Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року Справа№200/5963/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд:

- визнати неправомірними дії тимчасово виконуючого обов`язки начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо притягнення начальника Краматорського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності в розмірі 108 096 гривень 56 копійок за порушення вимог статті 16, абзаців 1,2 статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1, підпунктів 2,4 пункту 2 статті 63 Закону України «Про державну службу», частини 3 статті 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та позбавлення премії у повному обсязі за вересень місяць 2023 року відповідно до вимог абзацу 9 пункту 3 розділу 16 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260;

- скасувати наказ начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.09.2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» зі змінами внесеними наказом від 06.10.2023 року № 386 «Про внесення змін до наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» в частині начальника Краматорського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_1 .

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства, щодо порядку проведення службового розслідування, порядку притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовця та відсутність доказів причетності позивача до необгрунтованої виплати заробітної плати.

Зазначає, що ані сам акт, ані матеріали перевірки не містять посилань чи доказів його винуватості, а зроблені висновки за результатом проведеного службового розслідування суперечать чинному законодавству.

Вказує, що у разі застосування обмеженої відповідальності за Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" обмежена відповідальність передбачала б накладення штрафних санкцій у вигляді матеріальної відповідальності у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб або у разі застосування повної та підвищеної матеріальної відповідальності потрібно було стягувати сукупність нібито встановленої шкоди у розмірі 416943 гривень 76 копійок (404709,34 гривень + 12234,42 гривень).

У матеріалах службового розслідування відсутні докази встановлення, відповідальною особою, виду матеріальної відповідальності позивача, не визначено вид матеріальної відповідальності й змістом акту службового розслідування внаслідок чого безпідставно визначена сума в розмірі 108 111 гривень 01 копійка, яка не відповідає сумі визначеній наказом в розмірі 108 096 гривень 56 копійок.

До матеріалів службового розслідування не долучена довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, що підтверджується описом доданих до акту службового розслідування документів.

На переконання позивача, службовим розслідуванням не визначено виду матеріальної відповідальності, порядку її відшкодування й відповідно покриття повністю або частково завданої шкоди, або необхідності проведення додаткового стягнення в дохід держави, як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Позивач зазначає, що відсутні докази, встановлення умов прямої шкоди за наслідками проведення нібито надлишкової виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків.

Звертає увагу суду, на невизначення відповідності обставин притягнення його до обмеженої або повної матеріальної відповідальності у відповідності до вимог статей 133, 134 Кодексу законів про працю України, що також передбачає накладення штрафних санкцій у разі визначення обмеженої відповідальності та виключає визначення повної матеріальної відповідальності без визначення її меж та за відсутності укладення з ним письмового договору про повну матеріальну відповідальність та покладення на нього повної матеріальної відповідальності.

Вказує на відсутність у нього повноважень на розпорядження бюджетними коштами так як розпорядком державних коштів є Донецький ОТЦК та СП.

Посилається на те , що постанова Кабінету міністрів України від 12 квітня 2022 р. № 440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» вказує на можливе застосування лише дисциплінарної відповідальності.

Вважає, що службове розслідування проведено з порушенням Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженому наказом від 21.11.2017 року № 608 та без врахування вимог Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Службовим розслідуванням не встановлено виду матеріальної відповідальності, не визначено яке майно було ввірене позивачу, в чому саме полягає необгрунтована виплата та зловживання службовим становищем з боку позивача і як це пов`язано з встановленням вини посадової особи та виконанням обов`язків військової служби, не визначено в чому вбачається сприяння діянням посадової особи вчиненню правопорушення, при тому, що визначення наявної матеріальної шкоди грунтується на не притаманних посаді начальника РТЦК та СП обов`язках.

Відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позов, який за своїм змістом є аналогічним змісту акту службового розслідування, за висновками якого, серед іншого, з боку начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 мали місце неналежне виконання службових обов`язків та слабкий контроль за підпорядкованим особовим складом, що виявилося у порушенні вимог статті 16, абзацу 2 статті 58, абзацу 23 статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1, підпунктів 2, 4 пункту 2 статті 63 Закону України «Про державну службу», частини 3 статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Начальник Краматорського РТЦК та СП полковник ОСОБА_1 порушив вимоги статті 16, абзаців 1, 2 статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1, підпунктів 2, 4 пункту 2 статті 63 Закону України «Про державну службу», частини 3 статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 виражається у формі непрямого умислу та недбалості. Своїми діями начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_1 порушив вимоги статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за яким кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; абзацу 2 статті 58 того ж Статуту, відповідно до якої командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів; абзацу 23 статті 59 того ж Статуту, згідно якого командир повинен під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю; пункту 1 статті 63 Закону України «Про державну службу», згідно якого керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності; підпунктів 2, 4 пункту 2 тієї ж статті, за якою з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний: здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов`язків; забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень; частини 3 статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до якої стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збит

Зазначено, що причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість військовослужбовця.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та скасування наказу, відкрито провадження у справі № 200/5963/23 та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України відмовлено повністю.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач у цій справі, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ., паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) наказом Головнокомандувача збройних сил України від 03.09.2021 року № 365 позивача призначено начальником Краматорського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як зазначає відповідач, до нього від Слідчого управління ГУ НП в Донецькій області надійшла вимога в порядку ст. 40,93 КПК України від 18 липня 2023 року №052/2/20-2023 «Про проведення службового розслідування стосовно службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якій містилася інформація щодо перебування за кордоном державних службовців ІНФОРМАЦІЯ_1 працівника ЗСУ ОСОБА_3 та працівника ЗСУ ОСОБА_4 в період з 26.03.2022 року по 16.03.2023 року, а у цей період їм здійснювалося нарахування заробітної плати відповідно до посад.

На підставі наказу начальника Донецького ОТЦК та СП від 22 липня 2023 року № 132 «Про призначення службового розслідування» було проведено службове розслідування щодо вказаних обставин, за результатами якого заступником начальника ТЦК та СП з морально психологічного забезпечення начальником відділу морально - психологічного забезпечення та зв`язків з громадськістю ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_5 було складено акт службового розслідування.

Згідно з вказаним актом, відносно позивача зазначено про такі обставини.

Відповідно до документів, наданих у ході службового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_4 стало відомо, що головний спеціаліст відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 працівник ЗСУ ОСОБА_3 (прийнята на посаду 14 липня 2021 року) відповідно до наказу начальника Краматорського РТЦК та СП від 18.01.2022 року №6 перебувала у додатковій оплачуваній відпустці за стаж державної служби у період з 14 по 28 лютого 2022 року, а 01 березня 2022 року приступила до виконання службових обов`язків відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.03.2022 року №15.

Працівник ЗСУ ОСОБА_3 скористалася правом дистанційного виконання службових обов`язків. Про виконання службових обов`язків працівником ЗСУ ОСОБА_3 свідчить табель робочого часу ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01 по 31 березня 2022 року.

Відповідно до наказу начальника Краматорського РТЦК та СП від 01.04.2023 року №20 працівнику ЗСУ ОСОБА_3 у зв`язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану та відсутністю організаційних і технічних умов для діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 у повному обсязі під час воєнного стану було оголошено простій не з вини працівника з 01 квітня 2022 року.

Заробітна плата у період простою відповідно до вимог статті 113 Кодексу України про працю України від 10 грудня 1971 року №332-VIII (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету» виплачувалася у розмірі одного посадового окладу. Факт простою підтверджується табелем робочого часу ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01 по 30 квітня 2022 року, виплата посадового окладу - карткою особового рахунку на працівника ОСОБА_3 за відповідний період.

Відповідно до наказу начальника Краматорського РТЦК та СП від 25.04.2022 року №22, керуючись статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-ІХ, з працівником ЗСУ ОСОБА_3 була припинена дія трудового договору. Табель робочого часу Краматорського РТЦК та СП за період з 01 по 30 квітня 2022 року це підтверджує.

З пояснень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 стало відомо, що причиною припинення трудового договору з ОСОБА_3 стало те, що він особисто дізнався про її знаходження за кордоном, дозволу на її виїзд він не надавав.

На теперішній час трудові відносини з ОСОБА_3 припинені, дані про її місцезнаходження відсутні, зв`язатися з нею не вдалося.

Відповідно до наданих Краматорським РТЦК та СП матеріалів, ОСОБА_6 наказом начальника Краматорського РТЦК та СП від 14.07.2021 року №1 була призначена на посаду головного спеціаліста мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 і з того часу по теперішній час виконує обов`язки за посадою.

Відповідно до табелю обліку робочого часу Краматорського РТЦК та СП з березня 2022 року по березень 2023 року працівник ЗСУ ОСОБА_6 виконувала обов`язки згідно штатного розкладу, відповідно до витягів з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про преміювання особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період березня 2022 року по березень 2023 року їй нараховувалися заробітна плата та премії, заробітна плата виплачувалася у повному обсязі, про що свідчить картка особового рахунку на працівника ОСОБА_6 за відповідний період.

З пояснень ОСОБА_6 стало відомо, що у березні 2022 року її було переведено працювати за посадою дистанційно через військову небезпеку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , сама вона була досить налякана, так як потрапляла під ракетний обстріл у м. Краматорськ. З огляду на те, що в місті почалася евакуація, ОСОБА_6 виїхала з міста, про що попередила телефоном колег, тодішньому безпосередньому начальникові повідомлень не було. А вже 26 березня 2022 року виїхала до Польщі, де продовжувала працювати дистанційно.

Свою позицію аргументує наступним: постановою КМУ №440 від 12.04.2022 року «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період дії воєнного стану» не визначено дату та період повернення з-за кордону для тих працівників, які вже перебували за кордоном, а згідно вимог статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії у часі. Повідомлень про термінове повернення вона не отримувала, а відповідно до статті 60- 2 «Кодексу законів про працю України» на дистанційній роботі працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці. У Республіці Польща ОСОБА_6 продовжувала виконувати роботу дистанційно.

Відповідно до пояснень підполковника Дьоміна, колишнього заступника начальника ТЦК та СП начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 та її особистих пояснень, постановка завдань та контроль за їх виконанням, отримання відпрацьованих документів здійснювалося засобами зв`язку: електронна пошта, месенджери. Після відпрацювання електронні носії інформації очищувалися з метою недопущення витоку службової інформації.

Відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_6 та її колишнім начальником підполковником Дьоміним, вона виконувала наступні завдання: ведення алфавітної книг в електронному варіанті; відпрацювання довідок на підприємства та родичам призваних за мобілізацією; формування загального проекту наказу на призов по мобілізації (без додатків зі списками призваних); заповнення карток по військотранспортному обов`язку підприємств.

Дистанційну роботу ОСОБА_6 розпочала ще до приходу в Краматорський РТЦК та СП підполковника Дьоміна (розпочав проходження військової служби в даному РТЦК та СП з 17 липня 2022 року).

Про знаходження ОСОБА_6 за кордоном, з його слів, дізнався пізніше від начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Краматорського РТЦК та СП.

Також в ході службового розслідування було встановлено, що в період з 08 січня 2022 року по 10 липня 2022 року включно заступником начальника ТЦК та СП начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 був підполковник ОСОБА_7 , який на теперішній час займає посаду начальника відділення обліку мобілізаційної роботи заступника начальника першого відділу Краматорського РТЦК та СП.

Відповідно до його пояснень, про виїзд ОСОБА_6 за кордон йому нічого не було відомо, дозвіл на такий виїзд він особисто не надавав. Факт своєї відсутності у м. Краматорськ і на території України вона, зі слів підполковника ОСОБА_8 , приховувала. Постановку завдань та контроль за їх виконанням здійснював у телефонному режимі та електронною поштою.

Відповідно до пояснень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_9 , йому було невідомо про перебування ОСОБА_6 за кордоном.

З пояснень майора Грунського, колишнього начальника відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_1 , стало відомо, що облік перебування на службі державних службовців Збройних Сил України ОСОБА_3 і ОСОБА_6 здійснювався їх безпосередніми начальниками, а в кінці кожного місяця на підставі наказів по особовому складу державних службовців розроблявся проект табелю робочого часу працівників і державних службовців ЗСУ і подавались на підпис начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 . Складання проектів табелю робочого часу та підготовки проектів наказів на виплату заробітної плати ОСОБА_3 і ОСОБА_6 здійснювались відповідно до наказів начальника Краматорського РТЦК та СП. Контроль службового навантаження (постановка завдань і контроль їх виконання) державних службовців здійснювався їх безпосередніми начальниками. До функціональних обов`язків майора Грунського це не входило, оскільки вищевказані службовці йому не підпорядковувалися.

Разом з тим, відповідно до вивчених документів, а саме, табелів обліку робочого часу ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 нараховувався робочий час у повному обсязі, а підписантами табелю були начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_9 та начальник відділення офіцерів запасу і кадрів Краматорського РТЦК та СП майор ОСОБА_10 (з березня по грудень 2022 року) чи офіцер відділення офіцерів запасу і кадрів Краматорського РТЦК та СП старший лейтенант ОСОБА_11 . Рапортів начальників відділень щодо нарахування премій працівникам ЗСУ за звітні періоди надано не було.

В ході проведення службового розслідування виявилося неможливим встановити, чи знали полковник ОСОБА_9 та майор ОСОБА_10 про перебування працівника ЗСУ ОСОБА_12 за кордоном.

Разом з тим, відповідно до пояснень майора Грунського та його функціональних обов`язків, що додаються, контроль за виконанням завдань працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 і їх місцем перебування до його обов`язків не входив.

Не підтверджується також умисна вказівка майору Грунському з боку полковника Приткова вносити недостовірні відомості до табелю обліку робочого часу, а відповідно, для безпідставного нарахування заробітної плати ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Щодо працівника ЗСУ ОСОБА_3 , то, відповідно до наданих документів та пояснень, з нею був розірваний трудовий договір як тільки стало відомо про її перебування за межами України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №440 від 12.04.2022 року «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період дії воєнного стану».

Службове розслідування за фактом порушення вимог даної Постанови головним спеціалістом відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 працівника ЗСУ ОСОБА_3 не проводилося. Інша інформація щодо ОСОБА_3 відсутня, так як її теперішнє місцезнаходження невідоме, зв`язатися з нею не вдалося.

Право державних службовців та працівників Краматорського РТЦК та СП на дистанційну форму роботи регламентувалося статтями 60-2, 113 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №332-VIII (зі змінами) та було надано наказом начальника Краматорського РТЦК та СП від 01.03.2022 року № 38 та наказом начальника Краматорського РТЦК та СП від 28.04.2022 року №51, в якому вносилися зміни до попереднього наказу (відповідно до вимог Постанови КМУ №440 від 12.04.2022 року).

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_4 не було надано підтверджень (усних чи письмових) щодо доведення до службовців вимог Постанови КМУ №440 від 12.04.2022 року «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період дії воєнного стану», яка відміняла дію наказу Національного агентства державної служби від 17.03.2022 року №20-22 «Про внесення зміни до Типових правил внутрішнього службового розпорядку» і регламентувала перебування державних службовців за кордоном під час виконання службових обов`язків дистанційно.

Стягнути матеріальну шкоду з ОСОБА_3 у розмірі 12234 гривні 42 копійки на даний момент немає можливості через її перебування за кордоном.

Загальна сума збитку відповідно до довідки-розрахунку нарахованої заробітної плати ОСОБА_6 становить 404 709 гривень 34 копійки.

З боку начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 мали місце неналежне виконання службових обов`язків та слабкий контроль за підпорядкованим особовим складом, що виявилося у порушенні вимог статті 16, абзацу 2 статті 58, абзацу 23 статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1, підпунктів 2, 4 пункту 2 статті 63 Закону України «Про державну службу», частини 3 статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Начальник Краматорського РТЦК та СП полковник ОСОБА_1 порушив вимоги статті 16, абзаців 1, 2 статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1, підпунктів 2, 4 пункту 2 статті 63 Закону України «Про державну службу», частини 3 статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 виражається у формі непрямого умислу та недбалості.

Своїми діями начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_1 порушив вимоги статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за яким кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; абзацу 2 статті 58 того ж Статуту, відповідно до якої командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів; абзацу 23 статті 59 того ж Статуту, згідно якого командир повинен під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю; пункту 1 статті 63 Закону України «Про державну службу», згідно якого керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності; підпунктів 2, 4 пункту 2 тієї ж статті, за якою з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний: здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов`язків; забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень; частини 3 статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до якої стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особист

Судом встановлено, що наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.09.2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» запропоновано службове розслідування вважати завершеним, та серед іншого, наказано:

... 2. За порушення вимог статті 16, абзаців 1,2 статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1, підпунктів 2,4 пункту 2 статті 63 Закону України «Про державну службу», частини 3 статті 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України притягнути до матеріальної відповідальності начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 … (пункт 2 наказу), а також:

... 7. Начальнику відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою відшкодування збитків завданих державі, занести до Книги грошових стягнень та нарахувань та стягнути з вищевказаних посадових осіб наступні суми:

з начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 108 096 гривень 56 копійок (сто вісім тисяч дев`яносто шість гривень п`ятдесят шість копійок)...;

... 8. Начальнику відділу персоналу Донецького ОТК та СП відповідно до вимог абзацу 9 пункту 5 розділу 16 наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року позбавити премії у повному обсязі за вересень місяць 2023 року військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 …

Наказом начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 386 від 06.10.2023 року «Про внесення змін до наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування», з метою усунення помилки, допущеної у тексті наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» наказано пункт 2 цього наказу викласти у наступній редакції:

За порушення вимог статті 16, абзаців 1,2 статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1, підпунктів 2,4 пункту 2 статті 63 Закону України «Про державну службу», частини 3 статті 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України притягнути до матеріальної відповідальності начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки Краматорського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що акт службового розслідування та спірний наказ зі змінами містить посилання на порушення позивачем підпунктів 2, 4 пункту 2 статті 63 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до пунктів 2,4 частини 2 статті 63 Закону України «Про державну службу» з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний:

… 2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов`язків;

… 4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень;

У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа №200/6109/23 за позовом ОСОБА_6 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправними дій тимчасово виконуючого обов`язки начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо притягнення головного спеціаліста мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітника Збройних Сил України ОСОБА_6 до матеріальної відповідальності в порядку статті 132 Кодексу про працю України та стягнення 108 096 гривень 56 копійок (сто вісім тисяч дев`яносто шість гривень п`ятдесят шість копійок) за порушення вимог пункту 8 статті 8 ЗУ Про державну службу, пунктів 1, 2 Постанови Кабінету міністрів України № 440 від 12.04.2022 року Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період дії воєнного стану, скасування наказу начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.09.2023 року № 375 Про результати службового розслідування в частині, що стосується спеціаліста мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітника Збройних Сил України ОСОБА_6 а саме: пункту шостого та абзацу шостого пункту сьомого наказу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2023 року у вказаній справі (яке станом на 29 січня 2024 року набрало законної сили), адміністративний позов ОСОБА_6 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України ( про визнання протиправними дій тимчасово виконуючого обов`язки начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо притягнення головного спеціаліста мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітника Збройних Сил України ОСОБА_6 до матеріальної відповідальності в порядку статті 132 Кодексу про працю України та стягнення 108 096 гривень 56 копійок (сто вісім тисяч дев`яносто шість гривень п`ятдесят шість копійок) за порушення вимог пункту 8 статті 8 ЗУ «Про державну службу», пунктів 1, 2 Постанови Кабінету міністрів України № 440 від 12.04.2022 року «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період дії воєнного стану», скасування наказу начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.09.2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосується спеціаліста мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітника Збройних Сил України ОСОБА_6 , а саме: пункту шостого та абзацу шостого пункту сьомого наказу задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо притягнення головного спеціаліста мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітника Збройних Сил України ОСОБА_6 до матеріальної відповідальності в порядку статті 132 Кодексу про працю України та стягнення 108 096 гривень 56 копійок (сто вісім тисяч дев`яносто шість гривень п`ятдесят шість копійок) за порушення вимог пункту 8 статті 8 ЗУ «Про державну службу», пунктів 1, 2 Постанови Кабінету міністрів України № 440 від 12.04.2022 року «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період дії воєнного стану».

Наказ начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.09.2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосується спеціаліста мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітника Збройних Сил України ОСОБА_6 , а саме: пункту шостого та абзацу шостого пункту сьомого наказу скасовано.

У вказаному рішенні, серед іншого, судом було встановлено, що: ... враховуючи, що позивач добросовісно та у повному обсязі виконувала свої посадові обов`язки та завдання безпосереднього керівника, підтримувала постійний зв`язок з керівництвом, оскільки отримувала відповідні вказівки та завдання, засобами електронної пошти та месенджерів, що засвідчено поясненнями керівника, які містяться у акті розслідування, тому суд вважає, що з боку позивача вчинено усі можливі дії спрямовані на належне виконання своїх посадових обов`язків.

Крім того, оскільки заробітна плата нарахована та виплачена позивачу за зазначений період виплачена відповідачем добровільно та за відсутності рахункової помилки, зважаючи на відсутність недобросовісності з боку позивача, то з урахуванням вимог ст. 1215 Цивільного кодексу України суми такої заробітної плати поверненню не підлягають…

Суд зауважує, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі - Закон № 1417)

Згідно з пунктами 4-5 частини 1 статті 1 Закону № 1417 матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;

пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано;

Частинами 1-2 статті 3 вказаного закону визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

Проте, як вказано у розділі 3 акту службового розслідування, під час його проведення виявилось неможливим встановити, чи знав позивач про перебування відповідних працівників за кордоном а також не підтверджується умисна вказівка майору Грунському з боку позивача вносити недостовірні відомості до табелю обліку робочого часу, а відповідно, для безпідставного нарахування заробітної плати ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

У чому саме полягає вина позивача в завданні шкоди саме у визначеному в акті та наказі розмірі вказаний акт не містить, як не містить і посилань на обставини, що вказують на причинний зв`язок між поведінкою позивача і завданою шкодою.

Позивач, серед іншого, просить визнати протиправним дії щодо позбавлення його премії у повному обсязі за вересень місяць 2023 року відповідно до вимог абзацу 9 пункту 3 розділу 16 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260.

Проте, суд зазначає, що відповідно до пункту 8 спірного наказу підставою позбавлення позивача премії за вересень 2023 року визначено: ...абзац 9 пункту 5 (а не пункту 3 як вказує позивач у позовній заяві) розділу 16 наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року….

Суд зауважує, що наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року було затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197) (далі - Порядок № 260).

Суд застосовує Порядок № 260 в редакції, що була чинною станом на момент прийняття спірного наказу (18.09.2023 року)

Проте, абзац 9 пункту 5 розділу 16 вказаного порядку, на який міститься посилання у пункті 8 спірного наказу, встановлює, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення.

Жодна з вказаних підстав не може бути застосована до позивача, оскільки доказів його звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем суду не надано.

Враховуючи викладене, позбавлення позивача премії на підставі абзацу 9 пункту 5 розділу 16 вказаного Порядку є безпідставним та протиправним.

У той же час, відповідно до абзацу 10 пункту 5 розділу XVI Порядку № 260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.

Проте, як було вказано вище, у чому саме полягає вина позивача в завданні шкоди саме у визначеному в акті та наказі розмірі вказаний акт не містить, як не містить і посилань на обставини, що вказують на причинний зв`язок між поведінкою позивача і завданою шкодою порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів.

Отже, вказаним службовим розслідуванням не доведено порушення позивачем вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків

Частиною 1 статті 6 Закону № 1417 встановлено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до статті 5 вказаного закону особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.

Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Отже, враховуючи, що Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, максимальний розмір обмеженої матеріальної відповідальності, який відповідач міг би застосувати до позивача (у випадку правомірності спірного наказу) складав би 40260 гривень (2684 гривень*15), у той час як спірним наказом позивача притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі 108096, 56 гривень.

Суд зазначає, що ані в акті службового розслідування, ані у спірному наказі не визначено до якого саме виду матеріальної відповідальності притягується позивач (обмеженого чи повного).

Крім цього, в порушення вимог п.3 розділу VIII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017 року до матеріалів службового розслідування не долучена довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, що підтверджується описом доданих до акту службового розслідування документів.

Вказані вище обставини свідчать про протиправність спірного наказу в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності та про правомірність і обгрунтованість позовних вимог.

Щодо способу захисту, визначеного позивачем у позовній заяві.

Серед іншого позивач просить визнати спірний наказ неправомірним та у позовних вимогах просить скасувати спірний наказ, в частині позивача, помилково зазначаючи посаду особи, що підписала наказ як начальник, у той час, як у спірному наказі зазначено, що його підписав тимчасово виконуючий обов`язки начальника.

Також позивачем помилково вказано у позовних вимогах реквізити пункту Постанови № 260, на підставі якого його позбавлено премії у спірному наказі (вказано 3, замість 5).

З огляду на положення частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однак, згідно з пунктом 2 частини 2 та абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень

Враховуючи викладені у цьому рішенні висновки суду та встановлені судом обставини, з метою забезпечення повного, належного і ефективного захисту прав позивача та реального їх поновлення, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України і задовольнити позовні вимоги шляхом:

визнання протиправними дій тимчасово виконуючого обов`язки начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо притягнення позивача до матеріальної відповідальності в розмірі 108 096 гривень 56 копійок за порушення вимог статті 16, частин 1,2 статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, частини 1, пунктів 2,4 частини 2 статті 63 Закону України «Про державну службу», частини 3 статті 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та позбавлення позивача премії у повному обсязі за вересень місяць 2023 року відповідно до вимог абзацу 9 пункту 5 розділу 16 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, та шляхом:

скасування наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.09.2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» зі змінами внесеними наказом від 06.10.2023 року № 386 «Про внесення змін до наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» в частині начальника Краматорського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_1 .

Позивачем було понесено судові витрати у сумі 1878,80 грн., які, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, на підставі положень статті 139 КАС України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017 року, Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та скасування наказу - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії тимчасово виконуючого обов`язки начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо притягнення начальника Краматорського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності в розмірі 108 096 гривень 56 копійок за порушення вимог статті 16, частин 1,2 статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, частини 1, пунктів 2,4 частини 2 статті 63 Закону України «Про державну службу», частини 3 статті 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та позбавлення премії у повному обсязі за вересень місяць 2023 року відповідно до вимог абзацу 9 пункту 5 розділу 16 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260;

Скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08301764, місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 67; поштова адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 16) від 18.09.2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» зі змінами внесеними наказом від 06.10.2023 року № 386 «Про внесення змін до наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» в частині начальника Краматорського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08301764, місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 67; поштова адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 16) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Повне судове рішення складене 29 січня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч