Справа № 761/35898/23 Суддя в суді першої інст. - Бугіль В.В.

Провадження № 33/824/166/2024 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.

за участю:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванів Калинівського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та застосовано до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 145 (сто сорок п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять) гривень.,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови судді, начальник управління підготовки штабу військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полковник ОСОБА_1 , в порушення вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450, пунктів 5, 7, 9, 10 Розділу V Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, в умовах особливого періоду, 12.11.2019 перебуваючи за місцем несення служби за адресою: АДРЕСА_2 , недбало ставлячись до військової служби, неналежно виконуючи свої службові обов?язки через несумлінне ставлення до них, за наявності об?єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, протягом десяти днів з дня отримання службової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , письмово командира військової частини НОМЕР_1 генерал-лейтенанта ОСОБА_2 про вищевказані обставини, що мають значення для виплати компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень, не доповів, як наслідок за період з 12.11.2019 по 31.12.2019 ОСОБА_1 неправомірно нарахована та останнім отримана грошова компенсація за піднайом (найом) жилих приміщень у розмірі 5 470,03 грн., відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі у розмірі 145 (сто сорок п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять) гривень.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Також просить поновити строк на оскарження постанови судді, посилаючись на те, що в судовому засіданні присутній не був, а копію прийнятого судом рішення отримав поштою 09.12.2023 року.

Мотивуючи свої вимоги вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. При цьому, звертає увагу на те, що об`єм, характеристика та зміст покладених на ОСОБА_1 службових обов`язків судом не досліджувалися, а в протоколі про адміністративне правопорушення не відображено ознак складу інкримінованого правопорушення, не розкрито дані про те, в чому саме полягало недбале ставлення ОСОБА_1 до військової служби.

Також, звертає увагу на те, що договір надання в користування штатно-посадового житла і акт приймання-передачі був підписаний командиром військової частини, у зв`язку з чим командир військової частини був обізнаний з наданням штатно-посадового житла ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній не повідомляв командира про отримане житло.

Крім цього, ОСОБА_1 зазначає, що на момент винесення постанови закінчилися строки, визначені ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі повно, всебічно та об`єктивно дослідженого протоколу № 14 від 02 жовтня 2023 року про адміністративне правопорушення з додатками до нього, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Однак, при накладенні стягнення за дане адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги, передбачені ст. ст. 22, 23 та 33 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують відповідальність.

Так, під час апеляційного перегляду матеріалів справи встановлено, що від дій ОСОБА_1 суттєвої шкоди суспільним інтересам не заподіяно та тяжких наслідків не настало; завдані правопорушенням збитки було відшкодовано, а також враховуючи сукупність даних про особу ОСОБА_1 , який частково визнав свою провину, вперше притягується до адміністративної відповідальності, на даний час проходить військову службу, характеризується позитивно, апеляційний суд приходить до висновку, що скоєне ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, та вважає за можливе, у даному конкретному випадку, у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити останнього від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

При цьому, апеляційний суд вважає, що це буде достатнім для його виправлення та недопущення скоєння ОСОБА_1 правопорушень в майбутньому.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. 22, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - скасувати.

На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження, а провадження у справі закрити.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко