Справа № 420/26587/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Державного агенства меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Одеській області, за участю третіх осіб Дністровське міжрайонне управління водного господарства, Товариство з обмеженою відповідальністю Петро і Павло, Державне підприємства Одеський центр Південного науково дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування режиму рибогосподарської експлуатації,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Державного агенства меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Одеській області, за участю третіх осіб Дністровське міжрайонне управління водного господарства, Товариство з обмеженою відповідальністю Петро і Павло, Державне підприємства Одеський центр Південного науково дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії, про визнання протиправними дії Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області щодо погодження 17.03.2023 Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища; визнання протиправними дії Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо погодження 18.04.2023 Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища; визнання протиправним та скасувати Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища, погоджений 17.03.2023 Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області та 18.04.2023 Державним агентством меліорації та рибного господарства України.

Ухвалою суду від 09.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурор у позовній заяві вказав, що не погоджується із діями Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області щодо погодження 17.03.2023 Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища та просить суд визнати протиправними дії Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо погодження18.04.2023 Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища; визнати протиправним та скасувати Режим рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища, погоджений 17.03.2023 Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області та 18.04.2023 Державним агентством меліорації та рибного господарства України. Так, прокурор вказав, що Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області 17.03.2023 та Державним агентством меліорації та рибного господарства України 18.04.2023 погоджено Режим для ТОВ «Петро та Павло», який розроблено ДП «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії». Місцезнаходження водного об`єкта: Барабойське водосховище розташоване у межах Одеського району Одеської області. Найближчі населені пункти: с. Широка Балка - 0,35 км, м. Теплодар - 0,44 км, с. Мирне - 0,9 км (п. 2.1 Режиму). Як вважає прокурор, враховуючи те, що Барабойське водосховище знаходиться у постійному користуванні Дністровського МУВГ, а також позицію Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю, Державного комітету України по водному господарству з приводу загрози пошкодження або руйнування державної меліоративної системи, вказане водосховище не відповідає вимогам для рибогосподарського водного об`єкта, наведеним у п. 1.3 Інструкції, у вигляді обмеження господарської діяльності усіх учасників водогосподарського комплексу в інтересах рибного господарства. Режим та науково-біологічне обґрунтування до нього не містять жодних відомостей з приводу постійного користувача водосховища - Дністровського МУВГ, а також відомостей щодо погодження з ним рибогосподарської діяльності. Прокурор вказав, що виготовлений на замовлення ТОВ «Петро та Павло», в порушення вимог п. 2.3 Інструкції не погоджено уповноваженим органом виконавчої влади, зокрема Одеською обласною державною адміністрацією та режим погоджений для ТОВ «Петро та Павло» за відсутності у останнього відповідної ліцензії на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби. В свою чергу, прокурор звернув увагу суду на те, що положення НБО та Режиму мають ряд помилок та протирічь, містять недостовірну інформацію та не відображають сучасну наукову інформацію про стан водного біологічного різноманіття екосистеми Барабойського водосховища; оспорюваний Режим не спрямований на формування видового складу та запасів водних живих ресурсів шляхом штучного розведення та вирощування, а фактично зводиться до масштабного промислу водних біоресурсів під виглядом діяльності спеціального товарного рибного господарства (лише згідно задекларованих Режимом обсягів розмір вилучених водних біоресурсів за 2023-2032 роки становить 252,5 тонн).

Представник Державного агенства меліорації та рибного господарства України заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 26.10.2023. Так, відповідач щодо неможливості використання Барабойського водосховища для спеціального товарного рибного господарства, зіслався на положення Інструкції №4. Щодо відсутності погодження Режиму, відповідач вказав що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» повноваження територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища передано обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та установлено, що вони продовжують виконання своїх повноважень до 17.05.2013. На звернення Держрибагентства від 29.05.2013 № 2-5.3-5/2761 листом Мінприроди від 16.07.2013 № 10803/08/10-13 повідомлено, що міністерство не має відповідних повноважень з погодження Режимів. Щодо відсутності дозволу у ТОВ«Петро та Павло», відповідач зазначив, що Інструкцією не передбачено здійснення перевірки наявності ліцензії на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби, при розгляді документів на погодження проектів Режимів рибогосподарської експлуатації. Відповідач зазначив, що для одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), згідно з пунктом 3 Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №801 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1479), суб`єкти господарювання, що провадять рибогосподарську діяльність на водних об`єктах, розташованих в районі діяльності відповідного територіального органу Держрибагентства, подають до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) наступні документи: 1. заява про одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах); 2. довідка про наявність у суб`єкта господарювання суден флоту рибної промисловості, дозволених знарядь лову та рибоприймальних пунктів на визначеному рибогосподарському водному об`єкті (його частині) (далі - довідка). Якщо наукові підприємства, установи або організації не можуть власними силами здійснювати дослідний вилов, у довідці зазначається інформація про судна флоту рибної промисловості, знаряддя лову та рибоприймальні пункти співвиконавця; 3. програма на виконання дослідних робіт.

Представник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 31.10.2023. Так, представник відповідача вказав, що у межах своєї компетенції Управління має право погоджувати режим рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечувати державний нагляд (контроль) за їх дотриманням. Для регламентації штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах розроблена Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 45 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.2008 за № 64/14755 (далі - Інструкція). Представник відповідача вважає, що дії Управління по погодженню зазначеного вище Режиму здійснені у повній відповідності із вимогами Інструкції та ст.19 Конституції України. Щодо відсутності погодження Режиму, відповідач вказав, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» повноваження територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища передано обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та установлено, що вони продовжують виконання своїх повноважень до 17.05.2013. На звернення Держрибагенства від 29.05.2013 № 2-5.3-5/2761 листом Мінприроди від 16.07.2013 №10803/08/10-13 повідомлено, що Міністерство не має відповідних повноважень з погодженням режимів. Щодо відсутності дозволу у ТОВ «Петро та Павло», відповідач вказав, що Інструкцією не передбачено здійснення перевірки наявності ліцензії на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби, при розгляді документів на погодження проектів Режимів рибогосподарської експлуатації. При цьому, як вказав відповідач погоджений Управлінням Режим для ТОВ «Петро та Павло» надає право для отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а не навпаки. Щодо неточностей та помилок у Режимі та НБО, відповідач вказав, що Режим рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища та науково- біологічне обґрунтування до нього розроблені ДП «Одеський центр Південного науково- дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» відповідно до «Програми науково-дослідних робіт з розробки та наукового моніторингу Режимів рибогосподарської експлуатації спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) на водних об`єктах в північно-західному Причорномор`ї, погодженої Держрибагентством від 21.05.2020, що містить методи, за якими проводились дослідження.

06.11.2023 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив у якій прокурор вказав, що відзиви відповідачів є ідентичними та, на його думку, не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства.

04.12.2023 до суду від Дністровського міжрайонного управління водного господарства надійшли пояснення на позовну заяву у якому відповідач вказав, що земельна ділянка щодо Барабойського водосховища надана у постійне користування Дністровському управлінню зрошувальних систем с. Маяки Біляївського району відповідно до Державного акту на право постійного користування виданого відповідно до рішення Біляївської районної ради, акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ОД-06№2850, земельна ділянка надана у постійне користування для будівництва та експлуатації мереж, об`єктів та споруд водного господарства. Відповідно до правил експлуатації водосховище комплексного призначення пунктом 3.7 передбачено рибогосподарське використання водосховища. Третя особа, вказавши, що Управління є користувачем даної земельної ділянки відповідно до державного акту на праві постійного користування, та посилаючись на лист Управління від 16.03.2023 №01-06/04-108, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

04.12.2023 до суду від ТОВ «Петро і Павло» надійшли пояснення на позовну заяву у яких представник зазначила, що третя особа вважає безпідставними позовні вимоги прокуратури. Так, на думку представника ТОВ «Петро і Павло», добровільне передавання Держекоінспекцією ініціативи для звернення до суду прокуратурі з причин неможливості сплати судового збору є штучним створенням так званої бездіяльності, що є неприпустимим та не є такою обставиною за якою прокурор у відповідності до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» має право представляти інтереси державного органу. Можливість використання Барабойського водосховища у режимі спеціального товарного рибного господарства встановлене Науково-біологічним обґрунтуванням, виготовленим Державним агентством меліорації та рибного господарства України Державне підприємство «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії та Режимом рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища, яке було погоджене Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області та Державним агентством меліорації та рибного господарства України. Режим та науково-біологічне обґрунтування, на думку представника ТОВ «Петро і Павло», здійснено у чіткій відповідності до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, яка затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 №4. Як зазначено у науковому біологічному обґрунтуванні, ведення рибного господарства у Барабойському водосховищі у режимі спеціального товарного рибного господарства не тільки вирішить завдання отримання рибної продукції, але й виконує функцію по відновленню і підтримці унікального екоресурсу регіонального значення. Екологічний стан Барабойського водосховища, його гідролого- гідрохімічний умови та стан кормової бази в поєднані створюють біопродуктивні можливості для ефективного використання водойми в якості рибницького господарства. Представник ТОВ«Петро і Павло» вважає, що викладені у науково-біологічному обґрунтуванні матеріали свідчать про доцільність експлуатації Барабойського водосховища в режимі СТРГ, що буде сприяти раціональному використанню кормової бази водойми, підвищуватиме його рибопродуктивність, поліпшить економічний стан регіону. Представник третьої особи вказала, що згідно п.2.3. Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 №4 Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях ліквідовані як юридичні особи публічного права з 17 травня 2013 року. На звернення Держрибагенства від 29.05.2013 № 2-5.3-5/2761 листом Мінприроди від 16.17.2013 № 10803/08/10-13 повідомлено, що міністерство не має відповідних повноважень з погодженням Режимів. Таким чином, на думку третьої особи, дана нормативна прогалина з`явилась у зв`язку із не приведенням норм у відповідності до змін у законодавстві. При цьому, КМУ прийнято Постанову про затвердження Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 2 червня 2021 р. № 572 та у п.17 Типового договору вказано, що Експлуатація водосховищ і ставків здійснюється відповідно до встановлених Держводагентством режимів роботи. Таким чином, як вважає третя особа, режим погоджено повноважними органами. Також представник ТОВ «Петро і Павло» зазначила, що діяльність ТОВ «Петро та Павло» не пов`язана з промисловим виловом риби, таким чином ліцензія на ведення діяльності не потребувалася. Поряд з цим, як вказала представник третьої особи, Інститут гідробіології Національної академії наук України не має повноважень щодо перевірки компетентності висновків Режиму та НБО. Згідно п. 2.2. Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 Науково-біологічне обґрунтування та проект Режиму на замовлення користувача розробляються рибогосподарською науково-дослідною установою, організацією відповідно до погодженої із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України програми дослідних робіт. Програма дослідних робіт повинна містити методику, за якою проводитимуть дослідження. Режим рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища та науково біологічне обґрунтування до нього, розроблені ДП «Одеський центр Південного наукового-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії», відповідно до Програми науково-дослідних робіт з розробки та наукового моніторингу Режимів рибогосподарської експлуатації спеціальних товарних рибних господарств на водних об`єктах в північно-західному Причорномор`ї, погодженої Держрибагенством від 21.05.2020, що містить методи, за якими проводились дослідження. Третя особа наголосила, що Інституту гідробіології НАН України програма дослідних робіт на розробку режимів рибогосподарської експлуатації Держрибагенством не погоджувалась, тобто згідно вимогами п. 2.2. Інструкції на нього не покладено повноваження щодо розроблення науково-біологічних обґрунтувань та проектів Режиму.

Прокурор та представник Державної екологічної інспекції Південно західного округу підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачів заперечувала проти задоволення позовних вимог прокурора та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представники третіх осіб Дністровського міжрайонного управління водного господарства та Товариства з обмеженою відповідальністю Петро і Павло заперечували проти адміністративного позову прокуратури і просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області 17.03.2023 та Державним агентством меліорації та рибного господарства України 18.04.2023 погоджено Режим для ТОВ «Петро та Павло», який розроблено ДП «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» (а.с.56-59 т.1). Місцезнаходження водного об`єкта: Барабойське водосховище розташоване у межах Одеського району Одеської області. Найближчі населені пункти: с.Широка Балка - 0,35 км, м. Теплодар - 0,44 км, с. Мирне - 0,9 км (п. 2.1 Режиму).

Прокурор, вважаючи, що діями відповідачів порушуються державні інтереси, звернувся до суду із цим позовом.

Згідно ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року по справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року по справі № 569/4123/16-а.

Як свідчать матеріали справи, Одеська обласна прокуратура звернулась до Державної екологічної інспекції Південно - Західного округу (Миколаївська та Одеська області) із листом від 08.09.2023 №12-1467ВИХ-23 у якому було вказано, що згідно з ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. На підставі викладеного, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура звернулась із клопотанням у строк до 13.09.2023 надати інформацію про вжиті Інспекцією заходи або намір їх вжити, у тому числі шляхом звернення з позовом до суду до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області та Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання дій неправомірними, скасування Режиму СТРГ (а.с.231-234 т.1).

Листом Державної екологічної інспекції Південно - Західного округу (Миколаївська та Одеська області) №3677/1.2 від 13.09.2023 повідомлено Одеську обласну прокуратуру, що Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи зокрема Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу повноважним органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та звернення до суду з відповідними позовами про визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Інспекція повідомила, що за фактом неправомірності затвердження Режиму СТРГ, заходи позовного характеру шляхом звернення до позовом до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області та Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання неправомірними дій, скасування Режиму СТРГ Інспекцією не вживались та у майбутньому не плануються вживатись. Так, судовими органами неодноразово було наголошено, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочки, розстрочки, звільнення від такої сплати. Таким чином, повідомлено, що підставою не здійснення Інспекцією захисту інтересів держави Україна про визнання неправомірними дій, скасування Режиму СТРГ, постає обмежене фінансування на сплату судового збору, у тому числі із урахуванням розміру орієнтовних судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави. На підставі викладеного, з урахуванням обмеженого фінансування на сплату судового збору та неможливості самостійного вжиття відповідних заходів реагування, Інспекція вважала можливим здійснення представництва законних інтересів держави за вказаними порушеннями органом прокуратури шляхом подання відповідного позову до суду (а.с.235-236 т.1).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) була обізнана про необхідність захисту інтересів держави та мала відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжила, що відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України та 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу влади.

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із положень п.«ж» ч.1 ст.39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до природних ресурсів загальнодержавного значення належать: дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України "Про тваринний світ" і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення;.

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об`єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, грунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються, зокрема, Законом України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року

№ 2894-III, згідно ст. 4 якого дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Відповідно до положень ст.5 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Кожний громадянин має право користуватися об`єктами тваринного світу - об`єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України. Об`єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Зі змісту ст.1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» вбачається, що режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Статтею 12 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачено що до водних біоресурсів належать: водні біоресурси, які перебувають в умовах природної волі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод, рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) та у водах за межами юрисдикції України; водні біоресурси, які перебувають у водних об`єктах у межах територій природно-заповідного фонду, а також види, занесені до Червоної книги України.

Відповідно до ст.13 «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» рибогосподарські водні об`єкти (їх частини) поділяються на рибогосподарські водні об`єкти загальнодержавного та місцевого значення. До рибогосподарських водних об`єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські води і територіальне море (з лиманами та естуаріями), виключна (морська) економічна зона України; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що розташовані і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків. До рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення належать водні об`єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища), що розташовані і використовуються у межах однієї області та не належать до водних об`єктів загальнодержавного значення.

У відповідності до Законів України "Про тваринний світ" ( 2894-14 ), "Про виключну (морську) економічну зону України" ( 162/95-ВР ), "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ), "Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року" ( 1516-15 ), постанов Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192 ( 1192-96-п ) "Про затвердження Тимчасового порядку здійснення рибного господарства і здійснення рибальства", від 24.01.2007 N 42 ( 42-2007-п ) "Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України" затверджено Інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах Наказ Державного комітету рибного господарства України 15.01.2008 N 4.

Згідно положення п.1.3 Інструкції №4 рибогосподарські водні об`єкти - озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства.

Як встановлено судом під час з`ясування офіційних обставин справи, та не спростовано учасниками справи, земельна ділянка щодо Барабойського водосховища надана в постійне користування Дністровському управлінню зрошувальних систем с.Маяки Біляївського району відповідно до Державного акту на право постійного користування виданого відповідно до рішення Біляївської районної ради, акт зареєстровано 11.07.1995 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ОД -06№2850, земельна ділянка надана у постійне користування для будівництва та експлуатації мереж, об`єктів та споруд водного господарства (а.с.218-220 т.1).

Листом Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю Державного агентства водних ресурсів України від 07.07.2020 №08-24/03-910 повідомлено прокуратуру Одеської області про те, що Барабойське водосховище збудоване у 1976 році як акумулюючи ємність для здійснення внутрішньо системного регулювання та забезпечення потреб водою ІІ черги Нижньо-Дністровської зрошувальної системи Одеської області. Приймання в експлуатацію закінченого будівництва об`єктів: гідровузла та Барабойського водосховища відбулось у 1981 році. Для організації використання водосховища за його основним призначенням - зрошення, гідротехнічні споруди та земельна ділянка під водосховищем були оформлені в постійне користування Дністровському МУВГ. Враховуючи, що відповідно до Земельного кодексу України право користування на земельну ділянку поширюється в її межах на водні об`єкти, які на ній знаходяться, Барабойське водосховище знаходиться в постійному користуванні Дністровського МУВГ на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ОД -06 №2850. Крім того, враховуючи, що 97-99% Барабойського водосховища поповнюється з річки Дністер (за рахунок коштів державного бюджету), а дана річка відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення, даний водний об`єкт є об`єктом загальнодержавного значення. Відповідно до водогосподарського паспорту Барабойське водосховище є водним об`єктом загальнодержавного значення та у випадку передачі Барабойського водосховища в оренду ставиться під загрозу збереження державної власності державного меліоративного фонду, що може призвести до пошкодження або руйнування державної меліоративної системи (а.с.140-141).

Згідно «Корегування правил експлуатації водосховища комплексного призначення» (а.с.142-217 т.1) головними водокористувачами і водо споживачами Барабойського водосховища є зрошення, рибництво та рекреація.

У відповідності до п.п 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 Інструкції №4 для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України: -Заяву (додаток 1), погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його ділянка).

Режим (додаток 2), погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об`єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування.

Так, як вбачається з форми додатку №2 Режим рибогосподарської експлуатації погоджується начальником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Під час прийняття рішення у справі, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №159 постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та встановлено, що територіальні органи, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують виконання своїх повноважень до 17 травня 2013 року.

Таким чином, територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища є ліквідованими з 17.05.2013 та не можуть виконувати своїх повноважень.

За приписами абзацу 2 частини 3 статті 81 Цивільного кодексу України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Верховний Суд України у постанові від 28.10.2014 у справі №21-484а14 визначив, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що питання припинення юридичної особи публічного права, на відміну від ліквідації юридичних осіб приватного права, слід розуміти не лише в контексті припинення її майнових зобов`язань, оскільки така особа створювалась для виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Відповідно, функції держави не зникають разом із ліквідацією юридичної особи публічного права, крім випадку повної відмови держави від виконання певних функцій, а тому в будь-якому випадку, з урахуванням принципу безперервності влади, повноваження Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Київ та Севастополь, які фактично не виконують свої встановлені законом функції мають перейти органу до компетенції якого належить вирішення питань з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні.

Так, у разі ліквідації органів виконавчої влади, в тому числі територіальних органів, їхні права та обов`язки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" переходять іншому органу виконавчої влади.

Питання забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні та передачі функцій від територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України урегульовано Законом України від 16.10.2012 №5456-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні".

Вказаним законом внесено зміни до низки нормативно-правових актів України, згідно яких повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що режим рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища (а.с.56-59 т.1), не відповідає вимогам Інструкції №4 та не погоджений уповноваженим органом.

Більш того, положення п.2.1.5 Інструкції №4 зобов`язують при розробці Режиму на водні об`єкти об`ємом більше 1 млн куб.м (водосховища) отримати ліцензію на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.

Однак, у ТОВ «Петро та Павло» відсутня ліцензія на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм.

Як зазначалось судом, Режим (додаток 2), розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування.

Згідно п.п. 2.1.3 Інструкції №4 Науково-біологічне обґрунтування (далі - НБО) щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ, повинне містити таку інформацію: загальна характеристика; гідрологічний та гідрохімічний режими; видовий, віковий, розмірно-ваговий склад ВЖР; обсяги запасів, визначені за даними проведених досліджень; рибопродуктивність за видами ВЖР; строки заборони лову (добування) ВЖР; видовий склад водних рослин, зоопланктону, фітопланктону, бентосу, їх біомаса, ефективність використання кормової бази; розрахунки обсягів вселення цінних видів ВЖР та проведення рибоводно-меліоративних робіт; розрахунки обсягів (лімітів) вилову туводних ВЖР та планові показники з вилову видів - вселенців; наявність чи відсутність видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, та ендемічних видів; заходи з недопущення погіршення екологічного стану, а також запобіжні заходи з недопущення зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів туводних ВЖР; регламентація ведення любительського та спортивного рибальства, яка повинна включати виділення ділянок для любительського та спортивного рибальства на умовах загального та спеціального використання ВЖР та не суперечити чинним нормативно-правовим актам у галузі регулювання любительського та спортивного рибальства; для мідійно-устричних господарств - характеристика технології та технічних засобів для вирощування (носії, спеціалізація, установка).

Як зазначено прокурором Науково-біологічне обґрунтування, затверджене директором ДП «ОдЦ ПівденНІРО» містить численні помилки, неточності та протиріччя та, як наслідок, не відповідають вищенаведеним положенням Інструкції №4.

Разом з тим, НБО (а.с.60-85 т.1) не містить переліку осіб, якими проводились дослідження Барабойського водосховища; відомості про первинні документи та матеріали (результати лабораторних досліджень, звіти, складені за підписом відповідних спеціалістів) щодо визначення показників за результатами відібрання відповідних проб; джерела отримання відомостей щодо видового, вікового, розмірно-вагового складу водних біоресурсів; первинні відомості та документи щодо результатів контрольних ловів з зазначенням осіб. Усі показники в НБО наведені лише в їх кінцевому результаті. Відомостей, які саме формули застосовувались для розрахунку таких показників, а також первинних даних для таких формул, НБО не містить.

Згідно листа Інституту гідробіогології Національної академії наук від 12.07.2023 №113/257, на лист прокуратури Одеської області, повідомлено, що Інститут гідробіології НАН України розглянув «Науково-біологічне обґрунтування експлуатації Барабойського водосховища у Режимі спеціального товарного рибного господарства», розроблене ДП та повідомляє, що зазначений документ загалом відповідає вимогам Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Проте, детальний аналіз даних матеріалів виявив низку недоліків, які значно погіршують якість розробки та ставлять під сумнів вірність її висновків.

-у розділі «Матеріали та методи досліджень» (с. 6) наведено лише перелік використаних методик і не сказано, скільки було взято проб, не дано часової та просторових характеристик відбору проб, взагалі немає відомостей про матеріал, що ставить під сумній репрезентативність проведених досліджень;

-у розділах «Загальна характеристика» та «Гідрологічний та гідрохімічний режими» наводяться без надання джерел різні цифри ємності водосховища (об`єм 0.00528 км 3 та ємність 2,397 млн. м3), які в перерахунку відрізняються вдвічі. Ця двозначність ставить під сумнів результати всіх наступних розрахунків стосовно рибопродуктивності водосховища;

-у розділі «Видовий, віковий, розмірно-ваговий склад водних біоресурсів» зазначається, що видовий склад консументів (в даному випадку риб) формується за рахунок трансформації органічних речовин Це в принципі невірна теза, адже видовий склад риб водосховища формується за рахунок видів, що опинились в ньому на етапі зарегулювання, а вже потім до нього додаються інтродуковані види;

-у виконавці роботи зазначають, що у Барабойському водосховищі виявлено 15 видів риб, що на нашу думку не зовсім вірно та свідчить скоріше про недообстеження водойми, адже, враховуючи причорноморське положення річки й одноіменного водосховища, можна крім названих, очікувати там наявності видів понтокаспійського іхтіокомплексу (бичкових риб, голкових, колючкових);

- в тексті цього розділу іхтіологічні дані представлені матеріалами, зібраним лише малявочницею площею 1 М3 та з результатів ловів рибалок-аматорів. Цих засобів лову недостатньо, щоб робити висновки стосовно рибопродуктивності водойми, площею 352 га. До того ж в обґрунтуванні відсутній аналіз (тобто конкретні таблиці, розрахунки, графіки) вікового складу риб та чисельності у розмірних та вікових групах риб, хоча за "Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби ..., ця інформація повинна бути присутня при складанні НБО (ст. 2.1.3). Зазначимо також, що згідно методик ІРГ та ВНИИПРХ, на які посилаються розробники НБО, розрахунки чисельності риб виконуються на основі результатів ловів стандартним порядком зябрових сіток (а це 12 сіток з вічком від 30 до 120 мм), тралами, неводами, 10-метровою мальковою волокушею;

- у розділі «Обсяги запасів, визначені за даними проведених досліджень» відсутній аналіз та розрахунки запасів промислових видів риб, наводяться лише ітогові (кінцеві) вагові дані за видами риб, проте за який період та яким чином ці цифри були отримані - не продемонстровано;

- аналогічно у розділі «Рибопродуктивність за видами водних біоресурсів» відсутні конкретні розрахунки та аналіз, як саме були отримані показники рибопродуктивності;

-у розділі «Розрахунки обсягів вселення цінних видів ...» відсутні власне розрахунки потенційної рибопродуктивності;

- наявність чи відсутність конкуренції між видами риб можна стверджувати лише після проведення аналізу на перекриття спектрів живлення риб, про який в тексті НБО нічого не сказано. Не можна проводити такий аналіз за літературними даними, оскільки в різних водоймах спектри живлення риб одного виду можуть відрізнятися;

- аналогічне питання виникає щодо відсутності опису розрахунків обсягів вселення риб;

- у розділі «Розрахунки обсягів (лімітів) вилову ...» власне розрахунки, які б обгрунтовували обсяги, не наведені, надано лише кінцеві цифри вилучення. Те саме стосується кількості знарядь лову та діаметру вічка сіток. Подібні розрахунки мають ґрунтуватися на основі аналізу розмірно-вікових особливостей стад промислових видів риб. але за текстом НБО про це ніде не згадується;

- нумерація сторінок у змісті та тексті не співпадають.

При цьому зазначені методичні розбіжності та відсутність конкретних розрахунків, що обґрунтовують висновки, свідчать про те, що «Науково-біологічне обґрунтування експлуатації Барабойського водосховища у Режимі спеціального товарного рибного господарства» власне обґрунтуванням не являється (а.с.87-89 т.1).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що положення НБО є таким, що не відповідає Інструкції №4 та фактично не є обґрунтуванням експлуатації Барабойського водосховища у Режимі спеціального товарного рибного господарства та, як наслідок, розроблений на його підставі Режим рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища, не може вважатись таким, що відповідає діючому законодавству України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області щодо погодження 17.03.2023 Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища; визнання протиправними дій Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо погодження 18.04.2023 Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища; визнання протиправним та скасувати Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища, погоджений 17.03.2023 Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області та 18.04.2023 Державним агентством меліорації та рибного господарства України, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно західного округу (Миколаївська та Одеська області) задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області щодо погодження 17.03.2023 Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища.

Визнати протиправними дії Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо погодження 18.04.2023 Режиму рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища.

Визнати протиправним та скасувати Режим рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища, погоджений 17.03.2023 Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області та 18.04.2023 Державним агентством меліорації та рибного господарства України.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 22.01.2024.

Суддя К.О. Танцюра