КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року № 320/19167/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 19.04.2023 кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №80дп-23 «Про накладення дисциплінарного стягнення на керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 », яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 та накладено стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності є незаконними, безпідставними та такими, що суперечить приписам чинного законодавства. Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що приписами чинного законодавства встановлено, що дисциплінарний проступок може проявитися у формі дії або бездіяльності. Це діяння має бути протиправним, винним, а між ним і порушенням або неналежним виконанням покладених на прокурора службових обов`язків повинен існувати причинний зв`язок. За твердженнями позивача, дисциплінарним проступком прокурора є протиправна винна дія або бездіяльність, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов`язків та вимог, установлених Законом №1697-VII й іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Щодо висновків відповідача, які лягли в основу висновку про дисциплінарний проступок, а саме, що у межах визначених КПК України повноважень, позивачем особисто належним чином не розглянуто та не надано відповіді на скаргу ОСОБА_2 від 15.09.2022 щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, а натомість в порушення вимог ст.308 КПК України доручено вчинити такі дії процесуальному керівнику.

В той же час, спростовуючи такі твердження позивач зазначив, що на виконання вимог ст.308 КПК України, позивачем вжито наступних заходів:

1) надано обов`язкові вказівки від 22.09.2022 прокуророві Лукашенку О.В.;

2) організовано та проведено оперативну нараду щодо стану досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні;

3) надано повторні обов`язкові вказівки прокурору Лукашенку О.В. від 07.12.2022.

За твердженнями позивача з наведеного вбачається, що ним, як керівником Фастівської окружної прокуратури належним чином розглянуто скаргу ОСОБА_2 на недотримання розумних строків дізнавачем та прокурором під час досудового розслідування та вчинено дії, у відповідності до приписів кримінального процесуального закону й Закону №1697-VII.

Щодо аргументів уповноваженого органу, як на обставини дисциплінарного проступку про те, що позивачем у відповідності до вимог ст.308 КПК України не було надано відповіді на заяву особисто, а було делеговано такі дії іншому прокурору позивач зазначив, що аналізу вказаних норм, вбачається, що прокурор виступає як самостійна у процесуальній діяльності особа, а також сторона кримінального провадження, наділена широким колом повноважень у такому, зокрема й на здійснення повідомлення учасника кримінального провадження, до яких КПК України віднесено і потерпілого (п.25 ч.1 ст.3 КПК України).

Між тим, зазначені норми не встановлюють прокуророві вищого рівня обов`язку з надання відповіді на скаргу безпосередньо ним самим. Протиправною ж може бути тільки бездіяльність - якщо особа не виконала обов`язковий нормативний припис, який повинна була в силу закону виконати. Натомість нормами ж ст.308 КПК України не визначено особи, яка повинна повідомити скаржника, що відповідно не забороняє здійснити це, зокрема, прокурору, як стороні кримінального провадження. Враховуючи вищезазначене, відповідач не міг встановити наявності у мене обов`язку щодо вчинення певних дій, а так само і відповідальності за невчинеїшя таких дій.

Позивач зауважив, що із встановлених фактичних обставин відповідачем, позивачем, як керівником Фастівської окружної прокуратури, було розглянуто скаргу ОСОБА_2 й задовольнив її, підтвердженням чого є надані у порядку ст.308 КПК України вказівки прокуророві Лукашенку О.В.

Таким чином, за висновками позивача, висновки комісії в оскаржуваному рішенні про те, що «заявлена скарга фактично залишена без розгляду» та «належним чином не розглянуто скаргу» є такими, що не відповідають дійсності.

На підставі вказаних вище обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги та скасувати прийняте рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з викладеними у позовній заяві аргументами та доводами, представником відповідача подано відзив в якому останній зазначив, що позивача безпідставними, суперечать встановленим у дисциплінарному провадженні обставинам та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що оцінивши діяльність ОСОБА_1 на предмет відповідності наведеним вимогам, комісія дійшла консолідованого висновку про наявність порушень прокурором приписів чинного законодавства, нормативно-правових актів та його службових обов`язків. прокурором Сенюком О.В. порушено вимоги ст.2, 7, 9, 28, 36, 308 КПК України, ст.13, 17, 19 Закону №1697-VII, Порядку №309, тобто ним вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п.1 ч.1 ст.43 Закону №1697-VII, а саме неналежне виконання службових обов`язків.

Представник відповідача зауважив, що в порушення вимог ст.308 КПК України, керівник Фастівської окружної прокуратури Сенюк О.В., у встановленим законом строк скаргу ОСОБА_2 не розглянув, відповідь не надав, тобто не здійснив процесуальні дії, які зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Також, представник відповідача звернув увагу, що 23.09.2022 відповідь була надана прокурором окружної прокуратури Лукашенком О.В., який не є прокурором вищого рівня, в той час, коли за скаргою поданою у відповідності до ст.308 КПК України прокурор вищого рівня направляє відповідь скаржнику у вигляді листа, таку дію слід ідентифікувати саме як бездіяльність та оскаржувати у порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України, оскільки рішення за скаргою у визначеній законом процесуальній формі у триденний строк не було прийнято, що вказує саме на бездіяльність прокурора вищого рівня, оскільки він не вчинив процесуальну дію, яку він зобов`язаний був вчинити у визначений КПК України строк. Враховуючи наведене, відповідь надана не уповноваженим прокурором (прокурором вищого рівня) у розумінні ч.1 та 2 ст.308 КПК України.

Крім того, у поданому відзиві представник відповідача зауважив, що при розгляді дисциплінарної скарги комісією враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини та обставини, що вплинули на обраний вид дисциплінарного членом характеристики та біографічної довідки позивача, врахування того, що у ОСОБА_1 не було дисциплінарних стягнень на час прийняття рішення, внаслідок чого відповідачем обрано вид дисциплінарного стягнення догана.

На підставі викладених обставин представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи позицією відповідача позивачем подано відповідь на відзив, в якій заявник підтримав викладені у позовній заяві аргументи та доводи та заперечуючи щодо доводів представника відповідача зазначив, що у відзиві кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів зазначає, що в порушення вимог ст.308 КПК України, керівник Фастівської окружної прокуратури Сенюк О.В. у встановлений законом строк скаргу ОСОБА_2 не розглянув, відповідь не надав, тобто не здійснив процесуальні дії, які зобов`язаний вчинити у встановлений КПК України строк. Проте, сама ж комісія встановила обставини дисциплінарного провадження, чим заперечує свої ж доводи та вказує, зокрема, стосовно того, що «…22.09.2022 ОСОБА_1 надано вказівки прокурору в порядку ст.308 КПК України у кримінальному провадженні, зі строком виконання до 30.12.2022, які прокурором отримано у цей же день, що підтверджено його підписом…». Зазначене підтверджується і матеріалами дисциплінарного провадження, які містять указані вказівки, у порядку ст.308 КПК України, щодо проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні прокурору Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 . Останній отримав ці вказівки цього ж дня. Фактичні обставини встановлені самою ж комісією свідчили, що позивач розглянув скаргу ОСОБА_2 й задовольнив її, підтвердженням чого є вказівки надані ним у порядку ст.308 КПК України прокуророві ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_1 виконав два обов`язки, покладені на нього абз.1 ч.2 ст.308 КПК України, та ці факти є встановленими самою ж кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, що знаходить своє підтвердження, зокрема, у її твердженнях «…керівником Фастівської окружної прокуратури Сенюком О.В. 20.09.2022 вчинено резолюцію « ОСОБА_3 до опрацювання» та «секретар мені», фактично визначивши двох виконавців цієї скарги».

Як висновок позивач зазначив, що у його діях не вбачається жодних порушень власних обов`язків, які могли б стати підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Рішення ж від 19.04.2023 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №80дп-23 «Про накладення дисциплінарного стягнення на керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюка О.В.» за таких обставин й підстав є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Керуючись вказаними обставинами позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Київський окружний адміністративний суд, встановив наступне.

Фастівським РУП ГУНП в Київській області на підставі письмової заяви ОСОБА_2 розпочато кримінальне провадження №12021116310000954 від 01.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з 01 до 13.10.2021 невідома особа з-поміж працівників, які здійснювали будівельні роботи в гуртожитку по АДРЕСА_1 , самовільно здійснила демонтаж батарей опалення. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва доручено групі прокурорів Фастівської окружної прокуратури. Старшим групи прокурорів з 04.08.2022 визначено прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Лукашенка О.В.

Далі, 20.09.2022 до Фастівської окружної прокуратури надійшла скарга ОСОБА_2 , в порядку ст.308 КПК України, щодо недотримання розумних строків дізнавачем та прокурором під час досудового розслідування.

В свою чергу, керівником Фастівської окружної прокуратури Сенюком О.В. 20.09.2022 вчинено резолюцію « ОСОБА_3 до опрацювання» та «секретар мені», фактично визначивши двох виконавців цієї скарги.

22.09.2022 керівником Фастівської окружної прокуратури Сенюком О.В. надано вказівки прокурору Лукашенко О.В. в порядку ст.308 КПК України у кримінальному провадженні №12021116310000954, із строком виконання до 30.12.2022, які ОСОБА_3 отримано у цей же день, що підтверджено його підписом.

У свою чергу прокурором Лукашенком О.В., 22.09.2022, надано вказівки у порядку ст.308 КПК України у кримінальному провадженні №12021116310000954 дізнавачу сектору дізнання відділення №1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області, із строком виконання до 30.12.2022.

23.09.2022 прокурором окружної прокуратури Лукашенком О.В. надано відповідь ОСОБА_2 про розгляд її звернення щодо стану досудового розслідування та про надані прокурором вказівки у зазначеному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з відповіддю, ОСОБА_2 04.10.2022 звернулась до слідчого судді із скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021116310000954.

Мотивуючи подану скаргу, вона вказала, що 15.09.2022 направила керівнику Фастівської окружної прокуратури скаргу у порядку ст.308 КПК України, проте у визначений строк про результати розгляду або вирішення поданої скарги їй не повідомлено, а відтак просила усунути вказану бездіяльність шляхом зобов`язання сторони обвинувачення розглянути скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2022 у справі №381/3036/22 зазначену скаргу на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021116310000954 задоволено з тих підстав, що прокурором Сенюком О.В. порушено вимоги ст.2, 7, 9, 28, 36, 308 КПК України, ст.13, 17, 19 Закону №1697-VII, Порядку №309, тобто ним вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п.1 ч.п.ст.43 Закону №1697-VII, а саме неналежне виконання службових обов`язків.

Надалі, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 14.11.2022 надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 про вчинення дисциплінарного проступку, мною, керівником Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 .

У цій скарзі підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності визначено неналежне виконання мною службових обов`язків (п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про прокуратуру». У вказаній скарзі, ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 всупереч вимог закону у встановлений законом строк не розглянув скаргу і відповідь на неї не надав, тобто не вчинив процесуальні дії, які зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження ОСОБА_4 13.03.2023 за результатами перевірки складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку у діях ОСОБА_1 , запропоновано закрити дисциплінарне провадження. Вказаний висновок із зібраними матеріалами передано на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів.

Рішенням від 19.04.2023 кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №80дн-23 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись з даним рішенням, вважаючи його необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 та 2 ст.131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VI).

Цим же Законом врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Згідно зі ст.44, 77 Закону №1697-VII тільки за комісією закріплені повноваження здійснювати дисциплінарне провадження стосовно прокурора.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.45 цього Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Дисциплінарне провадження включає такі етапи: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Згідно із п.1 ч.1 ст.43 Закону №1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Відповідно до ч.4 та 10 ст.46 Закону №1697-VII після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки.

Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону №1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи.

Повідомлення про час та місце проведення засідання Комісії, має бути надіслано не пізніше як за десять днів до дня проведення засідання.

Згідно із ч.3 ст.47 Закону №1697-VII висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:

1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;

2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;

3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає Комісія.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (ч.5 ст.47 Закону №1697-VII).

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена Комісії подавати заяву про його відвід (ч.6 ст.47 Закону №1697-VII).

Згідно ч.1, 3 ст.48 Закону №1697-VII рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення Комісія за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора за вчинення ним дисциплінарного проступку, закріплені в ч.1 ст.49 Закону №1697-VII. До таких стягнень належать: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Застосування до прокурора дисциплінарного стягнення відповідно до ст.9 та 11 Закону №1697-VII здійснюється Генеральним прокурором та керівниками обласних прокуратур на підставі рішення Комісії.

В свою чергу, порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора також регламентується Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятий 27.04.2017 всеукраїнською конференцією прокурорів (далі - Положення).

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Так, відповідно до ст.3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливість, неупередженості та об`єктивності.

Частиною 2 ст.16 Закону №1697-VII визначено, що здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами п.3 ч.4 ст.19 Закону №1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 1 ст.25 Закону №1697-VII визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Статтею 13 Закону №1697-VII визначено повноваження керівника окружної прокуратури.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону №1697-VII під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом.

Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Прокурором вищого рівня є: для прокурорів, у тому числі прокурорів - стажистів окружних прокуратур, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Статтею 25 Закону №1697-VII встановлено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені КПК України.

Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального правопорушення.

Частина 1 ст.7 КПК України встановлює загальні засади судочинства та передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, доступ до правосуддя.

Стаття 9 КПК України регламентує таку загальну засаду судочинства як законність та встановлює такі обов`язки прокурора під час кримінального провадження - неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства; всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ч.1 та 2 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.

У частині третій цієї статті наведені критерії для визначення розумності строків кримінального провадження.

Як сторона обвинувачення, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та наділений достатніми повноваженнями для забезпечення виконання завдань кримінального провадження (ст.36 КПК України).

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою вказаної статті.

Статтею 308 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і, в разі наявності підстав для її задоволення, надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.

Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України та вимогами наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 №309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі - Порядок №309).

Згідно з п.1 Порядку №309 керівники окружних прокуратур забезпечують організацію діяльності прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, на засадах самостійності в процесуальній діяльності, диспозитивності та незалежності, витребування та вивчення інформації про хід і результати досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, матеріалів кримінального провадження та засвідчених копій судових рішень, підготовку та проведення нарад із питань діяльності прокурорів, залучення до участі в таких нарадах відповідних працівників прокуратур нижчого рівня.

Відповідно до п.9.8 Порядку №309, керівника окружної прокуратури зобов`язано у межах повноважень, у тому числі передбачених ст.25 Закону №1697-VII, вживати заходів, спрямованих на забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов`язків прокурорів, прийнятих 23.04.1999 Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов`язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Відповідно до п.1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об`єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня 07.09.1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.09.2018 у справі №800/513/17 та Верховного Суду у постанові від 09.02.2023 року у справі №640/7008/20, службовими обов`язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували обставини встановлення того, що ОСОБА_1 порушено вимоги ст.2, 7, 9, 28, 36, 308 КПК України, ст.13, 17, 19 Закону №1697-VІІ, Порядку №309, тобто ним вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п.1 ч.1 ст.43 Закону №1697-VІІ а саме неналежне виконання службових обов`язків, яка проявилась у тому, що на виконання вимог ст.308 КПК України керівником Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюком Олегом Володимировичем не було надано відповідь на скаргу ОСОБА_2 , щодо недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Виходячи з характеру спірних правовідносин, суд звертає увагу, що згідно з ч.ч.1-2 ст.308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Суд звертає увагу, що зміст норми ч.2 ст.308 КПК України покладає на прокурора вищого рівня наступні обов`язки:

1) розглянути скаргу на недотримання розумних строків протягом трьох днів після її подання (обов`язок з визначеним строком);

2) в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень (обов`язок з визначеною умовою).

Отже, аналіз змісту вказаної норми дозволяє прийти до висновку, що навіть вказівка на строк була зроблена законодавцем лише щодо розгляду скарги, а надання вказівок є обов`язком без строку, однак з певними умовами.

Також, суд звертає увагу, що виходячи зі змісту другого речення ч.2 ст.308 КПК України можна прийти до висновку, що такий припис норми КПК України граматично побудований з використанням пасивної (безособової) конструкції, а саме: «Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду», тобто без вказівки на суб`єкта вчинення дії, а лише об`єкта - «особа, яка подала скаргу». Відповідно до правил української мови безособовими називають односкладні речення з головним членом у формі присудка, який означає процес, дію, стан, що не мають виконавця або відбуваються незалежно від нього.

Суд зауважує, що за приписами п.9 р.3 Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Офісу Генерального прокурора від 06.08.2020 №363, відповідь за результатами вирішення звернення надається тим органом прокуратури, якому його надіслано і до компетенції якого належить вирішення порушених у ньому питань. У цій нормі зазначається у загальному «орган прокуратури», без посилання на конкретну посадову особу.

Висновки оскаржуваного рішення та аргументи викладені представником відповідача у відзиві на адміністративний позов ґрунтуються першочергово на тому, що в порушення вимогу ст.308 КПК України, керівник Фастівської окружної прокуратури Сенюк О.В. у встановлений законом строк скаргу ОСОБА_2 не розглянув, відповідь не надав, тобто не здійснив процесуальні дії, які зобов`язаний вчинити у встановлений КПК України строк.

Втім, виходячи з аналізу наявних в матеріалах справи копії матеріалів дисциплінарного провадження, можна встановити наступні обставини:

ОСОБА_2 отримано відповідь на скаргу від прокурора Фастівської окружної прокуратури Лукашенка О.В., який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва та не є прокурором вищого рівня та згідно з вимогами ст.308 КПК України не мав права розглядати зазначену скаргу, що стало підставою для звернення скаржницею до суду

23.09.2022 прокурором окружної прокуратури Лукашенком О.В. надано відповідь ОСОБА_2 про розгляд її звернення щодо стану досудового розслідування та про надані прокурором вказівки у зазначеному кримінальному провадженні.

Таким чином, виходячи з аналізу фактичних обставин дисциплінарного провадження можна встановити, що Фастівською окружною прокуратурою Київської області було розглянуто скаргу ОСОБА_2 та задоволено її вимоги, підтвердженням чого є обставини надання вказівок у порядку ст.308 КПК України прокуророві Лукашенку О.В.

Суд зауважує, що норма ч.1 ст.308 КПК України, фактично не містить заборони щодо передачі прокурором вищого рівня скарги на виконання до іншого прокурора та не встановлює обов`язку з надання відповіді на скаргу саме прокурором вищого рівня. Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що і заступник керівника і керівник Фастівської окружної прокуратури інформували ОСОБА_2 про результати розгляду її скарги та вжиті заходи у кримінальному провадженні, що також було встановлено комісією.

В контексті спірних правовідносин та аргументів відповідача суд звертає увагу, що першим елементом дисциплінарного проступку є наявність протиправних рішень, дій чи бездіяльності винної особи. При цьому, найголовнішою ознакою таких рішень, дій чи бездіяльності є їх протиправність.

В свою чергу, протиправність - це властивість діяння (дії або бездіяльності) або рішення, яка полягає у формальному порушенні ними конкретної юридичної норми або декількох норм.

Таким чином, протиправною може бути тільки рішення чи дія, які порушують встановлені нормативно-правовими актами обов`язкові до виконання приписи, а бездіяльність - якщо особа не виконала обов`язковий нормативний припис, який повинна була в силу закону виконати.

Узагальнюючи викладене, можна констатувати, що дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов`язків, інших вимог, встановлених Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов`язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов`язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

В той же час, в ході розгляду судом даної справи не було встановлено, а відповідачем не було доведено наявності факту вчинення позивачем протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності, оскільки позивачем, як керівником Фастівської окружної прокуратури Київської області були вчинені всі відповідні дії щодо розгляду поданої скарги.

Підсумовуючи викладене, на переконання суду встановлені обставини даної адміністративної справи, підтверджені наявними матеріалами, вказують на відсутність допущення позивачем протиправних дій або бездіяльності, які можна було б розцінювати як порушення Закону України «Про прокуратуру» та/або інших нормативно-правових актів, і за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення, зокрема з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005 року; п.89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 19.04.2023 кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №80дп-23 «Про накладення дисциплінарного стягнення на керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюка О.В.», яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 та накладено стягнення у виді догани.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (адреса: 04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 81-Б, код ЄДРПОУ 41356563).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.