ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1346/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Верхогляд Т.А., Дармін М.О.

при секретарі: Солодовій І.М.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомленні належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 (повне рішення складено 10.07.2023, суддя Татарчук В.О.) у справі №904/1346/23

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глаголєва 2" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про припинення здійснення зловживання своїми правами та скасування донарахування у розмірі 78 677,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глаголєва 2" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком", в якій просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" припинити здійснювати зловживання своїми правами та скасувати донарахування на загальну суму 78 677,38 грн. (52,8856 грн/м.кв.).

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним нарахуванням відповідачем у червні 2021 року співвласникам будинку №2 по вул. Глаголєва у м. Кривий Ріг суми донарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у розмірі, що перевищує визначений договором тариф, після припинення договірних відносин 01.05.2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у даній справі позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глаголєва 2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" про припинення здійснення зловживання своїми правами та скасування донарахування у розмірі 78 677,38 грн. задоволено повністю; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" припинити здійснювати зловживання своїми правами та скасувати донарахування на загальну суму 78 677,38 грн. (52,8856 грн./м.кв.), що було здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" у червні 2021 року по будинку №2 по вулиці Глаголєва в місті Кривий Ріг; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глаголєва 2" 2 684,00грн витрат по сплаті судового збору та 21 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі №904/1346/23 та закрити провадження у справі; стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що застосування практики Верховного Суду, що ОСББ має самостійне право на звернення до суду (представляти інтереси співвласників) з позовами предметом, яких є нарахування управителем за надані послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій співвласникам будинку, призводить до того, що Управитель будинку має право звертатись із позовною заявою про стягнення заборгованості за попередні періоди обслуговування не окремо до безпосередньо споживачів такої послуги (власників квартир/нежитлових приміщень), а до новоствореного ОСББ, а це суперечить існуючим нормам цивільного законодавства.

Скаржник не заперечує того, що ОСББ може та повинен мати самостійну процесуальну правосуб`єктність (право звернення до суду), але у справах (як правильно вказано у постановах Верховного Суду по справам №910/11948/18 та №815/219/17) де предметом є правовідносини, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань, а не у правовідносинах між попереднім управителем будинку та співвласниками будинку з питань проведення донарахувань за надані житлово-комунальні послуги (чи стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги).

Як вважає апелянт, заявлені позовні вимоги не стосуються питань створення, діяльності, управління або припинення діяльності ОСББ.

На думку скаржника, стороною спору у справі № 904/1346/23 (належним позивачем у даній справі) є фізичні особи - власники житлових/нежитлових приміщень.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що судом першої інстанції було неправильно застосовано положення статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України та порушено частину першу статті 2 ГПК України та оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 по справі №904/1346/23 прийняте судом без урахування висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах, який був викладений у постанові № 910/11948/18.

Відповідач, посилаючись постанову Верховного Суд у від 06 липня 2021 року у справі № 910/11948/18, вважає, що належним способом захисту прав міг би бути: 1) позов споживачів житлово-комунальних послуг до Керуючої компанії про повернення (стягнення) грошових коштів (в разі сплати нарахованих житлово-комунальних послуг); 2) позов Керуючої компанії до споживачів житлово-комунальних послуг про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг (в разі несплати житлово-комунальних послуг), в яких і мали б доводитись обставини безпідставного/неправомірного нарахування/стягнення або несплати споживачами житлово-комунальних послуг їх вартості. У такому разі справа підлягала розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Верхогляд Т.А., Дармін М.О.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 01.08.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/1346/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

04.08.2023 матеріали справи №904/1346/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі №904/1346/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 12.10.2023 о 12 год. 20 хв.

12.10.2023 через систему «Електронний Суд» від представника ТОВ "Керуюча компанія "Дом.Ком" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки повноважний представник з 12.10.2023 по 13.10.2023 буде перебувати у відпустці.

Ухвалою суду від 12.10.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі №904/1346/23 відкладено на 12.12.2023 року об 15:00 годину.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «КК «Дом.Ком», а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Позивач стверджує, що ТОВ «КК «Дом.Ком» здійснює зловживання своїм правом, намагаючись отримати додатковий дохід від співвласників будинку в порядку, не передбаченому законом та поза межами існування договірних зобов`язань.

