ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/334/24 Справа № 212/2812/22 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №212/2812/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про скасування наказу, стягнення одноразової допомоги при виході на пенсію, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, заробітної плати, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2023 року, ухваленого у складі судді Колочко О.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про скасування наказу, стягнення одноразової допомоги при виході на пенсію, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 30.07.2010 по 25.02.2022 він працював на різних посадах в підземних умовах ПрАТ «Суха Балка», звільнився за власним бажанням по виходу на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України. При звільненні позивачу було виплачена одноразова допомога при виході на пенсію, яка передбачена п.6.1 Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки. 28.02.2021 на шахті ім.Фрунзе ПрАТ «Суха Балка» сталася аварія, у якій відповідач звинуватив позивача та 05.04.2021 склав оспорюваний наказ №1680-н, яким позивачу було оголошено догану та позбавлено премії за лютий 2021 року, а також утримано з заробітної плати шкоду в сумі 88589,57 грн., але не більше середньомісячної зарплати. Цей наказ позивач отримав 21.10.2022. За період з травня 2021 року по жовтень 2021 року відповідач утримав з заробітної плати позивача 27676,34 грн., про що позивачу стало відомо після ознайомлення 20.10.2022 з витребуваними судом доказами. Також, за лютий 2021 року та січень 2022 року позивачу не було виплачено виробничу премію у розмірі 9779,09 грн. Жодного розпорядження про утримання з заробітної плати для відшкодування збитків, розпорядження про позбавлення виробничої премії позивач не отримував від відповідача. Позивач вважає спірний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у виникненні аварії позивач не винен, його не запрошували на комісію з розслідування аварії, відповідачем порушено порядок стягнення збитків, яке передбачає доведення його вини у суді, відповідач не ознайомив позивача з спірним наказом, не створив відповідно до ст.131 КЗпП належних умов для роботи, позивач не був ознайомлений з розміром заподіяної шкоди. У наказі №1680-н від 05.04.2021 не зазначений який саме пункт (пункти) паспортів БВР на вторинне дроблення порушив позивач, в чому саме полягає порушення позивачем технології виконання робіт при скреперуванні гірничої маси. Висновки комісії з розслідування аварії, викладені у Акті розслідування випадку, виниклого 28.02.2021, не були доведені до ОСОБА_1 , у останнього не відбиралися пояснення. На думку позивача, ним не було порушено вимоги Інструкції. Крім того, зазначає, що відповідачем не дотримані строки, якими передбачено, що розпорядження про відшкодування працівником заподіяної шкоди має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівника. Позивач не є відповідальною особою у розумінні ст.ст.133, 134, 135-1 КЗпП України. Щодо оголошення догани зазначено, що позивач не був ознайомлений із наказом, про притягнення його до дисциплінарної відповідальності йому не було доведено, що є порушенням норм КЗпП України. Винесенням спірного наказу позивачу заподіяна моральна шкода, внаслідок порушення його прав, оскільки його звинуватили у виникненні аварії, притягнули до дисциплінарної відповідальності, позбавили заробітної плати, премії, що відобразилося на психологічному стані позивача, який сумлінно, чесно, наполегливо виконував свої трудові обов`язки, він втратив сон, спокій, відчував приниження його честі та гідності, репутації.

Після уточнення позовних вимог 21.11.2022, просив суд:

визнати незаконним та скасувати наказ №1680-н ПрАТ «Суха Балка» від 05.04.2021 «Про порушення на шахті ім.Фрунзе» в частині: визнання відповідальним за виниклу 28.02.2021 аварію на шахті ім.Фрунзе гірника очисного забою дільниці №1 шахти ім.Фрунзе ОСОБА_1 , який порушив технологію виконання робіт при скреперуванні гірничої маси (паспорт БВР на вторинне дроблення) та п.1.19.5, п.2.3.11, п.3.1.27 Інструкції з охорони праці №1 гірника очисного забою ПрАТ «Суха Балка»; оголошення догани та невиплати гірнику очисного забою дільниці №1 шахти ім.Фрунзе ПрАТ «Суха Балка» ОСОБА_1 виробничої премії за лютий 2021 року; утримання з гірника очисного забою дільниці №1 шахти ім.Фрунзе ПрАТ «Суха Балка» ОСОБА_1 88589,57 грн., але не більше ніж середньомісячної заробітної плати з виконанням вимог ст.ст.130, 132 КЗпП України;

стягнути з ПрАТ «Суха Балка» 26926,83 грн. одноразову допомогу при виході на пенсію у розмірі середньомісячної заробітної плати, яка не виплачена йому при звільненні; премію у розмірі 9779,09 грн. без утримання податків та обов`язкових платежів, яка не виплачена йому при звільненні;

стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 грн.;

стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без утримання податків та обов`язкових платежів з 26.02.2022 по 25.08.2022 у розмірі 161560,98 грн.;

стягнути 27676,34 грн. заробітної плати без утримання податків та обов`язкових платежів, утриманої ПрАТ «Суха Балка» з ОСОБА_1 за період з травня 2021 по жовтень 2021 року.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ №1680-н від 05.04.2021 Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» «Про порушення на шахті ім.Фрунзе» в частині оголошення догани гірнику очисного вибою дільниці №1 шахти ім.Фрунзе ПрАТ «Суха Балка» ОСОБА_1 , позбавлення його виробничої премії за лютий 2021 року та утримання з його заробітної плати шкоди, заподіяної підприємству у розмірі 88589,57 грн., але не більше середньомісячної заробітної плати з дотриманням вимог ст.130, ст.132 КЗпП України.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу при виході на пенсію у розмірі середньої заробітної плати в сумі 21776,57 грн.,виробничу премію за лютий 2021 року в сумі 9779,09 грн., утриману заробітну плату в сумі 27676,34 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 71789,41 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а загалом141021 грн. 41 коп. без урахування утримання з таких сум податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 130,80 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 1817,48 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 14 000 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» в дохід держави судовій збір в сумі 992,40 грн.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач ПрАТ «Суха Балка» подало апеляційну скаргу в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що на час звільнення позивача на підприємстві діяв колективний договорі ПАТ «Суха балка» на 2013-2014 роки.

Відповідно до п.5.16 Розділу 5 якого «Соціальні пільги та гарантії» Колективного договору при звільненні працівника у зв`язку з виходом на пенсію з підприємства за віком та по вислузі років, виплачується одноразова матеріальна допомога при безперервному стажі роботи у ПАТ і в інших підприємствах установах, організаціях, при відсутності порушень трудової дисципліни (протягом останнього року роботи).

Наказом №1680-н ПрАТ «Суха Балка» від 05.04.2021 позивачу за порушення п.1.19.5, п.2.3.11, п.3.1.27 Інструкції з охорони праці №1 гірника очисного забою ПрАТ «Суха Балка» оголошено догану та виробничу премію за лютий 2021 року не виплачувати, утримано збитки заподіяні підприємству у сумі 88589,57 грн.

Таким чином, на час звільнення позивача підприємство діяло в рамках норм чинного законодавства, з урахуванням вимог п.5.16 колективного договору.

Також, зазначає , що оскаржуване рішення прийнято з порушенням ст.ст.116,117 КЗпП України, без врахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.07.2020 року у справі №212/6331/20.

Щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди вважає, що у спірних правовідносинах відсутній факт протиправних дій відповідача, оскільки невиплата одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію зумовило грубе порушення позивачем трудової дисципліни та позивач не довів наявність у нього моральних страждань.

На думку відповідача, позивачем не були надані докази на підтвердження того, що ним були дійсно фактично понесені витрати на правову допомогу у розмірі, що зазначений у позовній заяві.

Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності звернення з позовними вимогами.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що до правовідносин, які виникли між сторонами підлягає застосуванню саме Галузева угода, виконання якої є обов`язком для відповідача, а не колективного договору, положення якого погіршують становище працівника. Також зазначено, що судом застосовано принцип співмірності при стягненні середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та зменшено його розмір до 71789,41 грн. Розмір понесених та стягнутих витрат на правничу допомогу є співмірним з обсягом наданої правничої допомоги, тривалим періодом її надання, витраченим часом на її надання, складністю справи та є таким, що відповідає положенням Договору про надання правничої допомоги від 07.12.2021 року. Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року КЗпП України доповнено главою XIX, згідно з якою під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, отже позивач не пропустив місячний строк звернення до суду.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Позивач та представник відповідача в засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про день та час слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 30.07.2010 працював на різних посадах (машиністом підземних установок, підземним гірником очисного вибою) ПрАТ «Суха Балка». 25.02.2022 позивач звільнився за власним бажанням по виходу на пенсію (а.с.15-17, 22).

Наказом т.в.о. Генерального директора ПрАТ «Суха Балка» С.В. Лопатіна №1680-н від 05.04.2021 «Про порушення на шахті ім.Фрунзе» ГРОЗу дільниці №1 шахти ім.Фрунзе Левченку О.В. (таб.№3441), який порушив п.п.1.19.5, 1.19.1, 2.3.11, 3.1.27 Інструкції з охорони праці №1 для гірничого робітника очисного вибою ПрАТ «Суха Балка», оголошено догану, позбавлено виробничої премії за лютий 2021 року, на підставі Акту розслідування аварії від 16.03.2021, утримано із заробітної плати шкоду, заподіяну підприємству в сумі 88589,57 грн., але не більше середньомісячної заробітної плати з дотриманням вимог ст.130, ст.132 КЗпП (а.с.18). В обґрунтування якого зазначено, що 28.02.2021 у 2-гу зміну при виконанні робіт по очисному вибою по штреку скрепування 26-30 гор. 1163м. бл.26-30 відбулося забучування негабаритними шматками гірничої маси рудозвалочного повстаючого 26 осі гор. 1163-1210м., ліквідація зависання була ліквідована 06.03.2021 у першу зміну. Згідно з наказом №1236 від 10.03.2021 була створена комісія з розслідування даного випадку. На підставі висновків комісії (Акт розслідування від 16.03.2021), відповідальним за аварію, що сталася, є ГРОЗ дільниці №1 шахти ім.Фрунзе ОСОБА_1 , який порушив технологію виконання робіт при скрепуванні гірничої маси (паспорта БВР на вторинне дробіння), чим порушив п.п.1.19.5, 1.19.1, 2.3.11, 3.1.27 Інструкції з охорони праці №1 для гірничого робітника очисного вибою ПрАТ «Суха Балка».

У додатку (форма №1 ш. ім.Фрунзе) зазначено, що «З наказом №1680-Н від 05.04.2021 ознайомлені: ОСОБА_1 , дата ознайомлення 30.04, підпис» (а.с.103).

Відповідно до п.6.1 Галузевої Угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2013-2014 роки (далі-Галузева Угода), яка була чинною на день звільнення позивача й положення якої поширюються на ПрАТ «Суха Балка», встановлено виплачувати працівнику при фактичному виході на пенсію одноразову допомогу в розмірі, залежному від стажу його роботи на підприємстві, але не менше: при стажі від 7,5 до 15 років - середньомісячної заробітної плати; від 15 до 20 років - двомісячної середньої заробітної плати; від 20 і більше років - тримісячної середньої заробітної плати. Додаткові умови виплат можуть встановлюватись у колективному договорі. Положення пункту 6.1 Галузевої угоди не містять будь-яких застережень щодо залежності розміру соціальних пільг та гарантій працівника від наявності конкретного розміру безперервного трудового стажу.

Згідно п.5.16 Колективного договору на 2013-2014 роки ПрАТ «Євраз Суха Балка», встановлено зобов`язання підприємства відповідача при звільненні працівника у зв`язку з виходом на пенсію з ПАТ за віком та за вислугою років, виплачувати одноразову матеріальну допомогу при безперервному стажі роботи в ПАТ (підприємствах, правонаступником яких є ПАТ) та в інших підприємствах, закладах, організаціях з яких працівник був запрошений на роботу до ПАТ в порядку переводу за згодою між керівниками підприємств, закладів, організацій та відсутності порушень трудової дисципліни (протягом останнього року роботи) в наступних розмірах, кратних середньомісячному заробітку: для підземних робітників та робітників ДФС, віднесених до списку №1 від 2,5 до 10 років-1, від 10 до 15 років - 2, від 15 до більше років - 3.

Згідно із п.7.6 Колективного договору ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» (Стягнення за порушення трудової дисципліни) незалежно від застосування дисциплінарного стягнення або заходів суспільного впливу до робітників застосовуються інші заходи матеріального впливу: а) зменшення заохочувальних виплат на підставі наказів по ПАТ; б) позбавлення (частково або повністю) винагород та премії за висновками роботи підприємства за рік; в) позбавлення винагороди по вислузі років до 50% на місяць.

