номер провадження справи 15/171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2024 Справа № 908/1810/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Хайдей, 69035, м. Запоріжжя, пров. Котельний, буд. 2

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити певні дії

за участю секретаря судового засідання Пікалова І.С.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Єренко Д.В., адвокат, ордер АР 1045009 від 26.05.2023;

від відповідача: Железняк Кранг І.В., адвокат, ордер АР 1045009 від 26.05.2023;

суть спору

31.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Хайдей, м. Запоріжжя про визнання припиненими трудові відносини ОСОБА_1 на посаді керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Хайдей, м. Запоріжжя з 12.05.2023 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Хайдей, м. Запоріжжя виключити ОСОБА_1 , м. Запоріжжя з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб підприємців та громадських формувань, як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Хайдей, м. Запоріжжя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023, справу № 908/1810/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 12.06.2023 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

15.06.2023 на адресу Господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про усунення недоліків позовної заяви.

16.06.2023 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1810/23. Присвоєно справі номер провадження 15/171/23. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.07.2023.

12.07.2023 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового розгляду та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду 13.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 03.08.2023. Запропоновано відповідачу надати у строк до 26.07.2023, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу в строк до 03.08.2023, у разі отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

24.07.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду 03.08.2023 відкладено підготовче засідання на 28.08.2023.

23.08.2023 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду 28.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2023.

11.09.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

12.09.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду 10.10.2023 повернуто до розгляду справи № 908/1810/23 у підготовчому провадженні. Підготовче засідання призначено на 13.11.2023. Витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію.

У судовому засіданні 13.11.2023 було оголошено перерву до 04.12.2023. Представники сторін були повідомлені про час та місце судового засідання під розписку.

04.12.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з лікарняним представника.

Ухвалою суду 04.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 21.12.2023.

21.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/1810/23 до судового розгляду по суті на 15.01.2023.

У судовому засіданні представники сторін зазначили про відсутність відводів до складу суду та клопотань, які раніше не заявлялися.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги з тих підстав, що у зв`язку з початком на території України повномасштабних військових дій внаслідок військової агресії російської федерації ОСОБА_1 з метою збереження свого життя виїхала за межі території України. У зв`язку з неможливістю виконання своїх повноважень як директора на адресу засновника було направлено повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства для розгляду заяви директора товариства про звільнення. Представники позивачки у день проведення зборів за місцем реєстрації товариства не знайшли, уповноважені представники ТОВ «Хайдей» також були відсутні. Фактично загаьні збори не відбулися. Для реалізації права позивачки на припинення трудових відносин з товариством просить позов задовольнити та визнати припиненими трудових відносин на посаді директора товариства.

Відповідач щодо позову заперечив з тих підстав, що у адвоката Єренко Д.В. відсутні повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять належних документів на підтвердження наявності повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у даній справі, зоркмеа, і на підписання позовної заяви від імені останньої. Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду не у розмірі визначеному Законом. Повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства, копія акту підписані не уповноваженою особою та не є доказами по справі саме жодних юридично-значимих дій, адже згідно з копією довіреності, що міститься в справі, вони підписані на її підставі, а вона видана від однієї фізичної особи на іншу. Тоді як повідомлення відповідно до Закону та статуту твоарсивта надсилається саме виконавчим органом юридичної сооби, а не фізичною особою. Наразі жодним належним та достатнім доказом позивачка не підтвердила посилання на підставу її звільнення та не підтвердила належними та достатніми доказами дати припинення виконання повноважень, місця проживання на території іншої країни протягмо усього часу перетину кордону, та не пітвердила факту належного повідомлення про ці обставини учасника (засновника) товариства. Позивачкою не підтверджено передоручення власних повноважень виконавчого органу товариства іншій особі. Позивачкою неправильно обрано спосіб захисту, оскільки загальними зборами може бути прийнято рішення про припинення повноважень члена виконавчоо орагну та розірвання укладеного контракту, а вже на цій підставі відбувається звільнення з зазначенням чіткої статті КЗпП України, однак, позивачкою не доведено факту скликання загальних зборів саме виконавчим органом товариства. Проситьу позові відмовити.

У відповіді на відзив представник позивачки зазначив, що у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товарсивта про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до смуду із вимогою про визнання припиненими трудових відносин. Підтвердженням перетину кордону України позивачкою є її штамп в закордномму паспорті де чітко зазначено, що вона перетнуа кордон України 26.05.2022 та назад не поверталась. Повідмолення про скликання зборів було направлено завчасно, більше ніж за місяць до дня проведення.

У запререченнях на відповідь відповідач посилається на те, що позивачка не підписувала/не подавала заяву про звільнення на розгляд загаьних зборів та не надсилала її засновнику на розгляд. Додатково викладені обставини та норми законодавства України, зазначені в відзиві на позов, наведені в якості заперечень щодо позову.

Додатково відповідач просив при розгляді даного спору врахувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду по аналогічному спору у справі № 127/27466/20.

Технічна фіксація здійснювалась на комплексі «Акорд».

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд установив.

Згідно із данми з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань органом управління юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайдей» є керівник, ОСОБА_2 є керівником, яка може вчиняти від імені юридичної особи наступні дії: підписувати догвоорм (угоди), контракти та інші документи на суму більше 60 000,00 грн потребує погодження рішення учасника товариства.

Засновником (учасником) юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайдей» є: «Портіо Інкорпорейшен Лімітед», креїна президентства: Кіпр, місцезаходження: Кіпр, 1096, м. Нікосія, буд. «Шантеклер», вул. Софоулі 28, офіс 307, розмір частки засновника (учасника): 10 000,00 грн.

Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 100; відомостй про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: «Портіо Інкорпорейшен Лімітед».

03.03.2023 ОСОБА_1 складено заяву на звільнення з посади директора ТОВ «Хайдей», посвідчену ОСОБА_4 , першим секретарем з консульських питкань Посольства України у Швейцарській Конфедерації, зареєстровано в реєстрі за № 873/336-2023.

04.04.2023 ОСОБА_1 складено повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайдей». Повідмолення підписано від імені підписанта ОСОБА_1 директора ТОВ «Хайдей» в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 .

У повідомленні зазначалось про те що збори скликаються на вимогу виконавчого орагну ТОВ. Дата проведення 12.05.2023; місце: АДРЕСА_3 , час початку зборів: 9:00 годин. Порядок денний зборів: рогляд аяви директора Товариства з обмеженною відповідальністю «Хайдей» ОСОБА_1 про звільнення її з посади директора товариства.

На підтвердження надсилання повідомлення надано копію опису вкладення з штампом укрпошти від 04.04.2023. В описі вкладення зазначені найменування предметів: повідомлення про скликання загальних зборів, заява про звільнення, копія довіреності. На ім`я «Портіо Інкорпорейшен Лімітед», адреса: АДРЕСА_4 .

12.05.2023 ОСОБА_5 , представником ОСОБА_1 складено акт про те, що 12.05.2023 за адресою: м. Запоріжжя, провулок Котельний, буд. 2 загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайдей» не відбулись із-за відсутності представників товариства за адресою юридичної реєстрації. Заяву директора Товарсивта з обмеженою відповідальністю «Хайдей» ОСОБА_1 про звільнення її з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайдей» нерозглянуто, жодні рішення не прийняті. Окрім ОСОБА_5 акт підписано гр. ОСОБА_6 .

До матеріалів справи надано нотаріально посвідчену заяву свідка гр. ОСОБА_7 .

У заяві гр.. ОСОБА_6 зазначила про те, що: «Я, гр. ОСОБА_6 , можу пояснити, що 12 травня 2023 року об 9-00 годині разом з ОСОБА_5 приїхала за адресою АДРЕСА_5 для того, щоб бути свідком проведення загальних зборів ТОВ «Хайдей» (ЄДРПОУ 43751611, адреса реєстрації м. Запоріжжя, провулок Котельний 2) з приводу розгляду заяви ОСОБА_8 про звільнення її з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайдей ".

