ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12473/23Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Ретинської В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року (головуючий суддя Лозицька І.О.)

у справі № 160/12473/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просив:

визнати протиправними рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про внесення ОСОБА_1 станом на 02.02.2023 на облік у контролюючих органах в Царичанській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу - підприємця з ознакою незалежної професійної діяльності у статусі « 0-платник податків за основним місцем проживання» АДРЕСА_1 , в подальшому переходу на облік до Кам`янської ДІІ ГУ ДПС;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області зняти ОСОБА_1 з обліку у контролюючих органах ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та як фізичну особу-підприємця у статусі « 0-платник податків за основним місцем проживання» АДРЕСА_1 , в подальшому переходу на облік до Кам`янської ДІ ГУ ДПС;

визнати протиправними рішення Державної податкової служби України про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області забезпечити облік ОСОБА_1 відповідно до місця проживання як фізичну особу-підприємця з ознакою ведення незалежної професійної діяльності;

зобов`язати Державну податкову службу України зняти ОСОБА_1 з обліку у контролюючих органах ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу-підприємця з ознакою ведення незалежної професійної діяльності та як фізичну особу-підприємця.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 не був зареєстрований в будь-яких державних установах як ФОП та як фізична особа-підприємець, яка займається незалежною професійною діяльністю, в підтвердження чого надав довідку Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кам`янської міської ради від 27.10.2022 №13-Н.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо внесення ОСОБА_1 , станом на 02.02.2023 на облік у контролюючих органах в Царичанській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу - підприємця з ознакою незалежної професійної діяльності у статусі « 0-платник податків за основним місцем проживання» АДРЕСА_1 , в подальшому переходу на облік до Кам`янської ДПІ ГУ ДПС.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області забезпечити облік ОСОБА_1 відповідно до місця проживання як фізичну особу-підприємця з ознакою ведення незалежної професійної діяльності.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області зняти ОСОБА_1 з обліку у контролюючих органах ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та як фізичну особу-підприємця у статусі « 0-платник податків за основним місцем проживання» АДРЕСА_1 , в подальшому переходу на облік до Кам`янської ДПІ ГУ ДПС.

Зобов`язано Державну податкову службу України зняти ОСОБА_1 з обліку у контролюючих органах ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу-підприємця з ознакою ведення незалежної професійної діяльності та як фізичну особу-підприємця.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач ще у 1994 році отримав свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи і в подальшому документи для внесення даних про себе до ЄДР відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» не подавав, свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця, не отримував.

Суд також встановив, що відповідачами не доведено, що позивач після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю подавав заяву за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу. Натомість відповідач-1 самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності до ІКП, тому суд дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо самостійного встановлення позивача як фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності до ІКП не узгоджуються з нормами Порядку № 1162, якими визначено процедуру взяття на облік платників єдиного внеску.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідач-1 наполягає на тому, що фізичні особи-підприємців, які зареєстровані до 01.07.2004, стосовно яких не проводилась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (в тому числі внесення до ЄДР), не втратили статусу фізичної особи-підприємця. Зняття з обліку фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, регулюється Порядком обліку платників податків і зборів, затверджених наказом Міністерством фінансів України від 09.12.2011 №1588.

Також відповідач-1 зазначає, що враховуючи інформацію ПФУ щодо перебування на обліку ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця на загальних підставах та відсутності інформації в ПФУ та ЄДР про його припинення, та те що ФОП ОСОБА_1 заява за формою №8-ОПП до податкового органу не подавались, а подавалась заява за формою №8-ОПП (без підтверджуючих документів) для знаття його з обліку як адвоката, перебування ОСОБА_1 у статусі « 3-прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)» було неправомірним. Відповідно до Порядку обліку № 1588 облікові дані ОСОБА_1 приведено у відповідність та поновлено на обліку в Царичанській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу-підприємця з ознакою незалежної професійної діяльності у статусі « 0 - платник податків за основним місцем обліку. Також, у відповідності до місцезнаходження (місця проживання) платника податків змінено контролюючий орган, тому станом на теперішній час ОСОБА_1 знаходиться в стані 60 - «платник за новим кодом ТТГ (з наступного року) (основне місце обліку)»

Відповідно до п. 11.18 р. ХІ Порядку обліку № 1588 для знаття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органу ОСОБА_1 необхідно внести до ЄДР відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням. Водночас для знаття з обліку фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, ОСОБА_1 необхідно припинити адвокатську діяльність та подати до ДПІ за місцем реєстрації, заяву з формою №8-ОПП з документом, підтверджуючим припинення адвокатської діяльності.

Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Скаржник зазначає, що ДПС України як центральний орган державної влади в контексті покладених ст. 19-2 ПК України повноважень безпосередньо не здійснює функцій з обліку платників податків, тоді як в силу вимог ст. 19-1 та ст.ст. 65-67 ПК України правовідносини з обліку платника податку лежать в аспекті функціональних повноважень територіального органу ДПС за місцем проживання ( ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному правління ДПС у Дніпропетровській області), який є самостійним учасником судового процесу у даній справі. По суті спору відповідач-2 вказує, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що відповідно до бази даних платника страхових внесків ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець перебуває на обліку 21.05.1996. Крім того, у 2013 році відомості про платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 були отримані від Пенсійного фонду України та завантажені до інформаційної системи ДПС у зв`язку з передачею функцій адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України до Державної податкової служби відповідно до Закону України від 4 липня 2013 року № 406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи». Дата взяття на облік платника єдиного внеску 21.05.1996. При цьому, встановлення невідповідностей відомостей про платника єдиного внеску ОСОБА_1 , отриманих від Пенсійного фонду України як діючого та завантажено до реєстру страхувальників у 2013 році, дата взяття на облік ОСОБА_1 як платника єдиного внеску - 21.05.1996, як таких що не відповідали реєстраційним даним, не мало місце. Враховуючи відомості Пенсійного фонду України, відповідач вважає неможливим однозначно спростувати наявність у ОСОБА_1 статусу фізичної особи підприємця.

В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, подав додаткові пояснення, також погоджується з доводами, наведеними в апеляційній скарзі відповідача-2.

Представник відповідача-2, позивач (його представник) в судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.

Позивач подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та заяву про подання додаткових доказів, а саме: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.01.2024.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно даним інформаційно-комунікаційних систем ДПС України позивач - ОСОБА_1 з 15.12.1994 перебував на податковому обліку в Петриківській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець.

У зв`язку з перерозподілом територій Петриківського та Царичанського районів ОСОБА_1 взято на облік в Царичанській ДШІ ГУ ДІС у Дніпропетровській області.

25.03.2019 позивачем подана заява до Царичанської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області за формою 05-ОПП, в якій позивач зазначив Петриківську районну держадміністрацію як орган держаної реєстрації, номер державної реєстрації 0562, дата державної реєстрації 15.12.1994. Також до заяви додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0562 від 15.12.1994, виданого на підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13.12.1994 №10.

Після опрацювання цієї заяви, ОСОБА_1 взятий на облік в Царичанській ДІІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області як «фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю» з ознакою «адвокат» у статусі « 0 - платника податків за основним місцем обліку».

27.03.2019 позивач подав до контролюючого органу заяву про знаття його з обліку за формою №8-ОПП із зазначенням причини для припинення «за рішенням власника», внаслідок чого обліковий стан позивача як платника змінився на « 3-прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)».

З метою перевірки даних щодо правомірності перебування ОСОБА_1 у період з 1994 по 2019 у статусі підприємця-фізичної особи контролюючим органом надіслані листи до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (лист №29843/5/04-36-12-01-10 від 23.11.2022), Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області (лист №29410/5/04-36-75-17 від 18.11.2022) з проханням надати інформацію щодо реєстрації ОСОБА_1 фізичної особою-підприємцем, а також до Ради адвокатів Дніпропетровської області (лист №29845/5/04-36-12-01-10 від 23.11.2022) щодо видачі свідоцтва на право здійснення адвокатської діяльності.

Листом Ради адвокатів Дніпропетровської області №237/3-22 від 02.12.2022 повідомлено, що відомості щодо ОСОБА_1 відсутні у Єдиному реєстрі адвокатів України. Жодних заяв про внесення відомостей до ЄРАУ та/або зупинення /припинення права на заняття адвокатською діяльністю від ОСОБА_1 до Ради адвокатів Дніпропетровської області не надходило.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 60400-010604-6/122141 від 02.12.2022 повідомлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в органах ПФУ, як фізична особа-підприємець на загальних підставах з 21.05.1996. Відомості про припинення підприємницької діяльності особи-підприємця ОСОБА_1 до органів ПФУ не надходили.

Листом Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області за №61-28-2724/0/290-22 від 22.11.2022 повідомлено, що серед реєстраційних справ, які зберігаються в архіві служби державної реєстрації Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області та були передані на зберігання Петриківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, відсутня реєстраційна справа фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомостей щодо державної реєстрації фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 .

Відомості, наведені в листі Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області за №61-28-2724/0/290-22 від 22.11.2022, підтверджуються даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.01.2024.

За поясненнями відповідача-1, враховуючи інформацію ПФУ щодо перебування на обліку ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця на загальних підставах та відсутності інформації в ПФУ та ЄДР про його припинення, а також те, що ФОП ОСОБА_1 подана заява за формою №8-ОПП без підтверджуючих документів, перебування ОСОБА_1 у статусі « 3-прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)» було неправомірним.

Посилаючись на приписи Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 грудня 2011 за №1562/20300, відповідач-1 зазначив, що облікові дані ОСОБА_1 приведено y відповідність, позивача поновлено на обліку в Царичанській ДІІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу-підприємця з ознакою незалежної професійної діяльності у статусі « 0 - платник податків за основним місцем обліку».

Також, у відповідності до місцезнаходження (місця проживання) платника податків - АДРЕСА_1 , пов`язане із зміною адміністративного району, змінено контролюючий орган. Станом на теперішній час ОСОБА_3 перебуває в стані 60 - «платник за новим кодом ТТГ (з наступного року) (основне місце обліку)».

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Нагорному В.І. надіслано лист №11918/6/04-36-73-16 від 24.02.2023 з роз`ясненням щодо зміни облікового стану платника податків, роз`яснено порядок знаття з обліку та запропоновано позивачу звернутись до ЄДР для внесення відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням та подати до ДПІ за місцем реєстрації, заяву за формою №8-OПП з документом підтверджуючим про призупинення адвокатської діяльності.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із частиною другою статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

01 липня 2004 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Із введенням в дію цього Закону створено та розпочато формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За визначенням частини 1 статті 4 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст. 42 вказаного Закону для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.

Згідно з пунктом 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» цього Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Отже, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом № 755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб`єкта підприємницької діяльності до 01 липня 2004 року) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону № 755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП - абзац дев`ятий частини першої статті 1 Закону № 755-IV).

03 березня 2011 року набрав чинності Закон № 2390-VI, яким внесені зміни до Закону № 755-IV.

На час прийняття Закону № 2390-VI пунктами 2-4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.

Пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом № 755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП і строк для включення до ЄДР відповідних відомостей про фізичних осіб-підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 01 липня 2004 року, закінчився 03 березня 2012 року. При цьому цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01 липня 2004 року, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору.

Відомості про фізичних осіб - підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб - підприємців до ЄДР, зобов`язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.

25 квітня 2014 року набрав чинності Закон України від 25 березня 2014 року № 1155-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до Єдиного державного реєстру».

Цим Законом пункт 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 755-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, відомості про яких не включені до ЄДР, зобов`язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з ЄДР.

Окрім того, цим же Законом № 1155-VII виключено пункт 2-4 і 7-9 розділу ІІ Закону № 2390-VI.

З приводу застосування зазначених норм права Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19 викладений висновок, згідно якому статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.

Водночас зміни у процедуру адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, запроваджені Законами № 2390-VI та № 1155-VII, не спростовують наведених висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01 липня 2004 року, що підтверджується виконанням ними обов`язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності.

Велика Палата Верховного Суду також підкреслює, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності.

При цьому застосовними в цій справі є висновки ЄСПЛ у справі «Серков проти України», оскільки принцип найбільш сприятливого тлумачення національного законодавства на користь платників податків так само може бути застосований до платників загальнообов`язкових внесків, у тому числі єдиного внеску.

За висновком Великої Палати Верховного Суду відсутність офіційного підтвердження у особи статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

Встановлені у справі фактичні обставини свідчать, що позивач, як фізична особа підприємець, був зареєстрований до 01.07.2004, докази волевиявлення позивача здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ним з 15.12.1994, шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки для включення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтва про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка в матеріалах справи відсутні.

Згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.01.2024 записи щодо позивача відсутні.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що особою, яка має статус фізичної особи-підприємця, є особа, яка в обов`язковому порядку визнана державою, тобто, зареєстрована державним реєстратором в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тому є помилковою, такою, що не відповідає наведеним вище правовим нормам, позиція відповідачів, що фізичні-особи підприємці, зареєстровані до 01.07.2004, стосовно яких не проводилась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (в тому числі до створення Єдиного державного реєстру), не втратили статусу фізичної-особи підприємця.

Посилання відповідачів на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010604-6/122141 від 02.12.2022, яким повідомлено, що відповідно до бази даних платника страхових внесків ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець перебуває на обліку з 21.05.1996, суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки визначальним в даному випадку є наявність у особи платника податків визначеного в установленому порядку статусу фізичної особи-підприємця.

Факт перебування позивача на обліку в пенсійному органі як фізичної особи-підприємця з 21.05.1996 без офіційного підтвердження у особи такого статусу шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, не є підставою для взяття особи на податковий облік.

Відповідно до п. 6.1 зазначеного вище Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 09.12.2011 №1588, взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи - підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі відомостей про державну реєстрацію фізичної особи підприємця.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що за повідомленням Ради адвокатів Дніпропетровської області (лист №237/3-22 від 02.12.2022) відомості щодо ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні. Жодних заяв про внесення відомостей до ЄРАУ та/або зупинення /припинення права на заняття адвокатською діяльністю від ОСОБА_1 до Ради адвокатів Дніпропетровської області не надходило.

Враховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин позивач не включений до ЄДРПОУ як фізична особа-підприємець, відомості про позивача, як фізичну особу-підприємця, у Єдиному державному реєстрі відсутні, також відсутні докази статусу позивача як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними дії відповідача-1 щодо взяття позивача на облік у контролюючих органах в Царичанській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу - підприємця з ознакою незалежної професійної діяльності у статусі « 0-платник податків за основним місцем проживання».

Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог про зобов`язання відповідачів зняти позивача з обліку у контролюючих органах ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізичну особу-підприємця з ознакою ведення незалежної професійної діяльності та як фізичну особу-підприємця суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції з огляду на відсутність у позивача статусу фізичної особи підприємця та фізичної особи, що провадить незалежну професійну діяльність, на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів № 1588, на який посилається контролюючий орган, зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку:

пп. 1) підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою №6-ОПП.

Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

пп.2) фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Відповідно до п.3 графи І розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв`язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об`єктів оподаткування, або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням.

Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов`язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) (далі - Порядок № 1588), та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330.

Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Таким чином, наведені норми дають підстави для висновку про необхідність відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем як передумови для зняття особи з обліку в контролюючих органах в звичайному порядку та запису в Єдиному реєстрі адвокатів України про припинення адвокатської діяльності.

Втім, в спірному випадку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань взагалі відсутній запис про державну реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця, також в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні жодні відомості стосовно зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .

Такі, встановлені судом обставини, виключають можливість внесення до відповідних реєстрів записів про припинення підприємницької (незалежної професійної) діяльності позивача, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про правильно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання відповідачів вчинити певні дії.

При цьому суд апеляційної інстанції не вважає, що відповідач-2 - Державна податкова служба України не є зобов`язальною особою у спірних відносинах.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, в редакції на час виникнення спірних правовідносин ДПС відповідно до покладених на неї завдань: пп.7) здійснює реєстрацію та веде облік платників податків, платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків; пп. 8) забезпечує достовірність та повноту ведення обліку платників податків (платників єдиного внеску), об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням.

Відповідно до п. 13.1 Порядку № 1588 податкові органи (Центральний контролюючий орган та його територіальні органи), визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу II Податкового кодексу України, виконують передбачені цим Порядком процедури, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій, зокрема:

1) реєструють та ведуть облік платників податків, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

2) забезпечують достовірність та повноту обліку платників, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

3) формують та ведуть Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстр платників податків - нерезидентів, реєстр договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції, Реєстр самозайнятих осіб;

4) надають адміністративні послуги платникам податків, зборів, у тому числі видачу платникам податків документів, передбачених цим Порядком;

5) здійснюють адміністрування податків, зборів, яке включає організацію ідентифікації, облік платників податків та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

6) забезпечують перегляд рішень контролюючих органів нижчого рівня щодо обліку платників податків у встановленому законодавством порядку;

7) забезпечують автоматизацію процедур обліку платників податків, зокрема організацію впровадження електронних сервісів для платників податків щодо подання та отримання в електронній формі документів, передбачених цим Порядком;

8) забезпечують інформаційну взаємодію з Єдиним державним реєстром, ЄДРПОУ та іншим реєстрами у передбачених цим Порядком випадках;

9) організовують збір податкової інформації, передбаченої цим Порядком, та вносять її до інформаційних баз даних Центрального контролюючого органу;

10) надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань обліку платників податків;

11) складають звіт про стан обліку платників;

12) розробляють та надають пропозиції до цього Порядку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, ухвалено правильне рішення про часткове задоволення позову.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі №160/12473/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко