Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
29 січня 2024 року
м. Київ
справа №990/305/23
адміністративне провадження №П/990/305/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді - Загороднюка А.Г.,
суддів: Мацедонської В.Е., Соколова В.М., Єресько Л.О., Білак М.В.
за участю:
секретаря судового засідання Рудницького І.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки Сорокового Д.А.,
представника відповідача Ксендзова А.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні заяву позивачки про зміну підстав позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ
12 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як до суду першої інстанції із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якій просить:
визнати протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 118/зп-23;
скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року №118/зп-23;
зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відновити відносно ОСОБА_1 процедуру первинного кваліфікаційного оцінювання зі стадії визначення результатів первинного кваліфікаційного оцінювання на підставі вивчення матеріалів суддівського досьє в порядку передбаченому п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус судів» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»;
зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання вирішити питання щодо прийняття рішення, яким визнати суддю Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що підтвердила можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 11 грудня 2023 року.
17 січня 2024 року позивачка подала до Верховного Суду заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої зазначила, що, серед іншого, обґрунтовувала свій позов не застосуванням Вищою кваліфікаційною комісією суддів України пункту 21 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 02 червня 2016 року та неправильним тлумаченням положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 02 червня 2016 року. Позивачка вказала, що 30 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX (далі - Закон № 3511-IX), яким пункт 21 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було викладено у новій редакції. З огляду на це, позивачка просить змінити підстави позову шляхом їх доповнення. Також позивачка порушує питання про поновлення строку на звернення з заявою про зміну підстав позову, наголошуючи на тому, що такі підстави виникли 30 грудня 2023 року.
У судовому засіданні позивачка підтримала подану заяву та просила Суд прийняти її до розгляду.
Представник відповідача заперечив проти прийняття заяви про зміну підстав позову. Просив Суд звернути увагу на те, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, чим в спірному випадку є прийняття оскаржуваного рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи та змістом поданої заяви, вислухавши доводи позивачки, представника відповідача, Суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною першою статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Як зазначено вище, перше судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження у цій справі призначено на 11 грудня 2023 року, з урахуванням чого позивачка могла звернутися з заявою про зміну підстав позову не пізніше 05 грудня 2023 року.
Водночас заяву про зміну підстав позову позивачка подала до Суду 17 січня 2024 року, тобто з пропуском встановленого строку.
Обґрунтовуючи причини пропуску на подання заяви про зміну підстав позову позивачка зазначила, що вказані доповнення виникли 30 грудня 2023 року з набранням чинності Законом №3511-IX.
Такою новою підставою, на яку посилається позивачка, як на обґрунтування позовних вимог та задоволення позову є зміна редакції норми пункту 21 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
При цьому не вважаються зміною підстав позову, доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Застосовуючи наведені підходи, Суд зазначає, що посилання позивачки на зміну редакції норми пункту 21 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фактично є додатковим обґрунтуванням позовних вимог та не змінюють підстави заявленого позову.
З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне відмовити позивачці у поновленні процесуального строку для подання заяви про зміну підстав позову та повернути її позивачці без розгляду.
Керуючись статтями 47, 118, 248, 250, 256 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити позивачці у поновленні процесуального строку для подання заяви про зміну підстав позову.
Повернути заяву про зміну підстав позову позивачці без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01 лютого 2024 року.
Головуючий суддя: А.Г. Загороднюк
Судді: В.Е. Мацедонська
В.М. Соколов
Л.О. Єресько
М.В. Білак
