслідок дії воєнного стану в діях ОСОБА_1 відсутня вина, як обов`язковий елемент відповідальності за вчинення порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 481 МК України. Окрім того, зазначає, що ОСОБА_1 з 2017 року працює в Україні, 25.02.2023 в неї закінчувалася дія паспорта громадянки Російської Федерації для виїзду за кордон, і ця обставина, в поєднанні з уже існуючими (закінчення 28.11.2021 терміну дії посвідчення водія), поставили її у вкрай критичне положення, а тому вона прийняла рішення та 06.03.2023 виїхала до Німеччини, де подала до Генконсульства РФ в Мюнхені заяву про видачу їй нового паспорта і відповідно до талону попереднього запису, отримання паспорта їй призначено на 28.07.2023. Зазначає, що без поновлення паспорта та отримання водійських прав ОСОБА_1 не могла вивезти автомобіль за межі митної території України. Окрім того, ОСОБА_1 суб`єктивно пов`язана з Україною, як платник податків в Україні та є податковим резидентом України і впродовж шести років поспіль добросовісно виконувала свій обов`язок по своєчасному вивезенню автомобіля, жодного разу не порушуючи дозволеного строку його перебування на території України. Дії ОСОБА_1 не містять ознак умисних дій або бездіяльності, які б посягали на громадський порядок, власність, права і свободи громадян та встановлений порядок управління.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Горяна Т. М. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися, судову кореспонденцію отримували, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому, враховуючи вимоги закону про розгляд

-3-

справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Горяни Т. М., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Селеша О. Я., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил та дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Статтею 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів справи та протоколу про порушення митних правил № 0207/30500/23 від 06.03.2023, перевіркою з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ України встановлено, що 28.03.2021 через пункт пропуску «Бачівськ Троєбортне» митного посту «Бачівськ» Північної митниці, громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), урежимі «тимчасового ввезення до 1 року» на митну територію України ввезено легковий автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER», модель «200», реєстраційний номерний знак Російської федерації НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 . Враховуючи наявність інформації в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ, в ході опитування ОСОБА_1 було з`ясовано, що 28.03.2021 даний транспортний засіб слідував на митну територію України з метою тимчасового ввезення відповідно до ч. 1 ст. 380 Закону України від 13.03.2012 під № 4495-VI. Однак, станом на 06.03.2023 вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значиться, та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку тимчасового ввезення.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушила строк зворотного вивезення легкового автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER», модель «200», реєстраційний номерний знак Російської Федерації НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , більше ніж на тридцять діб, що призвело до порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481МК України.

-4-

Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

За приписами до ч. 2 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів, та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Згідно ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Відповідно до ч. 6 ст. 481 МК України адміністративна відповідальність настає за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Апеляційний суд вважає, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушила митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація її дій за ч. 6 ст. 481 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказами.

Факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст. 380 МК України строку тимчасового ввезення транспортного засобу легкового автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER», модель «200», реєстраційний номерний знак Російської Федерації НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , в режимі тимчасового ввезення, підтверджується доказами, а саме: даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил № 0207/30500/23 від 06.03.2023, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.03.2023, витягом із ЄАІС, контрольним талоном,

-5-

витягом з ПІК «Інспектор» доповідною запискою інспектора митниці Бангровича В. В. від 06.03.2023 та іншими матеріалами справи.

Апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази є достатніми та достовірно вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, які підпадають під ознаки ч. 6 ст. 481 МК України.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор Бангрович В. В., який склав протокол про порушення митних правил, був упередженим при проведенні перевірки та складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , що в нього були підстави для обмови останньої та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, на такі дані не вказується в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень.

Доводи захисника про дію форс-мажорних обставин (обставини непереборної сил), зумовлених військовою агресією Російської Федерації проти України та відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в силу положень ст. 460 МК України, апеляційний суд відхиляє та констатує про таке.

Статтею 460МК Українивизначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числістаттею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченоїМитним кодексом України.

Під обставинами непереборної сили відповідно до пункту «а» частини 4 статті 263 МК України розуміються стихійне лихо (пожежа, повінь тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях у зоні митного контролю, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з частиною 3 статті 120 МК України підтвердження факту знищення товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили має відбуватися відповідно до розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981.

На врегулювання відповідних питань актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику прямо вказується в МК України.

Зокрема, у відповідному розділі Порядку аварія розглядається як небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування,

-6-

іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

При цьому, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Натомість доводи апеляційної скарги про наявність підстав для закриття провадження у справі з підстав вчиненням дій особою у стані крайньої необхідності, посилаючись на обставини військової агресії Російської Федерації проти України, яка стала підставою введення воєнного стану 24.02.2022, слід визнати недоречними, оскільки ОСОБА_1 не зверталася в митний орган України про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу та не повідомляла митний орган України про обставини, які унеможливлюють вивезення транспортного засобу за межі України.

Крім того, саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин воєнного стану, не свідчить про те, що настання такого автоматично звільняє сторону зобов`язання від відповідальності за невиконання її обов`язку. Необхідно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язанням, які не можуть бути виконані та обставинами, на які особа покликається як на підставу неможливості виконати таке зобов`язання.

З урахуванням наведеного, долучений стороною захисту до матеріалів справи лист Торгово-промислової палати, який до того ж стосується невизначеного кола осіб, не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України,через дію форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України, оскільки не підтверджує таких обставин (масовані обстріли, а також ведення активних бойових дій за місцем проживання ОСОБА_1 ), за яких остання не могла своєчасно вивезти транспортний засіб за межі митної території України.

-7-

Належних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку до митниці не надано.

Таким чином, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не мала можливості вивезти за межі митної території України належний їй транспортний засіб у термін до 28.03.2022, і не могла виїхати за кордон,внаслідок настання форс мажорних обставин, а саме, введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану слід визнати необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про вжиття ОСОБА_1 будь-яких заходів, спрямованих на вивезення транспортного засобу за межі митної території України. Станом на 06.03.2023 вищевказаний транспортний засіб ОСОБА_1 за межі митної території України не вивезено, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 МК України, нею подано не було.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 перевищила строк зворотного вивезення вищевказаного транспортного засобу, ввезеного на митну територію України в режимі тимчасового ввезення терміном до одного року більше ніж на 30 діб, зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 МК України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Як такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє і доводи захисника про вжиття ОСОБА_1 заходів по оформленню нового паспорта, з наміром в подальшому оформити нове водійське посвідчення для вивезення автомобіля за межі території України, оскільки за період із часу ввезення транспортного засобу - 28.03.2021, складання протоколу про порушення митних правил (06.03.2023) та подальшого його розгляду в суді першої інстанції (21.06.2023) ОСОБА_1 та її захисник не надали відомостей про вивезення транспортного засобу за межі митної території України.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахувала обставини справи, характер вчиненого правопорушення, наявні в матеріалах справи дані про особу правопорушника й застосувала щодо ОСОБА_1 стягнення, яке передбачено санкцією ч. 6 ст. 481 МК України, а саме у виді штрафу в розмір 170000 грн.

Апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли підтвердження і визнаються безпідставними, - без задоволення.

Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обгрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків,

-8-

призначати експертизи, тощо; те, що стороною захисту не надано доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції, у тому числі й про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді штрафу, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлялось.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Горяни Т. М. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2023 щодо ОСОБА_5 , - без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя