Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 січня 2024 року № 520/28375/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бадюкова Ю.В.,

при секретарі Андрущенко Д.В.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Красноруцької Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, контролюючий орган, владний суб`єкт, ГУ ДПС), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Відповідача від 30.06.2023р. №6866434-2405-2031-UА63120270000028556.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку з тих підстав, що оскільки позивачем набуто статусу та отримано посвідчення ветерана праці, котрі, згідно п.11 ст.7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» встановлено пільгу у формі звільнення відплати за землю, ним 19.02.2022 р. до ДПІ у Київському районі м. Харкова направлено заяву, в якій просив не нараховувати плату за землю за 2022 рік та в подальшому за орендовану земельну ділянку площею 0,0050 га під збудованим індивідуальним гаражем.

За 2022 рік будь-яких вимог Відповідача по сплаті оренди землі він не отримував, а за 2023 рік отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення з котрим не погоджується з тих підстав, що згідно п. «е» ст.13 договору оренди землі від 18.08.2016 р. розмір орендної плати переглядається у випадках передбачених законом.

З 25.11.2021р. він отримав статус ветерана труда, у зв`язку з чим на нього стала розповсюджуватись пільга по звільненню від плати за землю, передбачена п. 11 ст.7 Закону №3721. Тобто, відбулась подія, коли на позивача став розповсюджуватись закон, який є підставою для перегляду розміру орендної плати за земельну ділянку (скасування такої плати).

Ухвалою суду від 13.10.2023 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представник відповідача, у встановлений судом строк, надав відзив на позов, у якому зазначив про те, що позивач в позовній заяві не оспорює обставин щодо визначення суми податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб, згідно пп. 286.5 п.286 ст. 286 ПК України. У тексті позову ОСОБА_1 не викладено взагалі жодних доводів про неправильність розрахунку орендної плати як такої. Натомість Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п.11 ч.7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» він звільнений від плати за землю, оскільки є ветераном праці та має відповідне посвідчення.

Відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору. Аналізуючи норми ПК України щодо надання фізичним особам податкової пільги як звільнення від плати за землю, зазначаємо, що вищезазначена пільга передбачена лише щодо сплати земельного податку (ст. 281 ПК України) та не передбачена для фізичних осіб по орендній платі за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (ст. 288 ПК України).

Враховуючи те, що ПК України є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини у сфері оподаткування та положеннями статті 281 якого не передбачено для ветеранів праці пільг по сплаті земельного податку з фізичних осіб, а також пільг по сплаті громадянами орендної плати за землю, ГУ ДПС вважає, що наявність у ОСОБА_1 статусу ветерана праці не звільняє його від обов`язку щодо сплати визначеної контролюючим органом орендної плати за землю.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою ХОАС від 15.11.2023 р. клопотання представника відповідача задоволено та вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 520/28375/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

17.11.2023 позивачем подано відповідь на відзив у якій зазначив про помилковість пріоритетності норм ПКУ, позаяк така пріоритетність за приписами ПКУ була би можлива у разі суперечності норм ПКУ з нормами іншого Закону, але позаяк ПКУ не містить норм щодо наявності пільг по орендній платі за земельні ділянки, заборон на їх встановлення цим та іншими законами не передбачено, а відтак відсутня суперечність та колізія норм ПКУ та п.11 ст.7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», якою встановлено пільгу у формі звільнення відплати за землю.

Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив у яких зазначив, що у спірних правовідносинах при виникненні колізій норм права слід керуватися нормами ПК України. У відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у повній мірі виклало своє обґрунтування зазначеній позиції, зазначивши, що ПК України є спеціальним та пріоритетним законодавчим актом, який регулює відносини у сфері оподаткування, положення (норми) ПК України мають перевагу над положеннями неподаткового ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо регулювання податкових відносин, а саме норм саме податкового законодавства при визначенні розміру платежів за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Вказує, що при вирішенні спору Харківський окружний адміністративний суд має можливість застосувати чи врахувати при прийнятті рішення принципи вирішення колізій норм права, зазначені у чинному Законі України «Про правотворчу діяльність» № 3354-IX від 24.08.2023, що узгоджується з вимогами ст. 7 КАС України та застосувати пріоритетність положень Податкового Кодексу України над нормами Закону України № 3721-XII від 16.12.1993 «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», який окрім того, що має вищу юридичну силу, є нормами спеціального законодавства, яке прийнято пізніше.

Позивач подав письмові пояснення по справі у якій з позицією відповідача, викладеною у запереченнях на відповідь на відзив не погодився та вказав, що у даному випадку ніякої колізії правових норм не існує, відповідно, пропонуємий шлях подолання колізії застосуванню не підлягає.

Колізія норм права - це протиріччя або невідповідність між нормами права у нормативно-правових актах, що регулюють одні й ті самі суспільні відносини.

Таке протиріччя або невідповідність мали б місце, коли б у Податковому кодексі імперативною нормою була би визначена або заборона на застосування будь-яких пільг по сплаті орендної плати за землю, а законом №3721-XII такі пільги встановлені, або такою ж імперативною нормою був би визначений вичерпний перелік таких пільг, а законом №3721-XII була б передбачена пільга, яка не входить до цього переліку.

В даному ж випадку, на відміну від визначених ст. 281 ПКУ пільг по сплаті земельного податку, такі саме пільги по сплаті орендної плати за землю не врегульовані ст.288 ПКУ.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав та мотивів, що викладені у позові, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив про правомірність прийнятого ППР, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, орендарем земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:01:031:0020 площею 0,0050 га є ОСОБА_1 . Орендодавець: Харківська міська рада Харківської області.

Так, між Харківською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки ( далі Договір) від 18.08.2016 року б/н строком до 01.09.2062 року. Об`єкт оренди земельна ділянка площею 0,0050 га, кадастровий номер 6310136600:01:031:0020, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (для обслуговування індивідуального гаража).

Отже, позивач є платником орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 0,005 га, кадастровий номер 6310136600:01:031:0020, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Як убачається з п.5 Договору - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61632 грн., а з урахуванням коефіцієнту індексації 2014-2015 становить 110489,00 грн.

Розмір орендної плати за земельну ділянку за рік становить 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.9 Договору).

Відповідно до п.10 Договору у подальшому орендна плата обчислюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до законодавства.

Згідно п. «е» ст.13 договору оренди землі від 18.08.2016 р. розмір орендної плати переглядається у випадках передбачених законом.

25.11.2021 р. позивач досяг пенсійного віку, йому виповнилось 60 років, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 .

УСЗНА Київського району Харківської міської ради 08.02.2022 року видане посвідчення № 7549 ветерана праці, згідно якого пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів праці.

У зв`язку з отриманням статусу ветерана праці, позивач 19.02.2022 р. звернувся до ДПІ у Київському районі м. Харкова з заявою, в якій, посилаючись на положення п. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» № 3721-ХІІ від 16.12.1993 р., в редакції, чинній на момент подання заяви, просив не нараховувати йому плату за землю за 2022 рік та в подальшому.

У 2022 році будь-яких рішень контролюючим органом щодо сплати орендної плати за землю не приймалось, що не заперечується учасниками справи.

30.06.2023 р. контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №6866434-2405-2031-UA63120270000028556 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання орендної плати фізичних осіб на 2023 рік на суму 4444,64 грн.

Не погоджуючись із прийнятим ППР позивачем до ДПС України було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 30.06.2023 р. №6866434-2405-2031-UA63120270000028556 за результатами розгляду якої вищестоящий орган прийняв рішення № 27679/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги, яким залишила без змін оскаржуване позивачем ППР ГУ ДПС у Харківській області, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Згідно преамбули Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» № 3721-XII від 16.12.1993 року (далі Закон № 3721), цей Закон визначає основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку і спрямований на формування в суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття. Закон гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя.

Згідно статті 2 вказаного Закону законодавство України про соціальний захист ветеранів праці та громадян похилого віку складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Громадяни похилого віку користуються всіма соціально-економічними і особистими правами і свободами, закріпленими Конституцією України, іншими законодавчими актами.

Дискримінація громадян похилого віку в галузі праці, охорони здоров`я, соціального забезпечення, користування житлом та в інших сферах забороняється, а посадові особи, які порушують ці гарантії, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Законодавством України встановлюється необхідний рівень гарантій прав громадян похилого віку в усіх сферах життя суспільства.

02.12.2010 року Верховною Радою України прийнято Податковий Кодекс України № 2755-VI, котрий набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 7 Закону № 3721 були встановлені пільги ветеранам праці. Так, пунктом 11 статті 7, в редакції Закону від 09.12.2012 року, передбачалось звільнення ветеранів праці від плати за землю та сплати земельного податку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 4 липня 2013 року № 406-VII у «Законі України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 4, ст. 18):

1) у пункті 11 частини першої статті 7 слова "та сплати земельного податку" виключити».

Пунктом 11 частини першої вказаної статті, у чинній редакції, встановлено, що ветерани праці звільнені від плати за землю.

Таким чином законодавцем, внесенням змін до пункту 11 частини першої статті 7 Закону № 3721 було приведено, у тому числі, його текст у відповідність до приписів Розділу XIII Податкового Кодексу України «Плата за землю», у чинній на той час редакції Кодексу від 01.04.2013 року.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 року №2768-111.

За приписами ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Положенням п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами пп. 269.1.2. п 269.1. ст. 269 ПКУ платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно пп. 270.1.2. п. 270.1. статті 270 ПКУ об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Згідно п. 271.1. ст. 271 ПКУ базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Пунктом 286.5. ст. 286 ПКУ встановлено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 288.4. статті 288 ПКУ розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

У п. 288.5. статті 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

288.5.5. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Згідно п. 288.6. плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п. 288.7. ст. 288 ПКУ).

За приписами п. 288.8. ст. 288 ПКУ за земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов`язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки на строк, визначений цим робочим проектом.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

У разі подання платником орендної плати до контролюючого органу рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів яких відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішення сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв`язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, нарахування орендної плати до отримання контролюючим органом даних з Державного земельного кадастру або відповідної інформації від сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації щодо прийнятих рішень здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником орендної плати на підставі оригіналів або належним чином засвідчених копій рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки або рішень сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв`язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, контролюючий орган, до якого звернувся платник орендної плати, протягом десяти робочих днів здійснює перерахунок платежу і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом із детальним розрахунком суми орендної плати. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Пунктом 289.1 ст.289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача у справі про відсутність у Податковому кодексі України як встановленого переліку платників податків фізичних осіб, так і видів пільг щодо сплати орендної плати, заборони у їх застосуванні, що встановлені іншими законами, а відтак, суд не вбачає підстав для не застосування у даних правовідносинах пункту 11 частини першої статті 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» № 3721-XII від 16.12.1993 року, через що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.06.2023р. №6866434-2405-2031-UА63120270000028556 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 4444, 64 грн. (чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні 64 копійки).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в загальному розмірі 1073, 60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.01.2024 р.

Суддя Бадюков Ю.В.