open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року № 640/2890/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії Кияни передусім! про анулювання реєстраційного свідоцтва,

в с т а н о в и в:

Міністерство юстиції України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії Кияни передусім!.

Ухвалою Окружного адміністративного судочинства України від 12.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 відмовлено в задоволенні заяви від 18.01.2021 Громадської організації «Контроль за виборами» про залучення останньої до участі у справі в якості третьої особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2021 запропоновано Міністерству юстиції України у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали (або з дня отримання копії примірника «відповідь на заперечення позивача» Партії) надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав пропуску у разі, якщо Міністерство юстиції України визнає строк пропущеним, або письмово викладену правову позицію щодо дотримання строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України із відповідями на кожен зазначений аргумент позивача, копію примірника яких направити відповідачу, докази чого надати суду; та зобов`язано Політичну партію «Кияни передусім!» у дводенний строк з дня отримання цієї ухвали направити позивачу примірник поданого суду документу «відповідь на заперечення позивача» (вх.суду 03-14/38215/21 від 12.03.2021), докази чого надати суду.

У подальшому, Окружний адміністративний суд міста Києва в ухвалі від 15.07.2021 постановив, що Міністерством юстиції України дотримано строк звернення до адміністративного суду із цим позовом, також витребував у Центральної виборчої комісії відомості про те, чи висувала Політична партія «Кияни передусім!» (код ЄДРПОУ 36192344) кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010 - 2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005 - 2019 років.

На виконання вимог Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу № 640/2890/20 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року прийнято адміністративну справу до провадження та постановлено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Міністерство юстиції України зазначає, що Політична партія Кияни передусім! за останні 10 років не висунула своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України, що відповідно до статті 24 Законом України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ є підставою для анулювання реєстрації свідоцтва в судовому порядку.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи відзив, відповідач зазначає, що положення статті 24 ЗУ «Про політичні партії в Україні» встановлюють вимоги до політичних партій виключно в частині висування кандидатів та не містить зобов`язань щодо звернення до Центральної виборчої комісії з метою реєстрації висунутих кандидатів. Своєю чергою, Політична партія «Кияни передусім!» висувала кандидатів на позачергових виборах Президента України в 2014 році та повторних виборах народних депутатів України в 2013 році, що свідчить про здійснення активної політичної діяльності від моменту реєстрації Партії. Однак, у зв`язку відсутністю фінансування та враховуючи значні розміри грошових застав для участі у відповідних виборах, Партією вирішено не подавати свої кандидатури на реєстрацію до ЦВК, а підтримувати висуванців від інших політичних сил.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що дії з висування кандидата на вибори як Президента України, так і народних депутатів України мають закінчуватися етапом щодо реєстрації такого кандидата Центральній виборчій комісії. Окрім того, позивач зазначив, що упродовж 2009-2019 років відбулось три види виборів, у яких відповідач участь не брав.

У свою чергу, відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у якому, зокрема, зазначив, що у 2014 році він брав участь у виборах Президента України, коли діяв Закон України «Про вибори Президента України» в редакції 01.03.2014, згідно з положеннями якого висування кандидата на пост Президента України Партією є самостійним етапом виборчого процесу (ч. 4. ст. 47 Закону). Крім того, відповідач зазначає, що позивач у своїх доводах визнає факт висування відповідачем кандидата на відповідних виборах, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» Міністерством юстиції України зареєстровано Політичну партію «Кияни передусім!», Свідоцтво № 159-п.п від 23.10.2008.

Політична партія «Кияни передусім!» має статус юридичної особи (дата державної реєстрації - 03.11.2008, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 10661020000006155, ідентифікаційний код юридичної особи - 36192344, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 2, керівник - Матухно Михайло Степанович).

Діяльність Політичної партії «Кияни передусім!» здійснюється на підставі Статуту Політичної партії «Кияни передусім!», затвердженому Установчим з`їздом Громадянської партії України 07.06.2008, зареєстрованому Міністерством юстиції України, наказ від 23.10.2008 № 1818/5, зі змінами затвердженими позачерговим з`їздом від 27.05.2010, наказ від 21.07.2010 № 1633/5.

Міністерство юстиції України, з метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону України «Про політичні партії в України», 15.01.2020 направлено лист № 429/00019.4.1/6-20 до Центральної виборчої комісії для отримання інформації щодо висування Політичною партією «Кияни передусім!» кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

У відповідь Центральна виборча комісія листом від 31.01.2020 № 21-41-211, надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.

Оскільки інформація щодо висування кандидатів на вказаних вище виборах за останні 10 років від Політичної партії «Кияни передусім!» у вказаному листі виявилась відсутня, то Міністерство юстиції України відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» звернулось до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва Політичної партії «Кияни передусім!».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина перша). Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах (частина друга).

Відповідно до статті 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

З 28 квітня 2001 року правові та організаційні засади реалізації права громадян на об`єднання в політичні партії, порядок їх утворення і діяльності визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон №2365-ІІІ).

За частиною першою статті 1 Закону № 2365-III право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Відповідно до статті 2 Закону № 2365-ІІІ політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону № 2365-ІІІ політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону № 2365-ІІІ (у первинній редакції цієї статті) і частини тринадцятої [тієї самої] статті 10 Закону № 2365-ІІІ у редакції, яка викладена згідно із Законом України від 26 листопада 2015 року № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 835-VIII), яка діяла на дату звернення до суду з позовом) діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону № 2365-ІІІ (у редакції викладеній згідно із Законом № 835-VIII, яка діяла на час звернення з цим позовом до суду) з моменту реєстрації політичної партії у визначеному законом порядку вона набуває статусу юридичної особи. Аналогічні за змістом норми ця стаття містила й у первинній своїй редакції (за якими: «Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи»).

За текстом частини першої статті 12 Закону № 2365-ІІІ політичні партії мають право: 2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 2365-ІІІ державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади; .

Таким центральним органом виконавчої влади, відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, є Міністерство юстиції України (підпункт 83-15 пункту 4 цього Положення).

Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 2365-ІІІ політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

За частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІІІ (зі змінами, викладеними згідно із Законом № 835-VIII) у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Конституційний Суд України Рішенням від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI «Заключні положення» Закону України «Про політичні партії в Україні» (справа про утворення політичних партій в Україні) визнав конституційними положення, зокрема, статті 24 Закону № 2365-ІІІ.

У цьому зв`язку Конституційний Суд України зазначив, що згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону [№ 2365-ІІІ] щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України.

За змістом статті 2 Закону №2365-ІІІ метою утворення політичної партії як об`єднання прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку є сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян. З цієї позиції утворення політичної партії розглядається як спосіб участі в управлінні державою, або, іншими словами, для боротьби (змагання) за здійснення влади у державі.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (стаття 5 Конституції України), який реалізує її як безпосередньо, так і через представницькі органи. Реалізацію влади через представницькі органи забезпечує механізм виборів як форма народного волевиявлення, за допомогою якої формується склад представницьких органів держави.

З огляду на визначення політичної партії як об`єднання громадян, прихильників певної загальнонаціональної ідеї та всеукраїнський статус політичної партії, основною метою її створення є участь політичної партії у загальнодержавних виборах шляхом партійного висування кандидатів. Звідси можна виснувати, що участь політичної партії у виборах Президента України та виборах народних депутатів України є своєрідним індикатором її активності у суспільно-політичному житті держави, який визначає (проявляє) «життєздатність» політичної партії та її реальну (дійсну) спроможність бути виразником інтересів певної частини суспільства під час формування представницьких органів влади.

Суд звертає увагу на те, що Закон №2365-ІІІ (стаття 23) розрізняє підстави припинення діяльності політичної партії шляхом заборони її діяльності та шляхом анулювання її [політичної партії] реєстрації. Обидві ці підстави (окрім реорганізації чи ліквідації (саморозпуску), що теж є однією з підстав припинення діяльності політичної партії) передбачають судовий порядок їх реалізації (застосування). Це має пояснення, адже свобода об`єднання у політичні партії гарантується Конституцією України, а припинення діяльності партії (окрім добровільного) вимагає встановлення обставин, з якими статті 21, 24 Закону № 2365-ІІІ пов`язують настання відповідних юридичних наслідків. Тож судовий контролю у цих правовідносинах призначений як для захисту конституційного права громадян на об`єднання у політичні партії, так і для превентивного контролю за діями державного органу, який реалізує свої повноваження у ввіреній йому сфері.

Якщо заборона діяльності політичної партії пов`язується головним чином з її діяльністю, яка суперечить легітимній меті її створення (стаття 21 Закону № 2365-ІІІ у редакції, яка діяла на дату звернення з цим позовом до суду), то анулювання реєстрації партії передбачає, по суті, юридичну констатацію (оформлення) фактичного припинення її діяльності. Щодо останнього, то не варто трактувати це так, наче судовий контроль тут має зводитися суто до формальної перевірки участі політичної партії у загальнодержавних виборах протягом певного періоду (десять років), адже припинення діяльності політичної партії з цієї підстави (частина перша статті 24 Закону № 2365-ІІІ), на думку суду, вимагає всебічного оцінювання усіх обставин (причин) такої «неучасті», як-от: чи відбувалися протягом окресленого законом періоду загальнодержавні вибори (Президента України та/або народних депутатів України), яка їх хронологічна послідовність; чи висувала політична партія у цей період у встановленому законом порядку свого кандидата на виборах Президента України та/або народних депутатів України, відтак чи зверталася до ЦВК у встановленому законом порядку про реєстрацію свого/своїх кандидата/кандидатів на ці вибори, якщо ні, то чому; чи зареєструвала ЦВК цього/цих кандидата/кандидатів від політичної партії для участі у виборах; якщо відмовила, то з яких причин.

Суд визнає слушними доводи відповідача про те, що виборче законодавство розрізняє такі етапи виборчого процесу як висування кандидатів та їх реєстрацію (частина п`ята статті 11 Закону № 4061-VI, частина четверта статті 11 Закону № 474-ХІV, частина перша статті 79 Виборчого кодексу України).

Зокрема, кандидата/кандидатів (на виборах Президента України та/або на виборах народних депутатів (народного депутата) України) від політичної партії реєструє ЦВК і цей етап [реєстрації] може настати лише після того, як партія на своєму з`їзді (зборах, конференції) висунула цього/цих кандидата/кандидатів, відтак вони подали відповідні документи до ЦВК.

Зважаючи на це, в аспекті вирішення питання про наявність підстав для анулювання реєстрації політичної партії з підстави, передбаченої частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІІІ, потрібно виходити з того, що «висування» політичною партією свого кандидата на загальнодержавних виборах не охоплюється (не обмежується) реєстрацією (як результатом) висунутого кандидата/кандидатів від цієї політичної партії, але пов`язується з нею. Іншими словами, висування політичною партією кандидата/кандидатів на вибори передбачає обов`язок політичної партії «задекларувати» своє рішення шляхом подання відповідних документів до ЦВК для вирішення питання щодо реєстрації; водночас відмова ЦВК у реєстрації кандидата/кандидатів від політичної партії, що у підсумку спричинить «неучасть» висунутих нею кандидата/кандидатів на загальнодержавних виборах - якщо оцінювати це рішення ЦВК безвідносно до попереднього етапу - не може буди достатнім свідченням того, що політична партія не висувала кандидата/кандидатів на вибори й таким чином як політична сила була бездіяльна протягом виборчого процесу. Тому не менш важливо в цьому контексті оцінювати й дії самої політичної партії щодо висування кандидата/кандидатів на вибори через призму того, чи ця інтенція партії узгоджувалася з вимогами закону (щодо процедури висування) та переслідувала легітимну мету.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 грудня 2023 року у справі № 640/2933/20.

Як зазначалося, у 2008 році Міністерство юстиції України зареєструвало Політичну партію «Кияни передусім!», що підтверджується Свідоцтвом № 159-п.п від 23.10.2008.

За результатами розгляду звернення позивача від 15.01.2020, листом Центральної виборчої комісії від 31.01.2020 №21-41-211 надано інформацію, з якої вбачається, що відповідач, зокрема, за останні 10 років (2010-2019 років) не висував на реєстрацію кандидатів від Політичної партії «Кияни передусім!» на виборах Президента України та виборах народних депутатів України.

У свою чергу, відповідач зазначає, що здійснював заходи щодо висування кандидатів для участі у повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року та у позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року, однак, подання відповідних документів до ЦВК не відбувалось у зв`язку відсутністю фінансування для участі у відповідних виборах.

З матеріалів справи вбачається, що 04 листопада 2013 року рішенням позачергового з`їзду Політичної партії «Кияни передусім!», протокол № 2/13 від 04.11.2013, висунуто кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 223 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року від політичної партії «Кияни передусім!» громадянина України ОСОБА_1 .

Крім того, 01 березня 2014 року рішенням позачергового з`їзду Політичної партії «Кияни передусім!», протокол № 1/14 від 01.03.2014, висунуто кандидата на пост Президента України на позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року, відповідно до вимог частини четвертої, шостої ст. 47 Закону України «Про вибори резидента України» (у редакції Закону від 01.03.2014) та на підставі пункту 1 календарного плану основних організаційних заходів з підготовки проведення позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року.

Докази про те, що Політична партія «Кияни передусім!» зверталась до ЦВК з відповідними документами для вирішення питання щодо реєстрації висунутих кандидатів для участі у виборах, матеріли справи не містять.

Отже, оскільки відповідач, здійснивши заходи щодо висування кандидатів на вибори, у встановленому законом порядку для реєстрації свого/своїх кандидата/кандидатів на відповідні вибори до ЦВК не звертався, що є невід`ємною частиною процедури висування кандидата на вибори, то вказані обставини підтверджують доводи позивача про те, що відповідач не висував за останні 10 років (2010-2019 років) на реєстрацію кандидатів від Політичної партії ««Кияни передусім!» на вибори Президента України та народних депутатів України.

На переконання суду, наведені обставини свідчать про відсутність переслідування відповідачем легітимної мети щодо участі політичної партії у загальнодержавних виборах шляхом партійного висування кандидатів для формування представницьких органів влади.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що відповідність відповідача вимогам частини першої статті 24 Закону № 2365-III щодо невисування своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є підставою для анулювання реєстрації політичної партії.

У цій справі одним з доводів відповідача є факт висування у лютому 2021 року (після того, як МУЮ звернулося з цим позовом до суду першої інстанції 07 лютого 2020 року) кандидата в народні депутати України на проміжних виборах народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №87, що, на його думку, є свідченням активної участі відповідача у політичному житті, дотримання вимог законодавства у своїй діяльності та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог МЮУ.

З цього приводу суд зазначає, що сам факт висування політичною партією кандидата на загальнодержавних виборах після десяти років «неучасті» в них, є обставиною, яка зобов`язує суд щонайменше пересвідчитися у дійсності намірів політичної партії взяти участь у політичному житті держави. Для цього, як зазначалося, потрібно оцінити, з-поміж іншого, наскільки сам процес висування кандидата на вибори чи то народного депутата України (як-от в цій справі), чи то Президента України відповідав вимогам законодавства і чи було це висування проявом дійсних намірів (волі, бажання) і, головне, інституційної спроможності політичної партії взяти участь у виборчому процесі, а не імітувати її, вдавшись до цього способу суто для формального, а не реального виконання вимог закону.

Матеріали справи свідчать, що рішенням № 1 від 25.02.202, ухваленим на з`їзді Політичної партії «Кияни передусім!», вирішено висунути кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28.03.2021, члена партії ОСОБА_2 .

Документи про висування подані до ЦВК, які прийняті до розгляду.

У подальшому, постановою ЦВК від 01.03.2021 № 84 відмовлено у реєстрації кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28.03.2021, зокрема ОСОБА_2 , у зв`язку з несплатою грошової застави, неподанням декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, а також з інших підстав недотримання вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України».

З`ясувавши мотиви рішення ЦВК щодо реєстрації кандидата Політичної партії «Кияни передусім!» в народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №87, суд дійшов висновку про відсутність дійсних намірів політичної партії взяти участь у виборах, що в свою чергу, свідчить про відсутність активної участі відповідача у політичному житті та дотримання вимог законодавства у своїй діяльності.

Окрім того, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 грудня 2023 року у справі № 640/2933/20, дійшов висновку, що визначений приписами статті 24 Закону № 2365-ІІІ десятирічний строк необхідно розуміти як єдиний послідовний період діяльності політичної партії тривалістю у десять років, що передує зверненню контролюючого органу до суду з позовом щодо анулювання реєстраційного свідоцтва цієї політичної партії.

Тому, висування відповідачем у 2021 році кандидата на виборах народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 87 не впливає на факт щодо висування політичною партією кандидатів на загальнодержавних виборах в означений позовом період.

Що стосується доводів відповідача про безпідставність позовних вимог щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію політичної партії, оскільки з 2016 року чинним законодавством України такі свідоцтва не передбачені, то суд їх відхиляє з огляду на таке.

Насамперед, доводи відповідача зводяться до того, що станом на час подачі цього адміністративного позову анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії у судовому порядку не передбачено, оскільки таке свідоцтво «відмінене законом» ще в 2016 році.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 26 листопада 2015 року №835-VIII внесені зміни до Закону № 2365-III в частині зокрема скасування видачі політичним партіям свідоцтв про реєстрацію.

Однак, частиною першою статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що у разі невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом 10 років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Політична партія «Кияни передусім!» зареєстрована Міністерством юстиції України (реєстраційне Свідоцтво № № 159-п.п від 23.10.2008). Партія зареєстрована з набуттям статусу юридичної особи (відповідно до частини другої статті 11 Закону «Про політичні партії в Україні») з присвоєнням коду ЄДРПОУ: 36192344.

Частина тринадцять статті 10 Закону України «Про політичні партії в Україні» встановлює, що діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

Отже, суд зазначає, що Партія, яка не зареєстрована, не має права здійснювати партійну діяльність. При цьому визначальним є юридичний факт реєстрації чи нереєстрації політичної партії, а не спосіб засвідчення цього факту.

Зважаючи на це, суд вважає, що зміни в законодавстві, на які посилається відповідач, автоматично не призводять до нечинності документів, що були видані до їх внесення у спосіб, визначений законодавством, яке діяло на той час, не є підставою для незастосування приписів законодавства, на підставі яких у позивача виникає право звернення з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва (реєстрації) партії.

Закон України «Про політичні партії в Україні» визначає спосіб офіційного встановлення і державного визнання факту припинення діяльності партії у вигляді обов`язку ініціювання Міністерством юстиції України - органом уповноваженим здійснювати державний контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції і законів України, а також статуту політичної партії (стаття 18 цього Закону), - анулювання реєстрації (реєстраційного свідоцтва) політичної партії шляхом звернення до суду. Судовий спосіб прийняття остаточного рішення означає перевірку підстав та аргументів органу адміністративного контролю і прийнятого відповідного рішення. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Отже, анулювання реєстрації політичної партії відбувається судом за зверненням Міністерства юстиції України (контролюючого органу) після закінчення десятирічного періоду бездіяльності у виконанні свого конституційного обов`язку щодо висування своїх кандидатів на загальнодержавних виборах.

Враховуючи викладене, доводи відповідача про те, що суб`єкт владних повноважень проігнорував чітко визначений законодавством строк для подання позову, який він пов`язує виключно з моментом реєстрації політичної партії, і який, на думку скаржника, виник з 24 жовтня 2018 року, є необґрунтованими. Суд вважає, що уповноважений орган набуває відповідне право на звернення до суду, яке не обмежене строком, про який зазначає відповідач.

Подібна правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 21 липня 2022 року у справі № 640/2973/20, від 10 листопада 2022 року у справі № 640/2883/20.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, то суд вважає їх необґрунтованими, з тих підстав, що цей позов подано Мін`юстом 07.02.2020 після отримання 31.01.2020 згаданого вище листа Центральної виборчої комісії, тобто у межах встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС тримісячного строку з моменту виникнення підстав для звернення до суду з таким позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Кияни передусім!», Свідоцтво №159-п.п від 23.01.2008 (код ЄДРПОУ: 36192344, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 2).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Джерело: ЄДРСР 116546801
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку