ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 501/4789/21

провадження № 61-4947св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-СЕРВІС»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаспарянц Дмитро Михайлович, на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, у складі судді Смирнова В. В., від 03 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Ігнатенко П. Я., Пузанової Л. В., від 08 березня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ТРАНС-СЕРВІС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство (далі - ДП) «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення заробітної плати.

2. Позов обґрунтував тим, що з 18 жовтня 1999 року позивач був прийнятий до Іллічівського морського торговельного порту на посаду електромонтажника 4 розряду РБУ та продовжував працювати у

ДП «Іллічівський морський торговельний порт» з 01 квітня 2002 рок на посаді докера-механізатора 4 класу, а з 01 жовтня 2004 року на посаді докера-механізатора 3 класу (з відрядною оплатою праці) до 30 вересня 2014 року.

3. 24 вересня 2014 року до ДП «Іллічівський морський торговельний порт» звернулося ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» з листом-клопотанням № 184/09 про звільнення за переведенням до них на роботу працівників, а наказом № 112-Л від 01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» на посаду докер-механізатор 3 класу.

4. Головною умовою згоди позивача на переведення з ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на роботу до ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» було те, що йому буде збережено рівень заробітної плати, яку він отримував за попереднім місцем роботи, виходячи з розміру тарифної ставки (окладу), визначеного шляхом помноження коефіцієнту 3,1 на мінімальний розмір місячної тарифної ставки (окладу) некваліфікованого працівника, що складає законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати.

5. Натомість, з дня прийняття на роботу до ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» та по день звільнення (03 червня 2021 року) ОСОБА_1 не отримував заробітну плату в належному розмірі, внаслідок чого має місце значна недоплата.

6. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд

- визнати незаконними не нарахування та невиплату ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» на його користь заробітної плати за період з 01 жовтня 2014 року по 03 червня 2021 року, виходячи з розміру тарифної ставки (окладу), визначеного шляхом помноження коефіцієнту 3,1 на мінімальний розмір місячної тарифної ставки (окладу) некваліфікованого працівника, що складає законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати;

- зобов`язати ТОВ «ТРАНС - СЕРВІС» нарахувати та виплатити на його користь заробітну плату за період з 01 жовтня 2014 року по 03 червня

2021 року, виходячи з розміру тарифної ставки (окладу), визначеного шляхом помноження коефіцієнту 3,1 на мінімальний розмір місячної тарифної ставки (окладу) некваліфікованого працівника, що складає законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

7. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду

від 08 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із недоведеності ОСОБА_1 позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат

Гаспарянц Д. М. просить оскаржувані судові рішення скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10. 04 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Гаспарянц Д. М. подав касаційну скаргу на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 березня 2023 року у цивільній справі № 501/4789/21.

11. Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. У серпні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема: 1) чи можуть бути застосовані приписи пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VII від 06 грудня 2016 року (далі -Закон № 1774-VII від 06 грудня 2016 року) для зміни розрахункової величини, яка використовується для визначення розміру заробітної плати працівника-відрядника (застосування замість мінімальної заробітної плати прожиткового мінімуму для працездатних осіб), яка призвела до фактичного зменшення такого розміру заробітної плати, що вже реально виплачувалася у грошовому виразі, з урахуванням того, що розрахунок заробітної плати працівника-відрядника здійснюється в залежності від обсягу виконаної роботи та з урахування погодинних тарифних ставок, а також взятого на себе обов`язку роботодавця згідно з угодою із попереднім роботодавцем не зменшувати заробітну плату після переведення такого працівника; 2) які правові наслідки ухилення відповідача від надання доказів, від змісту яких залежить правильність та об`єктивність вирішення спору, внаслідок порушення законодавства зі зберігання таких доказів, а також невжиття передбачених законодавством заходів з їх відновлення у разі втрати (знищення) (у даному випадку - доказів, що містять відомості щодо часу роботи і розмірів заробітної плати за весь час роботи (із зазначенням щомісячного розміру отримуваної заробітної плати окремо вказавши розміри окладів, надбавок, доплат, премій, тарифних ставок (погодинних, місячних) тощо (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

14. Зауважує, що Угодою від 22 серпня 2014 року, якою визначені трудові та соціальні гарантії працівників, передбачено, що на трудові правовідносини між працівниками та відповідачем поширюється дія Колективного договору безпосередньо у редакції на момент підписання Угоди, з гарантією збереження та виконання його положень саме у цій редакції.

15. Посилається на те, що протокол Комісії з контролю за виконанням колективного договору від 16 березня 2017 року № 141 не можна вважати змінами до Колективного договору в розумінні законодавства, тому посилання на нього в оскаржуваних судових рішенням є помилковим.

16. Вважає, що пункт 5 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

17. Наголошує, що судом першої інстанції безпідставно скасовано ухвалу про застосування заходу процесуального примусу до відповідача, який на вимогу суду не надав докази, а апеляційним судом необґрунтовано відхилено клопотання позивача про витребування доказів, що містять відомості про час роботи і розмір заробітної плати.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

18. У липні 2023 року ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що у спірних правовідносинах відповідно до Закону № 1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року при визначенні розміру заробітної зарплати має враховуватись саме прожитковий мінімум, а не розмір мінімальної заробітної плати, як помилково вважає позивач.

Обставини справи встановлені судами

19. Із 18 жовтня 1999 року ОСОБА_1 прийнятий до Іллічівського морського торговельного порту на посаду електромонтажника 4 розряду РБУ та із 01 квітня 2002 року продовжував працювати у ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на посаді докера-механізатора 4 класу, а із

01 жовтня 2004 року на посаді докера-механізатора 3 класу (з відрядною оплатою праці).

20. 22 серпня 2014 року між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» і ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» укладено Угоду про співробітництво, що випливає з окремих положень договору оренди державного нерухомого майна, за яким ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» є орендарем державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

21. Згідно пунктом 1 Угоди, сторони гарантують працівникам за списком, що додається, прийом за переведенням з ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на роботу до ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» на умовах безстрокового трудового договору з урахуванням професії, фаху, посади працівника, яку він обіймав у ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на момент переведення. ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» визнає всі положення чинного Колективного договору ДП «Іллічівський морський торговельний порт», який діяв на момент підписання цієї Угоди, та гарантує їх збереження та виконання до моменту підписання Колективного договору ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС».

22. Пунктом 2 Угоди передбачено, що ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» гарантує всім працівникам, що будуть переведені з ДП «Іллічівський морський торговельний порт» до ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» на виконання договору, забезпечення рівня оплати праці не нижчого, ніж передбачений чинним Колективним договором ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на момент підписання цієї Угоди із збереженням кожному працівнику класності, розряду, категорії, яку він мав на момент переведення, у відповідності з додатками до колдоговору.

23. Згідно з пунктом 3.3.2. Колективного договору ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (в редакції, чинній на момент переведення позивача 01 жовтня 2014 року) розмір мінімальної тарифної ставки працівника, який виконує роботу, що не потребує кваліфікації, за повністю виконану норм праці (обсяг робіт) на підприємствах не може бути менше мінімального розміру заробітної плати, законодавчо встановленої в Україні. Рівні посадових окладів та тарифних ставок за основними професійно-кваліфікаційними групами працівників порту визначені Додатком № 1.

24. Пунктом 4.1 Додатку № 1 «Рівні посадових окладів та тарифних ставок за основними професійно-кваліфікаційними групами працівників порту» до Колективного договору ДП «Іллічівський морський торговельний порт» встановлено для докерів-механізаторів коефіцієнт у розмірі 3,1.

25. Пунктом 2 Примітки передбачено, що для визначення розміру місячної тарифної ставки (окладу) за тією чи іншою посадою необхідно встановлений для відповідної професійно-кваліфікаційної групи коефіцієнт помножити на визначений в колективному договорі мінімальний розмір місячної тарифної ставки (окладу) некваліфікованого працівника.

26. Згідно з наказом ДП «Іллічівський морський торговельний порт» №489/О - 54 від 30 вересня 2014 року про припинення трудового договору, ОСОБА_1 з 30 вересня 2014 року звільнений у зв`язку з переведенням до ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС».

27. Із 01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» докером-механізатором 3 класу.

28. Згідно з наказом № 92 від 26 червня 2015 року ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» визначено ставки працівникам по посадовим окладам та годинних тарифних ставок, застосовано з 01 липня 2015 року коефіцієнт 1,15 до встановлених розмірів посадових окладів, годинних тарифних ставок та доплат працівникам.

29. Наведений вище наказ № 92 від 26 червня 2015 року не застосовувався підприємством до регулювання правовідносин, що виникли між сторонами, а обчислення місячної тарифної ставки ОСОБА_1 протягом усього періоду його роботи на ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» здійснювалося з використанням коефіцієнту 3,1, як це було передбачено умовами Колективного договору

ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

30. Відповідно до протоколу № 141 засідання Комісії з контролю за виконанням колективного договору від 16 березня 2017 року внесено зміни до пункту 3.3.2 Колективного договору та викладено вказаний пункт у новій редакції: «Розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) працівника за виконану місячну (годинну) норму праці не може бути меншим прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством України. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у штатному розписі одночасно у місячному та погодинному розмірі (середньорічна годинна тарифна ставка). Рівні посадових окладів (тарифних ставок) за основними професійно-кваліфікаційними групами працівників порту визначені Додатком 1.» (пункт 3 Порядку денного).

31. Вказаним протоколом № 141 засідання Комісії з контролю за виконанням колективного договору від 16 березня 2017 року викладено Додаток № 1 Колективного договору у наступній редакції: /примітки/: 1. 1,0 - мінімальний розмір місячної тарифної ставки (окладу) працівника у розмірі не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з законодавством України. 2. Для визначення розміру місячної тарифної ставки (окладу) по тій або іншій посаді, необхідно встановлений для відповідної професійно-кваліфікаційної групи коефіцієнт помножити на визначений у Колдоговорі мінімальний розмір місячної тарифної ставки (окладу) працівника.

32. Місячна тарифна ставка ОСОБА_1 у період з жовтня 2014 по грудень 2016 року обчислювалась ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» шляхом множення розрахункової величини (з жовтня 2014 року до грудня 2016 року - мінімального розміру заробітної плати, а з січня 2017 року - прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на коефіцієнт 3,1.

33. Наказом ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» від 03 червня 2021 року № 104-Л/У8-112 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено з посади докера-механізатора 3 класу з 03 червня 2021 року на підставі

пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

35. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

36. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

37. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

38. Згідно з статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

39. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

40. Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

41. Згідно зі статтею 97 КЗпП України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

42. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

43. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

44. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

45. Звертаючись з цим позовом, ОСОБА_1 вказував, що в порушення положень Колективного договору ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» у період з 01 жовтня 2014 року по 03 червня 2021 року здійснювалося обчислення розміру його тарифної ставки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не мінімальної заробітної плати, як це передбачено пунктом 3.3.2 Колективного договору, а також з використанням заниженого коефіцієнту 1,15 замість належного 3,1.

46. Згідно з пунктом 3.3.2. Колективного договору ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (в редакції, чинній на момент переведення позивача 01 жовтня 2014 року) розмір мінімальної тарифної ставки працівника, який виконує роботу, що не потребує кваліфікації, за повністю виконану норм праці (обсяг робіт) на підприємствах не може бути менше мінімального розміру заробітної плати, законодавчо встановленої в Україні. Рівні посадових окладів та тарифних ставок за основними професійно-кваліфікаційними групами працівників порту визначені Додатком № 1.

47. Пунктом 4.1 Додатку № 1 «Рівні посадових окладів та тарифних ставок за основними професійно-кваліфікаційними групами працівників порту» до Колективного договору ДП «Іллічівський морський торговельний порт» встановлено для докерів-механізаторів коефіцієнт у розмірі 3,1.

48. Наведені положення Колективного договору в частині визначення розміру мінімальної тарифної ставки узгоджувалися з приписами статті 6 Закону України «Про оплату праці» (в редакції, чинній на момент переведення позивача), згідно якої основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

49. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

50. Із 01 січня 2017 року набув чинності Закон № 1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року, яким стаття 6 Закону України «Про оплату праці» була викладена в новій редакції, де тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

1) мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; 2) міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 01 січня календарного року.

51. Пунктом 5 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується, як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів. Сторонам, які уклали колективні договори і угоди, у тримісячний строк привести їх норми у відповідність із цим Законом згідно із законодавством. До внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

52. Отже, починаючи з 01 січня 2017 року на виконання вимог Закону № 1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» було зобов`язано при обчисленні місячної тарифної ставки застосовувати в якості розрахункової величини встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб.

53. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня

2024 року у подібній справі № 501/4788/21.

54. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що обчислення розміру місячної тарифної ставки ОСОБА_1 здійснювалося шляхом множення розрахункової величини (з жовтня 2014 року до грудня 2016 року - мінімального розміру заробітної плати, а з січня 2017 року - прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на коефіцієнт 3.1, що свідчить про дотримання відповідачем вимог пункту 3.3.2 Колективного договору,

з врахуванням подальших змін, внесених відповідно до Закону № 1774-VІІІ

від 06 грудня 2016 року, дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

55. Колегія суддів відхиляє посилання заявника на те, що у спірних правовідносинах норми пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII від 06 грудня 2016 року не застосовуються, при цьому враховує, що вказаний Закон набрав чинності та його норми підлягали застосуванню в силу імперативного припису.

56. Вирішуючи спір по суті, апеляційний суд обґрунтовано відхилив клопотання позивача про витребування доказів з мотивів викладених в постанові Одеського апеляційного суду від 08 березня 2023 року, з якими погоджується і Верховний Суд.

57. Також судом першої інстанції в ухвалі від 03 листопада 2022 року обґрунтовано надано оцінку поведінці відповідача щодо виконання ним ухвал про витребування доказів.

58. Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції та апеляційним судом надано оцінку доказам відповідно до статті 89 ЦПК України.

59. Інші доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та за своїм змістом переважно спрямовані на переоцінку доказів Верховним Судом, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

60. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

61. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

62. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

63. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанцій та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаспарянц Дмитро Михайлович, залишити без задоволення.

2. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников