Єдиний унікальний номер 725/3969/22

Номер провадження 2/725/834/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н. В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа Чернівецький науково-дослідний експертний-криміналістичний центр МВС України про скасування оцінки майна, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування висновку експертного дослідження Чернівецького НДЕКЦ МВС № ЕД-19/126-22/3212-АВ від 17 травня 2022 року щодо визначення ринкової вартості колісного екскаватора О&K MH CITY номерний знак НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданого позову вказувала, що наказом начальника Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 91 від 18 травня 2022 року «Про примусове відчуження майна» наказано відчужити на користь держав з подальшою конфіскацією транспортний засіб для потреб Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану, а саме екскаватор О&K MH CITY, заводський номер НОМЕР_2 , двигун номер НОМЕР_3 , шасі номер НОМЕР_4 , 1994 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 . Крім того, пунктом 2 Наказу доручено провести оцінку майна, що підлягає примусовому відчуженню, відповідно до порядку, встановленого законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність.

При цьому, 17 травня 2022 року, ще до винесення вищевказаного наказу, до Чернівецького НДЕКЦ МВС надійшла заява заступника начальника відділу № 4 Чернівецького РТЦК та СП від 17 травня 2022 року про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження та 17 травня 2022 року судовим експертом Чернівецького НДЕКЦ МВС Дончаком І.В. складено висновок експертного дослідження № ЕД-19/126-22/3212-АВ, відповідно до якого ринкова вартість колісного екскаватора О&K MH CITY номерний знак НОМЕР_1 становить 652057 грн. 42 коп.

Разом з тим вважає, що висновок вищевказаного експертного дослідження щодо визначення ринкової вартості екскаватора складений без наявних на те підстав, з порушенням норм нормативно правових актів, що регулюють порядок проведення оцінки майна та не відображає дійсну ринкову вартість майна з огляду на наступне.

Зокрема, за змістом ч.4 ст.7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначено, що у разі примусового відчуження майна до акту додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження. При цьому, із відповідною заявою про проведення експертного дослідження заступник начальника відділу № ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся 17 травня 2022 року, однак наказ про примусове відчуження спірного екскаватора прийнято начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже у порушення норм закону оцінка майна виконана на замовлення ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше ніж було прийнято наказ про примусове відчуження майна й відповідно станом на 17 травня 2022 року у відповідача не було жодних правових підстав для вилучення у ОСОБА_1 майна та проведення його оцінки.

Також вказувала й на те, що висновок експертного дослідження проведено із порушенням норм чинного законодавства, які регулюють порядок здійснення оцінки майна та Методики, що в свою чергу призвело до заниження вартості оцінюваного майна. Даний факт також підтверджено й проведеною на запит адвоката суб`єктом оціночної діяльності рецензуванням висновку та складеною рецензію від 25 червня 2022 року, відповідно до якої вид вартості, яка визначається у висновку про оцінку майна, мета оцінки, умови використання результатів оцінки не в повній мірі відповідають нормативно правовим актам, а також не правильно було застосовано при оцінці методичні підходи, методи та оціночні процедури. Не в повному обсязі зібрана уся необхідна для оцінки інформація.

Крім того, з посиланням на нормиЗакону України«Про передачу,примусове відчуженняабо вилученнямайна вумовах правовогорежиму воєнногочи надзвичайногостану» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наводить аргументи про те, що оцінку було здійснено із суттєвим заниженням вартості, не відповідає фактичній ринковій вартості вищевказаного транспортного засобу й відповідно унеможливлює використання складеного висновку відповідно до його мети.

При цьому, факт заниження ринкової вартості екскаватора підтверджується й висновком експертного авто-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості майна проведеного 25 травня 2022 року судовим експертом Павлишиним Я.Д., відповідно до якого ринкова вартість майна за результатами дослідження визначена в розмірі 849378 грн. 80 коп. та проводилася з урахуванням технічного стану екскаватора відповідно до вимог нормативно-правових актів оцінки майна.

Також вказувала й на те, що при проведенні експертного дослідження експерт не попереджувався про кримінальну відповідальність, а також не є відповідним спеціалістом, даний висновок не скріплено підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності, якому було доручено проведення дослідження.

Посилаючись на вказане, просила на підставі положень норм спеціального законодавства, а саме положень Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», ч. 5 ст. 353 ЦК України скасувати даний висновок експертного дослідження.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 підтримала поданий позов з підстав, вказаних у позовній заяві, а також вказала на те, що у даному випадку на її думку належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є саме визнання протиправною оцінки, результати якої відображено у висновку експертного дослідження ЕД-19/126-22/3212-АВ, у зв`язку із чим просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вказуючи на те, що в діях Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відсутні будь-які порушення норм чинного законодавства, які регулюють порядок вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану. При цьому вказав на те, що експертне дослідження було проведено за день до винесення наказу, оскільки проводилося з метою приведення до упорядкування облікованих транспортних засобів. Однак, оскільки екскаватор було затримано працівниками поліції за вчинення протиправних дій та арештовано в рамках кримінального провадження в подальшому було прийнято рішення про його примусове вилучення для потреб ЗСУ, тому й було використано саме проведене за день до затримання транспортного засобу експертне дослідження оцінки вартості екскаватора. Крім того, відповідач при впровадженні процедури вилучення не уповноважений на перевірку правильності проведення експертного дослідження. Також звернув увагу, що враховуючи те, що спірний транспортний засіб було вилучено саме в порядку Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», то в даному випадку позивачем обрано невірний спосіб захисту шляхом скасування акту оцінки майна. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представники залученої до участі в справі третьої особи Чернівецького НДЕКЦ МВС Косован В.С. та ОСОБА_4 подали на адресу суду письмові пояснення, в яких виклали свою позицію щодо заявлених позовних вимог.

Зокрема вказували, що твердження представника позивача про порушення процедури проведення оцінки майна є безпідставними, оскільки у своїй діяльності експерти Чернівецького НДЕКЦ МВС керуються законодавством України про судову експертизу, яке складається з ЗУ «Про судову експертизу» та інших нормативно правових актів. Так, згідно п. 6 ст. 13 ЗУ «Про судову експертизу» судовий експерт має право проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних та фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законодавством. Організаційно-управлінські засади діяльності Експертної служби МВС з приймання, реєстрації, обліку, зберігання, дослідження та повернення ініціатору матеріалів, що надходять для проведення судової експертизи, експертних досліджень та оформлення їх результатів встановлюються Інструкцією з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України, затвердженою наказом МВС України 17 липня 2017 року № 591. Відповідно до п. п. 5, 7 Розділу І Інструкції, підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява ініціатора експертного дослідження. Результати проведеного експертного дослідження оформляються висновком експертного дослідження згідно з вимогами визначеними Інструкцією. Відповідно до ст. 4 ЗУ «про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна здійснюється на умовах і в порядку ЗУ «Про судову експертизу» з урахуванням особливостей, визначених цим законом щодо методичного регулювання оцінки такого майна. При цьому, у дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються усі процедури, пов`язані з оцінкою майна, встановлені нормативно-правовими актами з оцінки майна. Інші положення закону не поширюються на судових експертів, а тому у судового експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС Дончака І.В. було достатньо підстав для проведення експертного дослідження за результатами якого складено висновок експертного дослідження, який оформлено відповідно до вимог Інструкції. Також звернули увагу й на те, що відповідно до п. 60 Національного стандарту №1 визначено, що висновок підписується оцінювачем , який безпосередньо проводив оцінку та скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. При цьому, при проведенні експертного дослідження ОСОБА_5 виступав як судовий експерт, а не як оцінювач й відповідно представник позивача помилково ототожнює такі поняття як «оцінювач» та «експерт», а також «висновок експертного дослідження» та «звіт про оцінку майна», які за своїм змістом є різними суб`єктами, керуються у своїй діяльності різними нормативними актами та є різними документами, вимоги до яких також відрізняються. Крім того, проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, складених судовими експертами Експертної служби МВС чинним законодавством не передбачено, як і не встановлено порядок та можливість скасування висновку експертного дослідження у судовому порядку, що свідчить про невірне обрання позивачем способу захисту своїх прав.

Крім того, звернули увагу суду й на те, що безпідставними є й твердження позивача в тій частині, що експерт ОСОБА_5 не мав відповідної освіти для здійснення такого дослідження, оскільки судовий експерт ОСОБА_5 на момент проведення експертного дослідження являвся атестованим судовим експертом, про що було внесені відомості до Реєстру атестованих судових експертів й відповідно мав право на проведення судової експертизи та експертного дослідження за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу».

Також вказували, що безпідставними є й доводи представника позивача в частині заниження вартості оцінюваного майна, оскільки експерт діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а додатково збирати вихідні дані для проведення експертного дослідження згідно вимог закону експерту заборонено, спірне дослідження він робив виключно на підставі наданих ініціатором вихідних даних.

У судовому засіданні представники підтримали подані письмові пояснення та просили в задоволенні позову відмовити, зокрема у зв`язку із невірним обранням позивачем способу захисту своїх порушених прав. Також вказали, що оспорюваний висновок експертного дослідження проведено з дотриманням положень чинного законодавства.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належав на праві власності екскаватор О&K MH CITY, заводський номер НОМЕР_2 , двигун номер НОМЕР_3 , шасі номер НОМЕР_4 , 1994 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Наказом начальника Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 91 від 18 травня 2022 року «Про примусове відчуження майна» наказано відчужити на користь держав з подальшою конфіскацією транспортний засіб для потреб Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану екскаватор О&K MH CITY, заводський номер НОМЕР_2 , двигун номер НОМЕР_3 , шасі номер НОМЕР_4 , 1994 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .

Пунктом 2 Наказу доручено провести оцінку майна, що підлягає примусовому відчуженню, відповідно до порядку, встановленого законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність.

При цьому, 17 травня 2022 року до Чернівецького НДЕКЦ МВС надійшла заява заступника начальника відділу № 4 Чернівецького РТЦК та СП від 17 травня 2022 року про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження та 17 травня 2022 року судовим експертом Чернівецького НДЕКЦ МВС Дончаком І.В. складено висновок експертного дослідження №ЕД-19/126-22/3212-АВ, відповідно до якого ринкова вартість колісного екскаватора О&K MH CITY номерний знак НОМЕР_1 могла становить 652057 грн. 42 коп.

19.05.2022 року на підставі наказу начальника Чернівецькогорайонного територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки №91від 18травня 2022року здійснено примусове відчуження належного ОСОБА_1 екскаватора О&KMHCITY номернийзнак НОМЕР_1 на користь держави та складено Акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки.

Таким чином,спірні правовідносиниміж сторонамивиникли внаслідокпримусового відчуженняабо вилученнятранспортного засобудля потребЗбройних СилУкраїнив умовах правового режиму воєнного стану.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень ( ст. 64 Конституції України)

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (який в подальшому неодноразово продовжений).

Відповідно до п. 3 Указувизначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39. 41-44, 53 Конституції України.

Отже у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану на період дії правового режиму воєнного стану конституційні права громадян на володіння, користування і розпорядження своєю власністю можуть бути обмежені.

При цьому, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону).

Статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану в тому числі примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка (п. 4 ч.1).

Зокрема, механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначений Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» ( далі Закон).

Так,відповідно довищевказаного Закону,примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості (п.1 ч.1 ст.1 Закону).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону, примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості.У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна, виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ст. 7 Закону).

Згідно до ч. 4ст. 7 Закону,у разі примусового відчуження майна до акту додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику (ч.5 ст. 7 Закону).

За положеннямист.8 Закону, оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

З метою захисту прав громадян, примусове відчуження майна має виключно оплатний характер, зокрема, згідностатті 9 Закону, фізичні особи, у яких відчужені транспортні засоби для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану мають право на відшкодування вартості такого майна.

Відповідно до ч. 2ст. 10 зазначеного Закону, компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів після скасування правового режиму воєнного стану за рахунок коштів державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998(далі - КМУ № 998) затверджено Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Зокрема, пунктом 3 Постанови КМУ № 998 передбачено, що заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна, в умовах правового режиму воєнного стану територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч. 2ст. 11 Закону, для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

Крім того, положеннями ч.2ст.353ЦК України також визначено, щов умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується (ч. 3ст. 353 ЦК України).

Оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, може бути оскаржена до суду (частини третя та четвертастатті 353 ЦК України).

У разі реквізиції майна його попередній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо. Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення у судовому порядку. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов`язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв`язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна (частини п`ята та шостастатті 353 ЦК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 707/1298/22 (провадження № 61-4120св23) зазначено, що як в доктрині приватного права, так і в судовій практиці усталеним є підхід, що: під реквізицією варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника при існуванні надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без такого. Метою реквізиції є усунення або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути, наступити через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин; реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини. Норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності, інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу; залежно від підстави проведення реквізиції, два її види: реквізиція за надзвичайних обставин (частина першастатті 353 ЦК України); реквізиція в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина другастатті 353 ЦК України).

Відмінність між реквізицією (частина першастатті 353 ЦК України) та реквізицією в умовах надзвичайного чи воєнного стану (частина другастатті 353 ЦК України) є момент відшкодування вартості майна: У першому випадку його має бути проведено до примусового відчуження майна, а в другому випадку обов`язок держави відшкодувати вартість майна настає після його примусового відчуження; право вимагати повернення майна обумовлюється наявністю в особи статусу «колишнього» власника.

За допомогою такої конструкції законодавець створює передумови для охорони інтересів приватних осіб.

Повернення майна можливе за умови: припинення надзвичайних обставин, тобто стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, воєнного або надзвичайного стану та ін.; збереження майна; заявлення власником позовної вимоги про його повернення до органу, що проводив його реквізицію або якому передано відповідне майно; встановлення можливості повернення.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що вилучення екскаватора О&K MH CITY, заводський номер НОМЕР_2 , двигун номер НОМЕР_3 , шасі номер НОМЕР_4 , 1994 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 у ОСОБА_1 відбулося відповідно до вимогЗакону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», оскільки було здійснено за наказом начальника Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 91 від 18 травня 2022 року «Про примусове відчуження майна», яким наказано відчужити на користь держав з подальшою конфіскацією транспортний засіб для потреб Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану, про що складено Акт про примусове відчуження майна від 19.05.2022 року.

Разом з тим, не оспорюючи наказ про примусове відчуження майна та акт приймання-передачі транспортного засобу, зокрема з підстав порушення порядку, у тому числі й в частині проведення оцінки майна до винесення наказу про примусове відчуження транспортного засобу, а також проведення оцінки саме у зв`язку з прийняттям рішення про примусове відчуження транспортного засобу, позивачкою оспорюється законність оцінки транспортного засобу та визначення його ринкової вартості, яка відображена у висновку експертного дослідження № ЕД-19/126-22/3212-АВ, оскільки при оцінці транспортного засобу експерт в порушення Закону України «Про судову експертизу», Закону України«Про оцінкумайна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні» та Методики дійшов помилкового висновку, що ринкова вартість такого транспортного засобу становить 652057 грн. 42 коп. й відповідно визначення такої ринкової вартості порушує права позивачки, в якої примусово відчужують даний транспортний засіб, адже можливе відшкодування вартості транспортного засобу буде набагато менше, ніж він реально коштує.

Так, згідно висновку експертного дослідження № ЕД-19/126-22/3212-АВ від 17 травня 2022 року, складеного експертом Чернівецького НДЕКЦ МВС Дончаком І.В., який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення транспортно-товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» ( свідоцтво № НОМЕР_5 , видане ЕКК МВС 18.03.2019 року, підвищено кваліфікацію судового експерта, рішення № 2257 ЕКК МВС 08.02.2021 року), стаж експертної роботи з 2018 року, при визначенні ринкової вартості транспортного засобу на момент проведення дослідження, експертом застосовувався порівняльний підхід для визначення ринкової вартості в рамках методів рекомендованих Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції, та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092від 24.07.2009 року.

При цьому, позивачка оспорюючи вищевказаний висновок експертного дослідження вказувала, що оцінку транспортного засобу проведено без його фактичного огляду, зокрема без дослідження усіх його характеристик та його ринкову вартість визначено в порівнянні з аналогічними транспортними засобами, а не ринкову вартість транспортного засобу, що безпосередньо вилучається, що також підтверджено рецензією на висновок експертного дослідження від 26 червня 2022 року, наданою суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 (а.с. 7-10) та висновком експерта № 39-05-22 від 25 травня 2022 року, наданим судовим експертом, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , відповідно до якого ринкова вартість колісного екскаватора О&K MH CITY номерний знак НОМЕР_1 на момент дослідження, з урахуванням його технічного стану складає 894378 грн. 80 коп.( а.с 11-20).

Крім того, позивачка також вказувала що при проведенні дослідження порушено порядок визначення вартості, адже вартість майна визначалась не на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та не суб`єктом оціночної діяльності, а експертною установою Чернівецьким НДЕКЦ, що прямо вплинуло на визначення вартості та ціну даного транспортного засобу. Також в порушенняст.4 Закону України «Про судову експертизу»експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, не забезпечив присутність власника транспортного засобу, а також у висновку експерта не відображено реальний пробіг транспортного засобу та занижено вартість автомобіля.

Таким чином, вважає, що відповідачем порушено порядок визначення вартості, адже вартість майна визначалась не на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та не суб`єктом оціночної діяльності, а експертною установою Чернівецьким НДЕКЦ, що прямо вплинуло на визначення вартості та ціну даного транспортного засобу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що зважаючи на вимоги позивача та пояснення сторін, спірні правовідносини виникли щодо правомірності дій відповідача щодо проведення оцінки майна, яке підлягає примусовому відчуженню, з яким не погоджується позивачка, вважаючи, що експерт діяв з порушенням вимог законодавства при проведенні відповідної оцінки, а тому просила скасувати висновок експертного дослідження щодо визначення ринкової вартості колісного екскаватора.

Так, відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 15ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність або відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб.

Так, за положеннямист.8 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

Згідно зст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно достатті 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 9 Закону про оцінку майна встановлено, що Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.

Положення (національністандарти) оцінки майна визначають випадкизастосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України,договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

При цьому, відповідно дост. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Підписаний звіт про оцінку майна підлягає зберіганню оцінювачами та суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання в електронній формі протягом трьох років з дати складення такого звіту, якщо більший строк не встановлено законодавством.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Разом з тим, як вже було встановлено судом, ринкова вартість транспортного засобу визначалася не суб`єктом оціночної діяльності, а судовим експертом Чернівецького НДЕКЦ МВС Дончаком І.В. й відповідно ним складено висновок експертного дослідження, а не звіт чи акт про оцінку майна, який може бути оскаржено в судовому порядку.

Зокрема, у своїй діяльності судові експерти керуються положеннями Закону України «Про судову експертизу», відповідно до якого судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду, а оцінювач займається професійною діяльністю на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, реєстраційна картка або інший документ у випадках, передбачених законом.

У письмовому зверненні (заяві) обов`язково зазначаються найменування або прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, що звертається, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням (заявою) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

При цьому,судовий експертна підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності (частина перша статті 14 Закону України «Про судову експертизу»).

Таким чином, положеннями Закону України «Про судову експертизу» не передбачено можливості оскарження висновків експертизи в порядку цивільного судочинства у разі незгоди позивача, або відповідача з висновками експертів, шляхом подання окремого позову про визнання висновків експертиз недійсним й відповідно суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, ухвалювати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

За таких обставин, оскарження дій судового експерта передбачено у позасудовому порядку, до уповноваженого органу, яким є Центральна експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві юстиції України, й відповідно суд не може перебирати на себе такі повноваження.

Незгода позивача з оцінкою доказів, в тому числі і висновками судових експертиз, може бути підставою для оскарження судового рішення в апеляційному та касаційному порядку, визначеному нормами ЦПК України, а не шляхом пред`явлення позову до осіб, які проводили експертне дослідження, про визнання висновків експертиз недійсними.

Крім того, згідно вимог чинного процесуального законодавства, висновок судового експерта для суду є доказом в конкретній справі і має значення лише для неї. Судова оцінка висновку відбувається в межах певного судового процесу.

При цьому, положеннями процесуального законодавства визначено, що висновок експерта не є обов`язковим і оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Встановивши недоліки судової експертизи, суд має право відреагувати на них, зокрема, призначити повторну або додаткову судову експертизу.

Крім того, учасники справи мають право викладати суду заперечення щодо висновку експерта на загальних підставах у межах справи, у якій такий висновок зроблений, зокрема, особа вправі спростувати висновок експерта шляхом призначення додаткової або повторної експертизи, за наявності для цього підстав. Так само учасник справи не позбавлений можливості заявити клопотання про проведення судової експертизи іншим експертом чи експертною установою. Натомість оскарження такого висновку в іншому судовому провадженні, зокрема подання позову у порядку цивільного судочинства про визнання висновку експерта недійсним не передбачено законом.

Отже, у особи, яка бажає спростувати висновок експерта (експертне дослідження), вважаючи, що він зроблений з порушеннями нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методичних вимог, є декілька процедурних шляхів спростування такого висновку, проте звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства з метою спростування такого висновку в іншій справі не передбачено чинним законодавством України.

Таким чином, згідно положень чинного законодавства висновок експерта (висновок експертного дослідження) є одним із видів доказів, що враховуються судом під час ухвалення рішення у справі, цей документ не може бути окремо оспорений, а тому спосіб та порядок захисту, обраний позивачем, не відповідає змісту статті 16 ЦК України. При цьому, складення висновку експертом не приводить до набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише містить висновки про проведені експертні дослідження за допомогою спеціальних знань, якими володіє експерт, тобто містить констатацію певних фактів, обставин й відповідно підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому, зважаючи на доводи позивача, останній не позбавлений можливості звернутися до суду з вимогами щодо оскарження наказу про примусове відчуженнятранспортного засобута акта про примусове вилучення майна з підстав порушення процедури, визначеної вимогами Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», зокрема в частині не проведення відповідачем згідно наказу оцінки майна, визначеної положеннями ст. 8 Закону, відповідно до якої оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Однак таких вимог в межах даного спору позивачем не порушувалося.

Крім того право позивача на відшкодування вартості примусового відчуженого майна на потреби держави в умовах воєнного стану чи повернення цього майна в судовому порядку виникає після скасування правового режиму воєнного стану, тому в задоволенні вимог позивача в обраний ним спосіб захисту своїх порушених прав, а саме шляхом скасування висновку експертного дослідження, слід відмовити.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПКу разі відмови у задоволенні позову судові витрати, зокрема судовий збір покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.12,13,17,76-81,259,265,273,354, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа Чернівецький науково-дослідний експертний-криміналістичний центр МВС України про скасування оцінки майна, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Н.В. Піхало