РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

25 січня 2024 року м. Рівне№460/826/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.С. Гудима, розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову до відкриття провадження по справі за позовом

Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг провизнання протиправним та скасування розпорядження, постанови,

В С Т А Н О В И В :

24.01.2024 на адресу суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування розпорядження про усунення порушень від 27.12.2023 №359-р та постанови про накладення штрафу №2557 від 27.12.2023.

Одночасно з позовною заявою, 24.01.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови №2557 від 27.12.2023 про накладення штрафу за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовною заявою товариства.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що звернення ПрАТ "Рівнеобленерго" із позовом до суду про оскарження постанови від 27.12.2023 №2557 про накладення штрафу за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії не зупиняє її дію, а розгляд справи у суді буде тривати більше ніж 30 днів, а отже, у випадку звернення відповідача з вимогами про стягнення штрафних санкцій, позивач буде змушений його сплатити. Стверджує, що у випадку виконання позивачем постанови до вирішення питання про її законність та обґрунтованість це може призвести до істотних складнощів та неефективності поновлення порушення прав, за захистом яких ПрАТ "Рівнеобленерго" звернулося до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд керується та виходить з такого.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, законодавець встановив підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією (бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з нормами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених вимог дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

У будь-якому випадку при вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З наведеного аналізу слідує, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та/або очевидності порушення прав та інтересів позивача таким рішенням (дією, бездіяльністю) та/або неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

Отже, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову позивач зазначив, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд вважає, що позивачем не доведено наявності фактів, які б могли слугувати правовими підставами для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову.

Будь-яких доказів на обґрунтування заяви та необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем суду не надано, як і не наведено обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог позивача, або обставин, за яких захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що забезпечення позову допускається, коли очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. При цьому, очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування.

В поданій заяві про забезпечення позову не наведено очевидної протиправності оскаржуваного рішення відповідача.

У заяві про забезпечення позову заявник наголошує на тому, що звернення до суду із позовом до суду про оскарження постанови від 27.12.2023 №2557 про накладення штрафу на товариство не зупиняє її дію, а отже, у випадку звернення відповідача з вимогами про стягнення штрафних санкцій, позивач буде змушений його сплатити.

Суд такі твердження заявника оцінює критично та відхиляє як безпідставні позаяк, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не має сили виконавчого документа (крім випадків, визначених ч.5 ст. 13 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"), а примусове виконання рішень комісії можливе лише за рішенням суду за зверненням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з відповідним позовом.

Таким чином, позивач не позбавлений права відмовитись від добровільного виконання оскаржуваної постанови, якою вирішено накласти на ліцензіата штраф за порушення Ліцензійних умов, якщо між сторонами існує спір.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 09.03.2019 у справі №826/16911/18, від 12.12.2019 у справі №640/19895/18 та від 29.01.2021 у справі №520/10318/19, від 15.06.2022 у справі №440/12985/21.

Водночас, посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим в подальшому виконання судового рішення, не може бути єдиними підставами для забезпечення позову, оскільки у разі вирішення спору на користь позивача по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

Враховуючи те, що судом не встановлено і позивачем не доведено, в чому саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про забезпечення позову у справі №460/826/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 25 січня 2024 року.

Суддя Н.С. Гудима