Справа № 420/29679/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.07.2023 р. № 1 про відмову позивачу - ОСОБА_1 в поновленні раніше призначеної пенсії із одночасним зобов`язанням відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату раніш призначеної пенсії позивачу - ОСОБА_1 з травня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є пенсіонером за віком, внутрішньо переміщеною особою з м.Севастополь. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/14598/22 від 06.03.2023 р. визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття відповідних рішень при розгляді заяв про поновлення пенсії раніше призначеної пенсії та зобов`язано повторно розглянути заяви про поновлення раніше призначеної пенсії та прийняти відповідне рішення із урахуванням висновків суду. Однак, всупереч рішенню суду, відповідачем прийнято рішення від 03.07.2023 р. № 1, яким відмовлено позивачу у поновленні раніше призначеної пенсії через відсутність заяви про поновлення пенсії та документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. Позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідача протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 02.11.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Дану ухвалу разом з позовної заявою та додатками доставлено до електронного кабінету відповідача 02.11.2023 р.

Станом на 16.01.2024 р. відповідач відзив на позовну заяву не надав.

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2004 року призначено пенсію за віком у м.Севастополь, яку він отримував до анексії Криму рф у березні 2014 року.

Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.09.2022 р. № 1500-0211-8/91608 останнє нарахування пенсії позивачу проведено 04.04.2014 р. УПФ України в Гагарінському районі м. Севастополя.

Згідно даних КП "ДСС" рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 р., яке набрало законної сили 30.05.2023 р. у справі № 420/14598/22, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не прийняття відповідних рішень при розгляді заяв ОСОБА_1 про поновлення йому пенсії поданих 19.05.2022 р. № 6851/Г-1500-22, 20.05.2022 р. № 13266/Г-2800-22 та 15.09.2022 р. № 13678/Г-2800-22; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути повторно заяви ОСОБА_1 про поновлення йому пенсії поданих 19.05.2022 р. № 6851/Г-1500-22, 20.05.2022 р. № 13266/Г-2800-22 та 15.09.2022 р. № 13678/Г-2800-22 з урахуванням висновків суду у цьому рішенні та шляхом прийняття відповідного рішення.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.07.2023 р. № 1 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за рішенням суду з підстав відсутності заяви про поновлення пенсії та документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, та таким що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб є Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 р. № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII)

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Керуючись ст.2 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII встановлюють, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.

За приписами ч.1 ст.7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Згідно із п.1 Постанови КМУ від 05.11.2014 р. № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України № 1706-VII від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені у ч.1 ст.49 Закону № 1058-IV, зокрема, виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ч.2 ст.49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 р. у справі № 243/5451/17 зазначив, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч.1 ст.49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у поновленні пенсії стала відсутність заяви про поновлення йому пенсії та документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.

Суд вважає дану позицію відповідача помилковою, адже подання заяв про поновлення пенсії позивачу констатована в рішенні Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/14598/22 від 06.03.2023 р., яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути повторно заяви ОСОБА_1 про поновлення йому пенсії поданих 19.05.2022 р. № 6851/Г-1500-22, 20.05.2022 р. № 13266/Г-2800-22 та 15.09.2022 р. № 13678/Г-2800-22 з урахуванням висновків суду у цьому рішенні та шляхом прийняття відповідного рішення.

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності надання документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.

Механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від пенсійного фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації, визначає Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території АР Крим та м. Севастополя, затверджений Постановою КМУ від 02.06.2014 р. № 234 (далі - Порядок № 234).

За приписами пунктів 3 та 4 Порядку № 234 особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон). За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред`являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально. Територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії. Необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно із п.2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.

Суд зауважує, що згідно з п.2.8 Порядку № 22-1, ані іншими нормами закону на позивача не покладений обов`язок щодо надання до органу Пенсійного фонду документів про припинення виплати пенсії. Натомість, вищезгаданими нормами передбачено обов`язок відповідача поновити виплату пенсії після надходження на запит документів про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.

Відповідно до п.2.8 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Згідно із п.4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Про захист персональних даних". Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. № 55 "Деякі питання документування управлінської діяльності".

Отже, наведені відповідачем обставини не є перешкодою для виконання органом Пенсійного фонду покладених на нього обов`язків.

Відсутність пенсійної справи у паперовій формі також не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки особа не може нести негативних наслідків через відсутність або неможливість отримання її пенсійної справи з незалежних від неї причин.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 22.09.2021 у справі № 308/3864/17.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частина 2 статті 20 Закону № 389-VIII передбачає, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені ч.2 ст.64 Конституції України.

Крім того, умова щодо отримання пенсійної справи від органів російської федерації покладає на громадян України надмірний та необґрунтований тягар, що позбавляє права на пенсійні виплати. Враховуючи факт розірвання дипломатичних відносин з російською федерацією, звернення фізичних осіб або ж навіть органів ПФ України до органів російської федерації для витребування пенсійної справи та інших документів, є фактично неможливим, що загалом позбавляє частину громадян України можливості отримувати пенсію, відтак порушує гарантоване Конституцією України право на соціальний захист.

Суд вважає, що позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки витребування пенсійної справи позивача від пенсійного органу за попереднім місцем його проживання покладається саме на орган, що призначає пенсію.

Крім того, відсутність у відповідача можливості направлення відповідного запиту про витребування пенсійної справи, також не може слугувати підставою для відмови у призначенні або виплаті пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.

Окрім того, відповідачем не надані належні докази того, що позивач на час звернення із заявою або на цей час отримує пенсію від органу пенсійного забезпечення російської федерації.

Щодо дати, з якої слід поновити позивачу виплату пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 Порядку № 234 виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

Отже, ОСОБА_1 має право на поновлення виплати пенсії з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії, а саме з травня 2014 року.

На підставі наведеного, суд вважає, що під час прийняття рішення від 03.07.2023 р. № 1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не враховано усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для поновлення раніше призначеної пенсії позивачу, як наслідок, відповідач допустив неналежний розгляд поданих заяв.

З огляду на вищевикладене, з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, суд вважає, що належним способом захисту є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.07.2023 р. № 1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити з травня 2014 року нарахування і виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) від 03.07.2023 р. № 1 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) в поновленні раніше призначеної пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) поновити з травня 2014 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) нарахування і виплату раніше призначеної пенсії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко