УХВАЛА
23 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 911/952/22
Провадження № 12-79гс23
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Банаська О. О.,
суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М.,
Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В.,
Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ″Український банківський консалтинг″, Товариства з обмеженою відповідальністю ″Твін-Трейд″, ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 (головуючий суддя Євсіков О. О., судді: Алданова С. О., Корсак В. А.) та рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 (суддя Бацуца В.М.) у частині відмови у стягненні пені та відмови у поверненні надмірно сплаченого судового збору
та за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства ″Центренерго″
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 (головуючий суддя Євсіков О. О., судді: Алданова С. О., Корсак В. А.) та рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 (суддя Бацуца В. М.) у частині задоволення позовних вимог про стягнення пені та штрафу на загальну суму 2 309 198,36 грн та в частині надання вказівки органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у цій справі, проводити нарахування до моменту виконання рішення суду
за позовом
1. Товариства з обмеженою відповідальністю ″Український банківський консалтинг″,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю ″Твін-Трейд″,
3. ОСОБА_1
до Публічного акціонерного Товариства ″Центренерго″
про стягнення 9 352 972,33 грн
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст і підстави заявлених позовних вимог
1. У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" (далі ТзОВ "УБК"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Твін-Трейд" (далі ТзОВ "Твін-Трейд") та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі ПАТ "Центренерго") про:
- стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТзОВ "УБП" 3 640 156,98 грн основної заборгованості, 458 958,85 грн пені, 1 092 047,00 грн штрафу 30%,
80 183,00 грн 3% річних, 409 650,28 грн інфляційних збитків;
- стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТзОВ "Твін-Трейд" 1 701 943,73 грн основної заборгованості, 214 584,69 грн пені, 510 583,11 грн штрафу 30%,
37 489,00 грн 3% річних, 191 530,65 грн інфляційних збитків;
- стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ОСОБА_1 650 913,12 грн основної заборгованості, 82 068,54 грн пені, 195 273,93 грн штрафу 30%,
14 338,00 грн 3% річних, 73 251,45 грн інфляційних збитків.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на невиконання відповідачем свого обовязку щодо своєчасної оплати вартості акцій, належних позивачам, які підлягають обовязковому викупу згідно з договорами
№ № 1-3 про обов`язковий викуп ПАТ "Центренерго" належних акціонеру простих іменних акцій ПАТ "Центренерго" від 06.07.2021 (визнаних укладеними відповідно до судових рішень у справі № 910/3008/21).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Господарський суд Київської області рішенням від 18.01.2023 позов задовольнив частково:
1) стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь
- ТзОВ "УБК" 3 640 156,98 грн основної заборгованості, 310 560,24 грн пені,
1 092 047,00 грн штрафу, 409 650,28 грн інфляційних збитків, 80 183,00 грн 3% річних та 82 988,96 грн судового збору;
- ПАТ "Центренерго" на користь ТзОВ "Твін-Трейд" 1 701 943,73 грн основної заборгованості, 145 201,38 грн пені, 510 583,11 грн штрафу, 191 530,65 грн інфляційних збитків, 37 489,00 грн 3% річних та 38 801,22 грн судового збору;
- ОСОБА_1 650 913,12 грн основної заборгованості, 55 532,70 грн пені, 195 273,93 грн штрафу, 73 251,45 грн інфляційних збитків, 14 338,00 грн 3% річних та 14 839,64 грн судового збору;
2) відмовив в задоволенні інших позовних вимог;
3) органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у цій справі, суд призначив проводити нарахування до моменту виконання рішення суду в наступному порядку:
- у частині стягнення 3 640 156,98 грн основної заборгованості з
ПАТ "Центренерго" на користь ТзОВ "УБК" у повному обсязі: інфляційних збитків від суми основної заборгованості у загальному розмірі 3 640 156,98 грн за формулою: сума непогашеної заборгованості х індекс інфляції за кожний місяць, починаючи з 01.04.2022, - сума непогашеної заборгованості, на яку нараховуються інфляційні за відповідний місяць; 3% річних від суми основної заборгованості у загальному розмірі 3 640 156,98 грн за формулою: сума непогашеної заборгованості х 3% річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році, починаючи з 01.04.2022;
- у частині стягнення 1 701 943,73 грн основної заборгованості з
ПАТ "Центренерго" на користь ТЗОВ "Твін-Трейд" у повному обсязі: інфляційних збитків від суми основної заборгованості у загальному розмірі 1 701 943,73 грн за формулою: сума непогашеної заборгованості х індекс інфляції за кожний місяць, починаючи з 01.04.2022, - сума непогашеної заборгованості, на яку нараховуються інфляційні за відповідний місяць; 3% річних від суми основної заборгованості у загальному розмірі 1 701 943,73 грн за формулою: сума непогашеної заборгованості х 3 % річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році, починаючи з 01.04.2022;
- у частині стягнення 650 913,12 грн основної заборгованості з
ПАТ "Центренерго" на користь ОСОБА_1 у повному обсязі: інфляційних збитків від суми основної заборгованості у загальному розмірі 650 913,12 грн за формулою: сума непогашеної заборгованості х індекс інфляції за кожний місяць, починаючи з 01.04.2022, - сума непогашеної заборгованості, на яку нараховуються інфляційні за відповідний місяць; 3% річних від суми основної заборгованості у загальному розмірі 650 913,12 грн за формулою: сума непогашеної заборгованості х 3 % річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році, починаючи з 01.04.2022.
4. В обґрунтування зазначеного рішення, суд першої інстанції зазначив, що:
- у встановлені договорами строки і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо своєчасної оплати вартості акцій у кількості 243 828 шт. на загальну суму 3 640 156,98 грн, належних позивачу-1, у кількості 114 001 шт. на загальну суму 1 701 943,73 грн, належних позивачу-2, та у кількості 43 600 шт. на загальну суму 650 913,12 грн, належних позивачу-3, які підлягають обовязковому викупу, не виконав, у зв'язку з чим дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості;
- розрахунок пені від суми основної заборгованості (загальної вартості викупу акцій), виконаний позивачами, є невірним та не відповідає вимогам частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (далі ГК України), оскільки розрахований за період більше ніж 6 місяців, хоча умовами договорів не передбачено нарахування неустойки протягом тривалішого строку;
- стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктами 4.4 договорів є законним та обґрунтованим, а його розрахунок є правильним;
- у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до частини третьої статті 13 та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність обставин, що є підставою у відповідності до положень статті 233 ГК, частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) для реалізації судом права на зменшення розміру штрафних санкцій;
- розрахунок інфляційних збитків та 3% річних від суми основної заборгованості (загальної вартості викупу акцій), виконаний позивачами, є обґрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачів у цих частинах вимог;
- суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення суду у цій справі на підставі та у відповідності до положень частини десятої статті 238 ГПК України наявні всі правові підстави для зазначення у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду інфляційних збитків, 3% річних від сум основних заборгованостей (загальної вартості викупу акцій) у розмірах: 3 640 156,98 грн (присуджених до стягнення з відповідача на користь позивача-1); 1 701 943,73 грн (присуджених до стягнення з відповідача на користь позивача-2); 650 913,12 грн (присуджених до стягнення з відповідача на користь позивача-3) до моменту виконання рішення суду в частині стягнення таких основних заборгованостей.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.09.2023 виключив з пункту 6 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/952/22 висновки суду в частині стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТзОВ "УБК", ТзОВ "Твін-Трейд" та ОСОБА_1 інфляційних збитків від суми основної заборгованості до моменту виконання рішення; у решті рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/952/22 залишив без змін; судові витрати ТзОВ "УБК", ТзОВ "Твін-Трейд", ОСОБА_1 та ПАТ "Центренерго", повязані з поданням апеляційної скарги, поклав на скаржників; у задоволенні клопотання про повернення на користь ТзОВ "УБК" та на користь
ТзОВ "Твін-Трейд" зайво перерахованого судового збору відмовив.
6. Апеляційний суд виходив з того, що:
- жодна із сторін спору не оскаржує висновки господарського суду першої інстанції про стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТзОВ "УБК" 3 640 156,98 грн, на користь ТзОВ "Твін-Трейд" 1 701 943,73 грн та на користь
ОСОБА_1 1 701 943,73 грн основної заборгованості з вартості акцій, належних позивачам, що підлягають обов`язковому викупу ПАТ "Центренерго";
- оскільки у договорах № №1, 2, 3 визначена відповідальність сторін за невиконання умов договору згідно з чинним законодавством (яким у цьому випадку є частина шоста статті 232 ГК України) і у договорах відсутні положення, які передбачали б інший строк (період) нарахування пені, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, що пеня має бути нарахована за період 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано;
- апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що ПАТ "Центренерго" не зазначило достатніх обставин та доказів на їх підтвердження, передбачених положеннями статті 233 ГК України, частини третьої статті 551 ЦК України, а тому у суду відсутні правові підстави для реалізації права на зменшення розміру заявленої позивачами до стягнення неустойки;
- положення частини десятої статті 238 ГПК України надають суду право зазначити в рішенні про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, однак вказівка про право суду зазначити в рішенні про нарахування інфляційних збитків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, у наведеній нормі відсутня;
- оскільки скаржники у прохальній частині апеляційної скарги просили саме про зміну оскаржуваного рішення в частині вимог кожного з них про стягнення пені, відповідно судовий збір було обраховано, виходячи з розміру цієї частини позовних вимог кожного зі скаржників. З огляду на такі висновки, апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання про повернення ТзОВ "УБК" та
ТзОВ "Твін-Трейд" зайво перерахованого судового збору.
Подання касаційних скарг
(ТзОВ "УБК", ТзОВ "Твін-Трейд" та ОСОБА_2
7. ТзОВ "УБК", ТзОВ "Твін-Трейд" та ОСОБА_1. звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять: (1) передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду; (2) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у цій справі в частині відмови у стягненні пені з ПАТ "Центренерго" на користь ТзОВ "УБК", ТзОВ "Твін-Трейд" та ОСОБА_1; (3) cтягнути з ПАТ "Центренерго" на користь ТЗОВ "УБК" додатково пеню, розраховану за період після 14.01.2022, в сумі 148 405,61 грн - по 31.03.2022; стягнути з ПАТ "Центренерго" на користь ТзОВ "Твін-Трейд" додатково пеню, розраховану за період після 14.01.2022, в сумі 69 383,31 грн - по 31.03.2022; стягнути з ПАТ "Центренерго" на користь ОСОБА_1 додатково пеню, розраховану за період після 14.01.2022, в сумі 26 535,84 грн - по 31.03.2022; (4) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у цій справі в частині відмови у поверненні надмірно сплаченого судового збору і повернути ТзОВ "УБК" - надмірно сплачену суму судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 6 606,08 грн, ТзОВ "Твін-Трейд" - надмірно сплачену суму судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 106,66 грн; (5) стягнути з відповідача судові витрати позивачів, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до додатково поданих розрахунків.
8. Скаржники, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилаються на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 22.11.2010 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/13485887, справа № 3/063-09, як видно із тексту цієї постанови) та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.06.2018 у справі № 910/1614/17, щодо застосування частини шостої статті 232 ГК України.
(ПАТ "Центренерго")
9. ПАТ "Центренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) скасувати пункт 6 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області № 911/952/22 від 18.01.2023, з урахуванням змін, які внесені пунктом 3 резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, у повному обсязі; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суд від 13.09.2023 у частині задоволення позову про стягнення із ПАТ "Центренерго": на користь ТзОВ "УБК" штрафу 1 092 047,00 грн та пені 310 560,24 грн, на користь ТзОВ "Твін-Трейд" штрафу 510 583,11 грн та пені 145 201,38 грн, на користь ОСОБА_1 штрафу 195 273,93 грн та пені 55 532,70 грн, та в цій частині прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені та штрафу, які підлягають стягненню із ПАТ "Центренерго" на 99%.
10. Скаржник підставою касаційного оскарження визначив пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 21.01.2021 у справі № 927/704/19, від 23.03.2023 у справі № 921/580/19, від 15.02.2023 у справі № 920/437/22, щодо застосування статті 233 ГК та статті 551 ЦК України; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини десятої статті 238 ГПК України, а саме можливості надавати вказівки органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду здійснювати нарахування трьох процентів річних від суми основної заборгованості до моменту виконання рішення суду.
Рух касаційних скарг
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
ТзОВ "УБК", ТзОВ "Твін-Трейд" та ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 в частині відмови у стягненні пені та відмови у поверненні надмірно сплаченого судового збору у справі
№ 911/952/22.
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
ПАТ "Центренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені та штрафу на загальну суму 2 309 198,36 грн та в частині надання вказівки органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, проводити нарахування до моменту виконання рішення суду у справі № 911/952/22, призначено касаційну скаргу до спільного розгляду з касаційною скаргою
ТзОВ "УБК", ТзОВ "Твін-Трейд" та ОСОБА_1
13. 06.12.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу, якою передав справу № 911/952/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених підпунктом 7 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, зокрема зазначив про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України у постанові від 22.11.2010 у справі № 3/063-09 з таких підстав.
Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
14. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив таке.
15. Одним із питань, яке постало перед Верховним Судом у цій справі
№ 911/952/22 (під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень), є те, протягом якого строку може бути здійснено нарахування штрафних санкцій за порушення господарських зобов'язань, якщо в договорі, на підставі якого здійснюється нарахування неустойки, міститься умова про її нарахування за кожен день прострочення. Ключовим питанням є те, чи є умова про нарахування штрафної санкції за кожен день прострочення виконання зобов'язання, в розумінні частини шостої статті 232 ГК України, підставою для нарахування неустойки протягом тривалішого, ніж шість місяців, строку.
16. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що предметом спору у справі № 3/063-09 було, зокрема, стягнення з ФОП Юхименка М.Т. на користь Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області 1 003,86 грн штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання, які розраховані за період з 01.03.2008 по 22.12.2008. Зазначена штрафна санкція була нарахована на підставі пункту 6.8 договору, відповідно до якого, в разі порушення строку повернення обєкта оренди, зазначеного в пункті 6.7 договору, ризик випадкового пошкодження, або знищення обєкта чи його частини (зазначений у пункті 5.1 договору) переходить до орендаря, а також він сплачує штраф за кожен день прострочки в розмірі орендної плати за день. Сплата штрафу не звільняє орендаря від сплати орендної плати.
17. Вирішуючи спір у справі № 3/063-09, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилися суд апеляційної інстанції, а також Вищий господарський суд України, повністю задовольнив позовну вимогу щодо стягнення з відповідача штрафної санкції на підставі зазначеного вище пункту 6.8 договору, яка розрахована за період з 01.03.2008 по 22.12.2008, тобто більше ніж за шість місяців.
18. Не погоджуючись із такими висновками, ФОП Юхименко М.Т. (Підприємець) вернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.08.2010 у справі № 3/063-09 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Заявник вважав, що суд касаційної інстанції не застосував положення частини шостої статті 232 ГК України, внаслідок чого йому було безпідставно нараховано штрафні санкції у зв'язку з порушенням строку повернення об'єкта оренди за період, який перевищує встановлений вказаною статтею шестимісячний строк. Разом із тим, у постанові від 14.01.2010 у справі № 36/229 за позовом фізичної особи підприємця до ДП Центр державного земельного кадастру про стягнення суми, а також у постанові від 27.05.2010 у справі № 16/586 за позовом
КП Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району міста Києва до ТЗОВ Науково-виробниче підприємство АДІОЗ про стягнення суми Вищий господарський суд України погодився з висновком судів нижчих інстанцій про зменшення на підставі вищезазначеної норми строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців.
19. Переглядаючи судове рішення суду касаційної інстанції у справі № 3/063-09, Верховний Суд України зазначив, що, стягуючи з Підприємця на користь Ради штрафні санкції у розмірі 1 003,86 грн за порушення строку повернення об'єкта оренди у зв'язку з припиненням орендних відносин, суди нижчих інстанцій дійшли висновку про те, що розмір таких санкцій, нарахованих позивачем за період з 01.03.2008 по 22.12.2008, не суперечить умовам договору та чинному законодавству України, оскільки згідно з пунктом 6.8 договору оренди від 14.04.2003 у разі порушення строку повернення об'єкта оренди, зазначеного в пункті 6.7 договору, Підприємець сплачує штраф за кожен день прострочки (виділено Верховним Судом України у тексті постанови) в розмірі орендної плати за день.
20. Надавши оцінку наведеним висновкам Вищого господарського суду України, Верховний Суд України у постанові від 22.11.2010 у справі № 3/063-09 зазначив, що оскільки суд касаційної інстанції при вирішенні цієї справи правильно застосував норми матеріального права, то в задоволенні заяви Підприємця необхідно відмовити.
21. Так, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду виснувала, що за змістом зазначеної постанови від 22.11.2010 у справі
№ 3/063-09, Верховний Суд України погодився із здійсненим судами попередніх інстанцій правозастосуванням положень частини шостої статті 232 ГК України, фактично, сформувавши правову позицію про те, що зазначення в договорі умови щодо нарахування штрафної санкції за кожен день прострочення є достатньою підставою, у розумінні статті 232 ГК України, для нарахування такої санкції строком більше ніж 6 місяців.
22. У справі № 911/952/22, що розглядається, предметом спору є, зокрема, стягнення з відповідача пені за період з 14.07.2021 по 31.03.2022, тобто більше ніж шість місяців, на підставі пункту 4.3 договорів № №1, 2, 3, умовами яких визначено, що у разі прострочення виконання покупцем умов пункту 3.4 та / або пункту 3.5 покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості цінних паперів, зазначеної в пункті 3.2 договорів, за кожний день прострочення.
23. При цьому позивачі, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 22.11.2010 у справі № 3/063-09, вважають, що формулювання договорів щодо нарахування пені "за кожний день прострочення" передбачає, що таке нарахування здійснюється аж до моменту погашення заборгованості, тобто, що воно не обмежене шестимісячним строком, визначеним частиною шостою статті 232 ГК України.
24. Згідно з частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
25. Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
26. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що у подібних правовідносинах, умова договору про сплату штрафних санкцій за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції, оскільки формулювання "за кожний день прострочення", установлює лише порядок нарахування такої штрафної санкції як пеня, що також дозволяє її відмежувати від неустойки іншого виду, але вказане формулювання жодним чином не визначає період чи строк, за який ця неустойка нараховується. Зазначення в договорі іншого, ніж визначено частиною шостою статті 232 ГК України періоду нарахування штрафних санкцій, може бути здійснено або шляхом відображенням в його умовах конкретного строку нарахування штрафної санкції (на зразок "нараховується протягом року" тощо), або шляхом зазначення додаткових застережень щодо настання певної обставини (на зразок "до повного виконання зобовязання", "до повної сплати заборгованості", "протягом всього періоду існування прострочення" тощо), які б дозволяли точно встановити момент закінчення строку нарахування неустойки, відмінний від визначеного ГК України.
27. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також зазначила, що такий підхід до застосування частини шостої статті 232 ГК України разом з умовами договору де міститься положення про нарахування штрафних санкцій за кожний день прострочення, відображено й у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17.
28. Ураховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/952/22 дійшла висновку, що існування сталої судової практики Верховного Суду із застосування частини шостої статті 232 ГК України у подібних правовідносинах, та протилежної правової позиції Верховного Суду України, створює правову невизначеність, що слугує підставою для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступу від висновку викладеного Верховним Судом України у постанові від 22.11.2010 у справі № 3/063-09 щодо застосування частини шостої статті 232 ГК України за подібних обставин врегулювання сторонами в договорі умов нарахування штрафних санкцій.
29. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення"
ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
30. Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими мотиви, наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023, та приймає справу до розгляду на підставі пункту 7 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
31. Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
32. З огляду на викладене справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов'язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
Керуючись статтями 120, 121, 233-235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 911/952/22 (провадження № 12-79гс23) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ″Український банківський консалтинг″, Товариства з обмеженою відповідальністю ″Твін-Трейд″, ОСОБА_1 та за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства ″Центренерго″ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023.
2. Призначити справу № 911/952/22 (провадження № 12-79гс23) до розгляду Великою Палатою Верховного Суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 06 березня 2024 року о 15 годині 00 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Повідомити учасників справи про те, що їх явка не є обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. БанаськоСудді:О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв Ю. Л. Власов К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний Ж. М. Єленіна О. В. Ступак І. В. Желєзний І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук В. В. Король В. Ю. Уркевич О. В. Кривенда Є. А. Усенко М. В. Мазур Н. В. Шевцова
