Справа № 137/1293/23

Провадження № 33/801/67/2024

Категорія: 78

Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.

Доповідач: Оніщук В. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., за участю секретарів судового засідання Литвина С. С. та Кахно О. А., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сільченка Олександра Васильовича на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень з конфіскацією знаряддя лову - сітки з жилки 2 шт. (віч=80 мм, h=2 м, l=70 м).

Гумовий човен «BARK» б/н повернуто ОСОБА_1 .

Також стягнуто з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7 276 гривень, завдану рибному господарству України, та 536,8 грн судового збору.

У постанові суду зазначено, що 18 жовтня 2023 року о 17:50 год. гр. ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби на р. Згар (Петриківське водосховище) поблизу с. Петрик Вінницького району Вінницької області з гумового човна «BARK» забороненим сітним знаряддям лову «сіткою з жилки» 2 шт. виловивши рибу: товстолоб 2 екз., загальною вагою 21 кг. Таким чином, гр. ОСОБА_1 наніс збитки рибному господарству України на суму 7276 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги Правил промислового, любительського рибальства та інших нормативно-правових актів з охорони водних біоресурсів, ст. 27, 52, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП.

При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, а також вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Не погодившись із такою постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сільченко О. В. 29 грудня 2024 року подав апеляційну скаргу, у якій просить суд постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд помилково вказав про те, що ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину у інкримінованому йому правопорушенні, адже він визнав лише те, що рибоохоронний патруль затримав його біля берега.

На відеозаписах, долучених до матеріалів справи, зафіксовано як ОСОБА_1 був затриманий, коли на березі спускав човен на воду, у якому знаходилася сітка. Встановити сітку на водоймі йому не вдалося через затримання.

При цьому КУпАП не передбачає відповідальності за замах на вчинення правопорушення.

Окрім того на відеозаписі не зафіксовано риби та факту її зважування, яку ймовірно виловив ОСОБА_1 .

До того ж суд не звернув увагу на те, що у накладній ПП «БУК 2007» № 139 від 19 жовтня 2023 року відсутні місце її складення, підпис та прізвище посадової особи, яка нібито прийняла упійману ОСОБА_1 рибу.

Водночас скаржник ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Літинського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2023 року, обґрунтовуючи поважність пропущення строку тим, що десятиденний строк на оскарження закінчився 25 листопада 2023 року, тобто в суботу у неробочий день. Першим робочим днем було 27 листопада 2023 року, коли адвокат подав апеляційну скаргу вперше, проте вона була йому повернута.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сільченко О. В. апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,доводи йогозахисника, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Оскаржувана постанова винесена 15 листопада 2023 року.

Останнім днем на апеляційне оскарження було 25 листопада 2023 року, субота.

Із матеріалів справи встановлено, що вперше апеляційна скарга подана адвокатом Сільченком О. В. у понеділок 27 листопада 2023 року через Літинський районний суд Вінницької області (а. с. 15-20).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 грудня 2023 року вказана апеляційна скарга була повернута адвокату Сільченку О. В. у зв`язку із тим, що на порушення вимог ст. 271 КУпАП до апеляційної скарги не долучено витяг з договору на підтвердження повноважень захисника (а. с. 23).

14 грудня 2023 року адвокат Сільченко О. В. подав апеляційну скаргу повторно (а. с. 31-40), після чого 18 грудня 2023 року Вінницький апеляційний суд надіслав її до Літинського районного суду Вінницької області за належністю для подальшого приєднання до матеріалів справи (а. с. 30).

29 грудня 2023 року адвокат Сільченко О. В. знову подав апеляційну скаргу через Літинський районний суд Вінницької області (а. с. 42-44).

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, N 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що вперше апеляційна скарга була подана без пропущення строку, зазначені вище обставини у сукупності свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Літинського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2023 року, а тому з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції такий строк можливо поновити.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно зістаттею 245Кодексу Українипро адміністративні правопорушеннязавданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимогстатті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями частини сьомоїстатті 294 КУпАПпередбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно зістаттею 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст. 252 КУпАП).

Статтею 63 ЗУ «Про тваринний світ» встановлено відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, а саме адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

У пункті 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства (затверджений наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.99 №19) забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Пункт 6.1. Правил любительського і спортивного рибальства встановлює, що особи, винні в порушенні цих Правил рибальства, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Диспозиція ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачає відповідальність осіб за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2023 року № 001094, 18 жовтня 2023 року о 17:50 год. гр. ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби на р. Згар (Петриківське водосховище) поблизу с. Петрик Вінницького району Вінницької області з гумового човна «BARK» забороненим сітним знаряддям лову «сіткою з жилки» 2 шт. виловивши рибу: товстолоб 2 екз., загальною вагою 21 кг. Таким чином, гр. ОСОБА_1 наніс збитки рибному господарству України на суму 7276 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 3.15 Правил промислового, любительського рибальства та інших нормативно-правових актів з охорони водних біоресурсів, ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Від підпису протоколу ОСОБА_1 відмовився (а. с. 2).

Як видно із Опису-оцінки у ОСОБА_1 відповідно до протоколу № 001094 від 18 жовтня 2023 року було вилучено 2 сітки з жилки a=80 мм, h=2 м, l=70 м; 1 човен гумовий «BARK»; риба товстолоб 2 екз. Від підпису Опису-оцінки ОСОБА_1 відмовився (а. с. 3).

Відповідно до Розрахунку матеріальної шкоди до протоколу № 001094 загальна сума заподіяної ОСОБА_1 шкоди за вилов товстолоба у кількості 2 екземпляри становить 7276 грн із розрахунку 3638 грн (214 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за одну рибину відповідно до Постанови КМУ від 29 вересня 2023 року № 1042 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів (а. с. 5).

На відеозаписі, долученому до матеріалів справи, зафіксовано як ОСОБА_1 , перебуваючи у човні на водоймі, вчиняє дії, спрямовані на вилов водних живих ресурсів із застосуванням знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих матеріалів. Далі на березі його затримують працівники рибоохоронного патруля, вилучають човен, сітки та згодом знаходять рибу два товстолоби. Після цього на ОСОБА_1 складають адміністративні матеріали, роз`яснюють права. Від надання усних та письмових пояснень ОСОБА_1 відмовляється, також відмовляється від підпису протоколу.

Таким чином доводи апеляційної скарги спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Сумнівів у тому, що у човні на водоймі перебував саме ОСОБА_1 , а не інша особа, суд не має, оскільки човен та одяг на особі, яка вчиняла дії, спрямовані на вилов водних живих ресурсів, та ОСОБА_1 при затриманні, є ідентичними.

Про те, що ОСОБА_1 приплив до берега, а не тільки збирався відпливати, свідчить і вигляд човна (мокрий на дні, із слідами крові риби).

Доводи апеляційної скарги про те, що риба не була зафіксована на відеозаписі не відповідають дійсності.

Покликання захисника на неналежне оформлення накладної № 139 від 19 жовтня 2023 року не заслуговують на увагу, адже не стосуються факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, зводяться до незгоди із ними та факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП не спростовують.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 4 ст. 85 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в діях складу адміністративного правопорушення є надуманими та безпідставними.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. ч. 4 ст. 85 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не пропущені.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 40 КУпАПякщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 167ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За змістом ч.1ст.170ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За правилами ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку, що питання про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із недотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не може бути вирішено одночасно із притягненням винної особи до адміністративної відповідальності, оскільки вирішується в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки даним правопорушенням було завдано шкоду саме Державі Україна, а не громадянинові, підприємству, установі або організації, то збитки за оскаржуваною постановою стягненню не підлягають, а питання про стягнення з ОСОБА_1 заподіяної ним шкоди рибним ресурсам держави, відповідно до вимог ч. 3ст. 40 КУпАПможе бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, постанову Літинського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2023 року необхідно змінити та виключити висновок про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 7276 грн., в іншій частині постанова суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст.245,280,294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сільченка Олександра Васильовича задовольнити частково.

Постанову Літинського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2023 року змінити.

Виключити із мотивувальної та резолютивної частини постанови висновок про стягнення із ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої рибному господарству, у розмірі 7276 гривень.

В іншій частині постанову Літинського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду В. В. Оніщук