Справа № 212/3834/23

2/212/103/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю секретаря судового засідання Лапіної А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 37 349 грн. 19 коп. та судового збору в розмірі 2684,00 грн. Мотивуючи свою заяву тим, що відповідно до Заяви б/н від 19.10.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який було збільшено до 35 000 грн. 00 коп. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим станом на 08.05.2023 року має заборгованість в розмірі 37 349 грн. 19 коп.,яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 30050, 00 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 7299,19 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 05.06.2023 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

ОСОБА_1 21.06.2023 року звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії. В зустрічному позові просив: (а) зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів на картковому кредитному рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яким було замінено картковий кредитний рахунок № НОМЕР_2 до того стану, у якому він був перед виконанням 24.09.2021 року о 21.23 годині та 21.43 годині операцій (транзакцій) на загальну суму 29 998 грн., шляхом повернення коштів, списаних внаслідок вчинення таких транзакцій; (б) припинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 процентів за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення 24.09.2021 року о 21.23 годині та 21.43 годині операцій (транзакцій) на загальну суму 29998, 00 гривень, через картковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та скасувати нараховані проценти у зв`язку з даними операціями. Мотивуючи свій зустрічний позов тим, що він є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК», мав у банку картковий рахунок № НОМЕР_2 на якому станом на 24.09.2021 року 21.22 годині був наявний кредитний ліміт у розмірі 35 000 грн., який ним не використовувався. За вказаним картковим рахунком була оформлена розстрочка «ОПЛАТА ЧАСТИНАМИ» , договір № 21041331243388, яка ним повністю погашена 10.03.2022 року та її сплата здійснювалася виключно на його особисті кошти, що він вносив понад кредитний ліміт, бо кредитним лімітом він не користувався з 14.12.2020 року. 24.09.2021 року він виявив, що номер мобільного телефону НОМЕР_3 , який був фінансовим номером за картковим рахунком № НОМЕР_2 не працює, звернувся до ПрАТ «КИЇВСТАР» 25.09.2021 року. При цьому з ранку 25.09.2021 року виявив, що з карткового рахунку № НОМЕР_2 було проведено дві транзакції невідомими особами на загальну суму 29 998 грн., а саме о 21.23 годині 24.09.2021 року транзакція на суму 12 499 грн., о 21.43 годині транзакція на суму17 499 грн.., з яких і утворилася заборгованість перед банком. У подальшому, 25.09.2023 року після поновлення номеру мобільного телефону, йому надійшли смс про вдалі покупки в Інтернет магазині «РОЗЕТКА» на суми 12 499 грн., 17.499 грн., з якими відразу зв`язався, однак покупки забрати не встиг, оскільки товар вже було видано. Виявивши вказаний факт, звернувся до банку, сповістивши про вказані дії та до органів поліції, що підтверджується витягом з ЄРДР № 12021046730000625. Після звернення до банку, картку із картковим рахунком № НОМЕР_2 працівник банку забрала та пере випустила нову картку № НОМЕР_1 , якою він не користувався, окрім погашення розстрочки «ОПЛАТА ЧАСТИНАМИ» власними коштами. Однак, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просто нараховував відсотки на викрадений шахрайськими діями кредитний ліміт. На теперішній час за картковим рахунком № НОМЕР_1 станом на 08.06.2023 року рахується заборгованість в розмірі 37 349, 19 гривень. Вважає, що згідно норм діючого законодавства України, на банк покладено обов`язок доведення, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, в противному випадку неправомірність списання коштів та транзакцій презюмується на користь користувача картки. Банк не забезпечив безпечність банківських операцій та переказу коштів, не бажає виконати вимоги закону та відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням вищевказаних незаконних операцій з його картковим рахунком, а навпаки нараховує відсотки. У зв`язку з чим, з метою захисту свої прав, звертається до суду із вказаним зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 23.06.2023 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду. Здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання. Витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідні докази, що стосується справи.

Ухвалою суду від 14.08.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» скористалося правом відзиву на зустрічну позовну заяву в якому просили відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі. Зазначили, що службовою перевіркою встановлено, що після перевипуску сім-картки було придбано товар на РОЗЕТЦІ 1773451123 24.09.2021 року на загальну суму 17 499 грн., та 1773431976 24.09.2021 року на суму 12 499 грн. Оплату проведено на сайті «РОЗЕТКА» з картки НОМЕР_4 . Оскаржити операцію і повернути кошти можливості немає. Проведено контакт із заявником за номером телефону НОМЕР_5 . Повідомив, що банк не може допомогти в поверненні коштів, клієнту рекомендовано звернутися до ОВС. Клієнт до ОВС звернувся, від Розетки також отримали інформацію, що товар вже забрали і отримувача ідентифіковано, як ОСОБА_2 у місті Дніпро . ОСОБА_1 на гарячу лінію банку не звертався як і не звертався до відділення АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Таким чином, під час перевірки встановлено, що подальше викрадання коштів з кредитної картки, сталося з вини самого клієнта. А саме, після пере випуску сім картки , номер якого був доступом до ПРИВАТ24 ОСОБА_1 несвоєчасно заблокував номер свого фінансового телефону, що дало змогу шахраям отримати доступ в аккаунті Приват24 і володіючи фінансовим номером підтвердити операції по карткам ОСОБА_1 .. На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 було порушено п.п.1.1.2.1.10 Прав та обов`язків клієнта «Умов та правил надання банківських послуг». Таким чином, за операції, які проведені 25.09.2021 року по кредитній картці № НОМЕР_6 ОСОБА_1 несе відповідальність останній. Провина банку у несанкціонованому списанні коштів на суму 29 998.00 гривень з картки клієнта, відсутня. Відсутні і докази того, що до часу зняття коштів шахраями ОСОБА_1 звертався до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з вимогою зняття з його номеру телефону НОМЕР_5 ознаки «Фінансовий» та блокування вказаного аккаунта клієнта в системі ПРИВАТ 24. Отже, власна недбалість та бездіяльність по захисту своїх грошей, а також дії та бездіяльність ОСОБА_1 щодо захисту персональних даних та власного мобільного фінансового телефону і несвоєчасне блокування кредитного рахунку, аккацнта в ПРИВАТ24, зміна номеру фінансового телефону, стали у сукупності причиною списання коштів, а тоже відповідальність покладається на ОСОБА_1

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомлено належним чином, до суду представники не прибули, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у відсутність представників, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечують.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Новак Артур Михайлович подав 23.01.2024 року через канцелярію суду заяву в якій просив прийняти рішення на підставі письмових доказів у справі. Відмовити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у позові в повному обсязі. Врахувати при винесенні рішення відсутність доказів того, що ОСОБА_1 передав свої особисті дані по стороннім особам, що призвело до викрадення коштів з карткового рахунку.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглядаючи позов суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зазначена правова позиція міститься і в постановах Верховного суду України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року та від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом встановлено на підставі зібраних у справі доказів, що позивачем на підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору та досягнення згоди щодо істотних умов цього договору надано до суду завірену анкету-заяву відповідача від 19.10.2010 року, з якої слідує, що відповідач погодився з тим, що вказана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею і банком договір про надання банківських послуг. При цьому в заяві відсутні відомості про отримання відповідачем кредитної картки, її номеру, розміру кредитного ліміту (а.с. 16).

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 заповнено та підписано особисто паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено детальну інформацію щодо кредитування, яка актуальна в період з 26.09.2021 року по 13.10.2021 року (а.с.17-21).

На підтвердження факту отримання відповідачем кредитної картки позивачем було надано довідку про отримання кредитних карток (а.с. 15) в якій зазначено дату відкриття рахунку № НОМЕР_7 05.03.2013 року «КАРТКА УНІВЕРСАЛЬНА». Згодом, 13.06.2018 року відповідачу видано картку НОМЕР_4 , яка 28.09.2021 року пере випущена за № НОМЕР_8 (а.с.15).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки старт карткового рахунку відбувся 05.03.2013 року, останній раз кредитний ліміт збільшився 23.07.2020 року до 35.000 гривень, який зменшено 06.12.2021 року до 35.000 гривень та 06.12.2021 року зменшення кредитного ліміту до 30 050 гривень. 15.12.2021 року кредитний ліміт складав 0, 00 гривень (а.с. 14)

Однак, анкета-заява, що є предметом розгляду у вказаній справі та на яку посилається позивач, як на підставу задоволення своїх вимог, була підписана відповідачем 19.10.2010 року, тобто пізніше ніж емітовано картку. Матеріали справи не містять будь-яких правочинів підписаних відповідачем раніше.

На підтвердження факту встановлення кредитного ліміту та користування відповідачем кредитних коштів позивачем було надано розрахунок заборгованості (а.с. 5-13), довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідно до якого старт карткового рахунку відбувся 05.03.2013 року (а.с. 14) та виписку по рахункам за період з 05.03.2013 року по 11.05.2023 року (а.с. 56-67).

Щодо зустрічного позову, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 мав кредитну картку № НОМЕР_8 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що не оспорюється позивачем за первісним позовом.

Згідно виписки по картці № НОМЕР_8 за період з 01.01.2013 року по 31.05.2023 року усього витрат по картці 204 441, 36 грн., усього надходжень 168 092, 17 гривень, сума комісій 1 466, 63 гривень, сума знижок 246, 46 гривень, кредитний ліміт 0 гривень, баланс на початок періоду 0 гривень, баланс на кінець періоду мінус 37 349, 19 гривень ( а.с.87).

Випискою по картці № НОМЕР_8 встановлено, що за період з 21.09.2021 року по 28.09.2021 року на картковому рахунку було встановлено кредитний ліміт 35 000 гривень, усього витрат 29 998, 00 гривень, та 24.09.2021 року відбулося списання коштів у сумі 17 499, 00 гривень та 12 499, 00 гривень (а.с.90).

ОСОБА_1 оформлено кредит «ОПЛАТА ЧАСТИНАМИ» на загальну суму 16 999, 00 гривень, дата першого платежу 13.04.2021 року, дата останнього платежу 13.03.2022 року, процентна ставка 0, 01% ( а.с.94-102). Вказане підтверджується і випискою по кредиту договір № 21041331243388 від 13.04.2021 року, залишок на початок періоду 16 999, 00 грн. (а.с.92).

24.09.2021 року о 21.43 годині відбулося списання коштів з картки № НОМЕР_8 у сумі 17 499, 00 гривень, 24.09.2021 року о 21.23 годині у сумі 12 499, 00 гривень (а.с.88).

ОСОБА_1 25.09.2021 року звернувся до ВІДДІЛЕННЯ ПОЛІЦІЇ № 3 КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ із заявою про притягнення до відповідальності невідому особу, яка в період часу з 24.09.2021 року до 25.09.2021 року скоїла крадіжку грошових коштів у сумі 30000 гривень з картки універсальна «ПРИВАТБАНК» (а.с. 103).

За вказаним фактами 26.09.2021 року ВІДДІЛЕННЯМ ПОЛІЦІЇ № 3 КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ внесено до ЄРДР відомості щодо заяви ОСОБА_1 за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 185 КК України, номер кримінального провадження № 12021046730000625 (а.с.104).

Крім того, ОСОБА_1 звернувся з письмовим зверненням до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в якому просив провести внутрішнє розслідування та звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів з приводу розслідування шахрайства; зупинити нарахування відсотків по картці до з`ясування всіх обставин відповідними органами; признати недійсними транзакції 24.09.2021 року та не притягати його до сплати цих коштів (а.с.109-110).

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надіслали повідомлення на звернення в якому зазначили,що 24.09.2021 року за рахунком ОСОБА_1 був здійснений переказ коштів, при здійсненні переказу були коректно введені номер картки, термін її дії та СVV2 код. Зазначили, що повернення кредиту є основним принципом кредитування, а тому щодо не повернення кредиту, сплату за його користування відсотків банк відмовляє. Для подальшого безпечного використання послуг Банку рекомендовано змінити платіжну картку (а.с.115-116).

На виконання ухвали суду ВІДДІЛЕННЯМ ПОЛІЦІЇ № 3 КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ надано інформацію про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021046730000625 від 26.09.2021 року - триває (а.с. 185).

У відзиві на зустрічну позовну заяву зазначено, що службовою перевіркою встановлено, що після пере випуску сім картки було придбано товар на РОЗЕТЦІ 1773451123 24.09.2021 року на загальну суму 17 499 грн., та 1773431976 24.09.2021 року на суму 12 499 грн. Оплату проведено на сайті «РОЗЕТКА» з картки НОМЕР_4 . Оскаржити операцію і повернути кошти можливості немає. Проведено контакт із заявником за номером телефону НОМЕР_5 . Повідомив, що банк не може допомогти в поверненні коштів, клієнту рекомендовано звернутися до ОВС. Клієнт до ОВС звернувся, від Розетки також отримали інформацію, що товар вже забрали і отримувача ідентифіковано, як ОСОБА_2 у місті Дніпро . ОСОБА_1 на гарячу лінію банку не звертався як і не звертався до відділення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 155).

При цьому щодо коду авторизації покупки то її здійснено шляхом відповіді на фінансовому номері, шляхом натискання одиниці (а.с. 157).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі № 766/19614/18 щодо аналогічних правовідносин за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, «Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , не є підставою для відмови у задоволенні позову.».

У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 зазначено, що «відповідно до пунктів 6.7, 6.8. Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, касаційний суд дійшов помилкового висновку про вину ОСОБА_1 як підставу цивільно-правової відповідальності. Висновки судів про те, що операції щодо зняття з платіжної картки ОСОБА_1 спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, а умовами договору від 5 лютого 2010 року передбачено обов`язок позивача щодо нерозголошення даного ПІН-коду, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми, є помилковими, оскільки такі висновки судів не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

Надалі ВС КЦС в постанові від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22 зазначає: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН- коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА_1 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано відповіді».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заолоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

Верховний Суд в складі Касаційного цивільного суду в постанові від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22 вказав, що: «Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року в справі 766/19614/18 (провадження № 61-19350св19) вказано, що: «суди попередніх інстанцій вважали недоведеним те, що ОСОБА_1 ініціював збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком, здійснював спірні грошові перекази, а також що про ці операції його було повідомлено у момент їх вчинення. Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення нарахування процентів та штрафних санкцій ОСОЬА_1 по кредитній картці № НОМЕР_9 на розмір заборгованості 31 712 грн, яка виникла у зв`язку із неправомірним списанням без його волевиявлення кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій. Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 не є підставою для відмови у задоволенні позову».

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, що їх регулює, а також беручи до уваги судову практику Верховного Суду, апеляційний суд приходить до висновку про те, що Банком не надано належних і достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 , як володілець та користувач картки, своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, та вважає, що списання грошових коштів із його карткових рахунків відбулося не з його волі, навпаки, виявивши безпідставне списання, перекази та зняття коштів, повідомив Банк про них та звернувся до правоохоронних органів, а відтак він не несе відповідальності за такі операції, що в свою чергу є підставою для відмови Банку у заявленому первісному позові.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи встановлені обставини, досліджені докази в сукупності із нормами закону, що їх регулюють, суд приходить до переконання про відсутність підстав про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та, відповідно, задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір при зверненні з позовом, який, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, залишається за ним та не відшкодовується. Відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору при поданні цивільного позову, судовий збір в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь держави з відповідача по зустрічному позову.

На підставі ст.ст.1046, 1066, 1068, 1071, 1073 ЦК України, ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст.1, 15, 29, 42, 66, 67, 68 Закону України «Про платіжні послуги» та керуючись ст.ст.4, 12,13,81,247,263-265,268,274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні первісного позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача банківських послуг - задовольнити.

Зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів на картковому кредитному рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яким було замінено картковий кредитний рахунок № НОМЕР_2 до того стану, у якому він був перед виконанням 24.09.2021 року о 21.23 годині та 21.43 годині операцій (транзакцій) на загальну суму 29 998 грн., шляхом повернення коштів, списаних внаслідок вчинення таких транзакцій;

Припинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 процентів за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення 24.09.2021 року о 21.23 годині та 21.43 годині операцій (транзакцій) на загальну суму 29998, 00 гривень, через картковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та скасувати нараховані проценти у зв`язку з цими операціями.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на користь держави 1073,60 грн. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», місце знаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23 січня 2024 року.

Суддя: І. Б. Чайкін