Проте, приїхавши за вказаною адресою виявилось, що за адресою АДРЕСА_5 взагалі відсутні будь-які вивіски чи офіс Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайдей". Я, разом з ОСОБА_5 обійшла територію яка знаходиться за даною адресою, проте так і не виявили жодного ТОВ «Хайдей» чи їх уповноваженого представника. Також, я особисто питала у людей, які знаходились на даній території чи відомо їм про таке товариство, проте, жодна особа не знала про існування таких товариств за адресою АДРЕСА_5 .

Отже, фактично загальні збори не відбулись із-за відсутності ТОВ «Хайдей» за місцем реєстрації та відсутності будь-якої уповноваженої особи, або ж засновника ТОВ «Хайдей» для проведення загальних зборів та розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення її з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайдей» про що було складено відповідний акт».

Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано відповідь на запит суду № 91-53334/18/23-вих від 01.11.2023 про те, що ОСОБА_1 перетнула кордон Україна у пункті пропуску Шегині 26.05.2022 серія та № паспорта НОМЕР_1 . Інформації про повернення до України відсутня.

Позивачем додатково надано Довідку з відділу проживання про совновне місце проживання у Шофтланді кантон Ааргау, Швейцарська Конфедерація.

Відповідно до п. 7.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайдей», загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених Законом «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» або статутом товариства, а також:

- з ініціативи виконавчого органу товариства;

- на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. …

… Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належить таким учасникам. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом 5 днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, витававчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Виконавчий орган товариства зобовязаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі, якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників. Загальні збори учасників можуть прийшти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальиих зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Згідно із п. 7.5. Статуту, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менш ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення, передбачене абзацом 3 цього пункту, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконачий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого абзацом 3 цього пункту, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до абзацу 7 цього пункту. Виконавчий орган товариства зобовязаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, відповідно до абзацу 4 цього пункту. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення абзаців 8 і 9 цього пункту не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобовязаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час.

Відповідно до п. 7.6. Статуту, загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому Законом «Про товариства з обмеженою відповідальністю» та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці блшя обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відео конференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до абзацу 3 цього пункту, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення, Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол. Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збору учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників.Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, Проведення загальних зборів за іншою адресою або за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

Відповідно до п. 7.11. Статуту, Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належить до виключної компетенції загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор». Одноосібний виконавчий орган товариства діє від імені товариства без довіреності. Договір, що укладається з одноосібним виконавчим органом товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. Повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.

Позиція суду щодо спору.

Конституційний Суд України в абз. 2 та 4 п. 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.10 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням ТОВ «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч. 1 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 ЦК України, а також чинні на той час ч. 1 ст. 23, п. «г» ч. 5 ст. 41, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» і ч. 5 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому, Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатись не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.19 у справі № 921/36/18 та від 30.01.19 у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).

Частинами 1-4 ст. 99 ЦК України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (ч. 1). Виконавчий орган товариства може складатись з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом 1 ч. 2 ст. 98 цього Кодексу (ч. 2). Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч. 3). Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо (ч. 4).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (Закон № 2275-VIII), органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону № 2275-VIII).

Пунктом 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII унормовано, що до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членами виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст. 39 Закону № 2275-VIII, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч. 1). До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення) (ч. 2). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень (ч. 3). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва (ч. 4). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви (ч. 5). Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку (ч. 6). Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов`язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту) (ч. 7). Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів усіх його членів. Статут товариства може містити перелік питань, прийняття рішення щодо яких вимагатиме більшої кількості голосів (ч. 8). Фізична особа, яка є членом колегіального виконавчого органу товариства або діє як одноосібний виконавчий орган, не може бути членом наглядової ради цього товариства (ч. 9). Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасового виконувача обов`язків, такий член виконавчого органу несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою (ч. 10). Член колегіального виконавчого органу товариства не може передавати свій голос іншим особам (ч. 11). З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників (ч. 12). Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ч. 13). У випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління) (ч. 14).

Статтею 40 Закону № 2275-VIII унормовано, члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства повинні діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства (ч. 1). Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю (ч. 2). Член наглядової ради товариства, член виконавчого органу товариства звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини (ч. 3). Відповідальність членів виконавчого органу товариства чи членів наглядової ради товариства перед товариством відповідно є солідарною (ч. 4). Член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства - без згоди загальних зборів учасників: 1) здійснювати господарську діяльність як фізична особа - підприємець у сфері діяльності товариства; 2) бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства; 3) бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства (ч. 5). Порушення обов`язків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації (ч. 6).

Відповідно до ст. 42 Закону № 2275-VIII, посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також ін. особи, передбачені статутом товариства (ч. 1). Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов`язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених у договорі між нею і товариством (ч. 2). Конфліктом інтересів є конфлікт між обов`язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб (ч. 3). При обранні на посаду посадова особа товариства зобов`язана подати товариству перелік своїх афілійованих осіб. У разі зміни складу афілійованих осіб посадова особа у п`ятиденний строк з дня, коли їй стало відомо про таку зміну, зобов`язана повідомити про це товариство (ч. 4). Отримання посадовою особою або її афілійованими особами від третіх осіб виплат, винагород чи інших благ за дії (бездіяльність), пов`язані з виконанням посадовою особою її повноважень, є конфліктом інтересів (ч. 5). Посадова особа, якій стало відомо про виникнення конфлікту інтересів, зобов`язана протягом двох днів письмово повідомити про це виконавчий орган товариства та наглядову раду товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити про виникнення конфлікту інтересів усіх учасників товариства протягом двох днів з дня отримання інформації про наявний конфлікт інтересів (ч. 6). Посадовим особам забороняється розголошувати інформацію, що стала їм відома у зв`язку з виконанням ними посадових обов`язків та становить комерційну таємницю товариства чи є конфіденційною, крім випадків, коли розкриття такої інформації вимагається законом. Ця заборона діє також протягом одного року з дати припинення (розірвання) договору між посадовою особою і товариством, якщо інший строк не встановлений таким договором (ч. 7). Порушення посадовою особою обов`язків, передбачених ч. ч. 2, 4, 6 і 7 цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації (ч. 8). Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» (ч. 9).

Аналіз норм ч. 12 ст. 39 Закону № 2275-VIII в сукупності з положеннями останнього речення ч. 7 ст. 39, ч. 6 ст. 40 та ч. 8 ст. 42 цього Закону дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в ч. 12 ст. 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

Відтак, чинна редакція Закону № 2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 06.09.23 у справі № 127/27466/20.

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках наглядової ради товариства (ч. 2 ст. 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема: строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

Судом в рамках справи установлено, що ОСОБА_1 була обрана на посаду директора ТОВ «Хайдей» рішенням загальних зборів учасників. Загальні збори учасників ТОВ «Хайдей» не встановили обставин укладення з ОСОБА_1 трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому ч. 12 ст. 39 Закону № 2275-VIII.

Учасники справи не повідомили суд про існування таких обставин та не надали відповідних доказів до матеріалів справи.

Оскільки сторони не надали суду трудового договору (контракту) укладеного між ТОВ «Хайдей» та ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про те, що між позивачем та Товариством (відповідачем) не виникав спір стосовно припинення такого правочину.

Відтак, неправильними є висновки та доводи позивача у цій справі про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Водночас, в обох випадках коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність (що виникли в даному випадку між сторонами у цій справі), становлять основу відносин між товариством та цією особою.

При цьому, господароський суд враховує, що позовні вимоги у справі № 908/1807/23 про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.23 у справі № 127/27466/20.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.23 у справі № 127/27466/20 зазначила, що (дослівно):

«… 8.20. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

8.21. Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду. …».

Як вже зазначалось судом частиною 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 98 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону № 2275-VIII, рішення загальних зборів учасників товариства про обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу не можуть прийматись шляхом опитування.

Пунктом 1 ст. 31 Закону № 2275-VIII унормовано, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено ст. 32 Закону № 2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Як вже зазначалося судом, згідно із п. 7.5. Статуту, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менш ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення, передбачене абзацом 3 цього пункту, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконачий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого абзацом 3 цього пункту, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до абзацу 7 цього пункту. Виконавчий орган товариства зобовязаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, відповідно до абзацу 4 цього пункту. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення абзаців 8 і 9 цього пункту не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобовязаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час.

Відповідно до положення частин 2-5 та 11 ст. 32 Закону № 2275-VIII, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства (ч. 2). Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (ч. 3). Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4). У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (ч. 5). … Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (ч. 11).

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , як директор та одноосібний виконавчий орган товариства (в розумінні ст. 7.11. Статуту), для припинення своїх повноважень, як одноосібного виконавчого органу, за своєю ініціативою мав (ла) скликати загальні збори учасників Товариства (п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII).

При цьому, директор мав (ла) дотримуватись вимог ст. 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства. Зокрема, не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитись з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Вказаної думки дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.23 у справі № 127/27466/20.

Разом з тим, ОСОБА_1 , в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_5 , 04.04.2023 надіслав (ла) єдиному учаснику ТОВ «Хайдей» - «Портіо Інкорпорейшен Лімітед» повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства та заяву на звільнення з посади директора товариства, за змістом яких просив (ла) скликати загальні збори учасників товариства для розгляду заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Хайдей», що не відповідає положенням ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 та ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII, якими визначено питання про припинення директора повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII).

Крім того, кінцевим бенефіціарним власником із 100% частки статутного капіталу та праву голосу ТОВ «Хайдей» є ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 . Доказів повідомлення її про проведення загальних зборів або вжиття інших дій з метою вирішення ситуації із звільнення з посади директора товариства позивачка не надала.

Вирішуючи вказану справу по суті спору судом прийнято до уваги те, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, правову позицію відповідача викладену у відзиві (просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі), суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі є не обґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню у заявленому вигляді.

Акт про не проведення загальних зборів учасників ТОВ «Хайдей» від 12.05.2023 не вважає належним доказом, оскільки його складено лише за участі представників позивачки, без участі будь-яких інших сторонніх осіб. ОСОБА_6 відповідно до довіреності від 03.03.2023 посвідченої посольством україни у Швейцарській Кофедерації, м. Берн є представником ОСОБА_1 .

Посилання представника відповідача на підписання позовної заяви неуповнвоаженою особою, суд вважає безпідставними, оскільки позовна заява підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Єренко Д.В. з урахуванням надання таких повнвоажен на підставі довіреності від 03.03.2023 та ордеру серія АР № 1045009 на надання правничої (правової) допомоги.

Судом при вирішенні спору у справі також прийнято до уваги, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.06).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

Відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність позову, підстави для його задоволення відсутні.

З приводу сплати судового збору.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закон України Про судовий збір (із відповідними змінами) визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Згідно із ст. 4 Закон України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання виключити позивачку з Єдиного державного реєстру її як керівника товариства.

Враховуючи зміст наведених вище позовних вимог, розмір судового збору відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинен складатись з 2-х немайнових вимог та становити 5368,00 грн.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано квитанцію до платіжної інструкції від 29.05.2023 № 41303240 про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

З підстав наведених вище, суд виходить з того, що необхідно стягнути з позивачки в дохід державного бюджету судовий збір за подачу позову до господарського суду в розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У позові відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_2 ) в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістот вісімдесят чотири гривні 00 коп.). Видати наказ.

Витрати із сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 січня 2024 року.

Суддя І. С. Горохов