Єдиний державний реєстр судових рішень
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9497/23
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , через адвоката Хомича І.О., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". У жовтні 2023 року він звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки. Відповідач відмовив позивачу у призначенні такої пенсії, про що повідомив листом від 20.10.2023 року. Позивач не погоджується з такими діями та стверджує, що він має право на призначення пенсії за віком на загальних підставах із новим обчислення її розміру, виходячи із заробітку, визначеного відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки за таким призначенням пенсії він звернувся вперше. З цих підстав просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у призначені та виплаті йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05.10.2023 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити призначення та виплату йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05.10.2023 року.
Ухвалою судді від 20.11.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності, а з 16.01.2023 року переведений на пенсію за віком на пільгових умовах, яка є різновидом пенсії за віком. Оскільки позивач отримує пенсію за віком, яка розраховується за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому підстави для повторного призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, відсутні.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.05.2011 року встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання.
Протоколом УПФУ в Новоукраїнському районі Кіровоградської області №151 від 05.07.2011 року позивачу з 13.05.2011 року призначено пенсію по інвалідності розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27, 28 цього Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (шифр пенсії 431).
У січні 2013 року позивач, досягнувши віку 55 років, звернувся із заявою від 16.01.2013 року про призначення/перерахунок пенсії, у якій просив перевести його на пенсію за віком за Списком №2.
Розпорядженням УПФУ в Новоукраїнському районі Кіровоградської області №137077 від 18.04.2013 року позивача з 16.01.2013 року переведено на пенсію за віком (шифр пенсії 104), її розмір обчислено відповідно до статей 27, 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Виплату пенсії по шифру 431 припинено. Страховий стаж позивача склав 35 років 11 місяців 24 дні (обчислений по 31.12.2012 року), з них 24 роки 8 днів - на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Після призначення пенсії позивач продовжував працювати до 12.04.2013 року.
З 01.10.2015 року за заявою позивача здійснено перерахунок його пенсії у зв`язку зі збільшенням страхового стажу до 36 років 3 місяців 23 днів (обчислений по 30.04.2013 року).
З 01.10.2017 року за матеріалами пенсії справи позивача здійснено перерахунок його пенсії відповідно до пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
У жовтні 2023 року позивач через веб-портал електронних послуг ПФУ звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 05.10.2023 року про призначення/перерахунок пенсії, у якій просив перевести його на пенсію за віком та призначити йому пенсію за віком з дати подання цієї заяви відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки.
Відповідач надав відповідь №13404-13894/Г-02/8-1100/23 від 20.10.2023 року на це звернення, у якій повідомив про показники проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, враховані при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 у 2023 році, та вказав, що пенсія за віком перерахована та виплачується відповідно до чинного законодавства, а підстав для перепризначення йому пенсії за віком немає.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2023 року (надалі Закон №1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг.
У статті 1 Закону №1058-IV зазначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Закон №1058-IV містить такі норми:
Стаття 8. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг
1. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Стаття 9. Види пенсійних виплат і соціальних послуг
1. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Стаття 10. Право вибору пенсійних виплат
1. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
2. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком
1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Стаття 27. Розмір пенсії за віком
1. Розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
2. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Стаття 28. Мінімальний розмір пенсії за віком
1. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Стаття 40. Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії
1. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
2. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Стаття 42. Індексація та перерахунок пенсій
2. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Стаття 44. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії
1. Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
2. Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
3. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
4. Особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення.
Стаття 45. Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії
1. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
2. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
3. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
5. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Суд зазначає, що відповідно до Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Пенсія за віком розраховується за єдиною формулою для всіх, а розмір пенсії обчислюється індивідуально для кожної особи і залежить від тривалості набутого страхового стажу особи (коефіцієнта страхового стажу), від величини одержуваного заробітку (доходу), з якого було сплачено страхові внески (індивідуального коефіцієнта заробітної плати), та часу виходу на пенсію.
Суд установив, що ОСОБА_2 пенсію у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування вперше призначено у 2011 року, а саме з 13.05.2011 року йому призначено пенсію по інвалідності на підставі статей 30, 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За заявою позивача його з 16.01.2013 року переведено на інший вид пенсії на пенсію за віком на пільгових умовах, з огляду на наявність у нього стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.
Пунктом 2 розділу XV "Перехідні положення" Закону №1058-IV (у редакції, чинній на той час) було передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пункт 16 розділу XV "Перехідні положення" Закону №1058-IV визначав, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Стаття 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Умови призначення пенсій за віком) у чинній на той час редакції передбачала, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Воднораз, пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Пенсії за віком на пільгових умовах) було установлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Тож оскільки позивач працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, тому досягнувши у січні 2013 року віку 55 років, маючи стаж роботи 35 років, з яких 24 роки - на зазначених роботах, що відповідає умовам щодо віку та стажу, наведеним у пункті "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", він згідно з пунктами 2, 16 розділу XV Закону №1058-IV набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) за нормами Закону №1058-IV.
Після переведення позивача з 16.01.2013 року з пенсії по інвалідності на пенсію за віком її розмір був визначений відповідно до статей 27, 28 Закону №1058-IV, а з 01.10.2015 року пенсія була перерахована з урахуванням додатково набутого страхового стажу.
З 01.10.2017 року здійснено перерахунок пенсії позивача з метою її осучаснення відповідно до пункту 4-3 розділу XV Закону №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, а з 2021 року щороку з 1 березня проводиться перерахунок пенсії з метою її індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунки пенсії проводяться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія з 01.10.2017 року.
У цей період виплата позивачу пенсії за віком не припинялася, на інший вид пенсії він не переводився, про перерахунок пенсії з урахуванням додатково набутого страхового стажу або з урахуванням заробітної плати, одержаної після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не заявляв. Доказів того, що у цей період позивач працював та сплачував страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, матеріали пенсійної справи не містять.
На момент виникнення спірних правовідносин у жовтні 2023 року позивач отримував пенсію за віком, обчислену відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-IV, з урахуванням страхового стажу - 36 років 3 місяців 23 днів (коефіцієнт стажу - 0,36250), заробітної плати за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2012 року (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,47113). При цьому розмір заробітку для обчислення пенсії за віком розрахований із застосуванням єдиного показника середньої заробітної плати 7405, 03 грн. (показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн., збільшений на коефіцієнт підвищення: з 01.03.2019 року - на 1,17, з 01.03.2020 року - на 1,11, з 01.03.2021 року - на 1,11, з 01.03.2022 року на 1, 14, з 01.03.2023 року на 1,197).
У жовтні 2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою, у якій просив призначити йому пенсію за віком та обчислити її розмір із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки (12?236,71 грн.), як це передбачено частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV.
При цьому позивач посилається на те, що він відповідає умовах призначення пенсії за віком, наведеним у статті 26 Закону №1058-ІV, оскільки досягнув пенсійного віку та має страховий стаж, що передбачені цієї нормою.
До заяви позивач не надав будь-яких документів, які б зумовлювали зміну коефіцієнту страхового стажу чи індивідуального коефіцієнту заробітку, що враховувалися при обчисленні (попередніх перерахунках) його пенсії.
Суд зазначає, що за змістом частини 2 статті 40 Закону №1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при подальших перерахунках. Під час здійснення перерахунків у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку призначення пенсії за віком вперше або під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах Закону №1058-IV(абзац 3 частини 3 статті 45).
Пенсія за віком призначається один раз і виплачується довічно, а особа, якій призначено таку пенсію, має право на її перерахунок, переведення на інший вид. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV можливе у тому разі, якщо особі відповідно до цього Закону був призначений один з видів пенсії, визначених у статтях 9, 10 цього Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовується для обчислення пенсії під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (і то, якщо її призначають уперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.
У спірних правовідносинах таких обставин суд не встановив.
Доводи позивача про те, що пенсія за віком на пільгових умовах, яка йому призначена з 2013 року ще до досягнення віку 60 років (шифр 104), є іншим видом пенсії, ніж пенсія, яка згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV призначається після досягнення віку 60 років (шифр 101) і за призначенням якої він звернувся у жовтні 2023 року, суд відхиляє та зазначає, що статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. З 01.01.2004 року пенсії таким особам призначаються, розраховуються і виплачуються на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Тому той самий вид пенсії (пенсія за віком) не може бути призначений повторно, та відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №336/368/16-а, від 03.04.2018 року у справі №753/8128/16-а, від 10.04.2019 року у справі №185/597/17, від 31.05.2019 року у справі №185/746/17, від 31.05.2019 року у справі №314/272/17, від 05.12.2019 року у справі №185/1556/17, від 09.12.2019 року у справі №127/17149/17, від 15.05.2020 року у справі №334/13/16-а, від 18.06.2020 року у справі №366/709/17 у подібних правовідносинах.
Суд вважає, що досягнення позивачем передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV пенсійного віку не зумовлює виникнення у нього права на повторне призначення пенсії за віком із застосуванням положень частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, оскільки пенсія такого виду вже призначена йому з 2013 року згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону №1058-IV.
Тож позивач, який у 2013 році реалізував своє право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах та з 16.01.2013 року отримує пенсію за віком, яка призначена йому довічно, на момент звернення до відповідача із заявою від 05.10.2023 року не мав права ні на повторне призначення пенсії за віком, ні на переведення на пенсію за віком. Також він не мав права на перерахунок його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки.
Відповідач, відмовляючи позивачу у повторному призначенні пенсії за віком, діяв на підставі та у межах повноважень, передбачених нормами чинного законодавства, порушень прав позивача не вчиняв, відтак у задоволенні його позову слід відмовити.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, тому підстави для стягнення на його користь судових витрат у вигляді сплаченого судового збору відсутні.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ
