Справа № 946/9132/23

Провадження № 3/946/87/24

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 січня 2024 року м. Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І., за участю секретаря Богдан А.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перекладачажестової мови ОСОБА_2 , адвокатаМаксименка О.А.,розглянувши матеріали, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУ НП в Одеській області, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, інваліда ІІІ групи, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 173 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно наданих матеріалів, 26.10.2023 року близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою на адресу сусідки ОСОБА_3 , штовхала її та тягала за волосся, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Максименко О.А. просив закрити провадження у справі, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням встановленого законом строку. Так, рапорт старшого інспектора чергового по лінії 102 зареєстрований 26.10.2023 року, протокол прийняття заяви від ОСОБА_3 та пояснення ОСОБА_3 складені також 26.10.2023 року, однак сам протокол про адміністративне правопорушення лише в листопаді 2023 року, тобто після сплину 24 години, що є припустимим.

Крім того, ОСОБА_1 народилася у молдавському селі Утконосівка Ізмаїльського району Одеської області, за національністю молдаванка, ніколи в своєму житті не вивчала державну українську мову і не розуміє її, є інвалідом третьої групи (глухоніма). В вісімдесятих роках притягувана декілька років навчалася у спеціалізованій школі для глухонімих в місті Болграді Одеської області, у зв`язку з чим, ледь-ледь може писати та читати російською мовою.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 взагалі не володіє державною мовою та має вади здоров`я (є глухонімою), працівник поліції, який складав матеріали у справі про адміністративне правопорушення (пояснення, протокол про адміністративне правопорушення та інші), зобов`язаний був залучити захисника та перекладача, або особи, яка володіє технікою жестової мови для спілкування з особами з вадами слуху.

Разом з тим, захисника та перекладача під час збирання доказів на доведення винуватості ОСОБА_1 залучено не було, права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, не роз`яснені, чим порушено право останньої на захист.

Як наслідок, на його думку, усі зібрані у справі докази є недопустимими.

ОСОБА_1 підтримала доводи адвоката.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 через перекладача жестової мови, та її адвоката, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла такого висновку.

Стаття 245 КУпАП визначає, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом вимог статті 252КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 173 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до статті 268КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Згідно з пунктом 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, у разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Перекладач повинен мати відповідну освіту, що дає право перекладу з іноземної мови на українську, а також попереджається про відповідальність за завідомо неправильний переклад.

Перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення (стаття 274 КУпАП).

Статтею 23 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що жестова мова як мова осіб з вадами слуху є засобом спілкування та навчання і захищається державою, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, серед іншого, забезпечують можливість комунікації осіб з інвалідністю з вадами слуху в органах, установах та закладах соціального захисту населення, правоохоронних органах, органах пожежної безпеки, аварійно-рятувальних службах, закладах охорони здоров`я, навчальних закладах тощо; сприяють наданню послуг перекладачів жестової мови громадянам України з вадами слуху, які користуються жестовою мовою.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції («Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria), пункт 30).

Першочергова оцінка ЄСПЛ застосовності кримінального аспекту ст.6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82-83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.

При цьому, в практиці ЄСПЛ перший критерій має відносну значимість та слугує тільки як відправна точка. Другий та третій критерії являються альтернативними та необов`язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст.6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належало в цілому до «кримінальної» сфери («Озтюрк проти Німеччини»(Ozturk v. Germany), пункт 54;«Лутц проти Німеччини»(Lutz v. Germany), пункт 55).

Аналізуючи вказані вище джерела права, враховуючи вид та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, порівнюючи її з санкцією кримінального правопорушення, передбаченогост.296 КК України, вважаю, що адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП з точки зору Конвенції можна вважати «кримінальним». Тому, з урахуванням засад правосуддя та принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вважаю обґрунтованим застосування в даному випадку положеньст.62 Конституції України, відповідно до частини третьої якої, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

ЄСПЛ має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року).

У справі «Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani v United Kingdom), 32771/96, 24 вересня 2002 року ЄСПЛ став на бік заявника, констатував порушення Конвенції, вказав, що обвинувачений навіть проживши кілька років в Сполученому Королівстві, недостатньо добре розумів англійську мову, внаслідок чого у нього виникли реальні труднощі в розумінні суті пред`явленого йому звинувачення. Інформація про звинувачення має надаватися особі мовою яку він розуміє, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не розуміє її документ, що містить звинувачення, повинен бути перекладений, мовою зрозумілою обвинуваченому (рішення ЄСПЛ Хермі проти Італії, Велика палата Європейського суду (2006) §68).

Матеріали справи містять відомості про те, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності, не розуміє українську мову, є інвалідом ІІІ групи глухоніма, та всупереч відомостей, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, не може донести суду свою усну думку через наявні вади здоров`я.

За наведеного вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було порушено права останньої на захист, зокрема, в частині складення протоколу без участі перекладача та ознайомлення з іншими документами рідною мовою, або мовою жестів, не роз`яснено їй належним чином права та обов`язки, в тому числі право мати захисника та перекладача.

Також, в порушення частини другої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складено більше ніж через два тижні з моменту звернення ОСОБА_3 із заявою до правоохоронних органів про вчинення ОСОБА_1 хуліганський дій.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладається на осіб, визначених статтею 255КУпАП та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до статті 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зпунктом 1частини першоїстатті 247КУпАП провадженняв справіпро адміністративнеправопорушення неможе бутирозпочато,а розпочатепідлягає закриттюу зв`язкуз відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку, що винність ОСОБА_1 не доведена допустимими і належними доказами, а тому всі сумніви у відповідності до статті 62 Конституції України трактує на користь останньої.

За вказаних обставин, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 173 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 173, 247, 251, 252, 266, 276-280, 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя: