ЄУН 211/7851/23

Провадження № 2/193/144/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2024 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради в особі селищного голови Сегедія Петра Юрійовича про захист порушених прав та законних інтересів шляхом визнання розпорядження про звільнення з роботи незаконним та скасування; стягнення заборгованості за рішенням суду, що набрали законної сили; стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі копії розпорядження про звільнення та проведення повного, остаточного розрахунку по дату фактичного звільнення, видачі неналежно оформленої трудової книжки; стягнення податку , збору; стягнення компенсації прострочених зобов`язань та інфляційних витрат; стягнення сукупної моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради в особі селищного голови Сегедія Петра Юрійовича про захист порушених прав та законних інтересів шляхом визнання розпорядження про звільнення з роботи незаконним та скасування; стягнення заборгованості за рішенням суду, що набрали законної сили; стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі копії розпорядження про звільнення та проведення повного, остаточного розрахунку по дату фактичного звільнення, видачі неналежно оформленої трудової книжки; стягнення податку , збору; стягнення компенсації прострочених зобов`язань та інфляційних витрат; стягнення сукупної моральної шкоди передані Софіївському районному суду згідно ухвали судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.12.2024 за підсудністю та у подальшому передані у провадження судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О. згідно протоколу автоматизованого розподілу від 11.01.2024.

12.01.2024 від позивача ОСОБА_1 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява про відвід всьому складу суддів Софіївського районного суду Дніпропетровської області із клопотанням про розгляд заяви у її відсутність. Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 року у задоволенні заяви про відвід відмовлено.

Вивчивши матеріали позовної заяви та доданих до неї доказів, приходжу до наступного.

За змістом позовних вимог позивачем заявлено 18 вимог, відносно яких суддя приходить до наступного.

Вимога № 1. «Відкрити провадження за Позовною заявою від 01 грудня 2023 р. про захист порушених прав та законних інтересів шляхом визнання розпорядження про звільнення з роботи незаконним та скасувати його; стягнення заборгованості за рішеннями суду що набрали законної сили; стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі копії розпорядження про звільнення та проведення повного, остаточного розрахунку по дату фактичного звільнення, видачі належно оформленої трудової книжки; стягнення податку. збору; стягнення компенсації прострочених зобов`язань та інфляційних втрат; стягнення відшкодування сукупної моральної шкоди.»

Вимога №2. «Забезпечити позовну заяву від 01 грудня 2023 р. витребуванням з Софіївського районного суду Дніпропетровської області копій : - Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2014 р.; - Рішення від 07 квітня 2015 р. Софіївського районного суду Дніпропетровської області; - Рішення від 19 травня 2015 р. Апеляційного суду Дніпропетровської області ; - Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року; - Постанову Верховного суду України від 13 листопада 2019 року.»

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Згідно ч. 4 ст. 84 ЦПК України Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. 2. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

До клопотання, заявленого в позові не додано належних та допустимих доказів причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а саме: Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2014 р.; Рішення від 07 квітня 2015 р. Софіївського районного суду Дніпропетровської області; Рішення від 19 травня 2015 р. Апеляційного суду Дніпропетровської області ; Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року; Постанову Верховного суду України від 13 листопада 2019 року .

Вимога № 3. «Залучити до участі у адміністративному проваджені Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за адресою; вулиця Челюскіна, 1. Дніпро. Дніпропетровська область, 49000 з метою забезпечення виконання судового рішення, яке буде прийняте за розглядом даного позову (в.т.ч. рішень суду що набрали законної сили ).»

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Отже, позивач не позбавлений самостійно зазначити у позові наявність третьої особи із обґрунтуванням необхідності участі даної третьої особи у справі.

Окрім того, суддя зазначає, що позивачу необхідно визначитись, в якому порядку заявлена вимога, оскільки зазначено, що дана вимога заявляється в адміністративному порядку та повинна розглядатись за правилами КАС України, тоді як подано до суду в порядку цивільного провадження.

Вимога № 4. «Визнати Розпорядження сільського голови Новоюлівської сільської ради № 8-к від 26.05.2015 р. про звільнення з роботи ОСОБА_1 - незаконним та скасувати його.»

Вимога № 5. «Зобов`язати Софіївську селищну раду Криворізького району Дніпропетровської області смт.Софіївка, Софіївського району, пош. інд. 53100 Дніпропетровської області бульвар Шевченка 19, внести запис до трудової книжки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , зазначивши датою звільнення з роботи з посади директора КП «Відродження плюс» новий день фактичної видачі копії розпорядження про звільнення, письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, належно оформленої трудової книжки № НОМЕР_1 .»

Вимога № 6. «Зобов`язати Софіївську селищну раду Криворізького району Дніпропетровської області смт.Софіївка. Софіївського району, пош. інд.53100 Дніпропетровської області бульвар Шевченка 19 надати відомість з нарахування повного, остаточного розрахунку при звільнені ОСОБА_1 з роботи з посади директора КП «Відродження плюс» (починаючі з 09 липня 2013 р. визначеної судовими рішеннями суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказавши суму відрахованих податків, зборів та суму до сплати ) .»

Вимога №7. «Стягнути із Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області кошти на користь ОСОБА_1 суму залишеного боргу за судовими рішеннями що набрали законної сили за період з 09 липня 2013 р. по 25 червня 2015 р. , у розмірі - 24536.59 грн. (двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять шість гривен. 59 копійки ). після вже відрахованих з неї передбачених законом податків та обов`язкових платежів, але не сплачених .»

Вимога № 8. «Стягнути із Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області кошти на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 26 червня 2015 р. по день видачі копій розпоряджень про припинення дії контракту від 14.01.2011р. та про звільнення з роботи, виплати повного, остаточного розрахунку по дату фактичного звільнення та належно оформленої трудової книжки № НОМЕР_1 , розмір до дня подачі даного позову, складає- 360081,95 грн, (триста шістдесят тисяч вісімдесят одна гривня. 95 копійок), після вже відрахованих з неї передбачених законом податків та обов`язкових платежів.»

Вимога № 15. « Зобов`язати Софіївську селищну раду Софіївського району Дніпропетровської області виконати обов`язок Новоюлівської сільської ради - подати відомості по ОСОБА_1 до Пенсійного фонду та податкової для підтвердження повного трудового (страхового ) стажу роботи в КП «Відродження плюс» вказавши у звітностях усі суми нарахованого середнього заробітку, утриманих податків, зборів за період з 09 липня 2013 року по день видачі копії розпорядження про звільнення та належно оформленої трудової книжки № НОМЕР_1 .»

Згідно рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2014 за позовом ОСОБА_1 до Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області про поновлення на роботі встановлено, що у липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, у якому просила поновити її на роботі на посаді директора Комунального підприємства «Відродження плюс», визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 8 липня 2013 року про її звільнення з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї контрактом, та за неодноразове грубе порушення керівником чинного законодавства України чи обов`язків, передбачених контрактом, що потягло негативні наслідки, стягнути з відповідача 2 281 грн. 61 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 9 липня 2013 року та 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження їй виплати заробітної плати та поновлення на роботі, які доповнені вимогою про визнання розпорядження сільського голови Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області №5-к від 08 липня 2013 року про її звільнення з займаної посади директора КП «Відродження плюс» як незаконне та скасувати його; зобов`язати відповідача відшкодувати на її користь моральні збитки, до яких призвело порушення її законних прав, в розмірі 15000 гривень; зобов`язати відповідача та співвідповідача сплатити на її користь всі належні суми (середньомісячний заробіток в сумі 2340,00 грн., індексацію) з 09 липня 2013 року до дня постановлення рішення суду.

За результатами розгляду: позов ОСОБА_1 до Новоюлівської сільської ради Софївського району Дніпропетровської області про визнання розпорядження сільського голови Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області про звільнення з посади директора Комунального підприємства «Відродження плюс», розірвання контракту незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Визнано розпорядження сільського голови Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області №5-к та №6-к від 08 липня 2013 року про звільнення з посади директора Комунального підприємства «Відродження плюс» ОСОБА_1 незаконними та скасовано, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства «Відродження плюс». Стягнуто з Комунального підприємства «Відродження плюс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 липня 2013 року по 04 листопада 2014 року в сумі 39664 (тридцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 00 коп після відрахування з неї передбачених законом податків та обов`язкових платежів. Стягнуто з Комунального підприємства «Відродження плюс» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. Допущено негайне виконання рішення суду про поновлення позивачки на роботі та присудження їй виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Стягнуто з Комунального підприємства «Відродження плюс» в дохід держави судовий збір у сумі 730 (сімсот тридцять) грн. 80 грн. Стягнуто з сільського голови Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Відродження плюс» в сумі 39664 (тридцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 00 коп. після відрахування з неї передбачених законом податків та обов`язкових платежів. В решті позовних вимог відмовити як необґрунтованих. Рішення набрало законної сили 14.01.2015.

Згідно рішення Софіївського району Дніпропетровської області від 07.04.2015 за позовом ОСОБА_1 до Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, комунального підприємства «Відродження плюс» в особі директора Мартилога Олександра Станіславовича про стягнення компенсації за невикористані відпустки та оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі та компенсація моральної шкоди, встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, комунального підприємства «Відродження плюс» в особі директора Мартилоги Олександра Станіславовича про стягнення компенсації за невикористані відпустки та оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі та компенсація моральної шкоди, яку уточнила та в обґрунтування позовної заяви зазначає, що згідно рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області її було поновлено на посаді директора КП «Відродження плюс» 29 січня 2015 року, але, фактичного доступу до роботи не було, бо іншим рішенням від 30 січня 2015 року №385-37/VI Новоюлівської сільської ради вирішено -п. 2 цього рішення: в поновленні на роботі ОСОБА_1 відмовлено. Позивач вважала, що не мала виконувати свої службові обов`язки на протязі п`яти місяців, а отже звернулася до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача - Новоюлівської сільської ради за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду, усієї суми 9878,55 грн. (після відрахування з неї податкового збору). Також ОСОБА_1 прохала стягнути з співвідповідача КП «Відродження плюс» грошову компенсацію за невикористані відпустки з 05 березня 2012 року по дату надходження заяви про звільнення від 17 лютого 2015 року в розмірі 12867,13 грн. (після відрахування з неї податкового збору). Крім того, позивач просила стягнути з Новоюлівської сільської ради на свою користь моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та допустити негайне виконання рішення.

За результатами розгляду справи рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 позовні вимоги ОСОБА_1 до Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, комунального підприємства «Відродження плюс» в особі директора Мартилоги Олександра Станіславовича про стягнення компенсації за невикористану відпустку та оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі та компенсація моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства «Відродження плюс» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 5616,10 грн., після відрахування з передбачених законом податків та обов`язкових платежів. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити як необґрунтованих. Стягнуто з комунального підприємства «Відродження плюс» в дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. Набрало сили 19.05.2015.

За рішенням Дніпровського апеляційного суду від 19.05.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року в частині відмови стягнення вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 15392,00 грн. в рахунок відшкодування вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05.11.2014 року по 19.05.2015 року та 200,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області на користь держави судовий збір в розмірі 730,80 грн. за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій. В решті рішення залишено без змін.

Згідно рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2015 по справі позовом ОСОБА_1 до Новоюлівської сільської ради про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди, позовні вимоги ОСОБА_1 до Новоюлівської сільської ради про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано Новоюлівську сільську раду Софіївського району Дніпропетровської області видати ОСОБА_1 трудову книжку № НОМЕР_1 . Стягнуто із Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 кошти за час вимушеного прогулу з 20 травня 2015 року до дня постановлення рішення, а саме по 25 червня 2015 року включно, в розмірі 3078 (три тисячі сімдесят вісім) гривень 40 копійок, після відрахування з неї передбачених законом податків та обов`язкових платежів. Допущено негайне виконання рішення суду про присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Стягнуто з Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 150 (сто п`ятдесят) гривень 00 копійок. Стягнуто з Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 730,80 гривень.

Згідно постанови ВС від 13.11.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2017 року скасовано, рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року залишено в силі. Стягнуто з Новоюлівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області на користь держави 584,64 грн. судового збору.

Отже, як вбачається зі змісту позовних вимог за №4-8 від 01.12.2023 позивач в даному позові звернувся із тими самими вимогами відповідно вищезазначених рішень, але наразі до відповідача - Софіївської селищної ради, обґрунтовуючи звернення невиконанням рішень Новоюлівською сільською радою та вважаючи за необхідним звернутись до суду із вимогами, яким вже надано правову оцінку судом із зазначенням належного відповідача, а саме з урахуванням проведеного об`єднання територіальних громад.

Відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами , про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, з тими самими вимогами.

Згідно постанови КЦС ВС від 29.11.2023 № 638/18026/19 зазначено, що суть преюдиції полягає в недопустимості повторного розгляду судом одного і того ж питання між тими самими сторонами. Враховуючи, що Софіївська селищна рада є фактичним правонаступником Новоюлівської сільської ради, як зазначає позивач розгляд вказаних вимог є по суті повторним переглядом одного і того ж питання між тими самими сторонами.

Враховуючи, що під час виконання рішень питання про заміну вибулої сторони, або заміну правонаступником, особа - сторона виконавчого провадження у відповідності до положень ст. 442 ЦПК України має право звернутися із клопотання про заміну вибулої сторони у виконавчому провадженні, заміну правонаступником. Враховуючи відсутність даних щодо стадії виконання (примусового виконання) рішень суду та відсутності чіткої конкретизації періоду вимог у часі, суддя позбавлений можливості визначитись з питанням про відкриття провадження за даними вимогами.

Вимога №9. «Стягнути із Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області кошти на користь ОСОБА_1 компенсацію прострочених зобов`язань та інфляційних втрат З % за час затримки виконання зобов`язань покладених вищезазначеними судовими рішеннями за період з 01.01.2016 р. по 30.11.2023 р. у розмірі - 41500,40 грн. - (сорок одна тисяча п`ятсот гривень, 40 копійок ).»

Позовні вимоги в частині п.9 слід залишити без руху, оскільки, враховуючи вимоги п.п. 3,4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Враховуючи вимоги за п. 9 позовної заяви, позивачем зазначено: «Стягнути із Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області кошти на користь ОСОБА_1 «компенсацію прострочених зобов`язань та інфляційних втрат 3 %» за час затримки виконання зобов`язань покладених вищезазначеними судовими рішеннями за період з 01.01.2016 р. по 30.11.2023 р. у розмірі - 41500,40 грн.», що суперечить вищезазначеним вимогам, оскільки позивачем не конкретизовано розрахунок чого необхідно визначити - інфляційних витрат чи 3% річних, оскільки розрахунку інфляційних витрат позивачем не проведено, розрахунку не надано.

Вимога № 10. «Стягнути із Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області і кошти на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке зареєстроване за адресою: Україна. 49094. Дніпропетровська обл..місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26. тел.(0562) 317511 Код СДРПОУ 21910427, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка вчинялася шляхом не виконання затвердженого Міністерством фінансів України від 23.04.2015 № 460/26905 порядку Пенсійного фонду України, формування та подання страхувальниками звіту - не сплачено пенсійного податку з нарахованого заробітку ОСОБА_1 починаючи з 09 липня 2013 р., до дня подачі даного позову складає - 19261,85 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті шістдесят одна гривня. 85 копійок).»

Вимога № 11 . «Стягнути із Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області кошти на користь Головного управління державної податкової служби України Дніпропетровська обл.. адреса: Україна. 49005. місто Дніпро. Сімферопольська. 1 /А. код ЄДРПОУ 43145015. тел. -380663456876, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка вчинялася шляхом не виконання ст. ст. 36, 64, 176 п.171.1 ст.171, Податкового кодексу України - не сплачено прибуткового податку з нарахованого заробітку ОСОБА_1 починаючи з 09 липня 2013 р., до дня подачі даного позову складає - 227879,09 грн.(93032,79 + 134846,30 ) (двісті двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят дев`ять гривень 09 копійок ).»

Вимога № 12. «Стягнути із Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області кошти на користь державного бюджету в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка вчинялася шляхом не виконання обов`язку - не сплачено Військового збору 1.5% . з усієї нарахованої ОСОБА_1 суми середнього заробітку за період з 26.06.2015 р. до дня подачі даного позову, складає - 7346,56 грн. (сім тисяч триста сорок шість гривен, 56 копійок ).»

До суду із позовом відповідно до ст.. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

До позову не додано доказів повноважень представлення ОСОБА_1 інтересів Головного управління державної податкової служби України Дніпропетровська області, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, Державного Казначейства України та не доведено порушення прав позивача ОСОБА_1 на момент звернення із даними позовними вимогами відповідачами, зазначеним в п.п.10-12. Додатково суддя зазначає, що даний спір та між цими особами не підлягає розгляду в порядку цивільного провадження судом загальної юрисдикції.

Окремо необхідно зазначити, що дані питання вирішуються при виконанні рішень з привод нарахувань, під час яких виконуються зазначені обов`язкові відрахування. Доказів стосовно порушення прав позивача у вигляді невиконання яких, на момент звернення до суду, всупереч вимогам ст.ст. 15,16 ЦК України позивачем не додано.

Вимога № 13. «Стягнути із Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області кошти на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка вчинялася шляхом не виконання обов`язку Новоюлівської сільської ради, статті 124 Конституції України - несплати вже встановленої судовими рішеннями суми і не відшкодованої раніше, у розмірі - 1420,02 гри. (одна тисяча чотириста двадцять гривен, 02 копійки ) .»

Позивачем заявлено про стягнення суми моральної шкоди, яку вже було розглянуто та стягнуто рішенням Софіївського районного суду. Відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами , про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, з тими самими вимогами.

Також суддя роз`яснює, що питання виконання рішень вирішується шляхом звернення судового рішення до виконання.

Вимога № 14. «Стягнути із Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області кошти на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна занадто тривалим порушенням прав та законних інтересів, факт якого підтверджено наведеними у тексті даної позовної заяви невиконаними судовими рішеннями що набрали законної сили та законами, що стало наслідком моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя, яку я мінімально оцінюю в розмірі - 300 000,00 (триста тисяч) гривень.»

В мотивувальній частині позову, що відповідає даній вимозі заявлено про сукупність суми до стягнення моральної шкоди у розмірі 300000 грн. Враховуючи наявність вже ухвалених судових рішень із задоволенням в частині стягнення сум у відшкодування моральної шкоди суддя вважає, що дана вимога потребує конкретизації «сукупних» сум, з яких складається зазначена сукупна сума.

Вимога № 16. «Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір». П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (забезпечення доступу до правосуддя), а судові витрати які належать оплаті покласти на відповідача за даним позовом - Софіївську селищну раду .»

Згідно п. 1 ч. 1 ст.. 5 ЗУ « Про судовий збір». Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Так, в позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру про та вимоги майнового характеру про стягнення моральної шкоди. Ціна позову 982026 грн.

Згідно ч. 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 300000 грн., не надала до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору за зазначеними вимогами в сумі 3000 грн.

Законом України « Про судовий збір» встановлено для фізичних осіб ставку при звернення з позовною заявою майнового характеру в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073.60 грн.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.

Посилання позивача на ст.5 Закону України « Про судовий збір» про звільнення від сплати судового збору є недоречним, тому що, від сплати судового збору звільняються лише позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, та положення цієї статті не охоплює вимоги про стягнення моральної шкоди.

Окрім того, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N 910/4518/16 (провадження N 12-301гс18).

Отже, заборгованість та компенсацію, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу та матеріальною вимогою, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене вбачається, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача про визнання розпорядження про звільнення з роботи незаконним та скасування; стягнення заборгованості за рішенням суду, що набрали законної сили; стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі копії розпорядження про звільнення та проведення повного, остаточного розрахунку по дату фактичного звільнення, видачі неналежно оформленої трудової книжки; стягнення податку, збору; стягнення компенсації прострочених зобов`язань та інфляційних витрат під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Позивачем, окрім майнових вимог, також заявлені вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнання розпорядження про звільнення з роботи незаконним та скасування його;

- зобов`язання внесення запису до трудової книжки нової дати, зазначивши новий день фактичної видачі копії розпорядження про звільнення, письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми, належно оформленої трудової книжки (дата не вказана);

- зобов`язання подати відомості Софіївську селищну раду;

- зобов`язання ГУ ДКС України у Дніпропетровській області прийняти до виконання судове рішення.

Згідно із ч. 3 ст.6Закону України«Про судовий збір» за подання позовної заяви,що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками,встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Пунктом 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, що на день пред`явлення позову становить 1073,60 грн., що складає 1073,60?4=4294,40 грн.

Вимога №17. «Зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області прийняти до виконання судове рішення, яке буде постановлене за розглядом даного позову, в частинах стягнення із бюджету Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області смт.Софіївка, Софіївського району, пош. ІНД.53100 Дніпропетровської області бульвар Шевченка, 19 кошти на відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_1 та держави.»

Відповідно до ст.. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст.. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Зі змісту даної вимоги вбачається вимога майбутнього можливого порушення, що суперечить чинному законодавству.

Вимога №18. «Ураховуючи статті 116,117, 47, 235, 240-1 Кодексу Законів про Працю України, п. 4.1 та п. 4.2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» та інші фактичні обставини наведені в тексті даної позовної заяви підтверджені доказами, визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 із Позовною заявою від 01.12.2023 р. про захист порушених прав та законних інтересів шляхом визнання розпорядження про звільнення з роботи незаконним та скасувати його ; стягнення заборгованості за рішеннями суду що набрали законної сили; стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі копії розпорядження про звільнення та проведення повного, остаточного розрахунку по дату фактичного звільнення, видачі належно оформленої трудової книжки; стягнення податку, збору; стягнення компенсації прострочених зобов`язань та інфляційних втрат; стягнення відшкодування сукупної моральної шкоди. - поважними та поновити строк на позовну заяву.»

Зі змісту обґрунтування причин поновлення строку на звернення до суду із даним позовом не вбачається строку, який підлягає поновленню за клопотанням позивача, особливо з урахуванням рішень Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2014, 07.04.2015, 25.06.2015, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 р, Постанови ВСУ від 13.11.2019 ухвалених за позовом ОСОБА_1 про визнання розпорядження №5-к та 6-к від 08 липня 2013 року про звільнення незаконним та його скасування, стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09 липня 2013 року по 04 листопада 2014 року з проведенням обов`язкових відрахувань, стягнення моральної шкоди, зобов`язання видати трудову книжку № НОМЕР_1 , стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу з 20 травня 2015 року по 25 червня 2015 року без зазначення позивачем стадій виконання (примусового виконання) вказаних судових рішень, дат порушень за кожною вимогою позовної заяви та ухвалених рішень.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради в особі селищного голови Сегедія Петра Юрійовича про захист порушених прав та законних інтересів шляхом визнання розпорядження про звільнення з роботи незаконним та скасування; стягнення заборгованості за рішенням суду, що набрали законної сили; стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі копії розпорядження про звільнення та проведення повного, остаточного розрахунку по дату фактичного звільнення, видачі неналежно оформленої трудової книжки; стягнення податку, збору; стягнення компенсації прострочених зобов`язань та інфляційних витрат; стягнення сукупної моральної шкоди,- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Кравченко