ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4741/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків (адреса: 61093, м.Харків, вул.Болбочана Петра,54) до Фізичної особи-підприємця Єрофєєва Сергія Анатолійовича, с.Руська Лозова, Харківська обл. (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення 62817,94 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

10.11.2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Єрофєєва Сергія Анатолійовича про стягнення заборгованості за Договором постачання електричної енергії споживачу №60АР617-1884-21 від 14.07.2021 року у розмірі 62817,94 грн, з яких: 42667,93 грн - сума основного боргу; 7022,39 грн - пеня; 2183,99 грн - 3% річних; 10943,63 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4741/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

11.12.2023 року позивач надав до суду клопотання (вх.№33995), в якому уточнює реквізити рахунку. Таке саме клопотання позивач надав до суду 13.12.2023 року (вх.№34395).

10.01.2024 року позивач надав до суду клопотання (вх.№763) про стягнення судових витрат, в якому просить суд стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

15.11.2023 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка була отримана останнім 24.11.2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.76).

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (далі - Позивач, Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Єрофєєвим Сергієм Анатолійовичем (далі - Відповідач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №60АР617-1884-21 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використанні (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до Додатку 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №60АР617- 1884-21 від 14.07.2021 року обсяги закупівлі електроенергії за цим Договором становлять - 30 000 кВт/год

Відповідно до п.13.1. Договору він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви - приєднання, яка є Додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Термін дії даного Договору не може бути більшим за термін дії Договору споживача про надання послуг розподілу електричної енергії, що укладений Споживачем з Оператором системи розподілу.

В заяві - приєднанні до Договору про постачання електричної енергії споживачу №60АР617-1884-21, початок постачання електроенергії Споживачу зазначено - з 01.08.2021 року.

Відповідно до Додатку 2 Комерційна пропозиція фіксована ціна - 9Б до Договору про постачання електричної енергії споживачу №60АР617-1884-21 від 14.07.2021 року, в розділі Термін дії договору про постачання електричної енергії. Договір на у мовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до 31.12.2021, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії, і так щоразу.

Відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до способу визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.

Згідно із пп. 5.2. та 5.3. Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її можливої зміни.

У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середньозважену ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Ціна за 1 кВт/год без урахування ПДВ, становить 3,935640000 грн, як зазначено в Актах № ХО382001985 від 31 січня 2022, та № ХО382003667 від 28 лютого 2022.

Згідно з підп. а п. 193.1 Податкового кодексу України загальна ставка ПДВ у 2022 році - 20 %.

Відповідно до п. 5.4. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.5. Договору розрахунки Споживача за цим Договором, крім оплати за послугу з розподілу електричної енергії, здійснюються на поточний рахунок Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в іншій не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок/рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію/за послугу з розподілу електричної енергії відповідно до умов цього договору. Спецрахунок/рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника у тому числі у разі його зміни.

Згідно з п.5.6. Договору порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору, а саме: Споживач здійснює оплату за електроенергію до початку розрахункового періоду, в місяці, що передує розрахунковому, попереднім платежем 100% від загальної вартості заявленого в Повідомленні планового обсягу споживання електричної енергії, виходячи з фіксованої ціни та тарифу на послуги з передачі електричної енергії, на підставі рахунку Постачальника на попередню оплату або самостійно розрахованої, грошовими коштами на рахунок. Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії з використанням фактичної закупівельної вартості електричної енергії, що закуплена Постачальником за результатами розрахункового періоду.

Згідно із п.5.8. Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання Сторонами до 12 числа місяця наступного за розрахунковим, відповідного акту купівлі - продажу електричної енергії, акту приймання - передачі електричної енергії.

Згідно з Додатком 2 Комерційна пропозиція до Договору після закінчення розрахункового періоду Постачальник надає Споживачу рахунок на оплату вартості спожитої електроенергії у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, безготівковими грошовими коштами на рахунок Постачальника, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії проводиться в перший робочий день місяця, що слідує за розрахунковим місяцем.

Згідно з п.6.2. Договору Споживач зобов`язується: 1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

За твердженнями позивача, згідно з Актом приймання-передачі електричної енергії №ХО382001985 від 31.01.2022 Позивачем у січні 2022 році було поставлено Відповідачу електричну енергію обсягом 5104 кВт год на суму 24105,01 грн, згідно з Актом приймання-передачі електричної енергії №ХО382003667 від 28.02.2022 Позивачем у лютому 2022 році було поставлено Відповідачу електричну енергію обсягом 3 950 кВт год на суму 18654,94 грн.

Акти приймання-передачі №Х0382001985 від 31.01.2022 та №ХО382003667 від 28.02.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №60АР617-1884-21 від 14.07.2021 року було направлено Відповідачу цінним листом 13.10.2023, які було вручено особисто Відповідачу 24.10.2023 року, про що свідчить інформація з платформи АТ Укрпошта щодо стану доставки відправлення № 6109304147737.

Відповідно до Додатку 2 Комерційна пропозиція до Договору Оплата поставленої електричної енергії здійснюється Споживачем протягом 5 (п`яти) робочих днів від дня отримання рахунку, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Згідно із пп. 3.9. - 3.11. на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Постачальника послуг комерційного обліку (Оператора комерційного обліку) Постачальник до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки складає, підписує і скріплює печаткою Акт приймання - передачі електричної енергії та Акт прийому - передачі наданих послуг (компенсація) і направляє їх Споживачу.

Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання Актів приймання - передачі електричної енергії/прийому - передачі наданих послуг (компенсація) зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання - передачі, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту.

У випадку, якщо протягом зазначеного періоду Постачальник не отримує підписаний Споживачем примірник Акту або обґрунтованої відмови, електрична енергія вважається поставленою та прийнятою Споживачем від Постачальника у відповідному розрахунковому періоді на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Постачальником послуг комерційного обліку до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку.

Оператор системи, відповідно до частини 5 розділу V Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), зобов`язаний формувати та вести реєстр електропостачальників, які мають доступ до мереж оператора системи, реєстр особових рахунків та особові рахунки споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, реєстр власників мереж, які підпадають під визначені критерії малої системи розподілу; надавати послуги комерційного обліку у випадках та обсягах, визначених Кодексом комерційного обліку; надавати електропостачальнику інформацію та документи у строки та в порядку, передбаченому законодавством України та відповідними договорами.

Електропостачальник має право на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

Фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії постачальником ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ (ЕІС - код 56X9300000003405) Споживачу по ідентифікаційному коду- 285962263 (Фізична особа - підприємець Єрофєєв Сергій Анатолійович) за січень 2022 року підтверджений оператором розподілу AT Харківобленерго, а саме копією додатка №10 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 10 липня 2020 №303166, відповідно до якого ФОП Єрофєєву С.А. у січні 2022 року було поставлено електричну енергію обсягом 5104кВт у лютому 2022 року було поставлено електричну енергію обсягом 3950 кВт.

Відповідно до умов Договору (п.5.7.) у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Учасника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до Додатку 2 Комерційна пропозиція Розмір пені та/або штрафу до Договору про постачання електричної енергії споживачу, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми.

Відповідач в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо своєчасної оплати у відповідності до положень договору не виконав, акти приймання передачі не підписав, вмотивовану відмову від підписання актів не надав, у зв`язку із чим у останнього утворився борг у розмірі 42667,93 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7022,39 грн, 2183,99 грн 3% річних та 10943,63 грн інфляційних втрат.

Вищевказані обставини стали підставою звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України Про ринок електричної енергії. Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Статтею 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (ч.1 ст.63 вказаного Закону).

Згідно з ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до чч.1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п.5.6. Договору порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору, а саме: Споживач здійснює оплату за електроенергію до початку розрахункового періоду, в місяці, що передує розрахунковому, попереднім платежем 100% від загальної вартості заявленого в Повідомленні планового обсягу споживання електричної енергії, виходячи з фіксованої ціни та тарифу на послуги з передачі електричної енергії, на підставі рахунку Постачальника на попередню оплату або самостійно розрахованої, грошовими коштами на рахунок. Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії з використанням фактичної закупівельної вартості електричної енергії, що закуплена Постачальником за результатами розрахункового періоду.

Відповідно до п.6 Комерційної пропозиції встановлено, що після закінчення розрахункового періоду постачальник надає споживачу рахунок на оплату вартості спожитої електроенергії у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, безготівковими грошовими коштами на рахунок постачальника, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідкує за розрахунковим.

Позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача рахунків на оплату вартості спожитої електроенергії.

Отже позивач не виконав умови договору щодо направлення рахунку на адресу відповідача.

Позивачем в якості доказів надання послуг з постачання електричної енергії надані акти приймання-передачі електричної енергії: №ХО382001985 від 31.01.2022, відповідно до якого позивачем поставлено відповідачу у січні 2022 році електричну енергію обсягом 5104 кВт год на суму 24105,01 грн; №ХО382003667 від 28.02.2022, відповідно до якого у лютому 2022 році було поставлено Відповідачу електричну енергію обсягом 3 950 кВт год на суму 18654,94 грн.

В зазначених актах не міститься строку, відповідно до настання якого відповідач зобов`язаний сплатити заборгованість за надані послуги.

13.10.2023 року позивачем супровідним листом було направлено відповідачу акти, про що свідчить лист позивача вих. № 617-Сл-13189-10-23 та опис вкладення до цінного листа, які наявні у матеріалах справи (а.с.26-27).

В листі позивачем зазначено, що акти направляються повторно, але доказів надсилання актів на адресу відповідача раніше, до суду позивачем не надано.

Крім того, в зазначеному листі не зазначено про обов`язок відповідача сплатити заборгованість за електроенергію та не вказано строк оплати.

Судом досліджено супровідний лист та встановлено, що позивач просить підписати акти приймання-передачі електричної енергії протягом двох днів.

В актах приймання-передачі електричної енергії також зазначається про обов`язок відповідача щодо підписання вищезазначених актів та повернення їх позивачу протягом двох днів.

З урахуванням пп.3.9. - 3.11. Договору, враховуючи, що відповідач не повернув позивачу підписані Акти та не на надав мотивовану відмову від підписання Актів, електрична енергія вважається поставленою та прийнятою Споживачем від Постачальника.

Поряд з цим суд зазначає, що положеннями ст.530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 910/10958/20).

За вказаних обставин, враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів, суд розцінює поданий позов як вимогу позивача в порядку ст.530 ЦК України.

Факт наявності у відповідача заборгованості за електричну енергію за період з січня 2022 року по лютий 2022 року підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- актом приймання-передачі електричної енергії №ХО382001985 від 31.01.2022, згідно з яким Позивачем у січні 2022 році було поставлено Відповідачу електричну енергію обсягом 5104 кВт год на суму 24105,01 грн;

- актом приймання-передачі електричної енергії №ХО382003667 від 28.02.2022, згідно з яким Позивачем у лютому 2022 році було поставлено Відповідачу електричну енергію обсягом 3950 кВт год на суму 18654,94 грн.

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за період з січня 2022 року по лютий 2022 року за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії №60АР617-1884-21 від 14.07.2021 року складає суму у розмірі 42667,93 грн.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії №60АР617-1884-21 від 14.07.2021, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі у розмірі 42667,93 грн за період січень 2022 року по лютий 2022 року є обґрунтованою, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню у сумі 7022,39 грн, 3 % річних у розмірі 2183,99 грн, інфляційні втрати у розмірі 10 943,63 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з пунктом 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з пунктом 5.7. договору якщо замовник не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, учасник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення замовником строків оплати за цим договором, учасник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Замовник сплачує за вимогою учасника пеню у розмірі, що зазначається цим договором та зазначається у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Пунктом 4 комерційної пропозиції визначено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії поводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена замовником із урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3% річних, інфляційних зазначається у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 днів від дня його отримання замовником.

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з`ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків пені.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем до позовної заяви розрахунку, та встановлено наступне.

Як вбачається із наданого розрахунку, позивачем нараховано пеню у розмірі 7022,39 грн, 3 % річних у розмірі 2183,99 та інфляційні втрати у розмірі 10943,63 грн за період з 11.02.2022 року по 07.11.2023 року на суму боргу 24012,99 грн, та з 11.03.2022 року по 07.11.2023 року на суму боргу 18654,94 грн, відповідно до надано розрахунку.

Суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначено період, з якого здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було здійснено вищезазначені нарахування за актами, а саме:

- актом приймання-передачі електричної енергії №ХО382001985 від 31.01.2022, за яким Позивачем у січні 2022 році було поставлено Відповідачу електричну енергію обсягом 5104 кВт год на суму 24105,01 грн;

- актом приймання-передачі електричної енергії №ХО382003667 від 28.02.2022, за яким Позивачем у лютому 2022 році було поставлено Відповідачу електричну енергію обсягом 3950 кВт год на суму 18654,94 грн.

Пунктом 6 Комерційної пропозиції визначено, що після закінчення розрахункового періоду постачальник надає споживачу рахунок на оплату вартості спожитої електроенергії у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, безготівковими грошовими коштами на рахунок постачальника, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідкує за розрахунковим.

Позивач при здійсненні розрахунку посилається на пп.3.9. - 3.11. Договору, відповідно до яких, на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Постачальника послуг комерційного обліку (Оператора комерційного обліку) Постачальник до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки складає, підписує і скріплює печаткою Акт приймання - передачі електричної енергії та Акт прийому - передачі наданих послуг (компенсація) і направляє їх Споживачу.

Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання Актів приймання - передачі електричної енергії/прийому - передачі наданих послуг (компенсація) зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання - передачі, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту.

У випадку, якщо протягом зазначеного періоду Постачальник не отримує підписаний Споживачем примірник Акту або обґрунтованої відмови, електрична енергія вважається поставленою та прийнятою Споживачем від Постачальника у відповідному розрахунковому періоді на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Постачальником послуг комерційного обліку до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку.

Отже на підставі пп.3.9. - 3.11. Договору позивач нараховує пеню, 3% річних та інфляційні, починаючи з 11.02.2022 та 11.03.2022 відповідно.

Суд не погоджується з твердженням позивача, оскільки вищезазначені пункти, на які посилається позивач в позовній заяві при нарахуванні штрафних санкцій, стосуються лише умов підписання та повернення Акта приймання - передачі електричної енергії та Акта прийому - передачі наданих послуг (компенсація), та не стосуються строку оплати електроенергії.

При цьому, вищезазначені акти було направлені відповідачу 13.10.2023 року, про що свідчить лист позивача вих. № 617-Сл-13189-10-23 та опис вкладення до цінного листа, які наявні у матеріалах справи (а.с.26-27).

В листі позивачем зазначено, що акти направляються повторно, але доказів надсилання актів на адресу відповідача раніше, до суду позивачем не надано.

Строк оплати визначений п.5.6. Договору, який відсилає до комерційної пропозиції.

Як вже зазначалось, п.6 Комерційної пропозиції встановлено, що після закінчення розрахункового періоду постачальник надає споживачу рахунок на оплату вартості спожитої електроенергії у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, безготівковими грошовими коштами на рахунок постачальника, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідкує за розрахунковим.

Позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача рахунків на оплату вартості спожитої електроенергії.

Як зазначено вище, суд визначив строк виконання зобов`язання відповідачем щодо оплати електроенергії з дати звернення позивача до суду.

Отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів направлення на адресу відповідача відповідно до п.6 Комерційної пропозиції рахунків на оплату вартості спожитої електроенергії, у суду відсутні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за період, зазначений позивачем у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд відмовляє з задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 7022,39 грн, 3% річних у розмірі 2183,99 грн та інфляційних втрат у розмірі 10943,63 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення 42667,93 грн заборгованості за поставлену електричну енергію правомірними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем, та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо стягнення 7022,39 грн пені, 2183,99 грн 3% річних,10943,63 грн інфляційних суд відмовляє через необґрунтованість нарахування.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір в розмірі 1823,06 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Решта судового збору покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Як передбачено чч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: - договору № 38GKhz1592-17 про надання правової допомоги від 30.11.2017 року укладеного між Адвокатським об`єднанням «Гарант Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут»;

- додаткова угода № 3 від 29.01.2018 року;

- додаткова угода № 6 від 27.10.2018 року;

- додаткова угода № 9 від 27.12.2019 року;

- додаткова угода № 12 від 15.04.2020 року;

- додаткова угода № 18 від 28.12.2021 року;

- додаткова угода № 22 від 23.12.2022 року;

- додаткова угода № 34 від 31.10.2023 року;

- довіреність від 27.12.2022 року № Др-20-1222 на представника Погрібна Т.С.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 6107 від 27.10.2021 року на адвоката Погрібна Т.С.;

- наказ Адвокатського об`єднання «Гарант Груп» від 17.11.2021 року № 45-ОС про переведення;

- звіт від 02.01.2024 року про фактично надані послуги за додатковою угодою № 34 від 31.10.2023 року;

- акт приймання передачі наданих послуг від 02.01.2024 року за додатковою угодою № 34 від 31.10.2023 року на суму 5000,00 грн.

Судом встановлено, що 30.11.2017 року між позивачем та адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" було укладено Договір про надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Правнича допомога, обумовлена Договором, надавалась адвокатом Погрібною Тетяною Сергієвою, яка відповідно до наказу про переведення від 17.11.2021 року №45-ОС, є адвокатом управління в Харківській області в адвокатському об`єднанні "Гарант Груп".

Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, на підставі вищезазначених документів.

Як вбачається із поданого позивачем акту приймання передачі наданих робіт від 02.01.2024 року на суму 5000,00 грн, адвокатом було надано наступні послуги:

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних втрат з Фізичної особи-підприємця Єровєєва Сергія Анатолійовича у зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань Фізичною особою-підприємцем Єрофєєвим Сергієм Анатолійовичем за договором про постачання електричної енергії № 60АР617-1884-21 від 14.07.2021 року. Складання розрахунку заборгованості. Підготовка та формування додатків до позовної заяви (07.11.2023 року) адвокат АО «Гарант Груп» - Т.Погрібна, 5 годин, вартість 5000,00 грн.

З вищенаведеного акту виконаних робіт вбачається, що адвокатом надано послуги на загальну суму 5000,00 грн.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Також розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченою адвокатом часу (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проаналізувавши складність справи, обсяг наданих послуг, cуд вважає, що сума у розмірі 5000,00 грн за надані адвокатом послуги при розгляді господарським судом даної справи є співмірною.

Таким чином суд визнає обґрунтованими та співмірними при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів позивача в Господарському суді Харківської області витрати в сумі 5000,00 грн, що за висновком суду є розумним, справедливим та таким, що відповідає обсягу наданих адвокатом послуг.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, взявши до уваги категорію та складність справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Проте, відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткової відмови в позові, стягненню з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3396,16 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 3, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Єрофєєва Сергія Анатолійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» (адреса: 61093, м.Харків, вул. Болбочана Петра, 54; код ЄДРПОУ 39590621):

- заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю електричної енергії №60АР617-1884-21 від 14.07.2021 року в розмірі 42667,93 грн (на поточний рахунок НОМЕР_2 , МФО 351823, в Фiлiї - Харкiвського обласного управлiння публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України");

- 1823,06 грн судового збору та 3396,16 грн витрат на професійну правничу допомогу (на рахунок НОМЕР_3 в АТ "БАНК АЛЬЯНС", МФО 300119).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "15" січня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт