КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/3221/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №357/4906/23

30 січня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Бебешко М.М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» доОСОБА_1 про стягнення заборгованоності,-

в с т а н о в и в:

25 квітня 2023 року представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Мужик Назар Тарасович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631489238 у розмірі 95 801,59 грн. та судовий збір у справі.

Позов мотивовано тим, що 23 жовтня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631489238 (надалі Кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визнаних кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачувані платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором, Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом тридцяти календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22 січня 2023 року заборгованість за кредитним договором становить 95 801,59 грн. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування на АТ «Сенс Банк».

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2023 рокупозов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631489238 від 23 жовтня 2020 року у розмірі 92 349,11 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2 587,38 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції сксувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно з`ясовано усі фактичі обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду.

Вказує, що позивачем не було налженим чином здійснено досудове врегулювання спору та банком було порушено порядок дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Вказує, що спірні взаємовідносини повинні регулюватись нормами Закону України «Про споживче кредитування» та строк сплати кредиту не настав.

Окрім іншого вказує, що позивач не надав доказів на підтвердження видачі відповідачу кредиту, а наданий розрахунок заборгованості не підтверджує наявність у відповідача заборгованості у визначеному позивачем розмірі.

Позивач, у визначений ухвалою суду строк, не скористався процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з офертою на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії з пропозицією до АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі Угода), яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», укладеного між ним та банком (далі Договір). Відповідно п.1 даної оферти, тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії (далі Кредит або кредитна лінія). Згідно з п. ІІ оферти, ОСОБА_1 запропонував банку відкрити йому поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні (далі Рахунок), з проханням повідомити реквізити рахунку та випустити міжнародну платіжну картку MasterCard DEBIT WORLD строком на 5 років з моменту випуску (далі Кредитна картка). Пунктом ІІІ оферти передбачено умови надання кредитної лінії. Так, максимальна сума кредиту складає 200,00 грн. Сума доступного кредиту (Кредитної лінії) на момент складення цієї оферти 20 000,00 грн. Процентна ставка за користування Кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою запропонована у розмірі 39,99% річних. Тип процентної ставки -фіксована. Розділом VI оферти перебачено гарантії клієнта. Так, підписанням оферти клієнт надав згоду банку на передачу до кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках, обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також беззаперечно підтвердив, що попередньо ознайомлений, у тому числі, у письмовій формі: - зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; - з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; - з інформацією, зазначеною в частині другій статті 12 Закону України «про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка розміщена на офіційній сторінці банку у мережі інтернет за посиланням www.alfabank.ua (а.с.4).

23 жовтня 2020 року анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Сторонами також погоджена анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с.4).

23.10.2020 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з п.3 якого: тип кредиту- кредитування рахунку; мета отримання кредиту - споживчі цілі, сума ліміт кредиту - 20 000,00 грн.; строк кредитування - 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору.; максимальна сума кредиту - 200,000 грн. Згідно п.4 паспорту споживчого кредиту, Тип картки - MasterCard DEBIT WORLD; строк внесення платежу до 30 числа кожного місяця, наступного за місяцем відкриття картки; сума щомісячного платежу 863,04 грн. орієнтовна реальна річна процентна ставка 43,22%; абсолютне значення подорожчання кредиту 184,88 грн. Пунктом 6 паспорту споживчого кредиту передбачено наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. Так, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить 39,99%. Пеня становить 39,99%. За порушення внесення суми мінімального платежу, додатково, за кожний факт виникнення прострочки передбачено штраф у сумі 100 грн. в день виникнення прострочки та 300 грн. у разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів (а.с.6).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_1 станом на 22 січня 2023 року існує заборгованість за кредитом № 631489238 в сумі 95 801,59 грн. та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 59 171,43 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 520,80 грн.; заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 32 656,88 грн.; заборгованості за неустойкою (комісією, штрафом) в розмірі 3 452,48 грн. Заборгованість за простроченим тілом кредиту та неустойкою почала нараховуватися банком з 23.07.2022. Останній платіж за кредитом, згідно розрахунку, відповідач здійснив 23.01.2022. (а.с.10).

На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами відповідачем, представником позивача до позовної заяви долучено виписку по рахунку за кредитною карткою ОСОБА_1 за період з 23.10.2020 по 22.01.2023. Згідно даної виписки, встановлений ліміт кредиту становить 76 540,74 грн.; доступний ліміт 0,00 грн. Всього здійснено витрат на суму 108 728,31 грн.; всього надходжень на суму 16 900,00 грн. Поточна заборгованість на кінцеву дату виписки становить 95 801,59 грн.; обов`язковий мінімальний платіж - 41 315,84 грн.; загальна сума платіжного періоду - 94 264,95 грн. (а.с.11-16).

30.03.2023 АТ «Сенс Банк» звернувся з досудовою вимогою до ОСОБА_1 щодо виконання договірних зобов`язань (а.с.17).

30.11.2022 в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про зміну найменування позивача на АТ «Сенс Банк» (а.с.23).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (частина 2 стаття 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

З огляду на норми частини 1 статті 1054 ЦК України, колегія апеляційного суду вважає, що у спірних правовідносинах позичальник має довести відсутність заборгованості у зв`язку з належним виконанням зобов`язання щодо повернення грошових коштів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки.

Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Згідно з п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Перзидента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася і на момент розгляду судом справи та ухваленні у ній рішення, воєнний стан в Україні, триває.

Пунктом 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» передбачно, що кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит.

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення - ч.1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту -ч.2 ст. 9 Закону України «Про кредитування».

Статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, що діяла на момент укладення кредитного договру, передбачено умови договору про споживчий кредит.

Так, у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної супровідної послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору;

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Обов`язковою умовою для укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо нього та цього кредиту, визначеної Законом України "Про організацію формування та обігу кредитних історій". Відсутність такої згоди споживача має наслідком відмову кредитодавця в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.

Статтею 16 Закону Украни «Про споживче кредитування», в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору, передбачено умови дострокового повернення кредиту.

Так, споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов`язаний здійснити відповідне коригування зобов`язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість усіх послуг, пов`язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення споживчого кредиту.

Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку плату, пов`язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про споживчий кредит, що передбачає сплату споживачем будь-якої плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

У разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Статтею 21 Закону України «Про споживче кредитування» встановлно особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит.

Так, споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

За порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов`язання за договором про споживчий кредит заборонено.

Судом встановлено і не оспорюється відповідачем те, що представник банку до подачі позову в суд, зокрема, 30.03.2023, звертався до боржника із досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань протягом 30 календарних днів з моменту поширення письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 95 801,59 грн.

Станом на день розгляду справи, відомостей про сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором, матеріали справи не містять, про що в свою чергу зазначено, як у відзиві відповідача, так і у клопотанні представника позивача про підтримання позовних вимог у повному обсязі, та в свою чергу свідчить про те, що боржником за кредитним договором не усунуто порушення кредитного договору, викладених у досудовій вимогі АТ «Сенс Банк» щодо виконання договірних зобов`язань, що дає підстави для банку звернутися із позовном до суду про стягнення всієї суми заборгованості достроково.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що позивач у справі перед зверненням до суду із позовною заявою, звертався до відповідача з досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань, який в свою чергу, дану досудову вимогу банку не виконав, у зв`язку з чим у АТ «Сенс Банк» виникло право на дострокове повернення кредиту у повній сумі та сплати всіх передбачених процентів.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002 визначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку частини другої статті 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 22 липня 2020 року в справі № 210/1504/13-ц, від 03 грудня 2020 року в справі № 569/16767/16-ц, від 07 грудня 2022 року в справі № 953/1904/20, від 22 лютого 2023 року у справі № 159/36087/15-ц.

Тому суд апеляційної інстанції не бере до уваги заперечення відповідача, викладене у відзивіна позов та і в самій апеляційній скарзі, щодо необхідності відмови у задоволенні позову з підстав порушення банком вимоги Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкового досудового врегулювання спору до подачі позовної заяви.

Рішення суду в частині незадоволення позовних вимог про стягнення із відповідача заборгованості за неустойкою (комісією, штрафом)не оскаржувалось та не є предметом апеляційного перегляду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 23.10.2020 в розмірі 92 349,11 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 59 171,43 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 32 656,88 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 520,80 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено про відсутність обов`язку кредитодавця нараховувати відсотки за кредитом у випадку їх не врахування у кредитному договорі, з відсиланням до Умов та правил надання банківських послуг.

У справі, що розглядається судом, як в оферті на укладення кредитного договору, так і в паспорті споживчого кредиту, підписаного позичальником ОСОБА_1 зазначено про наявність процентної ставки за користування кредитною лінією, розмір якої становить 39,99% річних (а.с.4,6).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не підтримує доводів відповідача, в цій частині, викладених у відзиві на позовну заяву та в апеляційні скарзі.

Доводи відповідача, з приводу безпідставного включення в кредитний договір плати за розрахунково-касове обслуговування та списання коштів з рахунку клієнта всупереч положенням Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» та посиланням на судову практику, викладену в постановах Верховного Суду № 583/3343/19 від 01.04.2020 та № 695/3474/17 від 27.12.2018, судом не беруться до уваги, так як у вказаних справах Верховним Судом визнавалися недійсними положення кредитних договорів за відповідними позовами справах. У справі, що розглядається судом, відповідач із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору чи окремих його частини, не звертався.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі більшому ніж це зазначено позивачем у розрахунку заборгованості.

Розрахунку заборгованості, що спростовує розмір заборгованості, визначений позивачем, - відповідачем також не наданий.

Враховуючи положення п.п. 3,6 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 41 Закону України «Про Національний банк Україні», ч.ч. 1, 2 статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.п. 2.1.1, п.5.1., п.5.4., п.5.6., Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566 (зі змінами та доповненнями), виписка з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійсненні протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже, банківські виписки є належним доказом підтвердження операцій за кредитом (правова позиція викладена в Постанові ВГСУ від 06 квітня 2017 року у справі №905/2009/15).

Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду встановила, що у порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором становить 92 349.11 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості , випискою по особовому рахунку.

Отже, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості у вказаному розмірі.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: