Справа № 175/57/24
Провадження № 3/175/15/24
Постанова
Іменем України
18 січня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Реброва С.О.
при секретареві Гейко К.С.
за участю:
прокурора Мухи Я.І.
особи яка притягується ОСОБА_1
розглянувши об`єднанні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого головою Сурсько-Литовської сільської ради
за ч.1, 2, 3 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
встановив:
04 січня 2023 року на розгляд Дніпропетровського районного суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч.1,2,3 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні суд, вислухавши думки сторін на підставі ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протоколи, складені відносно ОСОБА_1 №1 від 03січня 2024 року за ч.1 ст.172-7 КУпАП, №2 від 03 січня 2024 року за ч. 2 ст.172-7 КУпАП, №3 від 03січня 2024 року ч. 3 ст.172-7 КУпАП, та №4 за ч. 2 ст.172-7 КУпАП від 03 січня 2024 року об`єднав їх в одне провадження.
В кожному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 рішенням № 02-1/1/VIII від 12 листопада 2020 року, першого пленарного засідання першої сесії восьмого скликання Сурсько-Литовської сільської ради затверджено повноваження Сурсько-Литовського сільського голови ради.
12.11.2020 року ним складено Присягу посадової особи місцевого самоврядування, відповідно до якої ним серед іншого взято зобов`язання неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки.
Цим же рішенням відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» Сурсько-Литовському сільському голові ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування. Отже, ОСОБА_1 , будучи головою Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з моменту визнання його повноважень відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону і відповідно є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією.
В протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №1 від 03 січня 2024 року йому інкримінується наступне: «Голова Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 , будучи головуючим на пленарному засіданні 16.12.2022 під час проведення 18 сесії VIII скликання Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59- 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», діючи умисно, маючи приватний майновий інтерес, не пізніше наступного робочого дня, а саме 19.12.2022 року з моменту участі у голосуванні за питання порядку денного № 3 «Про встановлення надбавок, премій та матеріальних допомог» щодо встановлення щомісячної надбавки, преміювання та надання матеріальної допомоги сільському голові не повідомив колегіальний орган Сурсько-Литовську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів».
В протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №2 від 03 січня 2024 року йому інкримінується наступне: «Голова Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 будучи головуючим на пленарному засіданні 16.12.2022 під час проведення 18 сесії VIII скликання Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59- 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» діючи умисно, маючи приватний майновий інтерес, будучи зацікавленим в результатах голосування, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме особисто взяв участь у голосуванні та проголосував «ЗА» питання порядку денного № 3 «Про встановлення надбавок, премій та матеріальних допомог» щодо встановлення щомісячної надбавки, преміювання та надання матеріальної допомоги сільському голові. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів».
В протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №3 від 03 січня 2024 року йому інкримінується наступне: « ОСОБА_1 , будучи головою Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та будучи, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, знаходячись на робочому місці, в порушення вимог ст.28 цього Закону перед підписанням відповіді від 25.09.2023 №921- 01-19 про відмову у наданні інформації та копії документів відносно себе, не повідомив не пізніше наступного робочого дня - 26.09.2023 року, про наявність у нього реального конфлікту інтересів у встановленому законом випадку та порядку Національне агентство з питань запобігання корупції. Своїми умисними діями вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення».
В протоколіпро адміністративнеправопорушення,пов`язане зкорупцією №4від 03 січня 2024 року йому інкримінується наступне: « ОСОБА_1 , будучи головою Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та будучи, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-VII, суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, знаходячись на робочому місці, в порушення вимог ст. 28 цього Закону прийняв рішення в умовах конфлікту інтересів: - Розглянув запит правоохоронного органу про надання документів щодо діяльності голови Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, після чого підписав та видав відповідь від 25.09.2023 за №921-01-19 на підставі якої відмовив у наданні інформації та документів на запит правоохоронного органу; Своїми діями вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП».
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував свою провину по всіх протоколах. Звернув увагу суду на те, що дані звинувачення є безпідставними та необґрунтованими, такими, що порочать його честь та гідність, тому що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення в кожному інкримінованому діянні. Через постійні звинувачення в корупції він вирішив відмовитися від премій та надбавок на весь 2024 рік, питання про це було винесене на голосування на 23-ій сесії 8-го скликання Сурсько-Литовської сільської ради 21.12.2023 року.
Надав письмові заперечення в обґрунтування свої невинуватості по кожному протоколу, та просив закрити провадження відносно нього.
Прокурор в судовому засіданні просив суд визнати правопорушника винним та застосувати до ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 172-7 КУАП у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 3 ст. 172-7 КУАП у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посаду строком на один рік.
Заслухавши думку прокурора, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , який є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» наявний склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення тому як, головуючи на пленарному засіданні 16.12.2022 під час проведення 18 сесії VIII скликання Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» діючи умисно, маючи приватний майновий інтерес, не пізніше наступного робочого дня, а саме 19.12.2022 року з моменту участі у голосуванні за питання порядку денного № 3 «Про встановлення надбавок, премій та матеріальних допомог» щодо встановлення щомісячної надбавки, преміювання та надання матеріальної допомоги сільському голові не повідомив колегіальний орган - Сурсько-Литовську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Приватний інтерес ОСОБА_1 полягає у наявності в особи майнового інтересу, який полягає в отриманні в майбутньому премії та як наслідок збільшення сукупного особистого доходу на підставі рішення.
Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи (в отримані премії та як наслідок збільшення сукупного особистого доходу) та службовими повноваженнями (розпорядника коштів Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району), які впливають на його об`єктивність та неупередженість перед голосуванням за питання № 3 «Про встановлення надбавок, премій та матеріальних допомог» щодо встановлення щомісячної надбавки, преміювання та надання матеріальної допомоги сільському голові під час проведення 18 сесії VIIІ скликання Сурсько-Литовської сільської ради 16.12.2022 року.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Суд, з урахуванням особи правопорушника, вважає піддати ОСОБА_1 мінімальному адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч.4 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
У зв`язку з наведеним з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 605гривні 60 копійок.
Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ч.2 ст. 172-7 КУпАП суд встановив наступне.
Згідно з приміткою до статті 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень за цією статтею є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
В пункті 2 Примітки визначено, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Поняття приватного інтересу особи, відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», визначається як будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
02.04.2021 року за № 5 Національним агентством з питань запобігання корупції затверджено Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.
За змістом зазначених Методичних рекомендацій основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, службові/представницькі повноваження, а також суперечність між ними (для реального конфлікту інтересів).
Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.
Законом встановлено, а в Методичних рекомендаціях розкривається зміст позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу.
Такими позаслужбовими стосунками можуть бути: сімейні стосунки, особисті стосунки, дружні стосунки, стосунки, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Приватний інтерес буде існувати у разі наявності службового чи представницького повноваження стосовно підприємства, установи, організації, в якій особа є засновником та/або керівником. При наявності договірних відносин сутність приватного інтересу полягатиме у небажанні зашкодити вигідним для особи договірним відносинам.
В Методичних рекомендація наголошується, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.
Дискреційні повноваження становлять сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.
Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).
Потрібно враховувати відмінність між потенційним та реальним конфліктом інтересів. Так, при потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження. Така ситуація надалі впливатиме на об`єктивність особи під час реалізації повноважень.
При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об`єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.
Для висновку про наявність реального конфлікту необхідна реалізація службових/представницьких повноважень.
Конфлікт інтересів не виникає у випадку вчинення дій або прийняття рішень поза межами наданих службових/представницьких повноважень.
У цьому випадку відсутні службові повноваження як обов`язкова складова конфлікту інтересів.
При відсутності у особи дискреційних повноважень, приватний інтерес не може впливати на його об`єктивність при вчиненні зазначеної дії, а тому відсутній реальний конфлікт інтересів.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ч.1,2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
А відповідно до 4.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування країні» сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
В силу приписів п. 8 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Факт внесення пропозиції про затвердження порядку денного в цілому (зі змінами) та відання свого голосу за питання «затвердження порядку денного в цілому (зі змінами)», не свідчать про прийняття ОСОБА_1 , як сільським головою, певного рішення з цього питання, а свідчить лише про вчинення ним дій на виконання моїх повноважень, визначених законом.
Тобто, формування порядку денного сесії, внесення пропозиції на голосування ще не свідчить про прийняття рішення з цього питання, оскільки саме рішення приймається за результатами голосування депутатами ради.
Такі повноваження сільського, селищного, міського голови як скликання сесії ради, внесення пропозиції та формування порядку денного сесій ради, головування на пленарних засіданнях ради не є дискреційними повноваженнями.
Отже, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення доводи про прийняття участі ОСОБА_1 у голосуванні за питання «затвердження порядку денного в цілому (зі змінами)» не можуть бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки не свідчать про прийняття певного рішення, як головою сільської ради.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-7 КУпАП, оскільки в його діях відсутні ознаки реального конфлікту інтересів, тому як органом дізнання не надано доказів особистого інтересу, користі, або вигоди, яка стосується (або цікавить) особисто ОСОБА_1 , і які він бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ч.3 ст. 172-7 КУпАП суд встановив наступне.
Правопорушнику інкримінується, що він, «знаходячись на робочому місці, в порушення вимог ст.28 цього Закону перед підписанням відповіді від 25.09.2023 №921- 01-19 про відмову у наданні інформації та копії документів відносно себе, не повідомив не пізніше наступного робочого дня - 26.09.2023 року, про наявність у нього реального конфлікту інтересів у встановленому законом випадку та порядку Національне агентство з питань запобігання корупції.
Своїми умисними діями вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення».
Дослідивши запит Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту Стратегічних розслідувань Національної поліції України, який став приводом для складання протоколу за ч. 3 ст. 172-7 КУпАП відносно правопорушника, суд приходить до висновку, що він не відповідав положенням чинного законодавства. В наведених у запиті нормах права, а саме п.3, п.36 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію України», на які здійснюється посилання як на правову підставу для отримання копій документів, не зазначається спосіб (порядок) реалізації відповідних повноважень, що є обов`язковою вимогою ст. 19 Конституції України, в той же час такий спосіб встановлено КПК України.
Повноважна особа органу дізнання залишила поза увагою, що ОСОБА_1 надав відповідь, у якій зазначив, що запит «не відповідав положенням чинного законодавства. В наведених у запиті нормах права, а саме п.3, п.36 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію України», на які здійснюється посилання як на правову підставу для отримання копій документів, не зазначається спосіб (порядок) реалізації відповідних повноважень, що є обов`язковою вимогою ст. 19 Конституції України, в той же час такий спосіб встановлено КПК України».
Разом з тим, у своїй відповіді ОСОБА_1 зазначив, що всі рішення Сурсько-Литовської сільської ради, протоколи, розпорядження голови ради тощо є загальнодоступними та розміщені на офіційному веб-сайті Сурсько-Литовської сільської ради.
Суд, дослідивши надані матеріли, дійшов висновку, що в подальшому інформація з веб-сайту і була використана Управлінням стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту Стратегічних розслідувань Національної поліції України для складання усіх розглянутих судом протоколів, складених стосовно нього.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміна «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.
Згідно ч.1 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції», правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобіганні корупції», особи, зазначені у п.1 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів у випадку перебування особи на посаді в колегіальному органі, колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
У ч.1 ст.1ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
За змістом зазначеної статті суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.
Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП у сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», суд приходить до переконання, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, хоча ст.28 Закону України «Про запобігання корупції`і передбачено обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Отже, чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
При вирішенні питання про наявності або відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, суд виходить з встановлених в судовому засіданні обставин та відповідних ним норм діючого законодавства.
Як вбачається з роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім.В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Відповідно до п.1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року №839, тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839, наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-7 КУпАП, та відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. ч.1, 2, 3 ст.172-7, 245, 252 КУпАП, ЗУ «Про запобігання корупції», ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Методичними рекомендаціями щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», суд -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривні 60копійок.
Відповідно до положень ст.ст. 307 - 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Провадження посправі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст.172-7 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя С.О. Ребров
Строк пред`явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців.
Постанова набирає законної сили ________________ року