Відповідно до довідки, виданої ПрАТ «Суха Балка» від 18.10.2022 №62.7/1598 сума виробничої премії, нарахованої ОСОБА_1 за лютий 2021 року склала 7334,32 грн. та була йому виплачена у лютому 2021 року. У січні 2022 року згідно наказу по ПрАТ «Суха Балка» №1680-Н від 05.01.2021 із заробітної плати ОСОБА_1 було утримано 100% виробничої премії за лютий 2021 року у розмірі 7334,32 грн. (а.с.100).

Згідно з довідкою, виданою головним бухгалтером ПрАТ «Суха Балка» від 18.10.2022 №399, ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі 43181,04 грн., утримано 8420,30 грн., та з урахуванням раніше виплаченого авансу за лютий у розмірі 4857,37 грн., здійснений розрахунок при звільненні 29903,37 грн. (а.с.101).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та відсутності достатніх даних про винні дії позивача у настанні аварії, а також вважав, що роботодавець не може ставити в вину працівникові невиконання обов`язків, які не передбачені його посадовою інструкцією і не входить до кола його обов`язків. У зв`язку з відсутністю законних підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, відповідно і відсутні підстави для покладення на нього матеріальної відповідальності за шкоду за відсутності винних дій з його боку, внаслідок чого утримана заробітна плата у розмірі 27676,34 грн, підлягає стягненню на користь позивача.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення одноразової вихідної допомоги при виході на пенсію, середнього заробітку, суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні позивача з вини роботодавця, йому не було виплачено одноразову вихідну допомогу при виході на пенсію в розмірі місячної середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача разом із середнім заробітком за час затримки невиплати одноразової допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, та моральною шкодою.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним і скасування наказу в частині визнання ОСОБА_1 відповідальним за виниклу 28.02.2021 аварію, зазначив, що такого пункту наказ не містить і про це зазначено лише в мотивувальній частині наказу з посиланням на висновки комісії в його обґрунтування.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду та зазначає наступне.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 КЗпП Українипередбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно із статтею 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права,КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Тобто до порядку застосування дисциплінарного стягнення встановлені такі обов`язкові вимоги: виявлення дисциплінарного проступку; отримання від порушника письмового пояснення; додержання строків накладення дисциплінарного стягненняодин місяць із дня виявлення дисциплінарного проступку і шість місяців із дня його вчинення працівником; видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення; доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

При цьому для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Як вбачається з матеріалів справи, що 28.02.2021 у ІІ зміну на дільниці № 1 ш. Фрунзе, під час скрепування гірничої маси по штреку скрепування 26-30 г 1163м бл 26-30 зал «Західна шахта 8» г1210, відбулося забучування рудозвалочного повстаючого 26 осі г1210/1163 негабаритним шматком гірничої маси на рівні 13,5 м нижче грохітної решітки.

Наказом №1236 від 10.03.2021 року «Про розслідування пригоди на ш. ім. Фрунзе», для визначення причин пригоди, створено комісію в складі: голова комісії головний інженер ПрАТ Пильтек І.В., члени комісії: Вялько І.В. начальник ПРО ПрАТ, ОСОБА_2 начальник ш. ім. Фрунзе, ОСОБА_3 головний інженер ш. ім. Фрунзе (а.с.104).

Відповідно до Акту проведення розслідування випадку, що відбувся 28.02.2021 в ІІ зміну на дільниці №1 шахти ім.Фрунзе ПрАТ «Суха Балка», причинами аварії є: невиконання ГРОЗ дільниці №1 ОСОБА_1 (таб.№3441) п.п.1.19.5, 1.19.1, 2.3.11, 3.1.27 Інструкції з охорони праці №1 для гірничого робітника очисного вибою ПрАТ «Суха Балка».

Згідно з Актом розрахунку матеріальної шкоди, заподіяної ПрАТ «Суха Балка» матеріальна шкода, заподіяна ОСОБА_1 підприємству визначена у розмірі 88589,57 грн. (а.с.107-110).

Відповідно до пунктів 1.19.5, 1.19.1, 2.3.11, 3.1.27 Інструкції з охорони праці №1 для гірничого робітника очисного вибою ПрАТ «Суха балка»:

- гірничий робітник очисного вибою повинен знати і виконувати вимоги безпеки, передбачені проектами організації робіт, розроблених на дільниці, в цеху;

- знати і виконувати вимоги нормативних і законодавчих актів з охорони праці, інструкцій з експлуатації обладнання, яке використовується в роботі, правил поводження з машинами та механізмами, обладнанням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- при випуску та скрепуванні гірничої маси перевірити справність перекриття і огороджень повстаючих. Рудозвалочний повстаючий повинен бути перекритий грохітною решіткою з розміром комірок 400х400 мм. Якщо грохітна решітка має отвори більше 400х400 мм, то з боку проходу для людей рудозвалочний повстаючий повинен бути огороджений. Звільнити від сторонніх предметів проходи біля повстаючих і в ніші скреперної лебідки. Утворені при скрепуванні откоси гірничої маси на проході повинні протягом зміни періодично очищатися за допомогою ломику та лопати;

- негабаритні шматки руди дробляться у виробці скрепування у безпечному місці із застосуванням механічного бутобоя, відбійного молотка, кувалди вручну або із застосуванням вибухових робіт. Негабаритний шматок руди кладеться таким чином, щоб зручно наносити удари в направленні, паралельному його шаруватості. При дробленні шматків на грохоті гірничий робітник очисного вибою повинен знаходитися на ґрунті виробки, а не на решітці. Зрушення шматків руди на грохоті необхідно виконувати за допомогою металевого гачка, виконаного з круглої сталі діаметром 12-14 мм і довжиною 1,5-2 м (а.с.111-128).

У пункті 3.1.23 Розділу 3 Інструкції з охорони праці гірничого робітника очисного вибою зазначено, що рудозвалочний повстаючий повинен бути перекритий металевою решіткою, при пропуску через решітку грохоту велико шматкової руди розміром 400 мм і більше грохіт з боку проходу для людей повинен бути огороджений. Утворені откоси гірничої маси при скрепуванні руди на ходовому відділенні повинні протягом зміни періодично очищатися за допомогою ломику та лопати, що кореспондується із пунктом 2.3.11 Інструкції, але при цьому допускає пропуск через решітку шматків руди понад 400 мм.

Крім того, при визнані спірного наказу незаконним та його скасуванні, судом враховано, що з Актом розслідування причин аварії від 16.03.2021 ОСОБА_1 не ознайомлений, на комісію запрошений не був, про висновки комісії не повідомлений, жодних пояснень від нього не відбиралось і він їх не надавав, що в свою чергу є порушенням вимог ст.149 КЗпП України, умов Колективного договоруПАТ «Євраз Суха Балка» 2013-2014 р.р.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наказ №1680-н від 05.04.2021 Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» «Про порушення на шахті ім. Фрунзе» в частині оголошення догани гірнику очисного вибою дільниці №1 шахти ім. Фрунзе ПрАТ «Суха Балка» ОСОБА_1 , є незаконним, тому підлягає скасуванню.

Як слід є безпідставним утримання з заробітної плати ОСОБА_1 шкоди, заподіяної підприємству, оскільки встановлено незаконність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Так як на ОСОБА_1 покладено матеріальна відповідальність за шкоду при відсутності винних дій з його боку, в результаті чого з нього була утримана заробітна плата у розмірі27676,34грн., то вимога про стягнення даної суми є обґрунтованою і підлягає задоволенню. З відповідача ПрАТ «Суха Балка» на користь позивача слід стягнуть 27676,34грн. утриманих підприємством відповідачем без законних та це підстав.

Відповідно до ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до положень ст.13 КЗпП України, колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п.6.1 Галузевої Угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2013-2014 роки (далі-Галузева Угода), яка була чинною на день звільнення позивача й положення якої поширюються на ПрАТ «Суха Балка», встановлено виплачувати працівнику при фактичному виході на пенсію одноразову допомогу в розмірі, залежному від стажу його роботи на підприємстві, але не менше: при стажі від 7,5 до 15 років - середньомісячної заробітної плати; від 15 до 20 років - двомісячної середньої заробітної плати; від 20 і більше років - тримісячної середньої заробітної плати. Додаткові умови виплат можуть встановлюватись у колективному договорі. Положення пункту 6.1 Галузевої угоди не містять будь-яких застережень щодо залежності розміру соціальних пільг та гарантій працівника від наявності конкретного розміру безперервного трудового стажу.

Згідно п.5.16 Колективного договору на 2013-2014 роки ПрАТ «Євраз Суха Балка» (далі - Колективний договір), встановлено зобов`язання підприємства відповідача при звільненні працівника у зв`язку з виходом на пенсію з ПАТ за віком та за вислугою років, виплачувати одноразову матеріальну допомогу при безперервному стажі роботи в ПАТ (підприємствах, правонаступником яких є ПАТ) та в інших підприємствах, закладах, організаціях з яких працівник був запрошений на роботу до ПАТ в порядку переводу за згодою між керівниками підприємств, закладів, організацій та відсутності порушень трудової дисципліни (протягом останнього року роботи) в наступних розмірах, кратних середньомісячному заробітку: для підземних робітників та робітників ДФС, віднесених до списку №1 від 2,5 до 10 років-1, від 10 до 15 років - 2, від 15 до більше років - 3.

Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року №3356-XIIвстановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Стаття 9 цього Законупередбачає, що Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угоди діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Вимоги Галузевої угоди розповсюджуються на всі підприємства відповідної галузі.

Статтею 16КЗпП України встановлено, що умови колективного договору, що погіршують порівняно із чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Вимоги до власників підприємства, передбачені Галузевою Угодою гірничо-металургійного комплексу України та колективного договору підприємства, в частині соціальних гарантій працівників при виході на пенсію, які були чинні на час звільнення позивача із підприємства відповідача різняться, так Галузевою Угодою передбачено виплачувати при виході на пенсію працівнику одноразову допомогу, така ж норма передбачена і колективним договором, однак колективний договір погіршує становище працівників підприємства в порівнянні з умовами Галузевої Угоди, оскільки встановлює обмеження у виплаті вихідної допомоги у зв`язку із наявністю порушень працівником трудової дисципліни.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин умов саме Галузевої Угоди, виконання якої є обов`язком для відповідача, а не Колективного договору, положення якого погіршують становище працівника.

Галузевою Угодою гірничо-металургійного комплексу України в частині соціальних гарантій (соціального захисту), яка була чинна на час звільнення позивача із підприємства, передбачено виплачувати при виході на пенсію працівнику одноразову допомогу залежно від стажу його роботи на підприємстві та без врахування порушень трудової дисципліни працівником (протягом останнього року роботи).

Отже, враховуючи, що позивач на момент виходу на пенсію за власним бажанням станом на 25.02.2022 року відпрацював на підприємстві відповідача 11 років, 06 місяців, 25 днів, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про те, що на ОСОБА_4 розповсюджується дія п. 6.1. Галузевої угоди та йому при звільненні роботодавцем повинна бути сплачена вихідна допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати та судом першої інстанції були правомірно задоволені позовні вимоги в цій частині.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що рішення суду прийнято з порушенням ст.9 ЗУ «Про колективні договори і угоди», без врахування п.6.1. Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки та п.5.16 Колективного договору Пат «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» на 2013-2014 роки, спростовуються вищевикладеним.

Доводи апеляційної скарги про те, що невиплата одноразової допомоги позивачу зумовлена грубим порушенням позивачем трудової дисципліни, не заслуговують на увагу, оскільки, як було вірно встановлено судом першої інстанції, з висновком якого погоджується апеляційний суд, оскаржуваний наказ відносно позивача про оголошення догани є незаконним.

Пунктами п.6.1, 6.9, 6.11 Колективного договору ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на 2013-2014 роки премія сплачується за результатами роботи за місяць. Працівники винні у порушені виробничої чи технологічної дисципліни можуть бути позбавлені премії повністю чи частково. При цьому позбавлення премії провадиться за той розрахунковий період, в якому скоєно порушення та оформлюється наказом.

Згідно із п.7.6 Колективного договору ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» (Стягнення за порушення трудової дисципліни) незалежно від застосування дисциплінарного стягнення або заходів суспільного впливу до робітників застосовуються інші заходи матеріального впливу: а) зменшення заохочувальних виплат на підставі наказів по ПАТ; б) позбавлення (частково або повністю) винагород та премії за висновками роботи підприємства за рік; в) позбавлення винагороди по вислузі років до 50% на місяць.

На підставі п.2.6 Регламенту накладення та зняття стягнень за порушення трудової та виробничої дисципліни в ПрАТ «Суха Балка» від 2018 року вбачається, що незалежно від застосування дисциплінарного стягнення (догана чи звільнення за п.2.2 Регламенту) за порушення трудової та виробничої дисципліни працівник може бути повністю чи частково позбавлений, зокрема, виробничих премій в порядку, визначеному діючим Положенням про оплату праці.

В той же час на підставі Положення про оплату праці робітників ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», узгодженого із головами профкомів ПМГУ та НПГУ, затвердженого наказом від 31 жовтня 2016 року генерального директора ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», вбачається, що працівники, винні у виробничих та трудових порушеннях чи упущеннях, недотриманні правил охорони праці, у невиконанні посадових інструкцій та інше, можуть бути позбавлені премії частково чи повністю, зокрема, за порушення трудової чи виробничої дисципліни; за нанесення майнової шкоди підприємству; за розкрадання чи його спробу власності підприємства (п. 6.4.16 Розділу «Порядок розрахунку та виплати виробничої премії»).

Згідно матеріалів справи, сума виробничої премії, нарахованої позивачу за грудень 2021 року склала 9779,09 грн., із зарплати позивача відраховано премії за лютий 2021 у сумі 2444,77 та за січень 2022 року у сумі 7334, 32 грн., що свідчить про не проведення виплати виробничої премії позивачу за лютий 2021 року в сумі 9779,09 грн. при його звільненні 25 лютого 2022 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за відсутності законних підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача відповідно відсутні підстави для позбавлення його 100% виробничої премії за лютий 2021 року у розмірі 9779,09 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Згідно зі ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку,але небільш якза шістьмісяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку, але не більш як за шість місяців.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що так як ОСОБА_1 , який звільнений 25.02.2022 року, не були виплачені всі належні йому суми у строки, зазначені вст.116 КЗпП України, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок), основою для визначення загальної суми середнього заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньо денна (середньо годинна) заробітна плата працівника, яка згідно із п.8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Згідно із п.2 Розділу ІІ «Порядку обчислення середньої заробітної плати», середня заробітна плата (окрім обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток) обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

У пункті 4 Порядку зазначено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема виплати, пов`язані, з святковими днями, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до довідки від 19.10.2022 за №397 розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_1 становить 21 776,57 грн., середньогодинного - 133,19 грн., середньоденного 932,33 грн., середньомісячний баланс робочого часу 163,5 год., середньомісячний баланс робочих днів 9 днів (а.с. 99).

Колегія суддів погоджується з розрахунком розміру середнього заробітку, який за період з 26.02.2022 року по 25.08.2022 року, становить 119338,24 грн. (128 днів х 932, 33 грн.).

Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18)та в постанові Верховного суду від 09 вересня 2020 року провадження № 61-2578св19.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджуєтьсяіз висновкомсуду щодо застосування принципу співмірності до заявленої позивачем суми 21776,57 грн . та стягнення на користь позивача ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 71789, 41 грн.

Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (частина першастатті 237-1 КЗпП України).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Колегія суддів, також погоджується з розміром моральної шкоди, який суд першої інстанції стягнув на користь позивача з відповідача, оскільки судом вірно враховано, що дієвим механізмом компенсації порушення трудових прав позивача в частині саме позбавлення його премії та невиплаті одноразової грошової допомоги є механізм, визначенийст. 117 КЗпП України, тобто стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку звернення з позовними вимогами, з огляду на натсупне.

Відповідно до положень частини другоїстатті 233 КЗпП Україниу разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до додатку (форма № 1 ш. Фрунзе) зазначено, що «З наказом № 1680-Н від 05.04.2021 ознайомлені: ОСОБА_1 , дата ознайомлення 30.04, підпис» (а.с. 102).

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року КЗпП України доповнено главою XIX, згідно з якою під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, звернувшись до суду з позовом 15.06.2022 року під час дії карантину, позивач не пропустив тримісячний строк, оскільки вказаний строк продовжується на строк дії карантину.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не були надані докази на підтвердження того, що ним були дійсно фактично понесені витрати на правову допомогу у розмірі, що зазначені у позовній заяві, колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуруі адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 14 000 грн., надавши на підтвердження письмові докази: договір про надання правничої допомоги від 07.12.2021 року, розрахункову квитанції про сплату послуг на загальну суму 10000 грн. Ордер на надання правничої юридичної допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльності, що було враховано судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні (т.1 а.с. 40-43).

В справі що переглядається, суд першої інстанції, врахувавши правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц, вважав, що при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не були надані докази на підтвердження того, що ним були дійсно фактично понесені витрати на правову допомогу у розмірі, що зазначені у позовній заяві, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та вищенаведеним обґрунтуванням.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображаєпринцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно дост.375ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2023 року немає.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями368,369,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 17.01.2024 року

Головуючий суддя О.В. Агєєв