П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 947/27215/23

Перша інстанція: суддя Петренко В.С.,

повний текст судового рішення

складено 12.10.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського районного суду міста Одеси від 12 жовтня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент реалізації державної політики з нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті в особі головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень, Київський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній службі України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00009065 від 05 червня 2023 року.

Рішенням Київського районного суду міста Одеса від 12 жовтня 2023 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким залишити без задоволення позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як судом першої інстанції під час розгляду даної справи невірно визначено тип напівпричепу, який перевозив автомобіль позивача, а як наслідок помилково не встановлено факту перевищення позивачем граничної маси вантажного автомобіля, яка дозволяє рух автомобільними дорогами.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником автомобіля марки MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип транспортного засобу - спеціалізований вантажний сідловий тягач, а також напівпричепу марки «KOEGEL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - спеціалізований напівпричіп контейнеровоз.

При цьому, 28 квітня 2023 року два зазначені транспортні засоби зважено системою Державної служби України з безпеки на транспорті в автоматичному режимі, за результатами чого встановлено загальну масу останніх - 42019,2 тонни.

Тому, постановою Державної служби України з безпеки на транспорті від 05 червня 2023 серії АА № 00009065 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а також накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 17 000,00 грн.

Не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, з чим погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

При цьому, відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР), що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, в частині фактичної маси для трьохвісних вантажних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тонн.

Крім того, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, в частині фактичної маси для трьохвісних вантажних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тонни.

В свою чергу, Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (далі Інструкція № 512).

Згідно п. 1 розділу І Інструкції № 512, ця Інструкція визначає процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - уповноважена посадова особа) відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.

Згідно п. 1 розділу ІІ Інструкції № 512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення).

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00009065, прийнятої 05 червня 2023 року.

Зазначеною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за перевищення граничної маси вантажного автомобіля, яка дозволяє рух автомобільними дорогами, на 5,048 %.

В даному випадку, позивач вважає, що його транспортний засіб не перевищував допустимих вагових параметрів, так як для відповідного типу транспортних засобів з напівпричепом (контейнеровозом) встановлено граничне обмеження загальної маси на рівні 44 тонн.

З іншого боку, суб`єкт владних повноважень зазначає, що спірне правопорушення вчинено на трьохвісному автомобілі (тягачі) з трьохвісним напівпричепом, для якого граничне обмеження загальної маси встановлено на рівні 40 тонн.

В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок, що напівпричеп позивача є контейнеровозом, а тому граничне обмеження загальної маси для відповідного автомобіля з напівпричепом встановлено на рівні 44 тонн.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суд першої інстанції про задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, як вбачається із наданого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а саме напівпричепу KOGEL, його тип відноситься до спеціалізованих напівпричепів - контейнеровозів.

При цьому, колегія суддів враховує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в графі особливі відмітки містить інформацію про переобладнання напівпричіпу на спеціальну універсальну платформу (контейнеровоз/ вантажна бортова платформа з тентом/ без тента).

Проте, враховуючи факт проведеної державної реєстрації відповідного напівпричепу, як контейнеровозу, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що контролюючий орган у межах спірних правовідносин мав класифікувати його транспортний засіб, як контейнеровоз.

При цьому, враховуючи вищевикладені вимоги ПДР, максимальна вага для руху автомобільними дорогами державного значення трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) дорівнює 44 тони, а тому автомобілем позивача не перевищено максимальну допустиму масу під час здійснення спірного перевезення вантажу.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Між тим, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду міста Одеси від 12 жовтня 2023 року залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян