ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 200/5179/22
адміністративне провадження № К/990/25456/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №200/5179/22
за позовом ОСОБА_1
до голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовика Руслана Євгеновича,
треті особи: Верховний Суд, Артемівський міськрайонний суд Донецької області, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Дружківський міський суд Донецької області
про визнання протиправними і скасування наказів,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року (головуючий суддя: Аканов О.О.)
і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (головуючий суддя: Блохін А.А., судді: Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд:
- визнати протиправними і скасувати накази голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовика Р.Є. №18 від 31 жовтня 2022 року «Про відрахування суддів зі штату суду 31 жовтня 2022 року», №19 від 31 жовтня 2022 року «Про внесення змін до штатного розпису Артемівського міськрайонного суду Донецької області з 1 листопада 2022 року» в частині відрахування з 31 жовтня 2022 року зі штату Артемівського міськрайонного суду Донецької області судді ОСОБА_1 та зміну штатного розпису Артемівського міськрайонного суду Донецької області шляхом виведення з 1 листопада 2022 року 1 штатної одиниці судді, яку займає суддя ОСОБА_1 .
Позов обґрунтований тим, що 31 жовтня 2022 року головою Артемівського міськрайонного суду Донецької області видано наказ №18 «Про відрахування суддів зі штату суддів 31 жовтня 2022 року», у тому числі позивача, який призначений Указом Президента України від 1 грудня 2021 року на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області. Того ж дня головою Артемівського міськрайонного суду Донецької області видано наказ №19 «Про внесення змін до штатного розпису Артемівського міськрайонного суду Донецької області з 1 листопада 2022 року» шляхом виведення зі штатного розпису суду у зв`язку з відрядженням суддів для здійснення правосуддя Дружківського міськрайоного суду Донецької області 14 штатних одиниць суддів та 14 штатних одиниць помічників суддів.
Позивач зазначав, що при винесенні наказів відповідач послався на розпорядження Голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року №61 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівський міськрайонний суд Донецької області)».
ОСОБА_1 , з посиланням на Закон України «Про судоустрій і статус суддів», вважає, що видача відповідачем зазначених наказів відбулась із порушенням вимог щодо єдиного статусу суддів в питанні їх незалежності, яка забезпечується незмінюваністю судді, під якою розуміється гарантія перебування на посаді судді до досягнення ним 65 років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень.
Одночасно, на думку позивача, факт відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації не є законодавчо визначеним випадком, який дозволяє голові суду змінювати статус судді певного суду на інший шляхом його відрахування зі штату відповідного суду.
За таких умов, ОСОБА_1 , просив суд задовольнити позов, оскільки вважав оспорювані накази незаконними і такими, що видані з перевищенням адміністративних повноважень відповідача, з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оспорювані позивачем накази відповідача видані на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року №61 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівського міськрайонного суду Донецької області)», рішень Голови Верховного суду, на якого, в свою чергу, відповідно до пункту 56 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, покладено прийняття рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді.
Як зазначили суди попередніх інстанцій, позивачем не надано до суду доказів оскарження розпорядження Голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року №61 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівського міськрайонного суду Донецької області)».
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про неправильне правозастосування судами норм матеріального права, а саме: пункту 3 частини п`ятої статті 48 і статті 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Верховним Судом ухвалою від 27 липня 2023 року було відкрито касаційне провадження.
Інші учасники справи своїх відзивів на касаційну скаргу не подали. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження голова Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовик Р.Є. , Артемівський міськрайонний суд Донецької області та Дружківський міський суд Донецької області отримали 7 серпня 2023 року, Верховний Суд і Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області - 28 липня 2023 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
В матеріалах справи міститься подання голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовика Р.Є. до Голови Верховного Суду, голови Державної судової адміністрації України, начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області про зміну територіальну підсудність судових справ, які розглядаються в Артемівському міськрайонному суді Донецької області, шляхом передачі її до іншого суду з урахуванням того, що внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалась 24 лютого 2022 року, судді та працівники Артемівського міськрайонного суду Донецької області вимушені залишити житло у місті Бахмуті Донецької області у зв`язку з активними бойовими діями. З метою збереження висококваліфікованих, досвідчених кадрів серед працівників апарату суду звернуто увагу на важливість вжиття усіх можливих заходів щодо подальшого їх працевлаштування в інші органи судової влади України.
У поданні також зазначено, що ступінь ушкоджень приміщень та будівлі Артемівського міськрайонного суду Донецької області, які розташовані в місті Бахмут Донецької області, внаслідок чергового ворожого обстрілу, який стався в ніч з 8 на 9 вересня 2022 року, обумовлюють об`єктивну неможливість проведення у ньому судових засідань щодо розгляду і вирішення судових справ, а також дозволяють дійти висновку про можливі значні фінансові витрати, необхідні для відновлення будівлі суду та створення належних умов для його функціонування.
21 жовтня 2022 року Верховний Суд видав розпорядження №61 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівського міськрайонного суду Донецької області)», яким відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ураховуючи неможливість судом здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність Артемівського міськрайонного суду Донецької області на Дружківський міський суд Донецької області.
21 жовтня 2022 року Верховний Суд прийняв рішення №508/0/149-22 про відрядження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 до Дружківського міського суду Донецької області для здійснення правосуддя з 24 жовтня 2022, судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 у термін до 1 листопада 2022 року приступити до здійснення правосуддя в Дружківському міському суді Донецької області.
27 жовтня 2022 року за вих.№03-1232/22 на адресу голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області надіслано лист про виконання рішення щодо відрядження суддів з проханням забезпечити відрядження суддів Артемівського міськрайонного суду Донецької області зі штату суду та відповідно внести зміни до структури та штатного розпису суду.
На виконання розпорядження Голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року №61 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівського міськрайонного суду Донецької області)», рішень Голови Верховного суду, зокрема, №508/0/149-22, наказом голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2022 №18 відраховано 31 жовтня 2022 зі штату Артемівського міськрайонного суду Донецької області, серед інших суддю ОСОБА_1.
31 жовтня 2022 року №19 наказом голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області внесено зміни до штатного розпису Артемівського міськрайонного суду Донецької області, а саме: виведено з 1 листопада 2022 зі штатного розпису у зв`язку з відрядженням суддів суду для здійснення правосуддя до Дружківського міського суду Донецької області наступні посади: суддя суду 14 штатних одиниць, помічник судді 14 штатних одиниць.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України також визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду, зокрема видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.
Згідно із частиною другою статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у період дії надзвичайного чи воєнного стану і за умови зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у відповідному суді, в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, суддя суду, територіальна підсудність справ якого змінюється, може бути без його згоди відряджений для здійснення правосуддя до суду, якому визначається територіальна підсудність справ, що перебували у провадженні суду, в якому працює суддя, а в разі відсутності вакансій у цьому суді - до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.
Пунктом 56 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тимчасово встановлено, що в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді. У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такі рішення приймаються без подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Положення абзацу другого частини другої статті 55 цього Закону щодо граничного строку відрядження судді не застосовуються.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Згідно із ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року касаційне провадження відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Предметом оскарження у цій справі є накази голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області Дубовика Р.Є. №18 від 31 жовтня 2022 року «Про відрахування суддів зі штату суду 31 жовтня 2022 року», №19 від 31 жовтня 2022 року «Про внесення змін до штатного розпису Артемівського міськрайонного суду Донецької області з 1 листопада 2022 року» в частині відрахування з 31 жовтня 2022 року зі штату Артемівського міськрайонного суду Донецької області судді ОСОБА_1 та зміну штатного розпису Артемівського міськрайонного суду Донецької області шляхом виведення з 1 листопада 2022 року 1 штатної одиниці судді, яку займає суддя ОСОБА_1.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій розглянули цю справу, не застосовуючи положення пункту 3 частин п`ятої статті 48 та статтю 53 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», хоча повинні були, на переконання ОСОБА_1 , їх застосувати.
Пункт 3 частини п`ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що незалежність судді забезпечується незмінюваністю судді.
Стаття 53 вказаного Закону передбачає, що судді гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти п`яти років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції України та цього Закону.
Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення:
1) у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду;
2) у порядку дисциплінарного стягнення.
Частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначає, що у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Ухвалюючи судові рішення у цій справі, суди попередніх інстанцій, зокрема, керувались положеннями абзацу другого частини першої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого у період дії надзвичайного чи воєнного стану і за умови зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у відповідному суді, в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, суддя суду, територіальна підсудність справ якого змінюється, може бути без його згоди відряджений для здійснення правосуддя до суду, якому визначається територіальна підсудність справ, що перебували у провадженні суду, в якому працює суддя, а в разі відсутності вакансій у цьому суді - до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.
З огляду на цю норму, а також зважаючи на наказ Голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року №61 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівського міськрайонного суду Донецької області)» і рішення Голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року №508/0/149-22 «Про відрядження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 до Дружківського міського суду Донецької області», відповідач прийняв накази, спрямовані на організацію указаного відрядження, зокрема, позивача до Дружківського міського суду Донецької області.
Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що оскаржувані у цій справі накази є правомірними та законними, оскільки прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства.
Варто також зауважити, що Суд не вбачає порушень оскаржуваними наказами пункту 3 частин п`ятої статті 48 та статті 53 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», оскільки ці норми є загальними щодо положення абзацу другого частини першої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка визначає підстави та процедуру відрядження судді до іншого суду без його згоди, яким і регулювались спірні правовідносини.
До того ж, частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» також не є прямо релевантною до спірних правовідносин адже повноваження ОСОБА_1 як судді не припинялись, а оскаржуваними наказами було виключно організовано відрядження судді ОСОБА_1 до Дружківського міського суду Донецької області саме для здійснення правосуддя.
Тож, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно визначили суть спірних правовідносин та розглянули спір за правильного правозастосування.
Довід скаржника про незастосування судами попередніх інстанцій пункту 3 частин п`ятої статті 48 та статтю 53 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Суд вважає безпідставним, адже указані норми безпосередньо не регулюють спірні правовідносини.
Тому, не встановивши порушень у процедурі видачі оскаржуваних наказі, суди попередніх інстанцій правильно вирішили цей спір та відмовили позивачеві у задоволенні позовних вимог, зважаючи на їхню безпідставність.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень матеріального і/або процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для скасування ухвалений судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення окружного і апеляційного судів - без змін.
Зважаючи на те, що Верховний Суд не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, правових підстав для винесення окремої ухвали стосовно суддів Донецького окружного адміністративного суду Аканова О.О. і Першого апеляційного адміністративного суду Блохіна А.А., Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г. Верховний Суд також не встановив.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №200/5179/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
………………….
………………….
………………….
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук,
Судді Верховного Суду