Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/28453/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
взнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26.10.2021 року за № 00/26742/0706, від 29.10.2021 року № 00/26743/0706;
визнати противоправними та скасувати податкову вимогу від 24.01.2022 року № 0001122-1304-1552 та рішення про опис майна у податкову заставу від 11.02.2022 р. № 308/15-32-13-04-46, прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2021 року № 00/26742/0706 сума штрафних санкцій 10000 грн. та від 29 жовтня 2021 року № 00/26743/0706 сума штрафних санкцій 79212,10 грн. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнята податкова вимога від 24 січня 2022 року № 0001122-1304-1552 на суму 89212,10 грн., а також прийняте рішення про опис майна у податкову заставу № 308/15-32-13-04-46 від 11.02.2022 р.
Про прийняття податкових повідомлень-рішень від 26.10.2021 р. та від 29.10.2021 р. Позивачка дізналися 25 серпня 2023 року.
Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2021 року № 00/26742/0706 та від 29 жовтня 2021 року № 00/26743/0706 прийняті на підставі акту перевірки, який складено посадовими особами Відповідача без належних на те підставах і є противоправними.
Позивач зазначив, що посадових осіб Відповідача не було допущено до перевірки і акт (довідка) фактичної перевірки від 08.09.2021 року № 18877/15/52 з додатками це підтверджують, однак посадовими особами Відповідача без допуску до перевірки була проведена перевірка.
Позивач вказує, що у наказі Відповідача про проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки. У наказі, який став підставою проведення перевірки, в результаті якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності ФОП ОСОБА_1 вимогам чинного законодавства.
На думку позивача, вказані доводи свідчать про відсутність підстав призначення фактичної перевірки наказом від 19.08.2021 року № 6119-п, та, як наслідок, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
З огляду на викладене, позивач повністю не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.10.2021 року № 00/26742/0706 та від 29.10.2021 року № 00/26743/0706, податковою вимогою від 24.01.2022 року № 0001122-1304-1552 та рішенням про опис майна у податкову заставу від 11.02.2022 року № 308/15-32-13-04-46, вважає їх незаконними та необґрунтованими, що і зумовило звернення із цією позовною заявою.
Ухвалою судді від 23.10.2023 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску, оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 5368,00 грн., а також реєстрації представником позивача - адвокатом Ватренко Наталією Борисівною електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
10.11.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків із зазначенням відомостей про наявність електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та з доданою квитанцією про доплату судового збору у розмірі 5368,00 грн. Разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви до суду подана заява про поновлення строку звернення до суду. Тобто, недоліки позовної заяви усунуто у повному обсязі.
Ухвалою судді від 24.11.2023 року поновлено позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до суду із цим позовом, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
20.12.2023 року від Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з доводами позивача у зв`язку з наступним.
Відповідно до умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, передбачених законодавством, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області здійснено виїзд на фактичну перевірку, пред`явлені службові посвідчення, відповідні направлення на перевірку та вручено копію наказу посадовій особі підприємства. Після ознайомлення з наказом та направленнями, посадова особа відмовилась від підпису у направленнях та було розпочато фактичну перевірку.
За результатом перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 10.02.2023 року № 18877/15/52/РРО/ НОМЕР_1 та встановлено порушення.
Відповідач відмічає, що за результатами розгляду матеріалів перевірки Головне управління ДПС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.10.2023 року № 00/26743/0706 на суму штрафних санкцій 79212,10 грн., від 26.10.2021 року № 00/26742/0706 на суму штрафних санкцій 10000,00 грн., на підставі яких прийняті податкова вимога від 24.01.2023 № 0001122-1304-1552 на суму 89212,10 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 308/15-32-13-04-46 від 11.02.2022 року.
Відповідно до вищезазначеного, на переконання відповідача, слід відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .
25.12.2023 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що правовими підставами позову було відсутність підстав призначення проведення перевірки і в свою чергу невідповідність наказу ГУ ДПС в Одеській області від 19.08.2021 року № 6119-п «Про проведення фактичної перевірки», однак у відзиві Відповідач не надав жодного заперечення та доказів, які спростовують дану правову підставу позову Позивача.
Позивач зазначив, що відповідачем не заперечується і не спростовується, що Акт (довідка) фактичної перевірки від 08.09.2021 року № 18877/15/52 посадові особи Відповідача не могли надавати на підпис та на його отримання ОСОБА_2 , якій згідно напису посадовців відмовився від підпису акту та від його отримання.
Позивач вказує, що податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2021 року № 00/26742/0706 та від 29 жовтня 2021 року № 00/26743/0706, прийняті за наслідками перевірки та на підставі Акту перевірки від 08.09.2021 року № 18877/15/52, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та, як наслідок, підлягає скасуванню.
Інших заяв по суті станом на час розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
19.08.2021 року Головне управління ДПС в Одеській області видало Наказ № 6119-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 », яким на підставі ст.20, пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України наказано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , податкова адреса: АДРЕСА_2 , адреса господарського об`єкту: АДРЕСА_3 , з 30.08.2021 року тривалістю 10 діб.
Цим наказом визначено перевірку провести за період діяльності з 07.05.2021 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового, використання, пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу, спирту; алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку.
На підставі вказаного наказу та направлень від 20.08.2021 року у період з 30.08.2021 року співробітники Головного управління ДПС в Одеській області провели фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої було складено акт фактичної перевірки від 08.09.2021 року № 18877/15/52/РРО/ НОМЕР_1 .
Під час проведеної перевірки були встановлені наступні порушення з боку позивача:
- п.п.1, 2, 11, 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - контрольно-розрахункова операція на загальну суму 146,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій не проведена розрахунковим документом встановленого зразку; не проведення наявних готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків, через реєстратор розрахункових операцій на суму 635,00 грн.; проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування кожного підакцизного товару в частині найменування товару; порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації на суму 36890,00 грн. згідно опису товарно-матеріальних цінностей, а саме суб`єктом господарювання під час проведення перевірки не надано документи, які підтверджують обіг та надходження товару, що на момент перевірки знаходився у місці продажу (господарському об`єкті);
- ст.11-1 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме - встановлено роздрібну торгівлю тютюновими виробами за ціною вищого від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби - барменом реалізовано цигарки DAVIDOFF(МРЦ - 50,48 грн) за ціною 56,00 грн.
За наслідками перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі акту перевірки від 08.09.2021 року № 18877/15/52/РРО/ НОМЕР_1 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- від 29.10.2021 року № 00/26743/0706, яким до позивача за порушення п.п.1, 2, 11, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.17 і ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 79212,10 грн.;
від 26.10.2021 року № 00/26742/0706, яким до позивача за порушення ст.11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України і ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 10000,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення поштою направлялися на податкову адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та були повернуті за закінченням терміну зберігання, про що складено довідку Ф.20 від 08.12.2021 року.
24.01.2022 року Головне управління ДПС в Одеській області сформувало податкову вимогу № 0001122-1304-1552, якою повідомило ОСОБА_1 , що станом на 23.01.2022 року сума податкового боргу становить 89212,10 грн., з яких 79212,10 грн. - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та 10000,00 грн. - адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
11.02.2022 року Головне управління ДПС в Одеській області у зв`язку з несплатою позивачем податкового боргу згідно вимоги від 24.01.2022 року № 0001122-1304-1552 прийняло рішення про опис майна у податкову заставу № 308/15-32-13-04-46.
Позивач вказує, що про прийняття оскаржуваних рішень вона дізналися 25 серпня 2023 року, це дата отримання податкових повідомлень-рішень представником-адвокатом на адвокатський запит.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 26.10.2021 року № 00/26742/0706 та від 29.10.2021 року № 00/26743/0706, податкову вимогу від 24.01.2022 року № 0001122-1304-1552 та рішення про опис майна у податкову заставу від 11.02.2022 року № 308/15-32-13-04-46 необґрунтованими, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України було установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп.80.2.2 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2021 року на ім`я заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області було подано доповідну записку від начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, в якій було зазначено, що в результаті проведеного аналізу відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області згідно баз даних «Податковий блок» та АРМ АІС «Податки» встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) здійснює розрахункові операції, які проведені з використанням РРО із порушенням вимог режиму попередньою програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг), та обліку їх кількості, що може свідчити про можливе порушення вимог п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, та в результаті проведеного аналізу згідно баз даних «Податковий блок» та АРМ АІС «Податки» встановлено, що згідно податкової декларації фізичної особи-підприємця сума доходу за 2020 рік складає 0 грн., суб`єктом господарювання зареєстровано 1 РРО, згідно наявних баз даних сума виторгу по РРО за липень 2021 року склала - 24348 грн., середньоденний виторг за липень 2021 року складає 811 грн., акцизний податок у червні 2021 року склав 541 грн.
У зв`язку з цим, управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області було запропоновано керуючись ст.20, п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України й відповідно до п.п.80.2.2, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного, вказані обставини й стали підставою для прийняття відповідачем наказу від 19.08.2021 року № 6119-п про проведення фактичної перевірки позивача.
Згідно з п.80.4 ст.80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Відповідно до пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Згідно з п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до п.80.7 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Згідно з п.п.80.9-80.10 ст.80 Податкового кодексу України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно з п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
За таких обставин, на думку суду, наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2021 року № 6119-п відповідає вимогам, що передбачені до його змісту абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а також підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу, підставою для проведення перевірки в даному випадку зазначено пп.80.2.2 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення перевірки не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу можна ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.
Тотожну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 05.03.2019 року по справі № 813/4376/17.
Посилання позивача, що в спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки в даному випадку податковим законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу зазначати в наказі про проведення перевірки будь-яку іншу інформацію.
Верховний Суд в постанові від 09.11.2018 року по справі № 263/15749/16-а зазначив: змістовні колізії - це колізії, що виникають внаслідок часткового збігу обсягів регулювання правовідносин різними нормами права, обумовлені специфікою суспільних відносин та пов`язані з поділом норм права на загальні, спеціальні та виняткові. Крім того, у випадку наявності колізії у між спеціальним законом та загальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону. При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною. Крім того, про перевагу норм Lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п.69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії» від 25.03.1999 р., п.15 рішення у справі «Баранкевич проти Росії» від 26.07.2007 р., тощо).
За таких обставин, на думку суду, посилання в наказі від 19.08.2021 року № 6119-п на ст.20, пп.80.2.2 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України як на підставу для проведення перевірки є цілком обґрунтованим та законним.
Таким чином, наказ від 19.08.2021 року № 6119-п прийнятий відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, суд не погоджується з доводами позивача про відсутність підстав у відповідача для призначення вказаної перевірки.
Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу. Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.
Згідно з п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Посилання позивача, що посадових осіб відповідача не було допущено до перевірки, суд також вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки посадовими особами відповідача було пред`явлено платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки та надано наказ про проведення перевірки, в яких містилися всі необхідні передбачені податковим законодавством реквізити та відомості.
Тобто, в даному випадку у платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) були відсутні передбачені податковим законодавством підстави для відмови у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення вказаної фактичної перевірки.
Крім того, доводи позивача, що бармен ОСОБА_2 , якому було надано посадовими особами податкового органу для ознайомлення наказ на проведення перевірки та направлення, не є уповноваженим представником та особою, яка фактично проводять розрахункові операції, суд оцінює критично, оскільки відповідно до повідомлення про прийняття працівника на роботу від 01.07.021 року він з 02.07.2021 року був офіційно працевлаштований у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Також, суд встановив, що у зв`язку з відмовою платника податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) в отриманні направлень на проведення перевірки, посадові особи відповідача оформили відповідний акт відмови проставити підпис у направленні на проведення перевірки від 30.08.2021 року № 2605/15-32-07-06.
Також, вказана відмітка про відмову від підпису знайшла своє відображення в самих направленнях на перевірку.
Позивач стверджує, що згідно написів про відмову ОСОБА_2 від підпису акту та від його отримання стоїть дата 08.09.2021 рік, але 08.09.2021 року ОСОБА_2 не був вже працівником ФОП ОСОБА_1 і як слідство не міг ні підписати, ні відмовитись, в підтвердження цього до суду надано виписку з наказу ФОП ОСОБА_1 № 4 від 31.08.2021 року «По особливому складу».
З цього приводу суд зазначає, що вказаний наказ № 4 від 31.08.2021 року «По особливому складу» про звільнення ОСОБА_2 не надавався позивачем до відповідача під час проведення перевірки та оформлення її результатів, а тому у суду відсутні підстави вважати, що він існував на час вчинення цих дій.
Крім того, перевірка була розпочата 30.08.2021 року, тобто до можливого звільнення ОСОБА_2 , а тому зазначення його в якості платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) в документах, оформлених за результатами проведеної перевірки є повністю обґрунтованим.
Оскільки акт (довідка) про результати фактичних перевірок складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, та реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки, тому відповідачем після реєстрації акта про результати перевірки й було зазначено про відмову від отримання примірника акта та в якості платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) вказано ОСОБА_2 , який був присутній під час перевірки.
Вказані обставини стали наслідком складання акту від 08.09.2021 року № 2696/15-32-07-06, що засвідчує факт відмови від підписання акта (довідки) перевірки, акту від 08.09.2021 року № 2695/15-32-07-06, що засвідчує факт відмови від отримання примірника акту (довідки) перевірки або неможливості його вручення та підписання.
У зв`язку з цим, акт про результати проведення фактичної перевірки від 08.09.2021 року № 18877/15/52/РРО/ НОМЕР_1 поштою направлявся на податкову адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та був повернутий за закінченням терміну зберігання, про що складено довідку Ф.20 від 17.10.2021 року.
Доводи позивача щодо порушення відповідачем п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України регулює порядок оформлення результатів документальної виїзної перевірки, а не фактичної.
Крім того, доводи позивача, що акт (довідка) фактичної перевірки від 08.09.2021 року № 18877/15/52 не підписаний однією посадовою особою відповідача - головним державним ревізором-інспектором відділу контролю та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_3 та Додаток до акту від 08.09.2021 р. № 18877 «Опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків» теж підписано тільки двома посадовими особами відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд зазначає, що окремі дефекти та технічні помилки при складенні акту перевірки не можуть вважатися підставою для визнання такої перевірки незаконною, оскільки вони не впливають на обґрунтованість та правомірність виявлених за результатами проведення такої перевірки порушень норм податкового законодавства, якщо вони не спростовані належними та допустимими доказами.
Як вже було зазначено, за результатами перевірки було встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме контрольно-розрахункові операції вперше на загальну суму 146,00 грн. та потім на загальну суму 635,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій не проведені розрахунковим документом встановленого зразку, що підтверджується фіскальними касовими чеками від 30.08.2021 року, в яких відсутні обов`язкові реквізити розрахункового документа.
Згідно ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 (далі - Положення № 13).
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення (п.1 розділу ІІ Положення № 13).
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13) має містити обов`язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Тобто, установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий (п.3 розділу І Положення № 13).
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
Згідно з п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Відповідно до п.11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Тобто, відповідачем правомірно застосовано до позивача санкції за вказане порушення вперше у сумі 14,60 грн. (10%) та в подальшому у сумі 317,50 грн. (50%).
Як вже було зазначено, за результатами перевірки було встановлено порушення п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування кожного підакцизного товару в частині найменування товару, що також підтверджується фіскальними касовими чеками від 30.08.2021 року.
Згідно з до п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідно до п.7 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Тобто, відповідачем правомірно застосовано до позивача санкції за вказане порушення у сумі 5100,00 грн. (300*17,00).
Як вже було зазначено, за результатами перевірки було встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації на суму 36890,00 грн. згідно опису товарно-матеріальних цінностей, оскільки суб`єктом господарювання під час проведення перевірки не надано документи, які підтверджують обіг та надходження товару, що на момент перевірки знаходився у місці продажу (господарському об`єкті), що також підтверджується актами про відмову платника податків або його законних представників надати документи до перевірки від 30.08.2021 року № 2606/15-32-07-06 та від 08.09.2021 року № 2694/15-32-07-06.
Згідно з п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до пп.16.1.2, пп.16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Суд погоджується з відповідачем, що показники, визначені п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України повинні підтверджуватись первинними документами, які податкові органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок.
Відповідно до п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Згідно з п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
Відповідно до ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Тобто, відповідачем правомірно застосовано до позивача санкції за вказане порушення у сумі 73780,00 грн. (36890,00*2).
Як вже було зазначено, за результатами перевірки було встановлено порушення ст.11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме встановлено роздрібну торгівлю тютюновими виробами за ціною вищого від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби - барменом реалізовано цигарки DAVIDOFF (МРЦ - 50,48 грн) за ціною 56,00 грн., що також підтверджується фіскальним касовим чеком від 30.08.2021 року.
Згідно з ст.11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.
Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Тобто, відповідачем правомірно застосовано до позивача санкції за вказане порушення у сумі 10000,00 грн.
Під час розгляду справи позивач не зазначив аргументованих доводів, як і не надав належних та допустимих доказів в спростування виявлених під час перевірки порушень норм податкового законодавства.
Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно з п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.2 Розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254, у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «С» - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.5 Розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254, податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором та/або іншим зобов`язанням, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Суд також враховує, що умовою для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача суб`єктивного переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
В свою чергу, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлює одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.
Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.
При цьому, виходячи з наведених вище положень законодавства, особа-позивач на власний розсуд визначає, чи порушені її права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Разом з цим, задоволення відповідних позовних вимог особи можливе лише в разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, при цьому така зміна відбувається з порушенням критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, встановлених КАС України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд звертає увагу, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зазначає, що за результатами розгляду справи фактів порушення прав позивача з боку відповідача не доведено.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов, що у задоволенні позовних вимог, які були предметом розгляду справи, слід відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2021 року № 00/26742/0706 та від 29.10.2021 року № 00/26743/0706, податкової вимоги від 24.01.2022 року № 0001122-1304-1552 та рішення про опис майна у податкову заставу від 11.02.2022 року № 308/15-32-13-04-46 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
СуддяА.А. Радчук
.
