ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024 року м. Дніпро Справа № 908/374/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Блажко У.В. - адвокат

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго

на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 р.

( суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 14.07.2023 р.)

у справі

за позовом:

Приватного акціонерного товариства НЕК Укренерго

до:

Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго

про стягнення 219 203 047, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, про стягнення 219 203 047,94 грн. заборгованості згідно договору про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041, а саме: 197 455 151,52 грн. основного боргу, 16 434 975,99 грн. інфляційних втрат, 3 070 253,36 грн. пені та 2 242 667,07 грн. 3 % річних.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 р. у справі № 908/374/23 позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго» 197 455 151 грн 52 коп. основного боргу, 3 070 123 грн 24 коп. пені, 2 242 666 грн 50 коп. 3 % річних, 16 434 975 грн 99 коп. інфляційних втрат, та 939 306 грн 06 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач ( публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» ), в якій просив скасувати частково рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 р. у справі № 908/374/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача основного боргу на суму 14 438 953, 87 грн., 3% річних на суму 64 220, 63 грн., інфляційних нарахувань на суму 387 666, 29 грн. та пені на суму 1 915 374 грн. Судові витрати покласти на Позивача.

Також, в апеляційній скарзі, Апелянт просить призначити у даній справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та винести на вирішення експертизи наступні питання: Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ПрАТ НЕК «Укренерго» розмір заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління за договором, яка надавалась ПрАТ НЕК «Укренерго» на території, яка згідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. за № 309 увійшла до Переліку те¬риторій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а саме Запорізької області за заявлений до стягнення період ( з лютого по вересень 2022 )? Чи відповідає визначений ПрАТ НЕК «Укренерго» обсяг послуги з диспетчерського ( оперативно технологічного ) управління в актах наданих послуг (в тому числі коригувальних актах наданих послуг) та рахунках-фактурах ( з лютого по вересень 2022 ), в порівнянні з обсягом, що фактично був спожитий ПАТ Запоріжжяобленерго у вказаний період на території Запорізької області, яка згідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. за № 309 увійшла до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією? Чи підтверджується здійснений позивачем розрахунок санкцій та компенсаційних виплат, заборгованості та якими документами це підтверджується

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 р. по справі № 908/374/23 в частині задоволення позовних вимог за послуги з диспетчерського оперативно-технологічного управління нараховані у серпні - вересні 2022 на суму 14 438 953,87 грн, що нараховані на тимчасово-непідконтрольній території Запорізької області, стягнутої суми пені у розмірі 1 915 374,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 387 666,29 грн, та 3% річних у розмірі 64 220,63 грн. є незаконним, неогрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, отже таким яке підлягає в цій частині скасуванню.

Водночас, на думку Скаржника, враховуючи, що Запорізька область внесена до переліку територій, на яких ведуться ( велися ) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, обсяг послуги на тимчасово окупованих територіях, та територіях де ведуться бойові дії в Запорізькій області за серпень, вересень 2022 р., повинні дорівнювати 0. Оскільки значна частина Запорізької області тимчасово окупована, та непідконтрольна Україні, дані комерційного обліку, та обсяги послуг диспетчеризації визначені за оціночними даними розрахунковим шляхом, отже сформовані не на підставі показів засобів вимірювальної техніки. Також, у ПАТ "Запоріжжяобленерго фактично відсутня можливість контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах. За таких умов, у Товариства відсутній доступ до розрахункових засобів обліку ( відсутність засобів зв`язку ) та відсутні відомості споживачів про обсяг спожитої ним електричної енергії.

При цьому Скаржник зазначає, що ПАТ «Запоріжжяобленерго», як суміжний оператор системи, у межах своєї відповідальності, наразі не має жодного підтвердження виробітку електричної енергії на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а також не має підтвердження обсягів прийому/віддачі від суміжних ліцензіатів до/з додаткових областей комерційного обліку електричної енергії (тимчасово окупованої території), а саме: відсутній дистанційний доступ до будь-яких лічильників на тимчасово неконтрольованій території; найближчі лічильники, що фіксують переток з контрольованої території на тимчасово неконтрольовану територію не може бути використано як верифікаційні оскільки ТКО не мають електричних зв`язків з будь якою ТКО генерації на тимчасово неконтрольованої території.

Скаржник наголошує на тому, що обсяги відданої в мережу та спожитої електричної енергії на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, необхідно вважати такими, що не пройшли верифікацію.

Скаржник зазначає, що Позивачем змінено позицію щодо врахування обсягів електричної енергії відпущеної генеруючими одиницями виробників електричної енергії (електроустановками що знаходяться на тимчасово непідконтрольній території) при визначенні обсягів наданих послуг з диспетчерського оперативно-технологічного управління. Оскільки обсяг послуг за договором розраховується виходячи зокрема з обсягів електричної енергії, відпущеної генеруючими одиницями виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом, заміна таких обсягів нульовим значенням безпосередньо впливає на обсяг послуг з диспетчерського оперативно-технологічного управління.

На переконання Скаржника обставини, що в період часу з 07.07.2022 р. по 07.08.2022 р. на окупованій російськими загарбниками території Запорізької області, було здійснено захоплення приміщень структурних підрозділів товариства за участі окремих осіб-колоборантів підтверджуються сертифікатом Запорізької ТПП № 2300-23-3315 про форс-мажорні обставини від 21.07.2023 р., де засвідчено форс-мажорні обставини щодо обов`язку виконання зобов`язань, передбачених Договором, на територіях на яких велися (ведуться) бойові дії або тимчасово окупованих територіях зокрема п. 3.2.19 надавати оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передачі. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання - 01.08.2022 р., дата закінчення - тривають на 21.07.2023 р.. За таких обставин, з ПАТ «Запоріжжяобленерго» безпідставно стягнуто 14 438 953,87 грн. за обсяг послуг з диспетчерського оперативно-технологічного управління на тимчасово-непідконтрольній території Запорізької області у серпні 2022 р. на суму 10 104 717,83 грн., а також у вересні 2022 р. на суму 4 334 236,04 грн.

Крім того, для з`ясування та підтвердження достовірного та фактичного обсягу наданої послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що є предметом розгляду даної справи, спожитої послуги на тимчасово окупованих територіях та територіях де ведуться бойові дії в Запорізькій області у спірний період, Відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про призначення у справі судової економічної експертизи. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023 р. було відмовлено ПАТ «Запоріжжяобленерго» у задоволені клопотання за вих. від 27.03.2023 про призначення судової економічної експертизи у справі № 908/374/23. Суд першої інстанції відмовляючи у клопотанні про призначення судової економічної експертизи у справі, помилково посилався на ті обставини, що: матеріали справи № 908/374/23 містять достатньо доказів, за якими суд зобов`язаний розглянути вказану справу; відсутня потреба в спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування; наявні у справі № 908/374/23 докази не є взаємно суперечливими. Такі висновки суду першої інстанції, Скаржник вважає необгрунтованими, та безпідставними.

Скаржник вважає, що відмова у призначенні судової економічної експертизи призвела до порушення судом процесуального права, зокрема ст. ст. 86, 99 ГПК України, через що неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 610 - 612 ЦК України, у зв`язку із чим, рішення від 28.06.2023 р. не відповідає вимогам ст. ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України. Враховуючи зазначене, Відповідач просить призначити у даній справі судову економічну експертизу.

Враховуючи ті обставини, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» не отримувало послуг за Договором у серпні та вересні 2022 на тимчасово-непідконтрольній території Запорізької області на загальну суму 14 438 953,87 грн., Скаржник вважає, що у Позивача відсутні підстави для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України для стягнення 3% річних та інфляційних втрат на цю суму.

Також, Скаржник вказує на те, що у Позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, а саме пені з 21.02.2020 р., що виходить за межи встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строку позовної давності у один рік. Відповідно до з ухвали про відкриття провадження по даній справі, позовна заява надійшла до суду 07.02.2023 р., таким чином Позивач звертаючись до суду з вимогами про стягнення штрафних санкцій (пені) до 07.02.2022 р., що виходить за межі строку позовної давності визначеного ч. 2 ст. 258 ЦК України, отже такий строк вважається пропущеним. Відповідач звернувся з клопотанням від 21.06.2023 р. щодо застосування строку позовної давності щодо стягнення пені. Оскільки воєнний стан введено в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р., то позовна давність в один рік встановлена ст. 258 ЦК України, починається з 24.02.2021 р.. Постановою НКРЕКП від 26.04.2022 р. № 413 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 р. № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у т.ч. фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду», зокрема, доповнено останню п. 16. за змістом якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Позивачем було нараховано пеню по 25.04.2022 р., що є необгрунтованим.

Крім того, Скаржник посилається на те, що до суду першої інстанції не було долучено у якості доказів: сертифікат Запорізької ТПП від 21.07.2023 р. № 2300-23-3315 про форс-мажорні обставини за договором про надання послуг з диспетчерського оперативно-технологічного управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 щодо неможливості виконання зобов`язань, передбачених Договором, на територіях на яких велися (ведуться) бойові дії або тимчасово окупованих, період дії сертифікату з 01.08.2022 р.; протокол наради НКРЕКП № 48-П від 03.07.2023 р. щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України. Неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції зумовлена тим, що на дату прийняття рішення ( 28.06.2023 р. ) таких доказів не існувало, адже сертифікат Запорізької ТПП № 2300-23-3315 був виданий 21.07.2023 р., а протокол наради НКРЕКП № 48-П був складений лише 03.07.2023 р.. Такі обставини підтверджують неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від Відповідача. З огляду на наведене, Скаржник просить долучити ці докази до матеріалів справи з метою реалізації передбачених ГПК України прав, всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи.

Від Скаржника надійшло повторне клопотання про призначення у даній справі судової економічної експертизи, проведення якої доручити судовим експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та винести на вирішення експертизи наступні питання: Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ПрАТ «НЕК «Укренерго розмір заборгованості за послуги з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління за договором, яка надавалась ПрАТ «НЕК «Укренерго на території, яка згідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. за №309 увійшла до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а саме Запорізької області за заявлений до стягнення період ( з лютого по вересень 2022 )? Чи відповідає визначений ПрАТ «НЕК «Укренерго обсяг послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в актах наданих послуг ( в тому числі коригувальних актах наданих послуг ) та рахунках-фактурах ( з лютого по вересень 2022 ), в порівнянні з обсягом, що фактично був спожитий ПАТ «Запоріжжяобленерго у вказаний період на території Запорізької області, яка згідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за №309 увійшла до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією? Чи підтверджується здійснений Позивачем розрахунок санкцій та компенсаційних виплат, заборгованості та якими документами це підтверджується?

Клопотання обгрунтоване тим, що для з`ясування та підтвердження достовірного та фактичного обсягу наданої послуги з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління, що є предметом розгляду даної справи, спожитої послуги на тимчасово окупованих територіях та територіях де ведуться бойові дії в Запорізькій області у спірний період, наявна необхідність у призначенні у справі судової економічної експертизи. Оскільки більша частина Запорізької області знаходиться в тимчасовій окупації, надані докази, не дозволяють суду без спеціальних знань визначити та провести особисто комплекс необхідних перевірочних розрахунків електротехнічних даних та дійти висновку щодо дотримання Позивачем вимог Кодексу комерційного обліку та Кодексу з передачі електричної енергії при визначенні обсягів розподіленої електричної енергії об`єктами/площадками комерційного обліку споживачів, обсяги відбору технологічних витрат електричної енергії на її розподіл територією здійснення ліцензованої діяльності, як електричними мережами ОСР, так і електричними мережами інших власників та обсяг відбору електричної енергії площадкам комерційного обліку господарчих потреб ОСР на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Приватного акціонерного товариства НЕК Укренерго надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що з початку введення воєнного стану в Україні Відповідач припинив сплачувати послуги з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що умовами договору, який є обов`язковим для виконання сторонами, передбачений певний механізм визначення планового обсягу Послуги. Так, сам Відповідач надає Позивачу повідомлення щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період. За весь період виникнення заборгованості, з лютого 2022 року, Позивач визначав плановий обсяг послуги на основі наданих Відповідачем повідомлень, копії яких додані до позовної заяви. Жодного заперечення щодо планового обсягу Позивач від Відповідача не отримав. Отже, Відповідач не погоджується із обсягом отриманої Послуги, який сам і сформував. Доказів наявності суперечки щодо обсягів отриманих Відповідачем послуг під час розгляду спрви надано не було. Відповідач погодився з даними, зазначеними в актах приймання-передачі послуги шляхом їх підписання.

Товариство також вказує на те, що наданий сертифікат Запорізької ТПП від 21.07.2023 р. № 2300-23 3315 не був предметом дослідження у суді першої інстанції. Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за надані Послуги та стягнення штрафних та компенсаційних втрат за неналежне виконання договору. Тому вказаний сертифікат не надає обґрунтованих підстав для несплати послуг Відповідачем за Договором про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління. При цьому, лист ТПП не є достатнім і допустимим доказом настання для конкретної особи форс-мажорних обставин - ні для цілей повідомлення іншої сторони згідно з договором, ні для доказування в судовому провадженні.

Крім того, Товариство зазначає про те, що допустимими та належними доказами Відповідач не довів факту того, що введення воєнного стану в Україні призвело до неможливості виконання ним зобов`язань за Договором про надання послуг з диспетчерського ( оперативно- технологічного ) управління.

З огляду на вище викладене, ураховуючи, що сам Відповідач повідомляв Позивача про планові обсяги Послуги, підписував акти надання послуги, не надав жодних заперечень щодо визначених в актах про надання Послуг та актах коригування обсягів Послуг, Позивач вважає, що відсутні підстави, які вказують на необхідність призначення судової експертизи через необхідність залучення спеціальних знань.

У запереченнях на клопотання Відповідача про призначення у справі експертизи, Позивач зазначає, що наведені Відповідачем доводи в обґрунтування необхідності призначення експертизи є безпідставними та необґрунтованими. Призначення судово-економічної експертизи за клопотанням Відповідача у даному випадку, крім того що не відповідає умовам встановленим ст. 99 ГПК України та завданням, визначеним у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, призведе до затягування розгляду справи та порушення вимог ст. 6 Конвенції щодо дотримання розумних строків розгляду справи і права на справедливий суд.

Позивач наголошує на тому, що для з`ясування обставин у даній справі, зокрема, і у проведенні аналізу наданого ним розрахунку компенсаційних втрат, неустойки та заборгованості, не потрібні спеціальні знання з економіки, оскільки вони стосуються сфери права. Таким чином, зазначене клопотання не відповідає вимогам ст. 99 ГПК України.

Ураховуючи, що Відповідач підтвердив здійснення господарської операції між ним та Позивачем щодо отримання послуги з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління шляхом підписання актів, не надав жодних заперечень щодо визначених в розрахункових та первинних бухгалтерських документах обсягів, не надав доказів щодо оскарження відображених в системі MMS обсягів електричної енергії, ураховуючи статус Відповідача на ринку електричної енергії в якості ППКО, Позивач вважає, що відсутні підстави, які вказують на необхідність призначення судової експертизи через необхідність залучення спеціальних знань.

При цьому, твердження Відповідача про те, що відображений в первинних та розрахункових документах обсяг послуги з диспетчерського ( оперативно- технологічного ) управління, що є предметом розгляду даної справи, визначений Позивачем не на підставі фактичних показів приладів обліку, не відповідає дійсності.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 р. у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач ), судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 р. відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/374/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/374/23.

21.08.2023 р. матеріали справи № 908/374/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у справі № 908/374/23. Розгляд справи № 908/374/23 призначено у судовому засіданні на 23.10.2023 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.10.202 3р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято справу № 908/374/23 до свого провадження. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 17.01.2024 р..

Від представника ПАТ Запоріжжяобленерго - адвоката Капусти Арсена Володимировича до суду надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 р., судове засідання у справі № 908/374/23, призначене на 17.01.2024 р. вирішено провести з представником Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Від представника приватного акціонерного товариства НЕК Укренерго - адвоката Блажко Уляни Вілаіївни до суду надійшла заява про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 р., судове засідання у справі № 908/374/23, призначене на 17.01.2024 р. вирішено провести з представником НЕК Укренерго в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Від представника ПАТ Запоріжжяобленерго ( Скаржник ) до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прийняти участь у даній справі, оскільки приймає участь в судовому засіданні Касаційного господарського суду з розгляду справи № 908/1339/23, в якій представляє арбітражного керуючого.

Представник Позивача заперечує проти відкладення розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.

Заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною ).

Судом, також врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. При цьому, позиція Скаржника достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.

Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників сторін.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( &51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

А отже, у зв`язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника Скаржника, за наявними матеріалами.

Протокольною ухвалою, колегія суддів апеляційного суду відмовила у задоволені клопотання Скаржника про призначення у даній справі судової економічної експертизи

У судовому засіданні 17.01.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

27.05.2019 р. між Державним підприємством Національна енергетична компанія «Укренерго» ( Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець ) та Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» ( Замовник ) укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041 ( договір ).

Протоколом узгодження розбіжностей від 26.06.2019 р. до договору про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041, сторонами погоджена редакція п. 2.4., п. 2.6., п. 2.8., п. 3.1.1., п. 3.2.4., п. 3.4.1. та п. 6.1. договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041.

29.07.2019 р. відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 р. № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 р. № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» було утворено приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Додатковою угодою від 16.08.2019 р., договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 викладений у новій редакції.

Додатковою угодою № 3 від 03.08.2021 р. до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041, сторони домовились: 1. Вилучити з договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 Додаток 7 «Положення про взаємодію Регіонального диспетчерського центру Дніпровського регіону ПрАТ «НЕК «Укренерго», структурних підрозділів ПрАТ «НЕК «Укренерго», відділів відокремленого підрозділу Дніпровської електричної системи ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» при диспетчерському (оперативно-технологічному) управлінні». 2. Долучити до договору Додаток 7 «Положення про взаємодію ОСП та ПАТ «Запоріжжяобленерго» (ОСР) при диспетчерському (оперативно-технологічному) управлінні».

Додатковою угодою від 17.09.2021 р. договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 викладений у новій редакції.

Додатковою угодою від 31.12.2021 р. договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 викладений у новій редакції.

Згідно із п. 1.1. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕСУкраїни з виробництва, передачі, забесперчення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольнити сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки ( Послуга ).

Відповідно до п. 1.2. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.3. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р.) визначено, що під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питання, що необумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціювання ринку електричної енергії України та ОЕС України.

У відповідності до п. 2.1. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком календарного року.

Згідно із п. 2.2. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі ( п. 2.3. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ).

Відповідно до п. 2.4. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Пунктом 2.5. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ) визначено, розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця 30 % вартості Послуги.

У відповідності до п. 2.6. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Згідно із п. 2.7. договору ( в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 р. ), Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днівз дати отримання та на підставі акта надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (АКО). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком (Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у 2 примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акту ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Пунктом 2.7. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ) визначсено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуг, наданих Виконовцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачем до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплата вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно). Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Користувач здійснює підписання актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем та повертає Виконовцю ( п. 2.8. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ).

Відповідно до п. 2.9. договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ) та п. 2.10. договору ( додаткової угоди від 17.09.2021 р. ), за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди Користуача.

Пунктом 2.10. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ) та п. 2.11. договору ( в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 р. ), оплата вартості нарахованих штрафних санкцій та/або пені здійснюється на поточний рахунок ОСП, що зазначається в рахунку до сплати. За дату оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок ОСП.

Згідно із п. 3.1. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), обов`язки оператора системи передачі (ОСП), Виконавця, зокрема: своєчасно та професійно надавати Послугу ( п. 3.1.1. ); складати та передавати Користувачу акти про надання Послуг ( п. 3.1.15 ); здійснювати розрахунки за надані Послуги ( п. 3.1.16 ).

У відповідності до п. 3.2. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), обов`язки Користувача, зокрема: своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором (п. 3.2.1.); повертати оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю підписаними зі свого боку акти про надання Послуг (п. 3.2.4.); надавати оператору системи передачі (ОСП) , Виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передачі (п. 3.2.19.).

Пунктом 3.3. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ) встановлено, права оператора системи передачі (ОСП), Виконавця, зокрема: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу ( п. 3.3.2. ); самостійно розраховувати планові обсяги Послуги на підстави обсягу наданої Послуги у попередньому розрахунковому періоді у разі ненадання у встановлені терміни повідомлень щодо планових обсягів Користувачем ( п. 3.3.3. ).

Сторони несуть відповідальність за достовірність даних, що надаються ( п. 6.2. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ).

Відповідно до п. 7.1. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо вони є наслідком непереборної сили ( пожежі, повені, землетруси, стихійні лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили ), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору.

Згідно із п. 7.2. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), якщо форс-мажор продовжується більше 6 місяців, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання виконання зобов`язань за договором, і в цьому випадку договір вважається припиненим у випадку досягнення сторонами згоди про правові наслідки по всіх умовах даного договору.

Пунктом 7.3. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ) визначено, що сторона, яка не може виконати зобов`язання за договором, повинна письмово не пізніше 5 днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу сторону.

У відповідності до п. 7.4. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє сторону права на них посилатися ( п. 7.5. договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ).

Згідно із п. 10.1. договору ( в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 р. ), планові обсяги Послуги Користувач зобовязаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП у постійному онлайн доступі.

Відповідно до п. 10.1. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), планові обсяги Послуги Користувач зобовязаний подавати Виконавцю до 10 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом 3днів їх погоджує і повертає Користувачу, у разі не погодження.

Пунктом 10.4. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ) визначено, що акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, повідомлення про планові обсягі та будь-які інші повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

У відповідності до п. 10.5. договору ( в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 р. ), акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків рахунки, повідомлення про планові обсягі та будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Згідно із п. 10.6. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору ( у т.ч. акти наданна Послуги або акт коригування до акту надання Послуги ), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що Виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, та і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі інтернет за посиланням::/online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб ( залежно від форми документа ).

Відповідно до п. 10.7. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до акту надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувачата/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однієюз зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Пунктом 11.2. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р.), наявність спору, що виникає у зв`язку з цим договором, не звільняє сторони від виконання їх зобов`язань відповідно до умов цього договору.

У випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України ( п. 11.4. договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ).

У відповідності до п. 12.1. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2022 р.. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Повідомленням за вих. від 04.03.2022 р. № 01/9965 ПрАТ «НЕК «Укренерго» повідомило ПАТ «Запоріжжяобленерго» про настання форс-мажорних обставин згідно з умовани укладених між підприємствами договорів.

Повідомленням за вих. від 09.03.2022 р. № 007-007/1533 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило ПрАТ «НЕК «Укренерго» про настання форс-мажорних обставин за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041.

Повідомленням за вих. від 18.03.2022 р. № 007-007/1706 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило ПрАТ «НЕК «Укренерго» про надіслання останньому повідомлення про настання форс-мажорних обставин за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 та просило не застосовувати до ПАТ «Запоріжжяобленерго» відповідальність визначену Правилами ринку та умовами договорів укладених з ПрАТ «НЕК «Укренерго» у зв`язку з неналежним виконанням/невиконанням ОСР зобов`язань за такими договорами, зокрема не застосовувати штрафні санкції та інші нарахування, а також статкс «Переддефолтний».

ПрАТ «НЕК «Укренерго» надіслало ПАТ «Запоріжжяобленерго» претензію за вих. від 28.03.2022 р. № 01/12484, якою повідомляє останнього, що станом на 21.03.2022 р. у нього рахується заборгованість за надані послуги за договором про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 у розмірі 43 774 069,63 грн.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» надіслало ПАТ «Запоріжжяобленерго» претензію за вих. від 22.04.2022 р. № 01/15772, якою повідомляє останнього, що станом на 20.04.2022 р. у нього рахується заборгованість за надані послуги за договором про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 у розмірі 48 244 349,20 грн.

27.05.2022 р. ПАТ «Запоріжжяобленерго» направило ПрАТ «НЕК «Укренерго» відповідь за вих. від 25.05.2022 р. № 001-007/1106 на претензію, в якій Відповідач зазначає, що розрахунки між сторонами за договором про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 знаходяться в прямій залежності від стану розрахунків споживачів електричної енергії та постачальників, частина яких знаходяться в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Листами за вих. від 22.08.2022 р. № 809/003, від 20.09.2022 р. № 001-46/1988, від 18.11.2022 р. № 001-46/2524, від 15.02.2023 р. № 001-46/369 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило ПрАТ «НЕК «Укренерго», що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, у ПАТ «Запоріжжяобленерго» виникли форс-мажорні обставини, які ускладнюють виконання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041. Згідно переліку визначеного в наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75 (зі змінами) 64 територіальні громади Запорізької області розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Знаходження такої кількості території в тимчасовій окупації або в зоні проведення воєнних (бойових) дій значним чином відображається на господарській діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго», зокрема практично унеможливлюється облік електричної еенергії на неконтрольованих територіях області через відсутність доступу до електролічильників на цих територіях. Враховуючи викладене, ПАТ «Запоріжжяобленерго» просить ПрАТ «НЕК «Укренерго» не застосовувати до них штрафні санкції.

Враховуючи наведене, ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ Запоріжжяобленерго, про стягнення 219 203 047,94 грн. заборгованості згідно договору про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041, а саме: 197 455 151,52 грн. основного боргу, 16 434 975,99 грн. інфляційних втрат, 3 070 253,36 грн. пені та 2 242 667,07 грн. 3 % річних.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як зазначалося раніше, протокольною ухвалою суд апеляційної інстанції відмовив Скаржнику у задоволені його клопотання про призначення у даній справі судової економічної експертизи з наступних підстав.

Ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Ч. 1 ст. 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається, а судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Суд попередньої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової експертизи у справі, в ухвалі навів мотиви і обґрунтування такої відмови.

Зокрема, господарський суд виходив із того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи № 908/374/23, не потрібно необхідних спеціальних знань у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; матеріали справи № 908/374/23 містять достатньо доказів, за якими суд зобов`язаний розглянути вказану справу; відсутня потреба в спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування; наявні у справі № 908/374/23 докази не є взаємно суперечливими.

З огляду на те, що призначення судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком, і експертиза може бути призначена у разі наведення у клопотанні достатніх та обґрунтованих на те підстав, проте, як установив суд першої та з яким погоджується суд апеляційної інстанцій, таких підстав Скаржником зазначено не було, наявні у матеріалах справи докази не є суперечливими, доказів достатньо, відсутня потреба у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування.

Щодо додаткових доказів доданих Скаржником до апеляційної скарги ( сертифікат Запорізької ТПП від 21.07.2023 р. № 2300-23-3315 про форс-мажорні обставини за договором про надання послуг з диспетчерського оперативно-технологічного управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 щодо неможливості виконання зобов`язань, передбачених Договором, на територіях на яких велися (ведуться) бойові дії або тимчасово окупованих, період дії сертифікату з 01.08.2022 р.; протокол наради НКРЕКП № 48-П від 03.07.2023 р. щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України ) слід зазначити про таке.

Враховуючи, що учасник судового процесу додав вказаний документальний доказ під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього ( ч. 3 ст. 269 ГПК України ).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів, суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Колегія суддів зауважує учасникам судового процесу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників судового процесу.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює апелянтові більш сприятливі, аніж позивачу умови в розгляді конкретної справи.

Оскаржуване рішення у цій справі було проголошено 28.06.2023 р., а нові докази, які надає Скаржник датовані - 03.07.2023 р. ( протокол наради НКРЕКП № 48-П ), - 21.07.2023 р. ( сертифікат Запорізької ТПП № 2300-23-3315 ), відтак колегія суддів зазначає про те, що вказані документи фактично на дату винесення оскаржуваного рішення не існували, в той час як за приписами ГПК Україна надання учасником судового процесу нових доказів у справі, які станом на дату винесення судового рішення не існували, не віднесено до підстав для скасування такого судового рішення, а відтак такий документ не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції як додатковий доказ.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому ст. 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність.

За таких обставин, додані Скаржником під час апеляційного перегляду сертифікат Запорізької ТПП від 21.07.2023 р. № 2300-23-3315 та протокол наради НКРЕКП № 48-П від 03.07.2023 р., як додаткові докази колегією суддів не приймаються.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання наявності/відсутності підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за надані послуги з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління, пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих Позивачем у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язання за договором в частині своєчасної оплати послуги.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 р. у справі № 908/374/23 позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ПрАТ Національна енергетична компанія «Укренерго» - 197 455 151 грн 52 коп. основного боргу, 3 070 123 грн 24 коп. пені, 2 242 666 грн 50 коп. 3 % річних, 16 434 975 грн 99 коп. інфляційних втрат, та 939 306 грн 06 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Зі змісту апеляційної скарги ПАТ «Запоріжжяобленерго» вбачається, що предметом апеляційного перегляду є рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 р. у справі № 908/374/23 в частині стягнення з Відповідача основного боргу на суму 14 438 953, 87 грн., 3% річних на суму 64 220, 63 грн., інфляційних нарахувань на суму 387 666, 29 грн. та пені на суму 1 915 374 грн.

Так, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Відповідача нарахованих Позивачем сум основного боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» суми основного боргу за договором про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 є обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню, оскільки Відповідач не спростував доводи Позивача, не надав докази на підтвердження того, що ним сплачено заявлену до стягнення суму основного боргу у цій справі.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно із п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

У відповідності до п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», об`єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об`єктів електроенергетики, що об`єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії», в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб`єктів господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об`єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії. Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.

Пунктом 1.4 підрозділу 1 Визначення основних термінів та понять розділу I. Загальні положення Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 309 визначено, що оперативно - технологічне управління ОЕС України визначається, як побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об`єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб`єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за її виконанням.

Згідно із п.п.1.1-1.5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління ( далі - диспетчерське управління ). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб`єктів господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об`єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.

Як зазначалося раніше, укладений між сторонами договір про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною 2 ст. 193 ГК України сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вже зазначалося судом, згідно із п. 2.5. договору ( додаткової угоди від 31.12.2021р.), розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця 30 % вартості Послуги.

У відповідності до п. 2.6. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р.), плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі ( ОСП ), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі ( ОСП ), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.19№ 0503-03041 ( з урахуванням додаткових угод до нього ), ПрАТ «НЕК «Укренерго» надало послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ПАТ «Запоріжжяобленерго», що підтверджується актами наданих послуг з урахуванням актів коригування, які знаходяться в матеріалах справи ( том 1 арк. справи 46, 48, 50, 59, 65, 67, 73, 79, 85, 87 та ін. 150 ).

Вказані акти надання послуг та акти коригування підписані уповноваженими представниками сторін у відповідності до умов договору про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041.

Згідно із п. 2.7. договору ( в редакції додаткової угоди від 17.09.2021 р. ), Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління протягом трьох банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (АКО). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком (Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох календарних днів та повертає один примірник підписаного акту ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом трьох банківських днів з дня отримання акта.

Пунктом 2.7. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ) визначено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим ( включно ), на підставі рахунків, актів надання Послуг, наданих Виконовцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» ( СУР ), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу ( Сервіс ) ( автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу ), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим ( включно ), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку ( АКО ). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачем до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплата вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно). Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису ( із застосуванням Сервісу ) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» розрахунок за надані послуги з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління згідно договору про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 здійснило не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 30.09.2022 р. в останнього утворилась заборгованість у розмірі 197 455 151,52 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За порушення грошового зобов`язання Позивач нарахував Відповідачу - 3 070 253,36 грн. пені, - 2 242 667,07 грн. 3 % річних та - 16 434 975,99 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 2 242 667,07 грн. за період з 21.02.2022 р. по 30.09.2022 р. та інфляційні втрати в сумі 16 434 975,99 грн. за період з січня 2020 року по вересень 2022 року.

Здійснивши перевірку розрахунків Позивача ( за допомогою ІПС Законодавство ) 3 % річних за спірний період, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог Позивача: в частині стягнення з Відповідача 2 242 666,50 грн. - 3 % річних ( в іншій частині позову щодо стягнення суми 3 % річних, господарським судом було відмовлено, у зв`язку з безпідставністю ); стягнення з Відповідача 16 434 975,99 грн. інфляційних втрат.

Ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України унорморвано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. договору ( в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 р. ), за внесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної ставки НБУ. Оплата пені здійснюється за окремим рахунком.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення пеню в сумі 3 070 253,36 грн. за період з 21.02.2022 р. по 25.04.2022 р. ( розрахунок міститься в матеріалах справи ).

З огляду на викладене, враховуючи, що Позивачем доведено поданими доказами, а Відповідачем не спростовано, порушення Відповідачем грошового зобов`язання по сплаті 197 455 151,52 грн. основного боргу, суд першої інстанції, здійснивши перевірку розрахунків Позивача ( за допомогою ІПС Законодавство ) пені за спірний період, дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог Возивача в частині стягнення з Відповідача 3 070 123,24 грн. пені.

Що стосується доводів Скаржника стосовно зупинення на підставі постанови НКРЕКП від 26.04.2022 р. № 413, починаючи з 24.02.2022 р., нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, то суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що Позивач правомірно зупинив нарахування відповідних санкцій саме з 26.04.2022 р., а не раніше, з дати введення воєнного стану в Україні, як помилково вважає Відповідач.

Так, постановою НКРЕКП від 26.04.2022 р. № 413 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 р. № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у т.ч. фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду», зокрема, доповнено останню п. 16, за змістом якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

За змістом ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше 5 робочих днів з дня їх прийняття. Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.

Відповідно до п. 3 постанови НКРЕКП № 413, остання набрала чинності з дня її прийняття, тобто з 26.04.2022 р., та не містить прямої вказівки про надання їй зворотної дії в часі.

Також, судом першої інстанції обгрунтовано було відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо застосування строку позовної давності щодо стягнення пені з огляду на те, що п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19 ), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, ст. 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно частини 1 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами норм, викладених в частинах 3 та 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що у Позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, а саме пені з 21.02.2020 р.. А тому, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, строк позовної давності становить один рік до 22.02.2021 р. включно.

При цьому, відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020 р., який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України неодноразово було продовжено та тривав на час прийняття оскаржуваного рішення по цій справі ( 28.06.2023 р.). Крім того, як слушно зауважив господарський суд - у відповідності до Закону України від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (Закон № 2120), внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків давності. Згідно п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжено відповідними Указами Презедентами України та діє в період прийняття процесуального рішення по цій справі.

Отже, Позивачем правомірно заявлено до ПАТ «Запоріжжяобленерго» стягнення штрафних санкцій (пені) за договором про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041.

Крім того, оскільки до справи не було надано доказів виконання вимог розділу 7 ( п. 7.4. ) договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041 від 27.05.2019 р. ( з урахуванням додаткових угод від 16.08.2019 р., від 03.08.2021 р., від 17.09.2021 р., від 31.12.2021 р. до вказаного договору ) стосовно того, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне не виконання або не належне виконання зобов`язань саме за вказаним у тексті цього рішення договором (з урахуванням додаткових угод до нього ) через форс-мажор ( наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України ( п. 7.4. ), судом першої інстанції обгрунтовано відхилено через недоведеність, посилання Відповідача на наявність форс-мажорних обставин щодо виконання умов договору ( з урахуванням додаткових угод до нього наведених в тексті цього рішення у господарській справі ).

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго».

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 р. у справі № 908/374/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.01.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус