ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/8903/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення з 01.12.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% згідно довідки ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області від 05.11.2021 року №33/24/С-5251;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер (ІПН) НОМЕР_1 ) в розмірі 90% від грошового забезпечення згідно довідки наданої ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області від 05.11.2021 року №33/24/С-5251 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі, та/або доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 18.05.2023 о 18:57 надіслано одержувачу ОСОБА_1 . Тобто, оскільки позивач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та судове рішення надіслано на його офіційну електронну адресу пізніше 17 години, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 19.05.2023 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, строк для усунення недоліків до 29.05.2023.

26.05.2023 від позивача на виконання ухвали до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та заява про уточнення позовних вимог, до якої уточнений адміністративний позов, у якому позовні вимоги викладено наступним чином:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення з 01.12.2022 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% згідно довідки ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області від 05.11.2021 року №33/24/С-5251;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2022 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 в розмірі 90% від грошового забезпечення згідно довідки наданої ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області від 05.11.2021 року №33/24/С-5251, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ у Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену в порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, у розмірі 90% грошового забезпечення. Головним управлінням ПФУ у Дніпропетровській області на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі № 160/25244/21 з 01.12.2019 здійснено перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення довідки №33/24/С-5251 від 05.11.2021 року, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Дніпропетровській області. Однак при такому перерахунку відповідачем протиправно, на думку позивача, застосовано відсоткове визначення основного розміру пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Вищезазначене зумовило звернутися до суду позивача для захисту свого права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача та встановлено строк для їх подання до 15.06.2023.

За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження по даній справі, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, за даними КП «ДСС» надіслано позивачу 07.06.2023 за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи. За даними КП «ДСС» копію уточненого адміністративного позову 08.06.2023 надіслано одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію ухвали про відкриття провадження07.06.2023 22:27, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням вимог ч. 6 ст.251 КАС Українидо 23.06.2023.

Суд зазначає, що станом на 23.06.2023 від відповідача відзиву на позов та витребуваних документів не надходило.

29.06.2023 за допомогою підсистеми Електронний суд від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на таке:

Згідно з п . а ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п. "а" ст 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції, що діяла на дату призначення позивачу пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності 01.05.2014, були внесено зміни в ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, а саме цифри 80 замінили на цифри 70.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років, визначено що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Слід також зазначити, що Закон № 1166-VII, яким було встановлено зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, не скасовано та не визнано такими, що не відповідають Конституції України.

З огляду на викладене, відповідач у задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Проте жодних доказів, витребуваних ухвалою суду, до відзиву надано не було.

Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказаний відзив на позов до розгляду.

За правилами ст.263 КАС України розгляд адміністративної справи мав відбутись до 30.06.2023, проте головуючий суддя Юхно І.В. у період з 05.06.2023 по 23.07.2023 перебувала у відпустці та на лікарняному, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу по суті в перший робочий день 24.07.2023.

04.07.2023 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій з матеріалів пенсійної справи в неповному обсязі.

За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 24.07.2023 жодних повідомлень про неможливість подання витребуваних ухвалою суду доказів в повному обсязі до суду надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачу процесуального строку, встановленого судом для подання витребуваних документів.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Так, відповідно до протоколу про призначення пенсії за вислугу років від 20.01.2011 за пенсійною справою №0403007563 (МВС), копія міститься в матеріалах справи, позивачеві з 01.01.2011 призначено пенсію за вислугу років відповідно доЗакону №2262-ХІІ, виходячи з вислуги років у календарному обчисленні: 34р (календ. 26р), у розмірі 90% грошового забезпечення, яке складалось з:

- посадового окладу1100,00 грн.;

- окладу за військове звання130,00 грн.;

- процентна надбавка за вислугу років 40% 492,00 грн.;

- середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 2504,07 грн.

Всього 4226,07 грн. Основний розмір пенсії (90% Г/З) 3803,46 грн.

Пенсія ОСОБА_1 перерахована з 01.01.2016 пенсійним органом виходячи з 70% сум грошового забезпечення у загальній сумі 8999,10 грн. Основний розмір пенсії - 6299,37 грн, підстава перерахунку: рішення суду, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія перерахунку пенсії за пенсійною справою 0403002909-МВС від 22.06.2018.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по справі №160/25244/21, яке набрало законної сили 18.03.2022:

- позовну заяву задоволено частково;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ до Дніпропетровської області» №33/24/С-5251 від 05.11.2021 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-5251 від 05.11.2021 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії.

- в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки №33/24/С-5251 від 05.11.2021, застосовано 70% сум грошового забезпечення (вислуга років 34), про що свідчить розрахунок за пенсійною справою 0403002909-МВС 01.03.2022 (копія містяться в матеріалах справи).

В подальшому, пенсія позивача перерахована з 01.06.2022 пенсійним органом виходячи з 70% сум грошового забезпечення у загальній сумі 23569,35 грн. Основний розмір пенсії з урахуванням індексації - 18808,35 грн, підстава перерахунку: рішення суду, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія перерахунку пенсії за пенсійною справою 0403002909-МВС від 09.06.2022.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою від 25.01.2023, у якій просив повідомити про підстави зменшення відсоткового розміру пенсії.

Листом відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.02.2023 №6041-2725/С-01/8-0400/23 позивачеві на звернення від 25.01.2023 повідомлено, що Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262, згідно з якими максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення. Законом України від 27.03.2014 № 1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі № 160/25244/21 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 70% від грошового забезпечення 23569,35 грн, яке зазначено у довідці від 05.11.2021 за №33/24/С-5251, яка надана Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області.

Також повідомлено, що зазначеним рішенням суду не зобов`язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, тому ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону № 2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись з такими протиправними діями відповідача щодо зменшення з 01.12.2022 основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення, з метою відновлення своїх порушених законних прав і інтересів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (в редакції, чинній станом на 01.01.2016) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції від 11.11.2015 №990 (далі Постанова №990) встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом другим пункту 15 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей від 23.12.2015 №900-VIII (набув чинності 29.12.2015) статтю 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Таким чином, враховуючи, що передбачені Постановою №990 розміри грошового забезпечення для поліцейських є більшими у порівнянні із розмірами грошового забезпечення колишніх працівників органів внутрішніх справ, виходячи із яких їм призначалась (перераховувалась) пенсія, тому суд вважає, що таке збільшення є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.

При цьому, право позивача на перерахунок пенсії відповідно до постанови №990 пенсійним органом не заперечується, перерахунок пенсії було здійснено.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ(в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачеві), передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 на 5 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

08 липня 2011 року прийнятоЗакон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни доЗакону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри 90 замінено цифрами 80.

27 березня 2014 року прийнятоЗакон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни доЗакону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри 80 замінено цифрами 70. Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 45 затверджено «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі Порядок № 45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку № 45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, суд дійшов висновку, щостаття 63 Закону № 2262-ХІІвизначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку № 45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

Стаття 13 Закону № 2262-ХІІрегулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни дост. 63 Закону № 2262-ХІІніЗаконом № 3668-VI, ніЗаконом № 1166-VIIу частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ № 45 і Постанова КМУ № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесеніЗаконом № 3668-VІтаЗаконом № 1166-VIIзміни достатті 13 Закону № 2262-ХІІщодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цимЗаконому разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є нормистатті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттямЗакону № 3668-VІтаЗакону№ 1166-VIIне зазнала.

Отже, при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 року відповідно дост. 63 Закону № 2262-ХІІна підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другоїст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі за номером провадження № Пз/99/58/18 (справа №240/5401/18) за позовом особи, якій призначено пенсію за вислугу років, відповідно доЗакону №2262-ХІІдо Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

При цьому, суд враховує, що вказане рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної заЗаконом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттямпостанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»відповідно до статті 63 указаного Закону на підставіпостанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Отже, з аналізу вищенаведених норм та з урахуванням висновків Верховного Суду можна дійти висновку, що при розрахунку позивачеві розміру підвищення до його пенсії максимальний розмір пенсії має обраховуватися з вказаного у довідці грошового утримання, але виходячи з розміру пенсії у відсотках, право на які позивач набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.12.2019 року.

Таким чином, дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення не відповідають вимогамзакону, отже є протиправними, а право позивача на отримання пенсії виходячи з грошового забезпечення 90% підлягає судовому захисту.

В силу приписів ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, поновленню піддягають порушені права позивача в межах заявлених ним позовних вимог, а саме: з 01.12.2022.

Таким чином, з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.12.2022 року при здійсненні перерахунку пенсії.

Оскільки відповідачем протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача, а тому порушені права позивача підлягають відновленню судом.

Як вже встановлено судом вище, право ОСОБА_1 на отримання пенсії, виходячи з розміру пенсії у відсотках, право на які позивач набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, тобто 90% від сум грошового забезпечення. При цьому, обов`язок проведення перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки №33/24/С-5251 від 05.11.2021 року, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Дніпропетровській області вже встановлений рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі № 160/25244/21.

Відтак, враховуючи протиправність дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з 01.12.2022 року.

Отже, з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, виходячи з приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2022 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Таким чином, судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до електронної квитанцій від 27.04.2023 №28, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача.

Керуючись статтями9,73-77,139,241-246,255,295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні з 01.12.2022 перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити 01.12.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1073,60 грн. (тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно