ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 480/8900/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Проскурні Я.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3

третьої особи - ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області , Голови Сумського окружного адмиіністративного суду Воловика С.В. , третя особа: Професійна спілка "Справедливість" Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - відповідач -1, ТУ ДСАУ в Сумській області), Сумського окружного адміністративного суду (далі - відповідач - 2, СОАС) про визнання протиправним та скасування наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», зі змінами, внесеними наказом № 58 від 24.11.2020 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду»; поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 27.11.2020; стягнення з Сумського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.11.2020 до моменту набрання рішенням суду про поновлення на займаній посаді законної сили з розрахунку 1034,26 грн середньоденної заробітної плати; визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", затвердженого головою Сумського окружного адміністративного суду Воловиком С.В. 12.11.2020 відносно ОСОБА_1 (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 03.02.2021 /а.с. 91 - 98, т. 1/.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 № 57, яким ОСОБА_1 звільнено з посади керівника апарату суду, не ґрунтується на нормах Закону України «Про державну службу» та трудового законодавства, є необґрунтованим та безпідставним, винесеним без урахування принципу пропорційності, не містить ознак складу дисциплінарного проступку, належної, однозначної кваліфікації проступку, чіткого формулювання суті та обставин допущеного проступку, обґрунтування обрання певного виду стягнення та доказів факту умисних дій, негативних наслідків та ступеню тяжкості проступку, натомість відтворює зміст подання голови суду ОСОБА_5 . Позивач стверджує, що прийняла вмотивоване розпорядження № 118 від 22.09.2020 про повторний автоматизований розподіл справи № 480/4938/20 на підставі відповідного подання судді Бондаря С.О., яке разом зі справою було передано до канцелярії Сумського окружного адміністративного суду. Наголошувала на тому, що законодавством України не надано право керівнику апарату не погоджуватися з діями судді і фактично вказувати судді, як діяти та який процесуальний документ виносити по справі, а також повноважень щодо повернення справи судді, яка ним передана до канцелярії суду з поданням про здійснення повторного авторозподілу. Також позивач вважає, що внесення до табеля обліку робочого часу відомостей про перебування судді ОСОБА_6 у нарадчій кімнаті 25.09.2020 та 30.09.2020 здійснено із дотриманням приписів п. 2.3.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2020 № 30, п. 3.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу Сумського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів від 28.08.2015 № 11. Відтак, на думку позивача, відсутні підстави стверджувати про перевищення нею повноважень чи неналежне їх виконання. Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», затвердженого головою Сумського окружного адміністративного суду Воловиком С.В. 12.11.2020, позивач вказувала, що виставлення оцінок за кожне із завдань здійснено формально, не об`єктивно, без зазначення конкретних зауважень, заперечень чи спростувань досягнутих позивачем результатів.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 /а.с. 68, т.1/ матеріали адміністративної справи № 480/8900/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, визнання протиправним та скасування висновку направлено до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Розпорядженням голови Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 /а.с. 72, т.1/ зобов`язано надіслати адміністративну справу № 480/8900/20 до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 /а.с. 76 - 77, т.1/ адміністративну справу № 480/8900/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській скасування висновку передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі 480/8900/20 від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову/ а.с. 23-35, т.5/.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 лютого 2022 року скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 480/8900/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказів ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», від 24 листопада 2020 року № 58 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського ОАС» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 в цій частині задоволено. Скасовано наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського ОАС». Скасовано наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 24 листопада 2020 року № 58 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського ОАС». Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського ОАС з 28 листопада 2020 року. Стягнуто з Сумського ОАС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 листопада 2020 року до 10 лютого 2022 року в розмірі 277172 грн 59 коп, з відрахуванням обов`язкових платежів. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 480/8900/20 залишено без змін / а.с. 234 245, т.6/.

Верховний Суд постановою від 01 вересня 2022 року скасував постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року, а справу направив на новий судовий розгляд до цього ж суду /а.с. 148 -159, т.7/.

За результатами нового розгляду справи Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 січня 2023 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року залишив без змін / а.с.62 -89, т.8/.

Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі № 480/8900/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду / а.с.3-28, т.9/.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 31.08.2023, про що свідчить штамп вхідної реєстрації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №480/8900/20 передано до провадження судді Бойка С.С.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2023 року, прийнято справу до провадження, призначено підготовче судове засідання на 26 жовтня 2023 року / а.с.34, т.9/.

Стислий зміст заперечень відповідачів.

До суду надійшов відзив Сумського окружного адміністративного суду на позовну заяву /а.с. 136 - 148, т. 1, а.с. 6 - 10, т.3/, в якому відповідач-2 заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні повністю, посилаючись на те, що 02.10.2020 головою Сумського окружного адміністративного суду була отримана доповідна записка заступника голови суду, у якій повідомлялося про можливе порушення повторного автоматизованого розподілу справи № 480/4938/20, а також безпідставне внесення начальником відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 інформації до КП ДСС про перебування судді ОСОБА_6 в нарадчій кімнаті 25.09.2020 та 30.09.2020, внаслідок чого останній не брав участі у розподілі деяких справ, що свідчить про неналежне виконання керівником апарату своїх посадових обов`язків, тому головою суду 15.10.2020 було направлено подання до ТУ ДСА в Сумській області щодо притягнення керівника апарату ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, на підставі якого відкрито дисциплінарне провадження. Відповідач-2 наголошував, що дисциплінарна комісія дійшла обґрунтованих висновків про грубе порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та наявність підстав для застосування до неї найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби. Вказував, що повторний автоматичний розподіл справи може бути здійснений за розпорядженням керівника апарату суду у разі, якщо суддя не може брати участь у розгляді цієї справи внаслідок відсутності доступу до державної таємниці, про що постановлена відповідна ухвала, при цьому, якщо рішенням зборів суддів відповідного суду визначено спеціалізацію окремих суддів щодо розгляду справ, які містять державну таємницю, повторний автоматичний розподіл справи здійснюється між цими суддями, якщо ж спеціалізація суддів щодо розгляду таких справ не запроваджена, повторний автоматичний розподіл справи має здійснюватися між усіма суддями відповідного суду, стосовно яких відсутні встановлені підстави для виключення з розподілу, водночас матеріалами дисциплінарного провадження підтверджено, що ОСОБА_1 , незважаючи на відсутність ухвали суду щодо неможливості подальшого розгляду суддею справи № 480/4938/20 (у тому числі, ухвали про відвід), а також відсутність рішення зборів суддів Сумського окружного адміністративного суду стосовно визначення спеціалізації окремих суддів щодо розгляду справ, які містять державну таємницю, прийняла розпорядження про здійснення повторного автоматичного розподілу справи, який був здійснений між окремими суддями, що свідчить про порушення визначеного порядку автоматизованого розподілу судових справ та вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 . Також остання не забезпечила належний контроль за внесенням відомостей до табелю обліку робочого часу КП ДСС та дотриманням порядку автоматизованого розподілу справ між суддями Сумського окружного адміністративного суду, оскільки начальником відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 внесено інформацію до КП ДСС про перебування судді ОСОБА_6 в нарадчій кімнаті 25.09.2020 та 30.09.2020, внаслідок чого останній не брав участі у розподілі деяких справ, однак ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані Положення про автоматизовану систему документообігу суду не містять такої підстави для виключення судді з автоматичного розподілу справ, як перебування в нарадчій кімнаті. Відносно оскаржуваного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , відповідач-2 зазначав, що оцінка результатів службової діяльності позивача є обґрунтованою, бали за виконання завдань та середній бал виставлені у відповідності до Критеріїв визначення балів (додаток № 4 до Порядку проведення оцінювання) та Методичних рекомендацій щодо визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», та затвердження висновку, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби № 174-20 від 18.09.2020.

Надійшли від представника Сумського окружного адміністративного суду додаткові пояснення /а.с.112 - 115, т.9/, в яких п наголошує, що спірний наказ є правомірним, прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства, і звільнення керівника апарату це співмірний вид дисциплінарного стягнення щодо вчиненого проступку.

У відзиві на позовну заяву представник ТУ ДСА в Сумській області /а.с. 240 - 246, т. 1 /, заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, вказуючи, що в ході дисциплінарного провадження щодо керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , порушеного на підставі подання голови суду ОСОБА_5 від 15.10.2020, встановлено у діях ОСОБА_1 дисциплінарні проступки, передбачені п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» та п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: - невиконання посадових обов`язків, що полягає, зокрема, у незабезпеченні контролю за роботою начальника відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 (яка внесла позначку «НК» до табелю обліку робочого часу на свій розсуд, без законних на те підстав, керівник апарату знала про це, проте не провела жодної перевірки та не вжила жодних заходів, що вказує на факт прийняття нею дій підлеглої особи та факт погодження з такими діями), незабезпеченні контролю за спеціалістами з інформаційних технологій (які здійснюють налаштування Системи, зокрема, вносять дані суддів до КП «ДСС» без відповідних наказів керівника апарату), незабезпеченні правильного автоматизованого розподілу справ (головний спеціаліст провела повторний авторозподіл справи між окремими суддями, із зазначенням грифу справи - державна таємниця), невиконанні доручення заступника голови суду ОСОБА_8 про проведення службового розслідування щодо правомірності внесення начальником відділу ОСОБА_7 інформації до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті; - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, що полягає у виданні немотивованого розпорядження про повторний авторозподіл справи № 118 від 22.09.2020 на підставі непроцесуального документа (подання судді ОСОБА_9 ), що сприяло неправильному повторному авторозподілу справи (виключно між суддями, які мають допуск та доступ до ДТ) та фактично змінила гриф справи на «таємно», що, в свою чергу, призвело до порушення Закону України «Про доступ до судових рішень» в частині унеможливлення відкритого доступу в ЄДРСР до ухвали судді ОСОБА_10 від 13.10.2020 по справі № 480/4938/20. Відповідач -1 зазначав, що відповідно до частини 5 статті 66 Закону України «Про державну службу» у разі вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 цього Закону, до державного службовця може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, відтак дисциплінарною комісією у поданні від 16.11.2020 рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, а 17.11.2020 відповідачем -2 внесено подання про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, тому наказом ТУ ДСА в Сумській області видано наказ від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду».

До суду надійшла від позивача відповідь на відзив Сумського окружного адміністративного суду /а.с. 47 - 50, т. 3/, в якій позивач звертала увагу на те, що висновок за результатами оцінювання службової діяльності може бути оскаржений державним службовцем, незалежно від того, чи послугував він підставою для його звільнення, а наказ від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду» зі змінами, є протиправним та підлягає скасуванню. Окремо зазначала, що діяла в умовах неврегульованості локальними актами суду (рішеннями зборів суддів) ситуацій, що виникли, зокрема, за відсутності визначеної зборами суддів спеціалізації щодо розгляду справ, підстав для виключення частини суддів з відбору під час повторного автоматизованого розподілу справ, які містять матеріали, що становлять державну таємницю, у зв`язку з чим застосовано Методичні рекомендації з автоматизованого розподілу справ у програмі «Діловодство спеціалізованого суду», затверджені наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» № 143-ОД від 20.07.2020, що унеможливлює твердження про перевищення нею повноважень або неналежне їх виконання.

Також до суду надійшла від позивача відповідь на відзив ТУ ДСА в Сумській області /а.с. 64 - 68, т.3/, в якій позивач, крім доводів, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив Сумського окружного адміністративного суду, акцентувала увагу на тому, що голова суду ОСОБА_5 всупереч вимогам законодавства вніс подання про проведення перевірки дій керівника апарату та накладення дисциплінарного стягнення, чим явно вийшов за межі своїх прав та повноважень, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.

До суду надійшли пояснення третьої особи /а.с. 97 - 112, т.3/, в яких остання зазначила про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , зауважуючи про те, що відповідачем здійснено неправильну юридичну кваліфікацію дій позивача як перевищення службових повноважень, оскільки ОСОБА_1 , як керівник апарату, наділена правом на винесення розпоряджень і прийняла вмотивоване розпорядження № 118 від 22.09.2020 про повторний автоматизований розподіл справи № 480/4938/20. Також третя особа вказувала на формальний підхід голови Сумського окружного адміністративного суду під час оцінювання службової діяльності позивача.

Третьою особою подано до суду додаткові пояснення /а.с. 123 - 134, т.3. 97 103, т.9/, в яких, крім іншого, звернуто увагу на те, що з 17.10.2020 позивач є членом Профспілки «Справедливість», а з 21.11.2020 рішенням виборного органу профспілки позивача введено до складу керівного/виборного органу профспілки «Справедливість», при цьому відповідач за попередньою згодою на звільнення ОСОБА_1 до профспілки не звертався, відтак звільнення її без отримання від виборного органу профспілки попередньої згоди є самостійною підставою для скасування наказу про звільнення.

До суду надійшла від Сумського окружного адміністративного суду відповідь на пояснення третьої особи /а.с. 138 - 139, т.3/, в яких зауважено, що порядок притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності, а також порядок припинення державної служби врегульовані розділами VIII, ХІ Закону України «Про державну службу», норми яких не передбачають отримання згоди первинної профспілкової організації та є спеціальними нормами, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, при цьому ані в Сумському окружному адміністративному суді, ані в ТУ ДСА України в Сумській області первинні профспілкові організації не створювались.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 /а.с. 141, 144 - 145, т. 3/ задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача, залучено до участі у справі в якості співвідповідача голову Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 (далі - відповідач-3, голова СОАС).

До суду надійшов відзив на позовну заяву від голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика С.В. /а.с. 152 - 154, т. 3/, в якому останній проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, вказуючи на те, що дисциплінарна комісія повно та об`єктивно дослідила матеріали дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 та дійшла обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення з посади. Наголошував також на обґрунтованості оцінки службової діяльності позивача, при цьому акцентував увагу на тому, що визначення результатів виконання завдань позивача, здійснене головою Сумського окружного адміністративного суду 12.11.2020, не затверджене суб`єктом призначення - ТУ ДСА в Сумській області, тому не тягне жодних наслідків для позивача і не може бути предметом оскарження до суду.

До суду надійшли пояснення третьої особи на відзив відповідача-3 /а.с. 222 - 226, т.3/ та відповідь позивача на відзив відповідача-3 /а.с. 228 - 231, т.3/, в яких викладено незгоду із позицією відповідача-3 із посиланням на обставини та доводи, викладені у раніше поданих заявах по суті справи.

26 жовтня 2023 року підготовче судове засідання відкладено до 16 листопада 2023 року / а.с.58, т.9/.

16 листопада 2023 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, суд перейшов до розгляду по суті, призначено судове засідання на 14 грудня 2023 року / а.с.68-70, т.9/.

14 грудня 2023 року клопотання позивача про відкладення судового засідання задоволено, розгляд справи відкладено на 17 січня 2024 року/ а.с.89 91, т.9/.

17 січня 2023 року у судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Полтавській та Сумській області. Розгляд справи продовжено 24 січня 2024 року / а.с.144 147, т.9/.

В ході судового засідання 24 січня 2024 року позивач та представник третьої особи підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, представники відповідачів проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 з 23.11.2015 обіймала посаду керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, про що свідчить запис у трудовій книжці серії НОМЕР_1 /а.с. 207 - 212, т.4/, а також наказ ТУ ДСА в Сумській області від 23.11.2015 № 70 «Про призначення ОСОБА_1 » /а.с. 182, т.2/.

02.10.2020 заступником голови Сумського окружного адміністративного суду Прилипчуком О.А. складено доповідну записку на ім`я голови суду ОСОБА_5 /а.с. 9 - 12, т.2/, в якій повідомлено про те, що під час моніторингу КП ДСС встановлено, що 25.09.2020 та 30.09.2020 начальником відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 було внесено до табелю обліку робочого часу КП ДСС відомості щодо перебування судді ОСОБА_6 у нарадчій кімнаті, у зв`язку з чим суддя не брав участі у розподілі справ 25.09.2020 : № 480/6436/20, 480/6437/20; 30.07.2020: 480/6545/20; 01.10.2020: 480/6546/20, однак відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2.3.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (в редакції від 15.09.2016), не передбачено внесення до КП ДСС відомостей у разі перебування судді в нарадчій кімнаті та відповідно не передбачено виключення судді при розподілі наступних справ. На пропозицію надати пояснення та провести службове розслідування керівником апарату ОСОБА_1 та начальником відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 надано пояснення, за змістом яких не зазначено жодної норми, яка б надавала право вносити відомості до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті, станом на дату складання доповідної записки керівник апарату ОСОБА_1 не надала відомостей про проведення службового розслідування. Крім того, на підставі подання судді ОСОБА_9 керівник апарату суду відповідно до п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду прийняла розпорядження № 118 від 22.09.2020 про повторний автоматизований розподіл судової справи № 480/4938/20 у зв`язку з відсутністю у судді ОСОБА_9 доступу до державної таємниці, що унеможливлює його участь у розгляді даної справи. У той же час відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 КАС України питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання вирішуються ухвалою, натомість відповідно до матеріалів справи встановлено, що жодним процесуальним рішенням суду у даній справі не встановлено неможливість суду у складі судді Бондаря С.О. розглянути дану справу з дотриманням вимог ч. 13 ст. 31 КАС України. Виходячи з викладеного, заступником голови суду запропоновано звернутися до ТУ ДСА в Сумській області про проведення перевірки виявлених фактів та вжиття відповідних заходів для уникнення допущень порушень в майбутньому.

15.10.2020 головою Сумського окружного адміністративного суду Воловиком С.В. внесено до ТУ ДСА в Сумській області подання про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату за вих. № 03-23/25841/20 /а.с. 5 - 8, т.2/, в якому зазначено про виявлені порушення щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 480/4938/20 та безпідставне внесення начальником відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 інформації до КП ДСС про перебування судді ОСОБА_6 у нарадчій кімнаті 25.09.2020 та 30.09.2020, викладено прохання провести перевірку за вказаними фактами та накласти на керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення.

До подання додано доповідну заступнику голови СОАС /а.с. 9 - 12, т.2/, пояснення керівника апарату ОСОБА_1 /а.с. 14-15, т.2/, пояснення начальника відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 /а.с. 13, т.2/.

Наказом ТУ ДСА в Сумській області від 22.10.2020 № 55 «Про порушення дисциплінарного провадження» /а.с. 16, т.2/ у зв`язку з надходженням подання голови Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 від 15.10.2020 № 03-23/25841/20 про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату суду ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження відносно керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , Дисциплінарній комісії ТУ ДСА України в Сумській області доручено здійснити дисциплінарне провадження за фактами, викладеними у поданні голови суду ОСОБА_5 , згідно з Порядком здійснення дисциплінарного провадження.

Дисциплінарна комісія ТУ ДСА України в Сумській області (далі - Дисциплінарна комісія) створена наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 01.07.2019 № 23 /а.с. 183, т.2/.

На запит голови дисциплінарної комісії від 22.10.2020 № 01-1808/20 керівником апарату ОСОБА_1 надано письмові пояснення від 27.10.2020 за вих. № 27195/20 /а.с. 21 - 23, т. 2/ з доданими документами на 50 арк., а на запит від 30.10.2020 № 01-1845/20 - пояснення від 03.11.2020 за вих. № 27959/20 /а.с. 103, т.2/ з додатками на 19 арк.

Дисциплінарною комісією отримано також пояснення заступника керівника апарату суду ОСОБА_11 /а.с. 152 - 153, т.2/, начальника відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 , головного спеціаліста з інформаційних технологій суду ОСОБА_12 /а.с. 144, т. 2/, провідного спеціаліста з інформаційних технологій суду ОСОБА_13 /а.с. 147, т.2/, головного спеціаліста відділу документального забезпечення ОСОБА_14 /а.с. 155, т.2/, зібрано ряд документів.

16.11.2020 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ТУ ДСА в Сумській області складено подання на ім`я начальника ТУ ДСА в Сумській області, в якому констатовано, що у діях ОСОБА_1 наявні дисциплінарні проступки:

- невиконання посадових обов`язків, що полягає, зокрема, у незабезпеченні контролю за роботою начальника відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 (яка внесла позначку «НК» до табелю обліку робочого часу на свій розсуд, без законних на те підстав, керівник апарату знала про це, проте не провела жодної перевірки та не вжила жодних заходів, що вказує на факт прийняття нею дій підлеглої особи та факт погодження з такими діями), незабезпеченні контролю за спеціалістами з інформаційних технологій (які здійснюють налаштування Системи, зокрема, вносять дані суддів до КП «ДСС» без відповідних наказів керівника апарату), незабезпеченні правильного автоматизованого розподілу справ (головний спеціаліст ОСОБА_14 провела повторний авторозподіл справи між окремими суддями, із зазначенням грифу справи - державна таємниця), невиконанні доручення заступника голови суду ОСОБА_8 про проведення службового розслідування щодо правомірності внесення начальником відділу ОСОБА_7 інформації до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті;

- перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, що полягає у виданні немотивованого розпорядження про повторний авторозподіл справи № 118 від 22.09.2020 на підставі непроцесуального документа (подання судді ОСОБА_9 ), що сприяло неправильному повторному авторозподілу справи (виключно між суддями, які мають допуск та доступ до ДТ) та фактично змінила гриф справи на «таємно», що, в свою чергу, призвело до порушення Закону України «Про доступ до судових рішень» в частині унеможливлення відкритого доступу в ЄДРСР до ухвали судді ОСОБА_10 від 13.10.2020 по справі № 480/4938/20.

Таким чином Дисциплінарною комісією визначено, що у діях ОСОБА_1 наявні дисциплінарні проступки, передбачені п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» , а саме, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, та п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» - перевищення службових обов`язків, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Дисциплінарною комісією у поданні рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Листом від 16.11.2020 № 01-1923/20 ТУ ДСА в Сумській області повідомлено голову СОАС ОСОБА_5 про необхідність внесення відповідно до статей 24, 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 69 Закону України «Про державну службу» подання про накладення на керівника апарату суду ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення /а.с. 156, т.2/.

Також листом від 16.11.2020 № 01-1921/20 ТУ ДСА в Сумській області повідомлено ОСОБА_1 про необхідність надання письмового пояснення начальнику ТУ ДСА України в Сумській області відповідно до вимог статті 75 Закону України «Про державну службу» /а.с. 187, т.2/.

17.11.2020 за вих. № 03-23/29584/20 головою Сумського окружного адміністративного суду внесено начальнику ТУ ДСА України в Сумській області подання про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату суду ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади державної служби /а.с. 189, т.2/.

23.11.2020 керівник апарату ОСОБА_1 подала начальнику ТУ ДСА України в Сумській області письмові пояснення від 23.11.2020 № 30378/20 на виконання вимог статті 75 Закону України «Про державну службу» (вх. № 4224 від 23.11.2020), в яких заперечувала факт вчинення дисциплінарних проступків / а.с. 215 - 219, т. 2/.

Наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду» /а.с. 190 - 197, т.2/ вирішено на підставі пункту 4 частини першої статті 66 та частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» за вчинення проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 зазначеного Закону, звільнити ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду 23 листопада 2020 року. Підставою наказу зазначено: подання дисциплінарної комісії ТУ ДСА України в Сумській області від 16.11.2020, подання голови Сумського окружного адміністративного суду С.В. Воловика від 17.11.2020 № 03-23/29584/20 «Про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату суду ОСОБА_1 », пояснення ОСОБА_1 від 23.11.2020.

Наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 24.11.2020 № 58 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області» від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду» /а.с. 204, т.2/, у зв`язку з повідомленням голови Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 про те, що керівник апарату цього суду ОСОБА_1 з 23 листопада 2020 року перебуває на лікарняному, та про те, що вона 23.11.2020 о 14 год. 20 хв. покинула робоче місце з метою відвідування лікарні (лист від 24.11.2020 № 03-23/30518/20) вирішено внести зміни до наказу ТУ ДСА України в Сумській області» від 23.11.2020 № 57 ««Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», доповнивши його пунктом 2 наступного змісту: « 2. Застосувати до керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення в перший робочий день її повернення до виконання службових обов`язків».

27 листопада 2020 року керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звільнено із займаної посади, передано справи та майно, довірене їй у зв`язку з виконанням посадових обов`язків та проведено повний розрахунок /а.с. 222, т.2/.

27 листопада 2020 у трудовій книжці позивача вчинено запис № 21 про звільнення із займаної посади на підставі п. 4 ч. 1 ст. 66 та ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 зазначеного Закону (підстава - наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57, наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 24.11.2020 № 58) /а.с. 211, т.4/.

Також судом встановлено, що 27.12.2019 керівником апарату ОСОБА_1 отримано Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або « В» на 2020 рік, затверджені головою СОАС ОСОБА_15 27.12.2019 /а.с. 26, т.3/, які включали такі завдання:

1) забезпечення проведення аналізу роботи суду за 2019 рік (забезпечення здійснення аналізу роботи структурних підрозділів апарату суду та проведення підсумків роботи апарату суду за 2019 рік, строк виконання - січень);

2) організація ефективної роботи апарату суду (забезпечення своєчасного формування та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України наявної в суді інформації щодо суддів, їх професійної діяльності для формування суддівського досьє, строк виконання - протягом звітного періоду; забезпечення опрацювання, обговорення з працівниками апарату суду та впровадження в роботу суду Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, строк виконання - січень);

3) забезпечення управління персоналом (забезпечення добору працівників апарату суду з дотриманням вимог законодавства, забезпечення дотримання працівниками апарату суду виконавської та службової дисципліни, а також заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, забезпечення встановлення надбавок, доплат та премій працівникам апарату суду відповідно до законодавства, строк виконання - протягом звітного періоду).

06.11.2020 керівником апарату суду ОСОБА_1 подано голові Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 . Звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників /а.с. 27, т.3/.

12.11.2020 головою СОАС Воловиком С.В. складено та підписано Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік, щодо керівника апарату суду ОСОБА_1 , відповідно до яких в цілому виставлено негативну оцінку службової діяльності державного службовця. За змістом обґрунтування оцінки завдання 1 та 2 виконані своєчасно, але з певними недоліками. При цьому отриманий результат невисокої якості та досягнутий він не з високим ступенем самостійності. За таких обставин державний службовець отримав по 3 бали за кожне завдання. Завдання 3 виконано частково (порушені вимоги законодавства під час добору працівника, не забезпечено дотримання службової та виконавської дисципліни всіма працівниками апарату суду, не забезпечено щомісячне встановлення надбавок та премій), до виконання завдання державний службовець підійшов формально, у зв`язку з чим за його виконання отримав 1 бал. Отже, всього отримано 7 балів за 3 завдання, тобто середній бал складає 2,33, що відповідає негативній оцінці.

Недайхліб, вважаючи протиправними наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду» із змінами, внесеними наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 24.11.2020 № 58, а також висновок за результатами оцінки її діяльності від 12.11.2020, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 6 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця врегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції на час спірних правовідносин).

Особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів (частина 4 статті 5 Закону № 889-VIII).

Так, частиною 1 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402- VIII, у редакції на час спірних правовідносин) встановлено, що призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 155 Закону № 1402- VIII організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

Згідно з частиною 4 статті 155 цього ж Закону керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступників призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади Голова Державної судової адміністрації України.

Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону № 1402- VIII передбачено, що голова місцевого суду: контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

В силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Також пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 -11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

При цьому згідно з частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з частинами першою, другою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке на момент виникнення спірних правовідносин діяло у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58 (далі також - Положення про АСДС).

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. Положення про АСДС передбачено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Відповідно до підпункту 2.3.3. пункту 2.3. Положення про АСДС не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли: за два місяці до закінчення повноважень судді; за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів); за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів; у період відпустки судді; за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні; під час тимчасової непрацездатності судді; за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - з моменту прийняття рішення про призначення; в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, дні, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, не враховуються при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.

Наведені положення правової норми кореспондуються з приписами пункту 3.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу Сумського ОАС, затверджених рішенням зборів суддів Сумського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року № 11 (далі - Засади АСДС Сумського ОАС № 11).

Підпунктом 2.3.50. пункту 2.3. Положення про АСДС передбачено, що винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи.

Пунктом 3.15. Засад АСДС Сумського ОАС № 11 (т.3 а.с.19 - 22), визначено, що у разі припинення повноважень судді щодо здійснення ним правосуддя, звільнення його з посади судді або перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводиться повторний автоматичний розподіл справ за письмовим розпорядженням керівника апарату згідно зі статтею 15-1 КАС України не пізніше одного робочого дня з дня виникнення обставин, що унеможливлюють здійснення суддею правосуддя.

Повторний автоматичний розподіл справ, що перебувають у провадженні судді та залишилися нерозглянутими суддею у разі тимчасової непрацездатності головуючого судді, в яких передбачені скорочені строки розгляду справ, а саме, спори, пов`язані з виборчим процесом, та спори, які повинні бути вирішені у строк до 96 годин, здійснюється з дня внесення відомостей до табелю обліку робочого часу про непрацюючого судді у найкоротший термін (негайно) на підставі розпорядження керівника апарату суду. В інших випадках повторний автоматичний розподіл справ незалежно від категорії спору у разі тривалої тимчасової непрацездатності здійснюється виключно на підставі розпорядження керівника апарату суду згідно рішень зборів суддів, що скликаються за ініціативою голови суду по кожному випадку окремо.

Повторний розподіл справ, що перебувають у провадженні судді та залишилися нерозглянутими суддею у разі настання інших обставин, які унеможливлюють його участь у розгляді даних справ (відпустка, відрядження тощо), що може мати наслідком порушення строку розгляду справ, передбаченого відповідним процесуальним законом, визначається аналогічно прийнятому рішенню зборів суду щодо випадків непрацездатності судді.

В силу статті 18 Закону України «Про державну таємницю» з метою охорони державної таємниці впроваджуються, зокрема, спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною третьою статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.

Відповідно до пункту 2.8. посадової інструкції керівника апарату Сумського ОАС, погодженої 26 вересня 2019 року головою Сумського ОАС та затвердженої 26 вересня 2019 року начальником ТУ ДСА України в Сумській області, керівник апарату забезпечує функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями.

Припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення врегульовано приписами статті 87 Закону № 889-VIII, частиною першою якої визначено, що Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

З аналізу наведених правових норм висновується, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам частини другої статті 73 Закону № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим.

Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.

Як установлено судом, за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях керівника апарату Сумського ОАС ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, а саме: невиконання посадових обов`язків, що полягає, зокрема, у незабезпеченні контролю за роботою начальника відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_7 (яка внесла позначку «НК» до табелю обліку робочого часу на свій розсуд, без законних на те підстав, керівник апарату знала про це, проте не провела жодної перевірки та не вжила жодних заходів, що вказує на факт прийняття нею дій підлеглої особи та факт погодження з такими діями), незабезпеченні контролю за спеціалістами з інформаційних технологій (які здійснюють налаштування Системи, зокрема, вносять дані суддів до КП «ДСС» без відповідних наказів керівника апарату), незабезпеченні правильного автоматизованого розподілу справ (головний спеціаліст ОСОБА_14 провела повторний авторозподіл справи між окремими суддями, із зазначенням грифу справи - державна таємниця), невиконанні доручення заступника голови суду ОСОБА_8 про проведення службового розслідування щодо правомірності внесення начальником відділу ОСОБА_7 інформації до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті.

Разом з цим за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях керівника апарату Сумського ОАС ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, тобто перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

До такого висновку дисциплінарна комісія дійшла з огляду на видання невмотивованого розпорядження про повторний авторозподіл справи від 22 вересня 2020 року № 118 на підставі непроцесуального документа (подання судді ОСОБА_9 ), що сприяло неправильному повторному авторозподілу справи (виключно між суддями, які мають допуск та доступ до державної таємниці) та фактично змінила гриф справи на «таємно», що, в свою чергу, призвело до порушення Закону України «Про доступ до судових рішень» в частині унеможливлення відкритого доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень до ухвали судді ОСОБА_10 від 13 жовтня 2020 року по справі № 480/4938/20.

Наведене свідчить, що дисциплінарною комісією встановлено вчинення позивачем двох дисциплінарних проступків, які передбачені пунктами 5 та 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII. При цьому, суд звертає увагу, що частинами третьою та п`ятою статті 66 цього ж Закону чітко визначено яке саме дисциплінарне стягнення має застосовуватись до кожного з указаних дисциплінарних проступків.

Так, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII) суб`єкт призначення або керівник державної служби згідно з частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII такому державному службовцю може оголосити догану.

Своєю чергою, за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення (п.7 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII) до державного службовця в силу частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII застосовується винятковий вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Отже, вчинення державним службовцем того чи іншого дисциплінарного проступку має чітке розмежування щодо застосування суб`єктом призначення виду дисциплінарного стягнення.

У справі, що розглядається, дисциплінарною комісією встановлено сукупність вчинення позивачем дисциплінарних проступків, один з яких передбачає застосування виняткового дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Таким чином спірним наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57, враховуючи подання дисциплінарної комісії від 16 листопада 2020 року, подання голови Сумського ОАС від 17 листопада 2020 року та пояснення ОСОБА_1 від 23 листопада 2020 року, на підставі пункту 4 частини першої статті 66 та частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, наказано звільнити ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського ОАС 23 листопада 2020 року.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності оскаржуваних наказів, згідно з якими до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади керівника апарату Сумського ОАС фактично за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення за пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, тобто вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

При цьому перевищення позивачем як керівником апарату суду своїх службових повноважень відповідач обґрунтовує невмотивованістю розпорядження про повторний авторозподіл справи від 22 вересня 2020 року № 118, яке видано позивачем.

Разом з цим, під перевищенням службових повноважень необхідно розуміти вчинення державним службовцем таких вчинків (у тому числі прийняття рішення, видання наказу, розпорядження чи доручення), які виходять за межі наданих йому повноважень.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

Варто зазначити, що Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28 квітня 2022 року у справі № 540/2464/19 розмежував поняття «перевищення службових повноважень», «прийняття необґрунтованого рішення або рішення, що суперечить закону» та «невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків», зазначивши, що наведені діяння є різними видами дисциплінарних проступків з різними правовими наслідками.

При цьому кожне з вказаних діянь містить самостійний склад дисциплінарного правопорушення (є окремим дисциплінарним проступком) і за кожне з цих діянь передбачені різні види дисциплінарних стягнень. Тому правильне встановлення виду дисциплінарного проступку є важливою складовою конституційної гарантії захисту від незаконного звільнення.

Також у постановах від 30 червня 2021 року у справі № 200/10988/19-а, від 10 листопада 2021 року у справі № 540/4057/20, від 22 грудня 2021 року у справі №140/16342/20 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону N 889-VIII «перевищення службових повноважень» означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону № 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону № 889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Отже, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

Як зазначалося вище, підставою для звільнення слугувало видання ОСОБА_1 розпорядження про повторний авторозподіл справи від 22 вересня 2020 року № 118 на підставі подання судді Бондаря С. О.

При цьому відповідач фактично кваліфікував подання судді Бондаря С. О. як непроцесуального документу, маючи на увазі, що вказаний суддя мав постановити ухвалу про самовідвід згідно з приписами статті 36 КАС України.

Натомість кваліфікування процесуальних дій того чи іншого судді Сумського ОАС не відноситься до компетенції ТУ ДСА України у Сумській області.

Варто зазначити, що окремого порядку повторного автоматизованого розподілу справи у разі відсутності у судді допуску до державної таємниці, тобто випадок, коли суддя не може продовжувати розгляд справи, нормами Положення про АСДС, а також приписами Засад АСДС Сумського ОАС № 11 не передбачено, як і не визначено документів, які підтверджують настання такого випадку, на підставі чого керівник апарату суду виносить розпорядження про повторний авторозподіл справи.

При цьому, аналізуючи приписи статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також посадові обов`язки позивача, немає жодних сумнівів у наявності у керівника апарату суду повноважень щодо видання розпорядження про повторний авторозподіл справи, адже саме керівник апарату суду здійснює забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями та несе персональну за це відповідальність.

Інше питання сумлінність виконання наданих позивачу як керівнику апарату суду повноважень, тобто невиконання або неналежне виконання нею своїх посадових обов`язків.

Враховуючи встановлення дисциплінарною комісією у діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону N 889-VIII з приводу, зокрема, внесення начальником відділу ОСОБА_7 інформації до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті, дії позивача щодо видання розпорядження про повторний авторозподіл справи від 22 вересня 2020 року № 118 на підставі подання судді ОСОБА_9 також фактично відносяться до вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у неналежному виконанні позивачем як керівником апарату суду своїх посадових обов`язків, що призвело до незабезпечення правильного автоматизованого розподілу справ.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 65 Закону України №889-VIII, передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків , передбачених пунктами 4,5,12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувані накази відповідача про звільнення необґрунтовані та винесені з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «б» та «В», затверджений головою Сумського окружного адміністративного суду Воловиком С.В. 12.11.2020 відносно ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Положення щодо оцінювання результатів службової діяльності визначені статтею 44 Закону № 889-VIII, згідно із якою результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 640 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 591) (далі - Порядок № 640, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 640 оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 640 оцінювання проводиться поетапно:

визначення завдань і ключових показників;

визначення результатів виконання завдань;

затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

За приписами пунктів 12 - 13, 16 Порядку № 640 завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).

Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.

У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає своє обґрунтування у формі згідно з додатком 8 та не затверджує висновок з такою оцінкою. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Отже, суд враховує, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, передбачене статтею 44 Закону № 889-VIII, здійснюється щороку для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри і згідно з пунктом 9 Порядку № 640 включає три етапи: 1)визначення завдань і ключових показників; 2) визначення результатів виконання завдань; 3) затвердження висновку.

За приписами пунктів 12 - 13, 16 Порядку №640 завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.12.2019 керівником апарату ОСОБА_1 отримано Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або « В» на 2020 рік, затверджені головою СОАС ОСОБА_15 27.12.2019 /а.с. 26, т.3/, а 12.11.2020 головою СОАС Воловиком С.В. складено та підписано Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік, щодо керівника апарату суду ОСОБА_1 , відповідно до яких в цілому виставлено негативну оцінку службової діяльності державного службовця /а.с. 28 - 30, т. 3/.

Водночас вказаний висновок не затверджено суб`єктом призначення - ТУ ДСА України в Сумській області.

З огляду на наведене, відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку №640 процедура оцінювання ОСОБА_1 , як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік, припинена.

Враховуючи те, що процедура оцінювання відносно ОСОБА_1 є припиненою, тому висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", затверджений головою Сумського окружного адміністративного суду Воловиком С.В. 12.11.2020, не тягне жодних правових наслідків для позивача.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Однак, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Суд зауважує, що спірний висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця з огляду на припинення процедури оцінювання до затвердження висновку суб`єктом призначення не створює жодних додаткових обов`язків для позивача, а також не може бути підставою для застосування наслідків негативної оцінки.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", затвердженого головою Сумського окружного адміністративного суду Воловиком С.В. 12.11.2020 відносно ОСОБА_1 .

Разом з цим, враховуючи, що суд прийшов до висновку, що накази відповідача про звільнення ОСОБА_1 є протипрпавними, а тому підлягають скасуванню.

Оскільки позивача звільнено з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, то він підлягає поновленню саме на цій посаді з 27.11.2020.

У силу частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У спірних відносинах суд вважає за доцільне застосувати вищевказану норму КЗпП України, оскільки норми спеціального Закону не містять положень які регулювали б це питання.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 №13" зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У матеріалах справи наявна довідка від 23.02.2021 №8 про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 / а.с. 146, т.1/, зі змісту якої суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача на день звільнення складала 1034,26 грн.

Відповідно до кількості робочих днів, що минули за час вимушеного прогулу позивача, стягненню на його користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.11.2020 по 24.01.2024 у розмірі 836716,34 грн (809 робочих днів х 1034,26 грн).

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Окрім того, оскільки судом ухвалено рішення про поновлення позивача на посаді та стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд вказує, що пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

А тому, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн належить допустити до негайного виконання.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідачі доказів понесення судових витрат суду не надали.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є протиправні дії Сумського окружного адміністративного суду суд дійшов висновку, що понесені ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Сумського окружного адміністративного суду у повному розмірі.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (вул. Перемоги,4, м. Суми, 40002, код ЄРДПОУ 26270240), Сумського окружного адміністративного суду (вул. Герасима Кондратьєва, буд.159, м. Суми, 40021, код ЄРДПОУ 35907252), голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика Сергія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Професійна спілка "Справедливість" Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області ( вул.Харківська, буд.6/1, кв.35, м. Суми, 40024) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», зі змінами, внесеними наказом № 58 від 24.11.2020 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду».

Поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 27.11.2020.

Стягнути з Сумського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.11.2020 по 24.01.2024 у розмірі 836716,34 грн ( вісімсот тридцять шість тисяч сімсот шістнадцять гривень тридцять чотири копійки).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Допустити рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн ( двадцять дві тисячі сімсот п`ятдесят три гривні сімдесят дві копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.01.2024

Суддя С.С. Бойко