Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6645/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обчислення, починаючи з 01.03.2022 р. розміру моєї пенсії в разі втрати годувальника у спосіб обчислення основної пенсії (30 % від суми грошового забезпечення годувальника) в розмірі меншим ніж два розміри прожиткового мінімуму, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок моєї пенсії в разі втрати годувальника, починаючи з 01.03.2022 р., у спосіб обчислення основної пенсії (30 % від суми грошового забезпечення годувальника) з урахуванням двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із збереженням існуючих щомісячних доплат, підвищень та компенсаційної виплати 80-ти річним до цього розміру основної пенсії та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не враховано приписи статті 37 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме, що пенсія в разі втрати годувальника не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що позивачу призначена пенсії у відповідності до ст. 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зазначає, що з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021 (далі - Постанова № 713), пенсія позивача складає 3894,50, що перевищує два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з наведеним, дії відповідача правомірні.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року.
Згідно копії перерахунку пенсії від 01.03.2022 року пенсія позивача складає : основний розмір пенсії 1894,5 (30 % грошового забезпечення померлий військовослужбовець/пенсіонер). Щомісячна доплата до пенсії - 2000 відповідно до Постанови № 713. Види підвищення або надбавки : діти війни - 66,43 грн, компенсаційна виплата (ПКМУ №849 п.3) - 570,00 грн.
Згідно копії перерахунку пенсії від 01.03.2023 року пенсія позивача складає : основний розмір пенсії 1894,5 (30 % грошового забезпечення померлий військовослужбовець/пенсіонер). Щомісячна доплата до пенсії - 2000 відповідно до Постанови № 713, індексація базового ОСНП - 373,22 грн. Види підвищення або надбавки : діти війни - 66,43 грн, компенсаційна виплата (ПКМУ №849 п.3) - 570,00 грн, компенсаційна виплата 80-ти річним - 18,28 грн.
Не погоджуючись з вказаними нарахуваннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Частиною 3 ст.1 Закону №2262-ХІІ визначено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Статтею 29 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Так, ст. 30 Закону №2262-ХІІ визначаються розміри пенсій в разі втрати годувальника.
Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.
У відповідності до ст. 37 Закону №2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім`ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Приписами статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Особам із числа військовослужбовців строкової служби, які до призову на строкову військову службу та після звільнення з військової служби не працювали і не перебували на військовій службі за контрактом, та членам їх сімей пенсії встановлюються у мінімальних розмірах, передбачених відповідно статтями 22 і 37 цього Закону.
Пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналізуючи вищевикладене, основний розмір пенсії позивача не може становити менше 2 розмірів прожиткового мінімуму.
Суд не приймає аргументи відповідача з приводу того, що 14.07.2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", якою передбачено перерахунок пенсій з 01.07.2021 року пенсіонерам з числа колишніх військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейських та деяких інших осіб - автоматизованим шляхом проведено перерахунок пенсій, призначених до 01.03.2018 року, оскільки вказаною постановою встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, що враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обчислення, починаючи з 01.03.2022 р. розміру пенсії позивача в разі втрати годувальника у спосіб обчислення основної пенсії (30 % від суми грошового забезпечення годувальника) в розмірі меншим ніж два розміри прожиткового мінімуму, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії позивача в разі втрати годувальника, починаючи з 01.03.2022 р., у спосіб обчислення основної пенсії (30 % від суми грошового забезпечення годувальника) з урахуванням двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із збереженням існуючих щомісячних доплат, підвищень та компенсаційної виплати 80-ти річним до цього розміру основної пенсії та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обчислення, починаючи з 01.03.2022 р. розміру пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника у спосіб обчислення основної пенсії (30 % від суми грошового забезпечення годувальника) в розмірі меншим ніж два розміри прожиткового мінімуму, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника, починаючи з 01.03.2022 р., у спосіб обчислення основної пенсії (30 % від суми грошового забезпечення годувальника) з урахуванням двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням щомісячних доплат передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та інших доплат, підвищень та компенсаційної виплати 80-ти річним до цього розміру основної пенсії та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати - судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя І.В. Маренич
