Справа № 693/168/22

Провадження № 2/693/110/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.01.2024 року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Коцюбинської Ю.Д., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Жашківської міської ради до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому посилається на те, що рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 20.10.2020 року по справі № 693/1140/16-ц скасовано наказ № 640-К від 19.09.2016 року відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації та поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Жашківської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів Жашківської міської ради.

В подальшому з відділу освіти Жашківської міської ради на користь ОСОБА_2 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 167685,60 грн.

Позивач зазначає, що порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено з вини начальника відділу освіти ОСОБА_1 , який видав наказ № 640-К від 19.09.2016 року, в наслідок чого у ОСОБА_1 виник обов`язок відшкодувати завдану шкоду.

В свою чергу, відповідач зазначає, що розгляд справи 693/1140/16-ц тривав з 10.11.2016 року до 09.10.2020 року. Відповідач по справі ніяким чином не міг вплинути на дії учасників судового розгляду, оскільки відділ освіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області був ліквідований та до участі у справи він не був залучений. Такий тривалий розгляд справи був поза межами розумних строків і контролю з боку відповідача та привів до формування значної сум за час вимушеного прогулу, що свідчить про відсутність провини відповідача. Отже, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

ІІ. Заяви, клопотання та процесуальні дії у справі.

05.05.2022 року Жашківський районний суд Черкаської області ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду. Розгляд справи постановив провести в порядку загального позовного провадження.

10.10.2022 року врегульовано потенційний конфлікт інтересів.

11.11.2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про витребування письмових доказів.

15.11.2022 року Жашківський районний суд Черкаської області задовольнив клопотання представника позивача, витребував з Маньківського районного суду Черкаської області матеріали цивільної справи № 693/1140/16-ц, яка розглянута та зберігається в архіві суду.

08.12.2022 року надійшли матеріали цивільної справи № 693/1140/16-ц.

18.09.2023 року надійшов відзив на позовну заяву.

24.10.2023 року ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

24.10.2023 року від заступника керівника Уманської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якому також зазначене прохання вирішувати справу за наявними матеріалами.

29.11.2023 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, в письмовому провадженні.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Наказом Відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації № 640-К від 19.09.2016 року звільнено ОСОБА_2 з посади директора Жашківської спеціалізованої школи № 1 з поглибленим вивченням окремих предметів Жашківської районної ради Черкаської області у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин своїх посадових обов`язків 19 вересня 2016 року (арк. с. 51).

Підставою звільнення вказані: акт складений за результатами роботи комісії з розгляду звернення батьків учнів 2-А класу Жашківської спеціалізованої школи №1 з поглибленим вивченням окремих предметів, утвореної відповідно до наказу відділу освіти №168 від 13.09.2016, копії наказів від 14.09.2016 № 630-К «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » та від 16.09.2106 № 634-К «Про виправлення технічної помилки», доповідна записка ОСОБА_3 вх. №76 від 19.09.2016.

Не погодившись із вказаним наказом, ОСОБА_2 08.11.2016 року звернулась до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Маньківський районний суд Черкаської області рішенням від 09.10.2020 року (справа № 693/1140/16-ц) позов задовольнив частково. Скасував наказ Відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаськоїобласті № 640-К від 19.09.2016 року. Поновив ОСОБА_2 на посаді директора Жашківської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів Жашківської міської ради Черкаської області з 19 вересня 2016 року.

Стягнув зсекторуосвіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаської областіна користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 82 927,20 грн.

Стягнув звідділу освіти Жашківської міської радина користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 167 685,6 грн.

Стягнув зсекторуосвіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаської областіна користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмір 1000 грн (арк. с. 18-23).

Мотиви скасування наказу в судовому рішенні не викладені.

Враховуючи, що рішенням Жашківської міської ради Черкаської області № 3-29/VІІІ від22.12.2017 року школу прийнято до комунальної власності Жашківської міської територіальної громади, розраховано середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Кількість робочих днів з 19.09.16 по 21.12.17 = 317 робочих днів.

Кількість робочих днів з 22.12.17 по 21.07.20 = 641 робочих днів.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.09.16 по 21.12.17 (317 робочих днів х 261,60 грн) - 82 927,20 грн.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.12.17 по 21.07.20 (641 робочих днів х 261,60 грн) - 167 685,6 грн.

Черкаський апеляційний суд постановою від 11.03.2021 року залишив без змін рішення суду першої інстанції (арк. с. 27-38).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність безпосереднього порушення ОСОБА_2 , невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених на неї посадовими обов`язками. Таким чином, за відсутності систематичного

невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, суд першої інстанції зробив правильний висновок про скасування наказу № 640-К від 19 вересня 2016 року про звільнення з роботи ОСОБА_2 та поновлення її на роботі.

Відділ освіти Жашківської міської ради наказом № 50-К від 19.03.2021 року поновив ОСОБА_2 на посаді директора Жашківської спеціалізованої школи № 1 з поглибленим вивченням окремих предметів Жашківської міської ради Черкаської області (арк. с. 39).

Платіжними дорученнями № 1364, 1365, 1366 від 22.03.2021 року Відділ освіти Жашківської міської ради сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за рішенням суду, з урахуванням податків та зборів (арк. с. 40, 41, 42).

Наказом № 54-К від 29.03.2021 року Відділу освіти Жашківської міської ради ОСОБА_2 звільнено з посади директора Жашківської спеціалізованої школи № 1 з поглибленим вивченням окремих предметів Жашківської міської ради Черкаської області за згодою сторін, на підставі заяви ОСОБА_2 від 29.03.2021 року (арк. с. 164).

Вказані обставини не є спірними між сторонами.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1311Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 ч. 1 ст. 1311Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року (справа № 912/2385/18) наведено такі правові висновки:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для

виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

Прокурор звернувся до Начальника відділу освіти Жашківської міської ради листом № 58/1-80 від 31.01.2022 року, в якому просив повідомити, чи вживались відділом освіти заходи до усунення порушень вимог чинного законодавства, чи звертався або чи має намір звернутися відділ освіти до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника в порядку регресу (арк. с. 99-100).

Відділ освіти Жашківської міської ради листом від 11.02.2022 року № 162 повідомив, що не звертався до суду із відповідною позовною заявою та звертатись не буде, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору (арк. с. 114).

Листом від 10.03.2022 року № 53/1-174 прокурор повідомив Начальника відділу освіти Жашківської міської ради, що Уманською окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі відділу освіти Жашківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника (арк. с. 111-112).

12.03.2022 року позовна заява надійшла до Жашківського районного суду Черкаської області.

Враховуючи викладене, суд не погоджується з думкою відповідача про відсутність підстав у прокурора для представництва інтересів держави в суді.

Щодо підстав відшкодування шкоди та суми відшкодування.

За приписами ч. 4-5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Одночасно, ч. 7 ст. 82 ЦПК України визначено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, установленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в

якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Відтак, суд вважає доведеним, що звільнення ОСОБА_2 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП, у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин своїх посадових обов`язків, є протиправним.

Наказ Відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаськоїобласті № 640-К від 19.09.2016 року скасовано рішенням Маньківського районного суду Черкаської області рішенням від 09.10.2020 року.

Період за який нараховано стягнення за вимушений прогул (19.09.2016 року 21.07.2020 року) судом визначений на підставі заяви про зміну (уточнення) позовних вимог у справі № 693/1140/16-ц.

Вказаний період та, відповідно, сума відшкодування, неодноразового уточнювався позивачем у вищезазначеній справі та ґрунтується на строках розгляду справи № 693/1140/16-ц.

Статтею 235 КЗпП України, зокрема, встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За приписами ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Однією з засад цивільного законодавства, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.

Суд звертаєувагу,що при вирішенні справи № 693/1140/16-ц суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на приписи ст. 235 КЗпП України та не встановили причини розгляду справи понад один рік, що є суттєвим при встановленні обов`язку винної особи покрити шкоду.

Керуючись приписами ст. 82 ЦПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи № 693/1140/16-ц, суд вважає за можливе дослідити вказану обставину при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 08.11.2016 року звернулась до Жашківського районного суду Черкаської області із позовною заявою до Відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області, зокрема, про скасування наказу від 19.09.2016 року.

10.11.2016 року позовні заява залишена без розгляду у зв`язку з несплатою судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

18.11.2016 року відкрито провадження у справі.

24.11.2016 року позивач оскаржив ухвалу про відкриття провадження, оскільки, на її думку, справа не підсудна Жашківському районному суду Черкаської області, тому що позивачка проживає у м. Києві.

05.12.2016 року Апеляційний суд Черкаської області відкрив апеляційне провадження, а 09.12.2016 року призначив справу до розгляду.

18.12.2016 року ОСОБА_2 надіслала до апеляційного суду клопотання про відкладення судового засідання.

12.01.2017 року Апеляційний суд Черкаської області відхилив апеляційну скаргу

ОСОБА_2 , зазначив, що до позовної заяви не додано відповідний документ, який вказує на реєстрацію місця проживання позивачки. Не додано відповідного доказу і до апеляційної скарги. Позивачка скористалась правом на вибір суду, який буде розглядати справу.

19.02.2017 року позивач надсилає на адресу Жашківського районного суду Черкаської області клопотання про відкладення судового засідання, яке повторює клопотання, надіслане суду апеляційної інстанції.

Одночасно позивач звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва із позовом до Відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Саме цей наказ був підставою для звільнення, про що зазначено у наказі № 640-К від 19.09.2016 року.

Солом`янський районний суд м. Києва 07.12.2016 року відкрив провадження за позовом ОСОБА_2 (справа № 760/18679/16-ц).

17.03.2017 року представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження у справі № 693/1140/16-ц про поновлення на роботі до вирішення цивільної справі № 760/18679/16-ц.

13.04.2017 року ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області зупинене провадження у справі № 693/1140/16-ц.

Солом`янський районний суд м. Києва 30.10.2017 року ухвалив рішення по справі, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 . Проте ОСОБА_2 не повідомила Жашківський районний суд про прийняте рішення.

23.05.2018 року Жашківський районний суд поновив провадження у справі № 693/1140/16-ц.

Відтак, 18.09.2017 року сплинув річний строк з дати звільнення ОСОБА_2 . Заява про поновлення на роботі не розглянута, жодне судове засідання не проведено. Але, така тривалість викликана саме діями ОСОБА_2 .

В подальшому, 14.06.2018 розгляд справи знову зупинявся до перегляду судом апеляційної інстанції рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2017 року (справа № 760/18679/16-ц).

Після самовідводу головуючого судді справа передана на розгляд до іншого суду. До лютого 2020 року вирішувалось питання щодо підсудності справи № 760/18679/16-ц, яке було вирішено 12.02.2020 Великою палатою Верховного Суду.

09.10.2020 року Маньківский районний суд Черкаської області скасував наказ Відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаськоїобласті № 640-К від 19.09.2016 року. Поновив ОСОБА_2 на посаді директора Жашківської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів Жашківської міської ради Черкаської області з 19 вересня 2016 року.

Представник відповідача звернув увагу суду, що ОСОБА_2 приступила до виконання обов`язків директора Жашківської спеціалізованої школи № 1 з поглибленим вивченням окремих предметів Жашківської міської ради Черкаської області з 22.03.2021 року та за згодою сторін звільнена 29.03.2021 року.

Відповідач вказує, що є всі підстави стверджувати, що ОСОБА_2 умисно затягувала розгляд справи про поновлення на роботі та не мала мети продовжити працювати на вказаній посаді.

Суд погоджується з думкою відповідача, що такий тривалий розгляд справи не є наслідком поведінки ОСОБА_1 та знаходився поза межами контролю з його боку. Але саме тривалість розгляду справи призвела до нарахування значної суми відшкодування за час вимушеного прогулу.

Верховний Суд в постанові від 26.11. 2020 року (справа № 234/15372/17) зазначив, що оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника. При частковій вині працівника оплата вимушеного прогулу за період понад один рік може бути відповідно зменшена. Висновок суду про наявність вини

працівника (не з`являвся на виклик суду, вчиняв інші дії по зволіканню розгляду справи) або її відсутність, про межі зменшення розміру виплати має бути мотивованим.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, принцип добросовісності це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Маньківський районний суд Черкаської області рішенням від 09.10.2020 року (справа № 693/1140/16-ц) стягнув зсекторуосвіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаської областіна користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.09.2016 року по 21.12.2017 року в розмірі 82 927,20 грн.

Стягнув звідділу освіти Жашківської міської радина користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.12.2017 року по 21.07.2020 року в розмірі 167 685,6 грн.

Саме сума, нарахована за період з 22.12.2017 року по 21.07.2020 року є предметом стягнення у даній справі.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

ОСОБА_1 не працював у відділу освіти Жашківської міської ради. Матеріали справи не містять доказів про існування обов`язків ОСОБА_1 перед відділом освіти Жашківської міської ради. Те, що відділ освіти Жашківської міської ради при розгляді справи № 693/1140/16-ц не звернув увагу на приписи ст. 235 КЗпП, не оскаржив нараховану суму відшкодування за вимушений прогул в апеляційному та касаційному порядку, не може ставитись в провину ОСОБА_1 .

За приписами ст. 137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача нарахованого та сплаченого ОСОБА_2 середнього заробітку, стягнутого зсекторуосвітиЖашківської районноїдержавної адміністрації, за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік, рахуючи з дати звільнення, тобто з 19.09.2016 року по 18.09.2017 року. Це було б справедливим, розумним та таким, що відповідає приписам ст. 235 КЗпП України.

В той же час, прокурор вимагає стягнути суму, яка нарахована та сплачена ОСОБА_2 відділом освітиЖашківської міськоїради за період 22.12.2017 року по 21.07.2020 року.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 206,209,258,265,273,274,277,279 ЦПКУкраїни,суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Жашківської міської ради до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.01.2024 року

Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська