УХВАЛА
22 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/710/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Колос І.Б. та Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Бєлого Олександра Леонідовича (далі - ФОП Бєлий О.Л.)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2023
за позовом комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа
до ФОП Бєлого О.Л.
про стягнення боргу за теплову енергію в розмірі 544 657, 66 грн, боргу за оплату абонентського обслуговування у розмірі 1 895, 99 грн, 3% річних у розмірі 10 943, 72 грн та інфляційної складової у розмірі 91 107, 48 грн,
ВСТАНОВИВ:
ФОП Бєлий О.Л. 28.12.2023 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2023 зі справи № 904/710/23, а справу передати на новий розгляд.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.
Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі було подано у 2023 році, де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року був визначений у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення боргу за теплову енергію в розмірі 544 657, 66 грн, боргу за оплату абонентського обслуговування у розмірі 1 895, 99 грн, 3% річних у розмірі 10 943, 72 грн та інфляційної складової у розмірі 91 107, 48 грн, у зв`язку порушення відповідачем зобов`язання з оплати вартості теплової енергії, поставленої до нежитлових приміщень відповідача, а, отже, з огляду на наведені норми, ціна позову у даній справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у цій справі позовні вимоги задоволено; стягнуто з ФОП Бєлого О. Л. на користь комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа суму боргу за теплову енергію в розмірі 544 657, 66 грн, суму боргу з оплати абонентського обслуговування в розмірі 1 895, 99 грн, 3% річних в розмірі 10 943, 72 грн, інфляційну складову в розмірі 91 107, 48 грн та витрати зі сплати судового збору.
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовних вимог про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, що підтверджується відповідними доказами, наявними у матеріалах справи, та не спростовані відповідачем.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Однак наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Бєлого О. Л. на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Бєлого Олександра Леонідовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2023 зі справи №904/710/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова
