Справа № 236/3402/17

Провадження № 2-ав/202/1/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Маринін О.В.

за участі секретаря судового засідання Жупій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання Першого апеляційного адміністративного суду про відновлення втраченого провадження адміністративної справи № 236/3402/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2023 на розгляд судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, якою поставлено питання про відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі № 236/3402/17, в рамках розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькійобласті на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької областівід 12 січня 2022 року у справі № 236/3402/17.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Дослідивши доводи заяви, електронну судову справу № 236/3402/17 у кабінеті судді у підсистемі «Електронний суд», відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з електронної судової справи, рішенням суду від 15.01.2018 року вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково, визнано дії відповідача щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області нарахувати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорії)державну пенсію згідно із ст. 49 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із ст. 51 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням заробітку для призначення пенсії за березень-квітень 1987 року, починаючи з дня виникнення права на пенсійне забезпечення, тобто з 06.12.2013 року, здійснити індексацію такої пенсії та виплатити позивачу недоплачену різницю у пенсійному забезпеченні (з урахуванням раніше здійснених виплат). Також відповідача зобов`язано згідно зі ст. 56 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.12.2013 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків.

Дане рішення надіслано судом та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/91051405.

18.08.2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшло клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17, яке було призначено до розгляду на 06.10.2020 року о 13 год. 15 хв., ухвалу про що надіслано судом та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/91921852.

Ухвалою від 06.10.2020 клопотання позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено, встановлено судовий контроль за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17 та зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України у строк до 16.11.2020 року подати звіт про виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17 та надати документи на підтвердження такого виконання, ухвалу про що надіслано судом та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92290230.

Ухвалою від 29.03.2021 клопотання позивача (стягувача) ОСОБА_1 про накладення штрафу задоволено, накладено на керівника Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_2 (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42172734) ОСОБА_2 штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому вираженні становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок за невиконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язання вчинити в інтересах ОСОБА_1 певні дії, ухвалу про що надіслано судом та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96602712.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 було скасовано ухвалу судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 29.03.2021, у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу (в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі) відмовлено.

27.09.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із клопотанням про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 (в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі), яке було призначене до розгляду.

Ухвалою від 04.10.2021 витребувано з Головного управління ПФУ в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна,3; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13486010) інформацію з питань чи була передана з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління ПФУ Донецької області до Головного управління ПФУ в Донецькій області пенсійна справа на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжений у м. Красний Лиман Донецької області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ); чи було вирішено під час реорганізації Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління ПФУ Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42172734) питання правонаступництва між Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області та Головним управлінням ПФУ в Донецькій області (якщо так надати до суду належним чином засвідчену копію відповідного наказу (розпорядження) щодо реорганізації територіальних органів ПФУ). Залучено до участі в справі як заінтересовану особу орган примусового виконання судового рішення Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. О. Сибірцева,17; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 34776850), ухвалу про що надіслано судом та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100375777.

Ухвалою суду від 05.02.2022 замінено сторону (відповідача, боржника) в адміністративній справі № 236/3402/17 з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру,35; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42172734) на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна,3; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13486010), ухвалу про що надіслано судом та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/102437051.

12 січня 2021 року клопотання позивача (стягувача) ОСОБА_1 задоволено частково, накладено на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13486010) ОСОБА_3 штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому вираженні становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок за невиконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язання вчинити в інтересах ОСОБА_1 певні дії, ухвалу про що надіслано судом та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/103242866.

Не погоджуючись із даною ухвалою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькійобласті подано апеляційну скаргу на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької областівід 12 січня 2022 року у справі № 236/3402/17, розгляд якої відкладено до вирішення питання про відновлення повністю втраченого судового провадження.

Розпорядженням Верховного суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міськогосуду Донецькоїобласті змінено наІндустріальний районний суд м. Дніпропетровська, однак до суду передано лише справи, розгляд яких не закінчено, а справи, розгляд яких завершено, на зберігання до Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська не передавались, таким чином судове провадження є втраченим.

Відповідно ст.. 384 КАС України відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст. 389 КАС України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

а) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

б) документи, надіслані (видані) адміністративним судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

в) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

г) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

ґ) відомості Єдиного державного реєстру судових рішень;

д) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;

е) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Судом встановлено, що дана справа за підсудністю, зміненою розпорядженням Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану», з Краснолиманського міського суду Донецької області до Індустріального районного суду міста Дніпра не надходила та в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» не реєструвалась, однак в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні судові рішення у справі, зокрема ті, які стосуються оскаржуваної ухвали суду: рішення суду по суті спору, ухвали про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, про витребування доказів та заміну сторони, а також ухвала за результатами розгляду клопотання пронакладення штрафуна керівникасуб`єкта владнихповноважень,відповідального завиконання рішеннясуду.

Відповідно доч.1, ч.2 ст. 390 КАС України на підставізібраних іперевірених матеріалівсуд постановляєухвалу провідновлення втраченогосудового провадженняповністю абов частині,яку,на йогодумку,необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Враховуючи, що ухвалою Першого апеляційного адміністративну суду, не визначено в якій частині необхідно відновлення повністю втраченого судового провадження, суд вважає необхідним частково відновити втрачене судове провадження по справі № 236/3402/17 в частині судових рішень, що наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в межах оскаржуваного судового рішення ухвали Краснолиманського міського суду Донецької областівід 12 січня 2022 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 260-261, 353-354, 488-494, ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Відновити повністю втрачене судове провадження № 236/3402/17 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, в межах оскаржуваного судового рішення ухвали Краснолиманського міського суду Донецької областівід 12 січня 2022 року.

Вважати встановленим зміст відновлених судових рішень в такій редакції:

«

Справа №236/3402/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 рокуКраснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого суддіБєлоусова А.Є.,

при секретаріКолесник О.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвокатаБраташевської Я.Ю.,

представників відповідача Давиденко В.М., ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в листопаді 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує такими обставинами. ОСОБА_1 повідомляє, що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1987 року, 2-ї категорії. Він перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області, отримує пенсію, звертався до Управління з проханням здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач відмовив у задоволенні такого клопотання. При цьому посадові особи Управління ПФУ стверджували, що позивачу у 2013 році було призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії обчислено згідно із нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 вважає відмову відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії неправомірною. Позивач вказує, що положення ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» надають йому право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені загальним чи спеціальним законом(Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У разі обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Позивач стверджує, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на територіях радіоактивного забруднення, для нього порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер, визначений у ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватись за кожний повний рік роботи понад встановлений мінімальний трудовий стаж. ОСОБА_1 просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлений адміністративний позов підтримав повністю, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. У своїх додаткових поясненнях від 15.01.2018 року позивач просив зобов`язати відповідача скасувати протокол № 1491 від 20.11.2013 року щодо призначення пенсії, нарахувати та індексувати пенсію згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та нараховувати, індексовувати таку пенсію в подальшому, а також зобов`язати відповідача нарахувати доплати за понаднормовий стаж, нарахувати додаткову пенсію як постраждалому 2-ї категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Представники відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які діють на підставі довіреностей, в судовому засіданні заперечували проти вимог позивача, вважаючи їх необґрунтованими, додатково пояснили, що позивачу нарахована пенсія згідно із ст. ст. 11,14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», середньомісячний заробіток, з якого здійснювався розрахунок пенсії, обирався позивачем самостійно, для обчислення пенсі використовувалась архівна довідка Лиманської міської ради про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату підприємством «Краснолиманське РТП»(оскільки вказане підприємство станом на 2013 рік вже було ліквідоване), обчислення пенсії за так званою «двоскладовою формулою» для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС має здійснюватись лише у разі, якщо довідка про заробітну плату видана з урахуванням перебування особи у «зоні відчуження» ЧАЕС, чого не було відображено в архівній довідці Лиманської міської ради. З огляду на це, представники відповідача вважали, що дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області відповідають закону, а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом рішення та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 КАС України).

Суд, вислухавши думку позивача, представника позивача і представників відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, надані відповідачем матеріали пенсійної справи на ім`я ОСОБА_1 , з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступні фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , внесений до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків,має посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, кат.2 (а.с.5-10). ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області(а.с.15), з 06.12.2013 року отримує пенсію за віком довічно.

Згідно із записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданому 24.04.1980 року Краснолиманським РВК Донецької області на ім`я ОСОБА_1 , останній в період з 12.02.1987 року по 14.05.1987 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зазнав впливу радіоактивного випромінювання (а.с.11-14).

Згідно з довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України від 24.05.1993 року № 51/43265 ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при Військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), прибув до військової частини на підставі наказу № 48 від 17.02.1987 року, вибув на підставі наказу № 134 від 14.05.1987 року, здійснював роботи щодо обслуговування та ремонту автомобіля, виїздив на виконання робіт щодо захоронення майна 18, 21 березня, 15,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29,30 квітня, 1,2,3,4,5,6,7,8,10,11,12,13,14 травня, отримав сумарну кількість радіації 14,33 рентген (а.с.38).

Згідно з архівною довідкою архівного відділу Краснолиманської міської ради від 25.12.2012 року № 05-29/628 про нарахування заробітної плати по Краснолиманському ремонтно-транспортному підприємству ОСОБА_1 отримував заробітну плату у вказаному підприємстві з січня 1987 року по грудень 1991 року(а.с.39).

Записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3 , дата заповнення 26.07.1979 року, підтверджено, що позивач працював у Краснолиманському РТП водієм 1-го класу в період з 01.03.1986 року до 27.03.2000 року.

Зі змісту листа Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області від 09.10.2017 року № 81/Л-02-01-04 (а.с.16-17) вбачається, що у 2013 році за заявою позивача йому була призначена пенсі за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії обчислено згідно з нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; розмір додаткової пенсії особам, що належать до 2-ї категорії, з 01.09.2017 року встановлено 170, 82 грн.. В цьому ж листі відповідачем наведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 на 01.09.2017 року: 946,37 грн. розмір пенсії за ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; 170,82 грн. додаткова пенсія потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 2-ї категорії;185,06 грн. фіксований розмір індексації з 01.09.2015 року, а всього до виплати 1302,25 грн..

Оцінюючи в даному випадку правомірність відмови відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною 17.07.1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Визнанням права кожного на мирне володіння своїм майном, по суті, гарантовано право власності (ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Аналізуючи у своїй правозастосовній практиці питання мирного володіння майном, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що концепція «майна» в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999 року, заява № 31107/96, п. 54).

Право вибору пенсійних виплат передбачене ст.10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Пунктом 13 розділу XV вказаного Закону передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та за цим Законом, призначається одна пенсія за її вибором.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, 06.12.2013 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у м. Красний Лиман та отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»або спеціальним Законом України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 57Закону«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин,обчислення середньомісячного заробітку провадиться згідно з ЗакономУкраїни«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У разі обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст. 27Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботина територіях радіоактивного забруднення.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.

Відповідно до ч.2 ст. 56 Законом України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.

У зв`язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч.2 ст. 56Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Така ж правова позиція висловлена і у постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року по справі № 21-727а15.

Отже, ОСОБА_1 є особою зі статусомучасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії,має право на державну пенсію згідно із ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням заробітку для призначення пенсії за березень-квітень 1987 року (за його вибором).

Таке своє право він намагався реалізувати, звертаючись до відповідача із заявами з грудня 2013 року по вересень 2017 року, що підтверджено відповідями Управління ПФУ у м. Красний Лиман на звернення ОСОБА_1 від 11.12.2013 року вих. № 58/Л-02-01-03, від 04.07.2017 року вих. № 7111/02, від 09.10.2017 року вих. № 81/Л-02-01-04.

Крім того, ОСОБА_1 згідно зі ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належить право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків.

З огляду на таке, суд вважає, що відповідач допустив неправомірне обмеження реалізації позивачем свого права на вибір виду пенсії, застосувавши до спірних правовідносин норми загального закону і безпідставно виключивши можливість застосування норм спеціального закону. Тому такі дії відповідача суб`єкта владних повноважень слід визнати протиправними.

За змістом ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Вимоги про нарахування суб`єктом владних повноважень та здійснення виплат, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є публічно-правовими, а не цивільно-правовими. У зв`язку з цим до таких вимог не застосовуються правила позовної давності, встановлені гл. 19 ЦК України.

Не підлягають застосуванню до таких вимог положення ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки зазначені приписи встановлюють строки виплати нарахованих пенсій за минулий час і не визначають строки призначення і нарахування пенсій.

Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» не встановлює строку звернення до адміністративного суду громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, натомість відповідно до ст. 90 цього Закону всі вимоги закону застосовуються щодо будь-якого ядерного інциденту, що може статися на території України, після набрання цим Законом чинності, тобто починаючи з 21.03.1995 року.

Суд дійшов висновку про те, що порушене право позивача має бути відновлене відповідачем починаючи з дня виникнення права на пенсійне забезпечення, тобто з 06.12.2013 року(з урахуванням раніше здійснених виплат).

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення додаткових вимог позивача в частині зобов`язання суб`єкта владних повноважень нараховувати та індексовувати пенсію ОСОБА_1 в подальшому, оскільки порушення прав позивача на майбутнє ще не відбулося, у суду не має достатніх підстав на час розгляду справи стверджувати про те, що таке порушення прав позивача буде допущене відповідачем у майбутньому, про те, що відповідач може допустити на майбутнє свідоме недотримання рішення суду, яким на теперішній час такі порушення прав позивача констатовані. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне. Згідно зі ст. 132 КАС України судовий збір віднесено до складу судових витрат. Позивач ОСОБА_1 на підставі п.10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з адміністративним позовом звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

З урахуванням цього суд відносить судові витрати у справі на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 8,19,46,64,68 Конституції України, ст.ст. 2,5,6,7,19, 132,139,241,242,243,244,245 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії відповідача щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області(юридична адреса: Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності, буд.15; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 20388259) нарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорії)державну пенсію згідно із ст. 49 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із ст. 51 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням заробітку для призначення пенсії за березень-квітень 1987 року, починаючи з дня виникнення права на пенсійне забезпечення, тобто з 06.12.2013 року, здійснити індексацію такої пенсії та виплатити позивачу недоплачену різницю у пенсійному забезпеченні (з урахуванням раніше здійснених виплат).

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області згідно зі ст. 56 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.12.2013 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення такого рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст цього рішення суду складено 24.01.2018 року.

Суддя -

Справа №236/3402/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2020рокуКраснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.

при секретарі Колесник О.І.

розглянувши в судовому засіданні за відсутності учасників справиклопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2020 рокудо суду надійшлоклопотання позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язання вчинити в інтересах ОСОБА_1 певні дії.

Для участі в судовому засіданні позивач, представник відповідача, представник органу ДВС не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. ОСОБА_1 надав заяву про розгляд клопотання без його участі, наполягав на його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням суду від 15.01.2018 року вимоги позивача задоволено частково, визнано дії відповідача щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області нарахувати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорії)державну пенсію згідно із ст. 49 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із ст. 51 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням заробітку для призначення пенсії за березень-квітень 1987 року, починаючи з дня виникнення права на пенсійне забезпечення, тобто з 06.12.2013 року, здійснити індексацію такої пенсії та виплатити позивачу недоплачену різницю у пенсійному забезпеченні (з урахуванням раніше здійснених виплат). Також відповідача зобов`язано згідно зі ст. 56 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.12.2013 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 09.09.2019 року у справі 236/3402/17 за заявою державного виконавця (на стадії виконавчого провадження) було замінено боржника Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області на його правонаступника Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Враховуючи те, щорішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17 до теперішнього часу не виконано, ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.

Відповідно дост. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ч. 2ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 14 КАС Українисудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС Українивизначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, відповідно до ч. 1ст. 382 КАС Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суддя враховує ту обставину, що матеріали справи не містять доказів виконаннярішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17, що вказує на обґрунтованість доводів поданого клопотання ОСОБА_6 , у зв`язку із чим наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Приймаючи до уваги обставини справи, суддя вважає, що клопотання ОСОБА_6 про встановлення судового контролю за виконаннямрішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17підлягає задоволенню.

Керуючисьст.ст.243,325,328,329,382 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України у строк до 16.11.2020 року подати звіт про виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17 та надати документи на підтвердження такого виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя -

Справа №236/3402/17

Провадження № 6-а/236/3/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 рокуСуддя Краснолиманського міського суду Донецької області Бєлоусов А.Є., з секретарем судового засідання Теліусом С.С.,

за участі:

позивача (стягувача) ОСОБА_1 ,

представника позивача (стягувача) Гудко Я.Ю.,

представника Головного управління

Пенсійного фонду України в Донецькій області Давиденко В.М.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язання вчинити в інтересах ОСОБА_1 певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краснолиманського міського суду Донецької області (як адміністративного суду) перебувала справа 236/3402/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 15.01.2018 вимоги позивача задоволено частково, визнано дії відповідача щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області нарахувати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорії) державну пенсію згідно із ст. 49 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із ст. 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням заробітку для призначення пенсії за березень-квітень 1987 року, починаючи з дня виникнення права на пенсійне забезпечення, тобто з 06.12.2013, здійснити індексацію такої пенсії та виплатити позивачу недоплачену різницю у пенсійному забезпеченні (з урахуванням раніше здійснених виплат). Також відповідача зобов`язано згідно зі ст. 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.12.2013 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 09.09.2019 у справі 236/3402/17 за заявою державного виконавця (на стадії виконавчого провадження) було замінено боржника Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області на його правонаступника Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

18.08.2020 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшло клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17.

Ухвалою суду від 06.10.2020 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати до суду звіт про виконання згаданого судового рішення.

16.11.2020 від Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшов до суду звіт про виконання рішення суду від 15.01.2018 у справі № 236/3402/17.

06.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17 (в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі).

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 29.03.2021 клопотання позивача було задоволено, накладено на керівника Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_2 штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 було скасовано ухвалу судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 29.03.2021, у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу (в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі) відмовлено.

27.09.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із клопотанням про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 року в адміністративній справі № 236/3402/17 (в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі).

Ухвалою судді було призначено судове засідання з розгляду клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, для участі в судовому розгляді цього питання було залучено Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та Бахмутський міськрайонний відділ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

В судовому засіданні 04.10.2021 позивач (стягувач) ОСОБА_1 повідомив, що на теперішній час рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, ухвалене на його користь, залишається невиконаним, йому відомо, що на теперішній час відбувається реорганізація територіальних органів ПФУ, однак він не знає, де саме перебуває його пенсійна справа, який орган є відповідальним за невиконання судового рішення, ухваленого на його користь. Представник позивача (стягувача) Гудко Я.Ю. вважала за необхідне у зв`язку з цим звернутись із судовим запитом до Головного управління ПФУ в Донецькій області та після отримання відповідної інформації вирішити питання щодо можливості заміни сторони (боржника) в судовому процесі.

Представник Головного управління ПФУ в Донецькій області Давиденко В.М. в судовому засіданні повідомила, що внаслідок реорганізації територіальних органів ПФУ всі пенсійні справи були передані з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Головного управління ПФУ в Донецькій області; Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перебуває в стані припинення, весь персонал перейшов працювати до іншого органу ПФУ, проте відомості щодо цієї юридичної особи ще не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; конкретних підтверджень факту передачі пенсійної справи ОСОБА_1 представник органу ПФУ не навела, також не надала до суду документів з приводу правонаступництва між Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області та Головним управлінням ПФУ в Донецькій області.

Відповідно до ст. 52 КАС України в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на це, суддя вважає за необхідне витребувати з Головного управління ПФУ в Донецькій області інформацію щодо можливої передачі пенсійної справи на ім`я ОСОБА_1 з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління ПФУ Донецької області та можливого правонаступництва між Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області та Головним управлінням ПФУ в Донецькій області.

Крім того, у справі містяться надані позивачем документи, котрі підтверджують існування відкритих державними виконавцями Бахмутського МРВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчих проваджень № 55920365 та № 55920409 (щодо виконання двох виконавчих листів, виданих судом у справі № 236/3402/17); згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, котрі є у відкритому доступі, відбулось перейменування відповідного органу державної виконавчої служби на Бахмутський відділ ДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

З урахуванням цього, суддя вважає за необхідне залучити до участі в справі як заінтересовану особу орган примусового виконання судового рішення Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. О. Сибірцева,17; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 34776850).

У зв`язку із необхідністю вирішення питань щодо правонаступництва суб`єктів владних повноважень у справі № 236/3402/17 розгляд порушеного позивачем (стягувачем) ОСОБА_1 процесуального питання слід відкласти на 18.10.2021 на 14 год. 00 хв..

Керуючись ст. 382 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати з Головного управління ПФУ в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна,3; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13486010) інформацію з таких питань:

-чи була передана з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління ПФУ Донецької області до Головного управління ПФУ в Донецькій області пенсійна справа на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжений у м. Красний Лиман Донецької області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 );

-чи було вирішено під час реорганізації Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління ПФУ Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42172734) питання правонаступництва між Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області та Головним управлінням ПФУ в Донецькій області (якщо так надати до суду належним чином засвідчену копію відповідного наказу (розпорядження) щодо реорганізації територіальних органів ПФУ).

Залучити до участі в справі як заінтересовану особу орган примусового виконання судового рішення Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. О. Сибірцева,17; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 34776850).

У зв`язку із необхідністю вирішення питань щодо правонаступництва суб`єктів владних повноважень відкласти судове засідання з розгляду клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 на 18.10.2021 на 14 год. 00 хв..

Копію цієї ухвали направити для відома та для виконання до Головного управління ПФУ в Донецькій області, до Бахмутського відділу ДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя -

Справа №236/3402/17

У Х В А Л А

іменем України

"05" січня 2022 р.Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Бєлоусов А.Є.,

з секретарем судового засідання Безорчук А.О.,

за участі:

позивача (стягувача) ОСОБА_1 ,

представника позивача (стягувача) Гудко Я.Ю.,

представника Головного управління

Пенсійного фонду України в Донецькій області Давиденко В.М.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язання вчинити в інтересах ОСОБА_1 певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краснолиманського міського суду Донецької області (як адміністративного суду) перебувала справа № 236/3402/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 15.01.2018 вимоги позивача задоволено частково, визнано дії відповідача щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області нарахувати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорії) державну пенсію згідно із ст. 49 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із ст. 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням заробітку для призначення пенсії за березень-квітень 1987 року, починаючи з дня виникнення права на пенсійне забезпечення, тобто з 06.12.2013, здійснити індексацію такої пенсії та виплатити позивачу недоплачену різницю у пенсійному забезпеченні (з урахуванням раніше здійснених виплат). Також відповідача зобов`язано згідно зі ст. 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.12.2013 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 09.09.2019 у справі № 236/3402/17 за заявою державного виконавця (на стадії виконавчого провадження) було замінено боржника Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області на його правонаступника Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

18.08.2020 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшло клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17.

Ухвалою суду від 06.10.2020 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати до суду звіт про виконання згаданого судового рішення.

16.11.2020 від Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшов до суду звіт про виконання рішення суду від 15.01.2018 у справі № 236/3402/17.

06.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 (в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі).

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 29.03.2021 клопотання позивача було задоволено, накладено на керівника Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_2 штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 було скасовано ухвалу судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 29.03.2021, у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу (в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі) відмовлено.

27.09.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із клопотанням про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 (в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі).

Ухвалою судді було призначено судове засідання з розгляду клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, для участі в судовому розгляді цього питання було залучено Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та Бахмутський міськрайонний відділ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Під час судового розгляду питання, пов`язаного з виконанням судового рішення, позивач (стягувач) ОСОБА_1 повідомив, що на теперішній час рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, ухвалене на його користь, залишається невиконаним, він отримує пенсію з Головного управління ПФУ в Донецькій області. Представник позивача (стягувача) Гудко Я.Ю. вважала за необхідне у зв`язку з цим замінити сторону (відповідача, боржника) в судовому процесі з Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Представник Головного управління ПФУ в Донецькій області Давиденко В.М. в судовому засіданні повідомила, що внаслідок реорганізації територіальних органів ПФУ всі пенсійні справи були передані з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області доГоловного управління ПФУ в Донецькій області (в тому числі пенсійна справа ОСОБА_1 ); Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перебуває в стані припинення, весь персонал перейшов працювати до іншого органу ПФУ, проте відомості щодо цієї юридичної особи ще не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; представник органу ПФУ не заперечувала проти заміни сторони її правонаступником, відносини правонаступництва встановлені між Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області та Головним управлінням ПФУ в Донецькій області.

Відповідно до ст. 52 КАС України в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» відбулась реорганізація деяких територіальних органів ПФУ в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь ПФУ в областях, зокрема, Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління ПФУ в Донецькій області.

Такі ж самі обставини та наявність правонаступництва між територіальними органами ПФУ відображені в наказі Пенсійного фонду України від 02.11.2020 № 115 «Про заходи у зв`язку з реорганізацією деяких територіальних органів Пенсійного фонду України», в наказі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.11.2020 № 1663 «Про заходи у зв`язку з реорганізацією територіальних органів Фонду області».

Учасники справи не заперечують факту передачі пенсійної справи ОСОБА_1 з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Головного управління ПФУ в Донецькій області, отримання ОСОБА_1 пенсії саме через вказаний орган ПФУ. Відтак, на теперішній час саме Головне управління ПФУ в Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, відповідальним за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17.

Отже, суддя вважає за необхідне замінити сторону (відповідача, боржника) у справі № 236/3402/17 з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул.. Миру,35; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42172734) на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна,3; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13486010).

Керуючись ст. 52,382 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Замінити сторону (відповідача, боржника) в адміністративній справі № 236/3402/17 з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру,35; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42172734) на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна,3; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13486010).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя -

Справа №236/3402/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 рокуСуддя Краснолиманського міського суду Донецької області Бєлоусов А.Є.,

з секретарем судового засідання Безорчук А.О.,

за участі:

позивача (стягувача) ОСОБА_1 ,

представника позивача (стягувача) Гудко Я.Ю.,

представника Головного управління

Пенсійного фонду України в Донецькій області Давиденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язання вчинити в інтересах ОСОБА_1 певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краснолиманського міського суду Донецької області (як адміністративного суду) перебувала справа № 236/3402/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 15.01.2018 вимоги позивача задоволено частково, визнано дії відповідача щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області нарахувати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорії) державну пенсію згідно із ст. 49 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із ст. 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням заробітку для призначення пенсії за березень-квітень 1987 року, починаючи з дня виникнення права на пенсійне забезпечення, тобто з 06.12.2013, здійснити індексацію такої пенсії та виплатити позивачу недоплачену різницю у пенсійному забезпеченні (з урахуванням раніше здійснених виплат). Також відповідача зобов`язано згідно зі ст. 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.12.2013 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 09.09.2019 у справі № 236/3402/17 за заявою державного виконавця (на стадії виконавчого провадження) було замінено боржника Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області на його правонаступника Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Ухвалою судді від 06.10.2020 було встановлено судовий контроль за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України у строк до 16.11.2020 подати звіт про виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, надати документи на підтвердження такого виконання.

06.01.2021 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшло клопотання позивача про накладення штрафу на керівника Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, або на його правонаступника, відповідального за виконання рішення суду та зобов`язання Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України у місячний строк подати звіт про виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 (з наданням документів на підтвердження такого виконання).

Ухвалою судді від 29.03.2021 клопотання позивача (стягувача) ОСОБА_1 про накладення штрафу задоволено, накладено на керівника Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_2 штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі № 236/3402/17 задоволено апеляційну скаргу Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, скасовано ухвалу судді від 29.03.2021, відмолено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду.

26.08.2021 позивач (стягувач) ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з клопотанням про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду. Також ОСОБА_1 просить визнати раніше поданий звіт Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.11.2020 № 0574-13-7/17014 недійсним, зобов`язати суб`єкта владних повноважень впродовж 1 місяця подати повторний звіт про виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17.

Позивач зазначає, що згадане рішення суду дотепер залишається не виконаним, його порушені пенсійні права не були відновлені. На думку позивача, у звіті про виконання рішення суду для розрахунку першої складової пенсії взята заробітна плата 0,01831 грн. (замість середньомісячної заробітної плати 336,45 карбованців за 2 місяці). В наданому суб`єктом владних повноважень протоколі розрахунку додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, входить до складу основної пенсії. Суб`єкт владних повноважень не здійснює індексацію пенсії всупереч вимогам чинного законодавства України. Позивачу не була здійснена виплата збільшення його пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків. За твердженнями ОСОБА_1 , наданий суб`єктом владних повноважень розрахунок стосується обчислення трудової пенсії і не був здійснений відповідно Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (як про це йде мова в рішенні суду, котре набрало законної сили і підлягає виконанню).

Ухвалою судді від 05.01.2022 здійснено заміну сторони (відповідача, боржника) в адміністративній справі № 236/3402/17 з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 наполягали на задоволенні клопотання.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Давиденко В.М. заперечувала проти задоволення розглядуваного клопотання, стверджувала про повне виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, надала звіт про виконання судового рішення від 11.01.2022 № 0500-2202-7/3692.

Бахмутський відділ ДВС у Бахмутському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) як державний орган, що здійснював примусове виконання рішення суду в інтересах стягувача - було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи судом, відділом ДВС не було направлено уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, будь-яких заяв, заперечень пояснень щодо розглядуваного судом клопотання ОСОБА_1 надано не було.

Вислухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши наведені в клопотанні позивача доводи наявними в матеріалах справи письмовими доказами, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Визнанням права кожного на мирне володіння своїм майном, по суті, гарантовано право власності (ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Аналізуючи у своїй правозастосовній практиці питання мирного володіння майном, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що концепція «майна» в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) від 25.03.1999, заява № 31107/96, п. 54).

Змістом поняття «майно» охоплюються, в тому числі кошти/присуджені суми, належні до виплати заявникам на підставі остаточного і обов`язкового до виконання арбітражного чи судового рішення. Зокрема, Європейський суд звертає увагу в своїй практиці, що неможливість для заявника домогтися виконання рішення на його чи її користь становить втручання у право на мирне володіння майном, як вказано у першому реченні пункту першого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справах «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia) від 07.05.2002, заява № 59498/00, п.40; «Ясіуньєне проти Литви» (Jasiыnienл v. Lithuania) від 06.03.2003, заява № 41510/98, п. 45).

Застосовуючи визначені основоположні засади до правовідносин, що склались між ОСОБА_1 та територіальним органом Пенсійного фонду України як суб`єктом владних повноважень, суддя констатує, що позивач у 2017 році звернувся за судовим захистом свого порушеного права і отримав на свою користь судове рішення, яке набрало законної сили і є обов`язковим для виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, є всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Також згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини згаданого рішення).

У рішенні від 07.07.1989 в справі «Soering v. the United Kingdom» (заява № 14038/88) Європейський суд з прав людини визначив: Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод як правовий акт, котрий забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їхнім виконанням.

Ухвалою суду від 06.10.2020 було встановлено судовий контроль за виконанням рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 та зобов`язано суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання згаданого рішення суду, надати документи на підтвердження такого виконання.

На теперішній час суб`єктом владних повноважень, відповідальним за виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області наданий звіт від 11.01.2022 № 0500-2202-7/3692 про виконання зазначеного судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, що свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Так, зі звіту, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з приводу виконання рішення суду від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 вбачається, що для розрахунку 1-ї складової пенсії ОСОБА_1 заробітна плата за період з 01.03.1987 по 30.04.1987 визначена як середньомісячна заробітна плата за березень та квітень 1987 року із застосуванням коефіцієнтів (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1993 № 16 та Указом Президента України від 27.12.1991 № 20) і складає 0,01831 грн..

Зі змісту наданої позивачем архівної довідки вбачається, що в березні 1987 року йому було нараховано 375,17 карбованців заробітної плати в Краснолиманському РТП, в квітні 1987 року йому було нараховано 297,74 карбованців заробітної плати в Краснолиманському РТП.

Водночас згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1993 № 16 «Про порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 листопада 1992 року» при призначенні пенсій після 01.11.1992 заробіток, з якого обчислюється пенсія, множиться на певні коефіцієнти, зокрема, заробіток за 1987 рік на коефіцієнт2,72. Указом Президента Українивід 27.12.1991 № 20«Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін» встановлено, що з січня 1992 року індексації підлягають державні пенсії, соціальна допомога і стипендії - у повному розмірі.

За таких обставин використаний для обчислення державної пенсії позивача суб`єктом владних повноважень розрахунок не відповідатиме коефіцієнтам, визначенимзгідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1993 № 16 та Указом Президента України від 27.12.1991 № 20.

Зі змісту наданого відповідачем звіту про виконання рішення суду вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_1 визначено від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, тому пенсія індексації не підлягає. При цьому відповідач посилається на норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Натомість згідно зі ст. 2 згаданого Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії. Така сама норма міститься у п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

За змістом п. 3 вказаного Порядку до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться:

доходи громадян від здачі в оренду майна, від акцій та інших цінних паперів, ведення селянського (фермерського) і особистого підсобного господарства, підприємницької діяльності, яка є для громадян джерелом грошових доходів від власності;виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати;

одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності;допомога у зв`язку з вагітністю та пологами, допомога при народженні дитини, допомога на поховання;

цільова разова матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію, суми соціальних пільг, компенсації (крім виплат, визначених пунктом 2 цього Порядку), винагорода за підсумками роботи за рік тощо;

соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;

мінімальний розмір допомоги по безробіттю;

державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд;

тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею;

компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами);

державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомога на дітей одиноким матерям.

Отже, визначений у п. 3 Порядку перелік соціальних виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, і не підлягають індексації, не містить вказівки на державні пенсії, призначенізгідно із ст. 49 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначену згідно із ст. 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому нездійснення індексації відповідачем вказаних видів пенсійних виплат позивачу на підставі рішення суду від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 не вбачається правомірним.

Не можуть бути взяті до уваги посилання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на Порядок проведення індексації грошових доходів населення в редакції, що була чинною до 15.03.2018 і не передбачала індексації соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсій, обчислених з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; додаткової пенсії, підвищення, компенсаційних виплат, надбавок та інших доплат до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму). Адже рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, ухвалене на користь ОСОБА_1 , містить зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії та виплатити позивачу недоплачену різницю у пенсійному забезпеченні (з урахуванням раніше здійснених виплат). Це рішення не було оскаржено відповідачем, на теперішній час набрало законної сили і є обов`язковим для виконання на території України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими для виконання.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, котре набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], від 28.11.1999, заява № 28342/95).

В основі принципу правової визначеності як одного з істотних елементів принципу верховенства права покладено положення «res judicata» («вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Незастосування суб`єктом владних повноважень індексації щодо пенсійних виплат, належних ОСОБА_1 , призвело б до порушення положень ст. 46 Конституції України (пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом), що є неприпустимим у правовій державі та демократичному суспільстві.

Крім того, вказаним рішенням суду було зобов`язано відповідача з 06.12.2013 не лише здійснити індексацію державної пенсії, але й виплатити позивачу недоплачену різницю у пенсійному забезпеченні (з урахуванням раніше здійснених виплат), зобов`язано відповідача з 06.12.2013 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків. Однак до звіту про виконання рішення суб`єктом владних повноважень не додані документи, котрі підтверджують нарахування позивачеві коштів пенсійного забезпечення, також фактична виплата ОСОБА_1 цих коштів суб`єктом владних повноважень підтверджена не була.

За таких обставин не можна стверджувати про належне виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, ухваленого за позовом ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Європейський суд з прав людини у п.54 рішення від 15.10.2009 по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»(Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) (заява № 40450/04) наголосив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Наведене свідчить, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області всупереч ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.14,370 КАС України рішення суду, постановлене в інтересах ОСОБА_1 , дотепер не виконане. Відтак, суддя дійшов висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу в порядку ст. 382 КАС України на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення.

Водночас розглядуване клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в частині визнання недійсним раніше поданого звіту Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.11.2020 № 0574-13-7/17014 та зобов`язання суб`єкта владних повноважень впродовж 1 місяця подати повторний звіт про виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17. Адже положення ст. 382 КАС України не передбачають можливості застосування такого способу захисту прав стягувача чи способу контролю за виконанням судового рішення як «визнання раніше поданого звіту недійсним». Після заміни сторони (відповідача, боржника) в адміністративній справі № 236/3402/17 з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області представником суб`єкта владних повноважень вже надано до суду новий звіт про виконання рішення від 11.01.2022 № 0500-2202-7/3692.

Керуючись ст. 382 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача (стягувача) ОСОБА_1 задовольнити частково.

Накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13486010) ОСОБА_3 штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому вираженні становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок за невиконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними, зобов`язання вчинити в інтересах ОСОБА_1 певні дії.

Половину накладеного штрафу у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Другу половину накладеного штрафу в розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок гривень стягнути на користь Державного бюджету України.

Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Рад Наталію Сергіївну про те, що з наступного дня після набрання даним судовим рішенням законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції (ч.6 ст. 382 КАС України).

Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання (ч.7 ст. 382 КАС України).

У задоволенні клопотання позивача (стягувача) ОСОБА_1 в частині визнання недійсним звіту від 16.11.2020 № 0574-13-7/17014 щодо виконання рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15.01.2018 в адміністративній справі № 236/3402/17, поданого Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області та зобов`язання Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області впродовж 1 місяця подати повторний звіт (з відповідним документальним підтвердженням) відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 19.01.2022.

Суддя .»

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Маринін