Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року справа №360/157/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Чернівецького міського центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року (повне судове рішення складено 19 травня 2023 року у м. Дніпро) у справі № 360/157/23 (суддя в І інстанції Тихонов І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького міського центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
21 лютого 2023 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача адвоката Жердєва С.М. в інтересах ОСОБА_1 до Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі Чернівецький МТЦК та СП), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.03.2022 № 26 в частині призову за мобілізацією солдата ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 з 02.09.2013 по теперішній час працює вчителем англійської мови як педагогічний працівник у ліцеї «КОЛЕГІУМ» м. Сєвєродонецька Луганської області, має педагогічне навантаження 1,33 педагогічної ставки (довідка № 54 від 29.04.2022, 02-ВС від 12.01.2023 виданих ліцеєм «КОЛЕГІУМ» м. Сєвєродонецька Луганської області).
16.03.2022 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 із порушеннями положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (наказ № 26 від 16.03.2022).
ОСОБА_1 проходить військову службу в Державній прикордонній службі України в військовій частині № НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з 05.04.2022. За період з квітня 2022 року по лютий 2023 року позивач постійно перебуває на передовій на Херсонському напрямку.
Зазначив, що в порушення вимог ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідачем не було з`ясовано, що позивач не підлягає до призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки є педагогічним працівником закладу загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, а саме з 02.09.2013 по теперішній час працює вчителем англійської мови як педагогічний працівник у вищевказаному навчальному закладі, має педагогічне навантаження 1,33 педагогічної ставки.
Крім того, позивач наголошував про необхідність відстрочки, але посадові особи відповідача відмовились його вислухати, ігноруючи відомості, надані ОСОБА_1 , та дані його військового квитка (п.3 сторінка 1 військового квитка НОМЕР_3 основна цивільна спеціальність викладач англійської мови), який також був в наявності в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас, відповідачем не надано позивачу ознайомлення та роз`яснення під час призову на військову службу з його правами та обов`язками.
Здійснюючи призов позивача мобілізації 16.03.2022 відповідач діяв з порушенням абзацу третього частини 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини 8 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»
Оскільки дії щодо недотримання обов`язкових процедур щодо призову на військову службу та направлення позивача на військову службу виразилися у прийнятті наказу начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.03.2022 солдата ОСОБА_1 , якого призвано на військову службу за мобілізацією під час військового стану до ЗСУ, та саме цим наказом порушено права позивача, вважає за необхідне з метою ефективного захисту права позивача, визнати протиправним та скасувати наказ начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.03.2022 № 26 в частині призову за мобілізацією солдата ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.03.2022 №26 в частині призову на військову службу по мобілізації та направлення для проходження військової служби під час загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 .
Скасовано наказ начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.03.2022 м. Чернівці № 86-ОС про особовий склад в частині зарахування до списків особового складу, постановки на всі види забезпечення, зарахування у розпорядження, з 16.03.2022: солдата запасу ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ), якого призвано на військову службу по мобілізації.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн 60 коп.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 15.03.2022 за результатами медичного обстеження та медичного огляду позивач був визнаний придатним до військової служби, тому відповідно до наказу N 26 від 16.03.2022 був призваний на військову службу по мобілізації.
Лише 06.02.2023 до Чернівецького МТЦК та СП надійшов адвокатський запит в інтересах ОСОБА_2 . Додатково разом з запитом були направлені копії довідок, видані ліцеєм з інформацією про викладацьку діяльність ОСОБА_2 на посаді викладача англійської мови.
Отже, вищезазначені довідки надійшли до відповідача після призову позивача на військову службу за мобілізацією.
Оформлення відстрочки від призову під час мобілізації здійснюється ТЦК та СП шляхом розгляду документів, наданих військовозобов`язаним (резервістом) разом із заявою про бажання скористатися правом на відстрочку. До моменту подання такої заяви та надання підтверджуючих документів військовослужбовці та працівники ТЦК та СП не володіють інформацією про наявність у військовозобов`язаного права на відстрочку, а ще важливіше - про бажання військовозобов`язаного таким правом скористатися.
Відповідно до запису в обліковій картці, яка заповнюється при особистому спілкуванні з військовозобов`язаним в графі про місце роботи вказано - тимчасово не працює. Отже, на момент прибуття до Чернівецького міського ТЦК та СП, позивач не надавав інформацію про своє місце роботи, займану ним посаду. Позивач не звертався до Чернівецького міського ТЦК та СП із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не подавав жодних документів, які вказують на таке право.
Також з апеляційною скаргою звернулась Військова частина НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 ).
На обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що згідно витягу з наказу начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.03.2022 №26 відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» - військовозобов`язаних, що перебувають на військовому обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, призвано на військову службу по мобілізації: зокрема, солдата ОСОБА_1 , 1988р.н., ВОС 914558. Наказ начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.03.2022 м. Чернівці № 86-ОС про особовий склад в частині зарахування до особового складу, постановки на всі види забезпечення, зарахування у розпорядження, з 16.03.2023 позивача видано на підставі Указу Президента України Про загальну мобілізацію № 69 від 24 лютого 2022 року, поіменний список Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області від 16.03.2022 № 577.
Наказ начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.03.2022 м. Чернівці № 86-ОС є похідним від наказу про мобілізацію від 16.03.2022 №26 та сам по собі не є протиправним.
ВЧ НОМЕР_1 просила скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 по справі №360/157/23 в частині скасування наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.03.2022 м. Чернівці № 86-ОС та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Чернівецького міського центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу у цій частині.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідач - Чернівецький міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.
Зі змісту статті 79 КАС України вбачається, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.
Таким чином, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на вищезазначене, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
В свою чергу, відповідач в апеляційній скарзі зауважив, що Луганським окружним адміністративним судом не було належним чином повідомлено або направлено жодного документу про відкриття провадження та прийняття відповідного рішення, тим самим не давши можливість Чернівецькому MТЦК та СП брати участь у розгляді справи та захищати свої інтереси.
З відповіді Луганського окружного адміністративного суду на запит апеляційного суду про направлення справи вбачається, що вона в паперовому вигляді не формувалась, сформована в електронній формі.
При цьому з матеріалів справи, сформованої в системі «Електронний суд», не вбачається доказів повідомлення відповідача у встановлений законодавством спосіб про розгляд справи, тому апеляційним судом викладені вище висновки місцевого суду про визнання позову визнаються необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд зазначає таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 08 вересня 2005 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_5 .
Згідно витягу з наказу начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.03.2022 №26 відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» - військовозобов`язаних, що перебувають на військовому обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, призвано на військову службу по мобілізації: зокрема, солдата ОСОБА_1 , 1988р.н., ВОС 914558;
Військовозобов`язаних, зокрема ОСОБА_1 , виключено з 16 березня 2022 року з військового обліку та направлено для проходження військової служби в військову частину НОМЕР_1 , м. Чернівці, Чернівецької області.
Згідно довідки від 06.04.2022 №12/422 Державної прикордонної служби України Південного регіонального управління, солдат ОСОБА_1 дійсно являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з 05.04.2022 по теперішний час. На військовій службі за мобілізацією в Державній прикордонній службі України перебуває з 05.04.2022 по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.03.2022 м. Чернівці № 86-ОС про особовий склад зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення, зараховано у розпорядження з 16.03.2022 року: солдата запасу ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ), якого призвано на військову службу по мобілізації.
Підстава Указ Президента України Про загальну мобілізацію № 69 від 24 лютого 2022 року, поіменний список Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області від 16.03.2022 № 577.
Вважаючи наказ начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.03.2022 №26 в частині призову на військову службу по мобілізації та направлення для проходження військової служби під час загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 позивача солдата ОСОБА_1 протиправним, представник позивача звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями(частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
За нормами частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.
За нормами частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Згідно частини шостої статті 2 Закону №2232-ХІІ видами військової служби є:
строкова військова служба;
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі Закон № 3543-XII).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною 1 статті 22 Закону № 3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-ХІІ) призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Отже, обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема на відповідача.
Згідно ч. 4 ст. 3 Закону №3543-Х11 зміст мобілізації становить, зокрема, переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.
Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543-Х11, зокрема:
громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період (ч. 1 вказаної статті);
під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 3 вказаної статті);
Згідно до абзацу третього частини 2 статті 23 Закону № 3543-XII (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації оголошено проведення загальної мобілізації.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки від 29.04.2022 №54 Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області управління освіти Ліцей «Колегіум» за підписом директора Ліцею «Колегіум» Людмили Свергунової вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює на посаді вчителя англійської мови Ліцею «КОЛЕГІУМ» міста Сєвєродонецька Луганської області з 02.09.2013р. (наказ від 02.09.2013р. №48-к) по теперішній час та перебуває у трудових відносинах із Ліцеєм «КОЛЕГІУМ» міста Сєвєродонецька Луганської області як педагогічний працівник закладу загальної середньої освіти за основним місцем роботи з 02.09.2013р. (наказ відділу освіти від 30.08.2013р. № 582-к, наказ Сєвєродонецького навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа-колегіум Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 02.09.2013р. № 48-к) по теперішній час.
Згідно довідки від 12.01.2023 №02-ВС зазначено також, що станом на 16.03.2022 мав навантаження 24 години на тиждень, що дорівнює 1,33 педагогічної ставки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції висновувався, що ним не встановлено, а відповідачем не надано будь-яких доказів стосовного того, що позивачем не було надано відповідних документів, які підтверджують його право на відстрочку, та не було взято до уваги даних військового квитка серії НОМЕР_3 , відповідно до якого на сторінці 1 вказано основна цивільна спеціальність позивача викладач англійської мови.
Таким чином, в силу абзацу третього частини 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини 8 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов висновку про протиправність наказу начальника Чернівецького МТЦК та СП від 16.03.2022 №26 в частині призову на військову службу по мобілізації та направлення для проходження військової служби під час, загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , позивача солдата ОСОБА_1 .
Водночас, окружний суд зазначив, що наказ начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.03.2022 м. Чернівці № 86-ОС про особовий склад, яким зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення, зараховано у розпорядження, з 16.03.2022 року: солдата запасу ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ), якого призвано на військову службу по мобілізації є похідним від наказу про мобілізацію від 16.03.2022 №26 та сам по собі не є протиправним. За таких обставин, він підлягає скасуванню.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
15.03.2022 за результатами медичного обстеження та медичного огляду позивач був визнаний придатним до військової служби, тому відповідно до наказу відповідача N 26 від 16.03.2022 був призваний на військову службу по мобілізації.
Лише 06.02.2023 до Чернівецького МТЦК та СП надійшов адвокатський запит в інтересах ОСОБА_2 . Додатково разом з запитом були направлені копії довідок, видані ліцеєм, з інформацією про викладацьку діяльність ОСОБА_2 на посаді викладача англійської мови.
Отже, вищезазначені довідки надійшли до відповідача після призову позивача на військову службу за мобілізацією.
Оформлення відстрочки від призову під час мобілізації здійснюється ТЦК та СП шляхом розгляду документів, наданих військовозобов`язаним (резервістом) разом із заявою про бажання скористатися правом на відстрочку. До моменту подання такої заяви та надання підтверджуючих документів військовослужбовці та працівники ТЦК та СП не володіють інформацією про наявність у військовозобов`язаного права на відстрочку, а також про бажання військовозобов`язаного таким правом скористатися.
Відповідно до запису в обліковій картці, яка заповнюється при особистому спілкуванні з військовозобов`язаним в графі про місце роботи вказано - тимчасово не працює.
Відомості у військовому квитку про основну цивільну спеціальність позивача викладач англійської мови ще не свідчить про наявність у нього права на відстрочку від призову за мобілізацією.
Отже, на момент прибуття до Чернівецького міського ТЦК та СП, позивач не надавав інформацію про своє місце роботи, займану ним посаду.
Позивач не звертався до Чернівецького міського ТЦК та СП із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не подавав жодних документів, які вказують на таке право.
Довідки, про які зазначає представник позивача, видані після видання оскаржуваних ним наказів, тому не могли бути надані позивачем при їх прийнятті.
Інших доказів наявності підстав для відстрочки від військової служби та взагалі заявлення ОСОБА_1 при ухваленні оскаржуваних наказів клопотань про надання такої відстрочки, позивачем та його представником не надано.
Відтак, підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.03.2022 № 26 в частині призову за мобілізацією солдата ОСОБА_1 , - відсутні.
Наказ начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.03.2022 м. Чернівці № 86-ОС про особовий склад, яким зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення, зараховано у розпорядження, з 16.03.2022: солдата запасу ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ), якого призвано на військову службу по мобілізації, дійсно є похідним від наказу про мобілізацію від 16.03.2022 №26, тому підстави для його скасування також відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.
Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
У зв`язку з відмовою позивачеві в задоволенні позовних вимог, понесені ним судові витрати йому не відшкодовуються. Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Чернівецького міського центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 360/157/23 скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернівецького міського центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Повне судове рішення 18 січня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук
