Постанова від 19.01.2024 по справі № 41/207 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 19.01.2024 по справі № 41/207 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

20.05.2024
Засідання

20.05.2024
Засідання

Справа № 41/207

Картка справи

Справа № 41/207

Картка справи

Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 41/207

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 (суддя Головіна К. І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 (судді: Мальченко А. О. головуючий, Агрикова О. В., Козир Т. П.) у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси"

про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження її правонаступником

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий мандарин ОЙЛ"

до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси", 2) Дочірнє підприємство "Стальінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут",

про виконання зобов`язання в натурі.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 10.04.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий мандарин ОЙЛ" (далі - ТОВ "Золотий мандарин ОЙЛ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (далі - АЕК "Київенерго") про виконання зобов`язання в натурі шляхом повернення відповідачем зі зберігання на користь позивача мазуту марки М-100 в кількості 40 990,759 тон і мазуту марки М-100 в кількості 33 848,313 тон.

Позовна заява обґрунтовується відмовою АЕК "Київенерго" від виконання договірних зобов`язань з повернення мазуту, переданого позивачем на зберігання на умовах договорів зберігання від 17.10.2008 № 175 і № 171008-К, укладених між сторонами.

2. 17.04.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси" (далі - ТОВ "ТД "Ресурси", третя особа-1, стягувач, заявник) і Дочірнє підприємство "Стальінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" (далі - ДП "Стальінвест" ТОВ "Донметалзбут", третя особа-2) як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулися до Господарського суду міста Києва з позовами до АЕК "Київенерго" про зобов`язання відповідача повернути в натурі вказаним третім особам мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381,67 тон заставною вартістю 55 839 674 грн і мазут марки М-100 у кількості 24 830,305 тон заставною вартістю 54 626 671 грн відповідно з посиланням на те, що на підставі укладених з позивачем договорів поставки від 27.05.2008 № 27/05-01м і від 04.07.2008 № 27/05м треті особи є власниками зазначених обсягів мазуту, однак зберігач відмовляється повернути товар.

Короткий зміст і підстави заяви про заміну сторони виконавчого провадження

3. 31.07.2023 ТОВ "ТД "Ресурси" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити в господарській справі №41/207 (виконавче провадження № НОМЕР_1) боржника - Акціонерне товариство "К.Енерго" (далі - АТ "К.Енерго", боржник) на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", Товариство).

Заява стягувача аргументована тим, що:

- ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", створене шляхом виділу з відповідача після ухвалення рішення у цій справі, є субсидіарним боржником за зобов`язаннями АТ "К.Енерго", та є його правонаступником навіть після припинення основного боржника (особи, з якої здійснено виділ - АТ "К.Енерго");

- за наявності субсидіарного боржника зобов`язання щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі №41/207 не припиняються та покладаються на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", як субсидіарного боржника, яке було утворене внаслідок виділу з АТ "К.Енерго";

- якщо виділ новоствореної юридичної особи з основного боржника відбувся після ухвалення судового рішення щодо зобов`язань основного боржника, то для заміни боржника немає значення передання чи непередання за розподільчим балансом зобов`язань, що випливають із такого судового рішення;

- процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва, у зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних доказів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника;

- постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі №41/207 встановлено та підтверджено, що ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником АТ "К.Енерго";

- заборгованість за рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207 не погашена, рішення не виконано, а тому є законодавчо визначені підстави для заміни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 АТ "К.Енерго" на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі";

- перехід чи неперехід зобов`язань за рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207 за розподільчим балансом не впливає на відповідальність ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як новоствореної юридичної особи шляхом виділу, як правонаступника АТ "К.Енерго", а лише має значення для визначення виду відповідальності (при встановленні, хто виступає основним боржником, а хто субсидіарним) та не виключає наявності підстав для заміни боржника АТ "К.Енерго" на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у зв`язку з ліквідацією АТ "К.Енерго" у процедурі банкрутства;

- застосування ТОВ "Торговий дім "Ресурси" як кредитором іншого способу захисту своїх прав та стягнення заборгованості з АТ "К.Енерго", аніж заміна останнього, як боржника у виконавчому провадженні, у цій ситуації є неможливим. Інший спосіб захисту не відповідає висновку, викладеному у пункті 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14;

- внесення 14.04.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 1002711170096003414 про припинення АТ "К.Енерго" за відсутності погашення заборгованості не впливає на заміну останнього субсидіарним боржником та не є перешкодою у задоволенні цієї заяви;

- фактична заміна боржника у зобов`язанні відбулася в силу статусу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як субсидіарного боржника;

- подання цієї заяви обумовлено необхідністю забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання правонаступником боржника - субсидіарним боржником;

- виділ правонаступника ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" із боржника (АТ "К.Енерго") вчинено з метою невиконання судового рішення, яке було ухвалено до виділу юридичної особи з відповідача, та ухилення від погашення боргів шляхом передання активів новоствореній юридичній особі (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") і залишення АТ "К.Енерго" переважну більшість боргів;

- нездійсненням заміни боржника безпідставно створюється перешкода не тільки для отримання коштів заявником, а й державою в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тим самим порушуються публічні інтереси держави Україна, оскільки частина коштів має бути сплачена через ПАТ "Банк Столиця" на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, тобто державі Україна.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 (суддя Спичак О. М.) позовні вимоги ТОВ "Золотий мандарин ОЙЛ" задоволено частково, а позовні вимоги ТОВ "ТД "Ресурси" та ДП "Стальінвест" ТОВ "Донметалзбут" задоволено повністю в зв`язку з їх обґрунтованістю.

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 (суддя Спичак О. М.), залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015 (головуючий - Малетич М. М., судді Круглікова К. С. (доповідач), Мамонтова О. М.), змінено спосіб та порядок виконання рішення від 21.04.2009 у справі № 41/207. Стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "Золотий мандарин ОЙЛ" 54 179 613,40 грн вартості мазуту. Стягнуто з відповідача на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674 грн вартості мазуту. Стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ДП "Стальінвест" ТОВ "Донметалзбут" 54 626 671 грн вартості мазуту. Визнано такими, що втратили чинність, накази Господарського суду міста Києва від 06.05.2009 № 41/207.

6. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2018 у справі (головуючий - Стратієнко Л. В., судді Вронська Г. О., Мамалуй О. О.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі за № 41/207 скасовано. Відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Анкіл" про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача), відкритого за рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207.

Зазначена постанова аргументована помилковим здійсненням місцевим господарським судом заміни сторони у виконавчому провадженні з не передбачених законом підстав, оскільки внаслідок прийняття Господарським судом міста Києва ухвали від 12.05.2009 про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674 грн вартості мазуту, у боржника перед стягувачем існує виключно боргове грошове зобов`язання, зобов`язання ж повернути мазут в натурі припинилося, а тому помилковим є висновок судів про те, що у боржника не припинилося зобов`язання з повернення мазуту в натурі при стягненні з нього вартості цього ж мазуту, адже це означає подвійне стягнення за рішенням суду.

7. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023, якими відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника у справі № 41/207, залишеною без змін, оскільки заявник неправильно визначив вид цивільно-правової відповідальності чи статус боржників (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як основного боржника, а АТ "К.Енерго" як субсидіарного боржника) в спірних правовідносинах, відповідно суди першої та апеляційної інстанцій, а тим більше суд касаційної інстанції не мають жодних процесуальних повноважень з власної ініціативи змінювати вимоги заяви стягувача про заміну сторони у виконавчому провадженні від 28.11.2022, оскільки це можна кваліфікувати як безпідставний вихід суду за межі вимог вказаної заяви та порушення приписів статті 14 ГПК України, що є недопустимим.

8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника у справі № 41/207.

Зазначені ухвала і постанова мотивовані посиланням на положення статей 109, 619 ЦК України, статей 80, 86 Закону України "Про акціонерні товариства", частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", частини 4 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення заяви стягувача про заміну боржника у виконавчому провадженні правонаступниками, оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, тому законодавець установив правило про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за всіма зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом; у розумінні положень цивільного законодавства суть субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника; субсидіарна відповідальність настає тоді, коли у зобов`язанні беруть участь двоє боржників, один з яких основний, інший - додатковий (субсидіарний); враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які сформульовані в постанові від 16.06.2020 у справі №922/4519/14, та як встановлено у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 41/207, ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" утворено шляхом виділу з АТ "К.Енерго" і тому несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями останнього перед заявником, що виникли до виділу ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі", а відтак боржниками у виконавчому провадженні є АТ "К.Енерго" як основний боржник, а ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як субсидіарний боржник; однак цією заявою ТОВ "Торговий дім "Ресурси" фактично просить визначити ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" основним, а не субсидіарним боржником.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ТД "Ресурси" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву стягувача про заміну боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та замінити у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (господарська справа № 41/207) боржника АТ "К.Енерго" на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статей 109, 619 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статей 2, 11, 14, 52, 75, 236, 334 ГПК України, наголошуючи на тому, що:

1) господарські суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях на власний розсуд розтлумачили та застосували до спірних правовідносин норми права - статті 109 та 619 ЦК України, статтю 15 Закону України "Про виконавче провадження" без урахування висновку щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, в якій Велика Палата Верховного Суду цілеспрямовано уточнила свою правову позицію, викладену в постанові від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, з метою не допущення порушення прав стягувачів (кредиторів) у подібних правовідносинах, а також висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у цій же справі № 41/207 (пункт 32);

2) при розгляді заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні, суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статті 75 ГПК України, оскільки у зв`язку з прийнятою постановою Верховного Суду від 12.07.2023 у цій же справі № 41/207 за участю тих самих учасників при розгляді заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні та судовій справі, ТОВ "Торговий дім "Ресурси" не зобов`язано доводити наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні та судовій справі № 41/207;

3) суд першої інстанції в порушення статті 14 ГПК України вийшов за межі заявлених вимог та помилково вважав заяву ТОВ "Торговий дім "Ресурси" про заміну боржника у виконавчому провадженні, як нібито заміну виду відповідальності кожного боржника, зазначаючи про те, що нібито ТОВ "Торговий дім "Ресурси" просить визначити статус ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як основного боржника, хоча в дійсності зі змісту заяви чітко вбачається, що ТОВ "Торговий дім "Ресурси" просить замінити AT "К.Енерго" на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі";

4) не зважаючи на те, що ТОВ "Торговий дім "Ресурси" звернулося до суду із заявою про заміну боржника (AT "К.Енерго" на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") суд апеляційної інстанції в порушення статті 14 ГПК України вийшов за межі заявлених вимог та помилково зробив висновок про те, що викладені Великою Палатою Верховного Суду правові висновки в постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 стосуються випадків заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним у разі створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника після ухвалення остаточного судового рішення щодо зобов`язань останнього, які виникли до завершення процедури виділу, не можуть повністю бути застосовними до спірних правовідносин, оскільки у цій справі (№ 41/207) основний боржник був припинений, а тому не є можливим заміна первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним;

5) у зв`язку із неправильним застосуванням статті 619 ЦК України та порушенням статті 236 ГПК України, суди попередніх інстанцій помилково вважають, що додаткова (субсидіарна) відповідальність, яку несе новостворена юридична особа (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") не є підставою для правонаступництва за зобов`язаннями припиненої особи, з якої здійснено виділ, та які (зобов`язання) не перейшли до новоствореної юридичної особи за розподільчим балансом та не є підставою для заміни AT "К.Енерго", що припинилося на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" субсидіарного боржника і правонаступника, що також суперечить та не враховує висновків, зроблених у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 41/207 щодо наявності підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні.

6) судові рішення попередніх інстанцій помилково мотивовані тим, що положеннями статті 109 ЦК України не передбачено переходу в порядку правонаступництва зобов`язань, що не перейшли за розподільчим балансом до юридичної особи, яка утворилася внаслідок виділу, а отже, відсутні будь-які передбачені законом підстави для заміни боржника;

7) суди попередніх інстанцій не врахували висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зроблених у постанові від 12.07.2023 у цій же справі № 41/207 та помилково свої рішення мотивували тим, що можливість звернення кредитора до субсидіарного боржника визначена статтею 619 ЦК України та обумовлена лише пред`явленням вимоги або позову, а не заміною основного боржника, що вибув на субсидіарного боржника, що залишився;

8) в порушення статті 236 ГПК України, господарські суди попередніх інстанцій вважають, що до спірних правовідносин не застосовуються висновки Великої Палати Верховного Суду зроблені в постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 та висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 12.07.2023 у цій же справі № 41/207, оскільки правовідносини не є подібними, однак посилання судів на висновки, зроблені Верховним Судом у постановах від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, від 14.12.2020 у справі № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 у справі № 34/16, від 21.05.2021 у справі № 922/1995/17, від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, від 14.12.2020 у справі № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 у справі № 34/16, від 21.05.2021 у справі № 922/1995/17, є необґрунтованим та неправомірним, оскільки у вищезазначених справах спірні правовідносини не виникали з приводу заміни боржника у виконавчому провадженні та судовій справі, коли основного боржника припинено в процедурі банкрутства та залишився субсидіарний боржник, а спірні правовідносини не допускають правонаступництво;

9) господарські суди попередніх інстанцій не навели вмотивованих аргументів та не обґрунтували, з яких саме правових підстав (якими нормами діючого законодавства встановлена заборона), згідно з висновками Верховного Суду, зробленими у постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц та висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими у постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, у спірних правовідносинах допускається заміна первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками (основним та субсидіарним), при цьому, якщо під час розгляду заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні, основний боржник припиняється в процедурі банкрутства шляхом ліквідації, то вже не допустима заміна у виконавчому провадженні боржника який вибув, боржником, який залишився та продовжує здійснювати свою діяльність;

10) відмовляючи ТОВ "Торговий дім "Ресурси" у задоволення заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні та судовій справі, суди попередніх інстанцій порушили право ТОВ "Торговий дім "Ресурси" на захист та на обов`язковість судового рішення.

11) ТОВ "Торговий дім "Ресурси" вважає неправомірним та безпідставним обґрунтовування судом апеляційної інстанції відмови в заміні боржника у виконавчому провадженні та судовій справі посиланням на висновки, зроблені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/4109/16 та від 11.09.2019 у справі № 922/4110/16, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними зі справою, що розглядається та не стосуються заміни боржника у виконавчому провадженні.

Узагальнені доводи інших учасників справи

11. 09.01.2024 до Верховного Суду від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" надійшов відзив на касаційну скаргу.

Колегія суддів не бере до уваги доводи, викладені у відзиві ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на касаційну скаргу, оскільки, виходячи зі змісту статей 41, 42 ГПК України, виключно учасники справи (сторони та треті особи в позовному провадженні) мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Проте з матеріалів справи № 41/207 не вбачається залучення судами попередніх інстанцій ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" до участі в цій справі, що виключає набуття Товариством статусу учасника справи та зумовлює відсутність процесуальних підстав для врахування будь-яких його заперечень проти касаційної скарги ТОВ "ТД "Ресурси".

Розгляд справи Верховним Судом

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ТД "Ресурси" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 41/207 та призначено здійснити їх перегляд у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

13. 13.05.2009 на виконання ухвали від 12.05.2009 про зміну способу та порядку виконання рішення від 21.04.2009 Господарським судом міста Києва видано наказ № 41/207 про стягнення з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674 грн вартості мазуту.

27.07.2009 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі № 41/207 про стягнення з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674 грн вартості мазуту.

14. На позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ "Київенерго", результати яких оформлено протоколом від 13.11.2017 № 3/2017, на виконання пункту 13 Розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо обов`язку вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (ПАТ "Київенерго") вжито заходи для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання, прийнято рішення про реорганізацію ПАТ "Київенерго" шляхом виділу з нього нового акціонерного товариства - оператора системи розподілу, а саме ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", статутний капітал якого становитиме 21 672 856 грн.

Загальними зборами акціонерів ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", які оформлено протоколом від 22.12.2017 № 1/2017, засновано нове акціонерне товариство - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Крім того, позачерговими загальними зборами ПАТ "Київенерго", результати яких оформлено протоколом від 22.12.2017 № 4/2017, прийнято рішення, яким затверджено розподільний баланс між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ПАТ "Київенерго" станом на 30.09.2017 та затверджено план виділу, що є додатком до вказаного рішення.

Пунктом 2.3 рішення від 22.12.2017 № 4/2017 передбачено, що згідно з пунктом 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "Київенерго" в частині прав та обов`язків, а саме: пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж; за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства; за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу; за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Згідно з пунктами 2.5, 2.6 рішення від 22.12.2017 № 4/2017 до моменту отримання ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" відповідних ліцензій та затвердження для нього відповідних тарифів діяльність, права та обов`язки (зобов`язання) у правовідносинах, визначених у п. 2.3 цього рішення, здійснюватиме ПАТ "Київенерго", але в будь-якому разі не пізніше ніж до 11.12.2018 (з огляду на вимоги абзацу 14 пункту 13 розділу ХVІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії"). ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "Київенерго" також в частині прав та обов`язків (зобов`язань) у цивільних та господарських правовідносинах з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", які виникли або були набуті у період між датою, на яку складено розподільний баланс ПАТ "Київенерго" та датою фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань) за актами приймання-передачі майна, майнових і немайнових прав та обов`язків (зобов`язань).

15. 16.02.2018 проведено державну реєстрацію ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до якого внесено запис про рішення засновників (учасників) ПАТ "Київенерго" щодо виділу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Відповідно до пункту 2.3 статуту ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", затвердженого загальними зборами акціонерів ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (протокол від 22.12.2017 № 1/2017) Товариство є правонаступником ПАТ "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".

16. 28.02.2018 складено підсумковий (завершальний) розподільний баланс ПАТ "Київенерго", яким визначено, в якій частині ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 29.11.2018 № 1/2018 (п. 2.1) погоджено підсумковий (завершальний) розподільний баланс між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ПАТ "Київенерго" станом на 28.02.2018 з метою врахування змін у складі (вибуття та набуття) майна та загальної вартості майна, змін у складі та структурі майнових прав та обов`язків (зобов`язань), що виникли у результаті здійснення ПАТ "Київенерго" діяльності з розподілу та постачання електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та які відображено в обліку відповідно до пунктів 2.7, 2.8 протоколу № 4/2017 позачергових загальних зборів ПАТ "Київенерго" від 22.12.2017.

17. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.07.2019 ВП № НОМЕР_1 замінено назву боржника у виконавчому провадженні - з Акціонерного товариства "Київенерго" на Приватне акціонерне товариство "Київенерго".

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.08.2019 відбулася державна реєстрація змін найменування боржника (відповідача) - з Акціонерного товариства "Київенерго" на АТ "К.Енерго".

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.09.2019 ВП № НОМЕР_1 змінено назву боржника - з Приватного акціонерного товариства "Київенерго" на Приватне акціонерне товариство "К.Енерго".

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.10.2019 ВП НОМЕР_1 змінено назву боржника з Приватного акціонерного товариства ПАТ "К.Енерго" на АТ "К.Енерго".

Відповідно до інформації, наявній в Автоматизовані системі виконавчого провадження, виконавче провадження № НОМЕР_1 з 10.06.2021 зупинене.

Оскільки ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником АТ "К.Енерго", яке було припинено шляхом ліквідації, ТОВ "Торговий дім "Ресурси" звернулося до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні у порядку статті 334 ГПК України.

Позиція Верховного Суду

18. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

19. Відповідно до частини 1 статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

20. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни сторони виконавчого провадження внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

21. Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

22. Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин 1- 3, 5 статті 334 ГПК України, відповідно до яких у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.

23. Стаття 52 ГПК України міститься в розділі І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість стаття 334 ГПК України міститься в розділі V "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах", що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень.

Отже, норми статті 334 ГПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

24. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

25. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 зазначила, що, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

26. Частиною 4 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

27. Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника (схожий за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, від 14.12.2020 у справі № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 у справі № 34/16, від 21.05.2021 у справі № 922/1995/17). При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що такі висновки є усталеною практикою, тому доводи скаржника про неправомірність посилань суду апеляційної інстанції на наведені висновки, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними зі справою, що розглядається, є безпідставними.

28. У пунктах 6.9- 6.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від16.06.2020 у справі № 922/4519/14, якою судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви стягувача про зміну сторони виконавчого провадження було скасовано та ухвалено нове рішення про заміну боржника у виконавчому провадженні № 50542105, на двох боржників: Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" (як основного боржника та Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" як субсидіарного боржника, сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування положень статей 109, 619 ЦК України, статей 52, 334 ГПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у подібних правовідносинах:

"6.9. Статтею 109 ЦК України передбачено виділ, як різновид створення юридичної особи, при якому припинення існуючої юридичної особи, з якої здійснюється виділ, не відбувається. Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

6.10. За змістом частини третьої цієї статті юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

6.11. За відсутності відповідних законодавчих обмежень зміна виду відповідальності юридичної особи з основного боржника на субсидіарного за приписами статті 109 ЦК України відбувається також у разі, коли щодо юридичної особи, з якої був здійснений виділ, вирішено судовий спір як щодо єдиного чи основного боржника у зобов`язальних правовідносинах.

6.12. Таким чином, хоча при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється, юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, є правонаступником юридичної особи, з якої був здійснений виділ, за зобов`язаннями, які перейшли згідно з розподільчим балансом. Водночас юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть у відношенні одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність щодо зобов`язань, у яких вони не є основними боржниками після здійсненого виділу в силу вказівки закону, який регламентує процедуру виділу, а не виходячи із змісту матеріальних зобов`язальних правовідносин, які зумовлюють можливість пред`явлення кредитором вимоги до інших осіб, крім основного боржника (наприклад, субсидіарна відповідальність батьків (піклувальників) за шкоду, заподіяну неповнолітньою особою, встановлена договором поруки субсидіарна відповідальність поручителя тощо).

6.13. Статтею 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

6.14. При цьому, враховуючи викладене вище, положення частини другої цієї ж статті (до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника; якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність) підлягають застосуванню до тих обставин, коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.

6.15. В іншому ж випадку формальне дотримання положень частини другої статті 619 ЦК України до випадку виникнення субсидіарного боржника за наслідками процедури виділу призводить до висновку про можливість повторного судового розгляду справи, спір у якій вже було вирішено судом у повному та належному складі сторін, зобов`язаних у матеріальних правовідносинах.

6.16. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду враховує те, що передача основним боржником - стороною у виконавчому провадженні правонаступнику за наслідками реорганізації у спосіб виділу основної кількості прав, зокрема, нерухомого майна та залишення за собою лише зобов`язань, на що кредитор не впливає, може ускладнити виконання цих зобов`язань, зокрема, за рахунок відповідного нерухомого майна, тобто такий спосіб реорганізації може бути спрямований на ухилення основного боржника від виконання своїх зобов`язань.

6.17. Невиконання основним боржником у процесі виконавчого провадження судового рішення внаслідок, наприклад, недостатності коштів у такого боржника ускладнить реалізацію кредитором права на задоволення своєї вимоги від субсидіарного боржника.

6.18. Водночас забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

6.19. Виходячи з викладеного за аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (основним і субсидіарним боржниками).

6.20. Отже, після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

6.21. Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15.

6.22. Разом з тим, мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що правова позиція, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 стосується субсидіарної відповідальності юридичної особи, з якої був здійснений виділ за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу (частина третя статті 109 ЦК України). Відповідно у цьому випадку для встановлення факту правонаступництва визначальним чинником є перехід до нової юридичної особи як правонаступника за розподільчим балансом всіх або частини зобов`язань юридичної особи, з якої був здійснений виділ та щодо яких існує судове рішення і відповідне виконавче провадження. Однак у справі № 922/4519/14 до юридичної особи, яка утворилася внаслідок виділу, не перейшли зобов`язання юридичної особи, з якої був здійснений виділ згідно з розподільчим балансом. Отже, на думку колегії суддів, правовідносини у справі Великої Палати Верховного Суду № 905/1956/15 та у справі № 922/4519/14 не є подібними.

6.23. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне уточнити правову позицію, викладену в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15, вказавши, що визначальним чинником для заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками і відповідно визначення виду відповідальності (основної чи субсидіарної) є саме створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника з розподілом зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою".

29. Колегія суддів зауважує, що в справі № 41/207, так само як і в справі № 922/4519/14 судами встановлено однакові фактичні обставини: 1) створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника відбулося після ухвалення остаточного судового рішення щодо зобов`язань останнього, які виникли до завершення процедури виділу, зокрема, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 в справі № 41/207 була постановлена та набрала законної сили, а виконавче провадження № НОМЕР_1 за наказом від 13.05.2009 у цій справі було відкрито 27.07.2009, тобто задовго до виділу з основного боржника (АТ "К.Енерго") новоствореної юридичної особи - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"; 2) за змістом розшифровки активів і зобов`язань з розподільчого балансу юридичній особі, що утворилася внаслідок виділу, не передавалися зобов`язання (кредиторська заборгованість) юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які (зобов`язання) виникли перед позивачем (стягувачем) (див. пункт 5.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14).

Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що на час подання заяви ТОВ "ТД "Ресурси" від 31.07.2023 про заміну боржника його правонаступником, а саме на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", основний боржник припинився у процедурі банкрутства, що свідчить про зміну обставин справи у порівнянні з обставинами встановленими під час розгляду заяви ТОВ "Торговий дім "Ресурси" від 29.11.2022 про заміну боржника його правонаступниками, а саме двома боржниками: ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі як основного боржника та АТ "К.Енерго" як субсидіарного.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій послалися на правові висновки щодо застосування норм статей 109, 619 ЦК України в подібних правовідносинах, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 та постанові від 16.06.2020 у справі №922/4519/14, чим спростовуються твердження скаржника про їх неврахування під час прийняття оскаржуваних судових рішень.

30. За змістом частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Верховного Суду від 12.07.2023 під час розгляду касаційної скарги ТОВ "Торговий дім "Ресурси" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі №41/207 встановлено обставини:

1) створення нової юридичної особи (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") шляхом виділу з основного боржника (АТ "К.Енерго"), яке відбулося після ухвалення остаточного судового рішення щодо зобов`язань останнього, які виникли до завершення процедури виділу, зокрема, ухвала Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 в справі № 41/207 була постановлена та набрала законної сили, а виконавче провадження НОМЕР_1 за наказом від 13.05.2009 у цій справі було відкрито 27.07.2009, тобто задовго до виділу з основного боржника (АТ "К.Енерго") новоствореної юридичної особи - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі";

2) за змістом розшифровки активів і зобов`язань з розподільчого балансу юридичній особі, що утворилася внаслідок виділу (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"), не передавалися зобов`язання (кредиторська заборгованість) юридичної особи, з якої був здійснений виділ (АТ "К.Енерго"), які виникли перед стягувачем (ТОВ "Торговий дім Ресурси");

3) скаржником не спростовано той факт, що з розшифровки активів, зобов`язань та капіталу, що були передані до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (додаток 2_П до підсумкового (завершального) розподільчого балансу), не вбачається передачі ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" зобов`язань за судовим рішенням у справі № 41/207, тобто за правовідносинами, які були предметом розгляду в цій справі, та залишилися за АТ "К.Енерго", а тому не можуть вважатися такими, щодо яких неможливо точно встановити обов`язки особи після виділу.

31. З урахуванням встановлених постановою Верховного Суду від 12.07.2023 у цій справі обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" несе субсидіарну відповідальність (є субсидіарним боржником) за зобов`язаннями АТ "К.Енерго" (основного боржника) перед ТОВ "Торговий дім "Ресурси" (кредитором, стягувачем) за судовим рішенням у справі № 41/207, чим спростовується твердження скаржника про їх неврахування та порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 75 ГПК України.

32. Крім того, під час розгляду заяви ТОВ "Торговий дім "Ресурси" від 29.11.2022 про заміну боржника його правонаступниками, а саме двома боржниками: ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі як основного боржника та АТ "К.Енерго" як субсидіарного, касаційна інстанція у постанові від 12.07.2023 у цій справі наголошувала, що: "покладений в основу оскаржуваної постанови висновок про можливість захисту майнових прав ТОВ "ТД "Ресурси" як кредитора в окремому порядку, передбаченому статтею 82 Закону України "Про акціонерні товариства", тобто шляхом звернення до суду з окремим позовом до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як субсидіарного боржника в порядку позовного провадження, не відповідає вміщеному в пункті 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 висновку про те, що положення частини 2 статті 619 ЦК України (до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника; якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність) підлягають застосуванню до тих обставин, коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники. Адже на час ухвалення оскаржуваної постанови (станом на 19.04.2023) очевидною є неможливість захисту майнових прав ТОВ "ТД "Ресурси" як кредитора в окремому порядку, передбаченому статтею 82 Закону України "Про акціонерні товариства", тобто шляхом звернення до суду з окремим позовом до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як субсидіарного боржника в порядку позовного провадження, оскільки основного боржника (АТ "К.Енерго") ліквідовано як юридичну особу на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 закриття провадження у справі № 905/1965/19 про банкрутство АТ "К.Енерго", тобто боржник вибув з матеріального правовідношення".

33. Таким чином, викладені Великою Палатою Верховного Суду правові висновки в постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 стосуються випадків заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним у разі створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника після ухвалення остаточного судового рішення щодо зобов`язань останнього, які виникли до завершення процедури виділу. При цьому, у межах справи № 922/4519/14, задовольняючи заяву стягувача про заміну сторони виконавчого провадження, замінюючи боржника у виконавчому провадженні № 50542105, з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" на двох боржників: Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" як основного боржника та Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" як субсидіарного боржника, основний боржник (Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація") на час розгляду заяви не був припинений.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 1002711170096003414 про припинення АТ "К.Енерго".

35. Отже, у справі № 41/207 на час розгляду заяви ТОВ "ТД "Ресурси" від 31.07.2023 про заміну боржника його правонаступником та на час постановлення оскаржуваних ухвали та постанови (10.08.2023 та 08.11.2023), на відміну від справи № 922/4519/14, на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 № 905/1965/19 основного боржника (АТ "К.Енерго") як юридичну особу було припинено шляхом ліквідації у справі про банкрутство, тобто АТ "К.Енерго" вибув з матеріального правовідношення.

36. Тобто, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що викладені Великою Палатою Верховного Суду правові висновки в постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 стосуються випадків заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним у разі створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника після ухвалення остаточного судового рішення щодо зобов`язань останнього, які виникли до завершення процедури виділу, не можуть повністю бути застосовними до спірних правовідносин, оскільки у даній справі, на час розгляду заяви ТОВ "ТД "Ресурси" від 31.07.2023 про заміну боржника його правонаступником, основний боржник був припинений, а тому не є можливим заміна первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним, чим спростовуються доводи скаржника, викладені у пункті 10 цієї постанови, про те, що суд апеляційної інстанції в порушення статті 14 ГПК України вийшов за межі заявлених вимог.

37. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Принцип диспозитивності в господарському та цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема, впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову, право позивача заявити клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист (схожий висновок викладено в пункті 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 620/371/17).

38. З прохальної частини поданої ТОВ "ТД "Ресурси" до суду заяви (від 31.07.2023) вбачається, що заявник просить суд замінити у господарській справі № 41/207 (виконавче провадження ВП № НОМЕР_1) первісного боржника (АТ "К.Енерго") на ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

При цьому, звертаючись до суду із зазначеною заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, ТОВ "Торговий дім "Ресурси" наголошувало на тому, що припинення АТ "К.Енерго" шляхом ліквідації у процедурі банкрутства за відсутності погашення заборгованості не впливає на заміну останнього субсидіарним боржником, не впливає на вид відповідальності (основна чи субсидіарна) та не є перешкодою у задоволенні цієї заяви; подання зазначеної заяви обумовлено необхідністю забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання правонаступником основного боржника - субсидіарним боржником.

39. У розумінні положень цивільного законодавства, зокрема, частини 1 статті 619 ЦК України суть субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника (коли поряд з основним боржником до відповідальності притягується й інша особа). Субсидіарна відповідальність настає тоді, коли у зобов`язанні беруть участь двоє боржників, один з яких основний, інший - додатковий (субсидіарний).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/4109/16 та від 11.09.2019 у справі № 922/4110/16. Ця позиція є усталеною та не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, тому доводи скаржника про неправомірність посилань суду апеляційної інстанції на наведену правову позицію, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними зі справою, що розглядається, є безпідставними.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій та убачається з матеріалів справи, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (юридична особа, що утворилася внаслідок виділу) є правонаступником ПАТ "Київенерго" (АТ "К.Енерго") в частині переданих йому майна, прав та обов`язків за розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Закону "Про ринок електричної енергії" та продовжує здійснювати діяльність, як правонаступник ПАТ "Київенерго" на підставі ліцензій раніше виданих ПАТ "Київенерго" з передачі електричної енергії місцевими і локальними) електромережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

41. Водночас, юридична особа, з якої був здійснений виділ (АТ "К.Енерго"), та юридична особа, яка утворилася внаслідок виділу (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"), несуть у відношенні одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність щодо зобов`язань, у яких вони не є основними боржниками після здійсненого виділу в силу вказівки закону, який регламентує процедуру виділу, а не виходячи із змісту матеріальних зобов`язальних правовідносин, які зумовлюють можливість пред`явлення кредитором вимоги до іншої особи, крім основного боржника.

42. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що субсидіарний боржник не є правонаступником основного боржника за зобов`язаннями, які не перейшли до нього за розподільчим актом від особи, з якої здійснено виділ, а є додатково відповідальною особою за зобов`язанням основного боржника в силу прямого припису закону, за умови існування основного боржника (особи, з якої здійснено виділ).

У такому випадку стягувач помилково вважає, що додаткова (субсидіарна відповідальність), яку несе новостворена юридична особа, є підставою для правонаступництва за зобов`язаннями припиненої особи, з якої здійснено виділ, та які не перейшли до новоствореної юридичної особи за розподільчим балансом, при цьому судами попередніх інстанцій не встановлено і заявником не доведено підстав для процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення.

43. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що фактично ТОВ "Торговий дім "Ресурси" просить визначити ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" основним, а не субсидіарним боржником, тобто заява спрямована на покладення виключно на ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" всього обсягу невиконаних зобов`язань ліквідованого у процедурі банкрутства основного боржника, що не відповідає положенням статті 619 ЦК України.

44. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

45. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) в справі № 41/207 правонаступником, а саме ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", у зв`язку з припиненням АТ "К.Енерго" шляхом ліквідації у процедурі банкрутства, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

48. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у цій справі ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

49. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися господарські суди, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Розподіл судових витрат

50. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ресурси" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 41/207 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай

Джерело: ЄДРСР 116510858

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!