Позивач пояснює, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача припинити здійснювати зловживання своїми правами виникли та прямо пов`язані з правом відповідача на здійснення остаточного нарахування, яке, на думку позивача, не може бути здійснено поза межами існування договірних зобов`язань та поза межами визначеного Сторонами розміру ціни договірних зобов`язань, а отже нарахування відповідача у тому розмірі, у якому воно було виставлено співвласникам багатоквартирного будинку підлягає скасуванню у судовому порядку.

Також у відзиві зазначено, що враховуючи предмет, характер спору та суб`єктний склад сторін, в тому числі той факт, що позивачем у цій справі є юридична особа, створена з метою захисту та реалізації прав та інтересів співвласників, пов`язаних у тому числі, з належною експлуатацією будинку та отриманні житлово - комунальних послуг належної якості (що відображено у цій справі шляхом фактичного порушення договірних зобов`язань відповідачем у процесі надання послуг з утримання (управління) багатоквартирним будинком), право на звернення з позовом до суду, якої у відповідних правовідносинах передбачено чинним законодавством та статутом об`єднання, підстав для визначення цього спору як спору цивільної юрисдикції немає, а висновок суду першої інстанції про віднесення спору до господарської юрисдикції є правомірним.

Зважаючи на те, що позивачем заявлена позовна вимога про припинення здійснення зловживання своїми правами та скасування донарахування, яка випливає з існуючих на момент виникнення спору договірних правовідносин між співвласниками багатоквартирного будинку та відповідачем, як управителем, що, як було встановлено господарським судом, здійснено остаточне нарахування у розмірі, що значно перевищує затверджений органом місцевого самоврядування тариф та поза межами договірних зобов`язань, що, у свою чергу, за змістом пункту 68 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком призведе до існування залишків, які, у свою чергу, в силу статті 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є коштами саме позивача, що, за своєю сукупністю, свідчать про існування самостійної процесуальної правосуб`єктності позивача, який діяв та діє виключно в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Позивач наголосив, що фактично, процесуальна правосуб`єктність ОСББ прямо пов`язана зі специфікою правовідносин, що виникли та спору, що розглядається, зокрема в частині співвідношення захисту прав та інтересів співвласників та правових наслідків, що стануть підставою для виникнення у ОСББ самостійних грошових вимог.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач звертає увагу, що правовідносини у справах №904/1346/23 та № 910/11948/18 є подібними, тому правильним буде врахувати позицію Верховного Суду стосовно того, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу. В свою чергу, ст. 16 ЦК України та п. 3 ч. 2 ст. 20 ГК України передбачений спосіб відновлення порушеного права, а саме поняття "відновлення становища, яке існувало до порушення", тобто повернення особи у фактичний та юридичний стан відносин, які існували до порушення права, яке, в свою чергу, повертає особі можливість здійснення такого права.

Тому, у даному випадку суду першої інстанції, як доводить скаржник, потрібно було досліджувати обставини не наявності права у відповідача здійснювати донарахування співвласникам станом на момент розгляду справи № 904/1346/23, а питання можливості відновлення становища, яке існувало до порушення права, тобто можливість відновити порушене суб`єктивне право співвласників у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Повернення сторін правовідносин у їх первинне становище, співвласників багатоквартирного будинку та відповідача є неможливим, у зв`язку із тим, що з 01.05.2021 будь-які договірні відносини між відповідачем та співвласниками будинку припинені. Між ОСББ «Глаголева 2» та ТОВ «КК «ДОМ.КОМ» взагалі не існувало будь-яких договірних відносин.

Також за аргументами відповідача судом першої інстанції:

- було неправильно застосовано положення статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України та порушено частину першу статті 2 ГПК України, оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі №904/1346/23 прийняте без урахування висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах, який був викладений у постанові від 06 липня 2021 року по справі № 910/11948/18. Тобто, співвласники багатоквартирного будинку мають право самостійно звертатись до суду з позовом до відповідача та представляти свої інтереси самостійно;

-не досліджено та не з`ясовано належного суб`єктного складу сторін у справі (з урахуванням предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, визначеної ст. 20 ГПК України), що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. Судом першої інстанцій помилково розглянуто спір за правилами господарської юрисдикції, що є підставою для скасування рішення незалежно та закриття провадження;

-не взято до уваги дотримання балансу інтересів усіх співвласників багатоквартирного будинку. Частина співвласників багатоквартирного будинку вже сплатила проведені відповідачем донарахування співвласникам багатоквартирного будинку, визнаючи тим самим, що послуги за період з січня 2017 року по червень 2021 рік з утримання будинку і споруд та прибудинкової території надані повністю та належної якості.

Ухвалою від 12.12.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі №904/1346/23 відкладено на 15.01.2024 об 11:15 годину.

Вищенаведену ухвалу доставлено до електронного кабінету ТОВ "Керуюча компанія "Дом.Ком" у підсистемі ЄСІТС Електронний суд 18.12.2023 згідно до довідки ЦАГС. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600238769636 копія зазначеної ухвали отримана Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Глаголєва 2" 21.12.2023.

15.01.2024 представники сторін наданим процесуальним правом не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

15.01.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2012 між усіма співвласниками багатоквартирного будинку №2 по вул. Глаголєва в м. Кривому Розі (співвласники будинку) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" укладено типовий публічний договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Правовою підставою для укладання вказаного договору було рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради, на підставі якого між Управлінням благоустрою та житлової політики Виконкому Криворізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд по житловим будинкам Жовтневого району (об`єкт № 1) від 21.12.2012, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" є управителем житлових будинків та споруд у Жовтневому районі міста Кривого Рогу, у тому числі у період з 01.04.2013 по 01.05.2021, багатоквартирного будинку за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Глаголєва, будинок 2.

Предметом договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд по житловим будинкам Жовтневого району (об`єкт № 1) від 21.12.2012 є зобов`язання відповідача (управителя) надавати послуги з утримання будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а Управління благоустрою та житлової політики Виконкому Криворізької міської ради, як замовник, надає право Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком", як управителю, відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника (а.с. 19-26 том 1).

У відповідності до положень та додатків до рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" №180 від 12.04.2017, з травня 2017 у розрізі багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Глаголєва, буд. 2 встановлено наступний тариф на послугу з утримання багатоквартирного будинку: 4,4069грн/м.кв. з ПДВ (а.с. 27-29 том 1).

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, 28.08.2018 між ТОВ "Керуюча компанія "Дом.Ком" та співвласниками будинку № 2 по вул. Глаголєва, в особі Меркулова А.В, керуючись положеннями статті 15, 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у редакції від 09.06.2018, положеннями статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у редакції від 10.06.2018, на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку мав бути укладений договір №74/2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, однак, у зв`язку з недосягненням згоди між сторонами щодо його істотних умов, договір про надання послуги з управління з відповідачем так укладено не було.

За змістом абзацу 1 статті 3-1 Розділу VI (Прикінцеві та перехідні положенням) Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у новій редакції) договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Статтею 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

09.09.2020 співвласниками багатоквартирному будинку за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Глаголєва, будинок, 2 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глаголєва 2", що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 31, 32 том 1).

29.03.2021 ОСББ "Глаголєва 2", на підставі прийнятого співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Глаголєва, будинок 2 рішення щодо здійснення господарчого забезпечення діяльності ОСББ "Глаголєва 2" шляхом самозабезпечення, було повідомлено ТОВ "КК "Дом. Ком" щодо припинення між співвласниками та ТОВ "КК "Дом.Ком" будь-яких договірних відносин.

За змістом листа відповідача №225 від 16.04.2021 (а.с. 33 том 1), останній не заперечував проти розірвання договірних відносин не раніше 01.05.2021.

Згідно з наказом відповідача №94/1 від 03.05.2021 "Про вихід будинку з обслуговування та про внесення змін у дислокацію обслуговування" у зв`язку зі зміною форми управління та виходом будинку №2 по вул. Глаголєва в ОСББ наказано начальнику виробничого відділу внести зміни до загальної дислокації будинків та зменшити загальну площу будинків, які обслуговуються підприємством на 1487,69кв.м., підготувати акт прийому передачі технічної документації, головному бухгалтеру здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг у розмірі 52,1925грн/кв.м. з 28.05.2021 (а.с. 80 том 1).

Як зазначає позивач, договір про надання послуг, укладений між відповідачем та співвласниками будинку, припинив свою дію з 01.05.2021.

Однак, незважаючи відсутність договірних відносин з співвласниками будинку, відповідач у червні 2021 року надіслав усім співвласникам будинку рахунки на сплату житлово-комунальних послуг за травень 2021 року.

Позивач вважає незаконним та необґрунтованим здійснення відповідачем у червні 2021 року донарахування на загальну суму 78677,38грн з ПДВ. Зазначає, що відповідач зловживає своїм правом, намагаючись отримати додатковий дохід від співвласників будинку в порядку, не передбаченому законом та договором про надання послуг, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За приписами статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у частинах першій та другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов`язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача припинити зловживання своїми правами та скасування донарахування на загальну суму 78 677,38грн (52,8856грн/м.кв.).

Статтею 385 Цивільного кодексу України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" цей Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про відсутність права у ОСББ представляти інтереси усіх співвласників багатоквартирного будинку в даному випадку.

Так, колегія суддів зазначає, що зважаючи на вищезазначені положення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» мета створення ОСББ, має пряме та безпосереднє відношення до усіх питань, що стосуються будинку, а отже може мати власну, окрему від інтересів кожного окремого члена об`єднання, матеріально-правову зацікавленість у спорах що стосуються будинку. Наявність матеріально-правової зацікавленості у ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності, а отже і права на звернення до суду із самостійним позовом.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах, викладено Верховним Судом у постанові від 17.06.2021 у справі № 908/1420/20.

Як свідчать матеріали справи, на час укладання між співвласниками багатоквартирного будинку 2 по вул. Глаголєва у м. Кривий Ріг та ТОВ «Керуюча компанія «Дом.Ком» публічного договору від 21.12.2012 про надання послуг діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 за №1875-IV (далі - Закон №1875-IV).

Відповідно до статей 12, 13 Закону №1875-IV житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Тобто, всі послуги, у тому числі й послуги з утримання будинку та прибудинкової території є житлово-комунальними послугами.

Частиною 2 статті 14 Закону №1875-IV визначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Сторонами не заперечується, що з грудня 2012 року співвласники багатоквартирного будинку 2 по вул. Глаголєва отримували послуги на підставі типового публічного договору про надання послуг, отже, у відносинах із відповідачем (виконавцем) комунальної послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, в розумінні положень Закону №1875-IV, були споживачами таких послуг. За умовами типового публічного договору про надання послуг споживачі мали обов`язок перед відповідачем (виконавцем) щодо своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

З 10.06.2018 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV та постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» щодо відносин, які регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком втратили чинність із набранням чинності Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712 "Про затвердження правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком".

За змістом абзацу 1 статті 3-1 Розділу VI (Прикінцеві та перехідні положенням) Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII) договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закон №2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону №2189-VIII передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2189-VIII договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з положеннями частини 2 ст. 10 Закону №2189-VIII вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.

Частинами 3-5 ст. 10 Закону №2189-VIII визначено, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. На вимогу споживача надається інформація про фактичні витрати управителя відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих послуг з управління, їхню вартість, а також галузева звітність. Інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих комунальних послуг, їхню вартість, а також галузева звітність.

Частиною 1 статті 18 Закону №2189-VIII управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Пунктами 2, 4 частини 1 ст. 4 Закону №2189-VIII до повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, зокрема, належить затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування.

З огляду на наведені вище положення Закону №2189-VIII з 10.06.2018 до повноважень органів місцевого самоврядування також належить, зокрема: встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання комунальних послуг.

При цьому, як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем 28.08.2018 між ТОВ "Керуюча компанія "Дом.Ком" та співвласниками будинку № 2 по вул. Глаголєва, в особі Меркулова А.В, керуючись положеннями статті 15, 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у редакції від 09.06.2018, положеннями статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у редакції від 10.06.2018, на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку мав бути укладений договір №74/2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, однак, у зв`язку з недосягненням згоди між сторонами щодо його істотних умов, договір про надання послуги з управління з відповідачем так укладено не було.

Отже, виходячи із змісту положень статей 7, 8, 9, 12 Закону №2189-VIII , співвласники будинку №2 по вул. Глаголєва споживали та оплачували послуги згідно з тарифом встановленим рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" №180 від 12.04.2017 та на умовах типового договору про надання послуг від 21.12.2012.

Частинами 1, 2 ст. 14 Закону №2189-VIII передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

Відповідно до частин 3, 4 статті 14 Закону №2189-VIII індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги. Колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. У разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Проаналізувавши вказані положення необхідно зазначити, що у співвласників багатоквартирного будинку є можливість самостійно обрати одну з моделей організації договірних відносин: за індивідуальним договором або за колективним договором.

Судом попередньої інстанції встановлено, що на загальних зборах ОСББ "Глаголєва 2" прийнято рішення про здійснення управління багатоквартирним будинком №2 по вул. Глаголєва через статутні органи позивача. Про таке рішення позивач повідомив відповідача 29.03.2021. Наведене підтверджується листом відповідача №225 від 16.04.2021 (а.с. 33 том 1).

Згідно з наказом відповідача №94/1 від 03.05.2021 "Про вихід будинку з обслуговування та про внесення змін у дислокацію обслуговування" у зв`язку зі зміною форми управління та виходом будинку №2 по вул. Глаголєва з обслуговування наказано начальнику виробничого відділу внести зміни до загальної дислокації будинків та зменшити загальну площу будинків, які обслуговуються підприємством на 1487,69кв.м., підготувати акт прийому передачі технічної документації, головному бухгалтеру здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг у розмірі 52,1925грн/кв.м. з 28.05.2021 (а.с. 80 том 1).

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. У період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу і укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій продовжують надавати у відповідних багатоквартирних будинках виконавці таких послуг, які надавали відповідні послуги до початку проведення конкурсу. Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком або обрання іншого управителя виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій має здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг.

Отже, з огляду на створення ОСББ та повідомлення про вказане рішення відповідача, з 01.05.2021 договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вважається достроково припиненим 01.05.2021.

Поряд з цим, відповідачем саме у червні 2021 року надіслано усім співвласникам будинку рахунки на сплату житлово-комунальних послуг, до яких включено суму спірного донарахування за тарифом 52,8856грн/кв.м. у загальному розмірі 78677,38 грн. на підставі договору, який припинив свою дію 01.05.2021.

Однак, у відповідності до положень та додатків до рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу товариством з обмеженою відповідальністю "КК "Дом.Ком" №180 від 14.04.2017 з травня 2017 у розрізі багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Глаголєва, будинок 2 встановлено наступний тариф за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - 4,4069грн/кв.м. з ПДВ.

При цьому, колегією суддів встановлено, що сторонами не вносилися зміни щодо ціни послуги управління та у відповідний період сторонами, виконавчим комітетом рішення про зміну тарифу або приведення тарифів на послугу з утримання будинків і споруд прибудинкових територій до економічно обґрунтованого рівня прийнято не було.

Докази протилежного (відповідні додаткові угоди) матеріали справи не містять та сторонами суду не надано.

При цьому, матеріали справи також не містять доказів звернення відповідача протягом дії договору від 21.12.2012, тобто до 01.05.2021 до співвласників житлового будинку №2 по вул. Глаголєва з будь-якими пропозиціями щодо збільшення тарифу на такі послуги.

Отже, приймаючи до уваги умови договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та положення Закону №2189-VIII, судом першої інстанції правомірно зазначено, що остаточні розрахунки між співвласниками житлового будинку №2 по вул. Глаголєва та відповідачем мають відбуватись саме у відповідності до умов договору.

Водночас, з урахуванням положень статей 4, 8, 9, 10, 12 Закону №2189-VIII обов`язок, щодо приведення правовідносин щодо надання послуг ОСББ у відповідність вимогам чинного законодавства, та внесення змін до договору, в частині визначення тарифу на такі послуги і доведення такої інформації до споживачів, покладено саме на орган місцевого самоврядування та виконавця (відповідача).

З огляду на зазначені вище положення законодавства та положень ст.ст. 73, 74, 76, 77, 86 ГПК України, суд першої інстанції зробив цілком обґрунтований висновок про безпідставність нарахування відповідачем за травень 2021 року вартості послуг наданих по будинку 2 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Глаголєва, за тарифом 52,8856грн./кв.м., яке здійснено відповідачем у червні 2021 року, зважаючи, що таке нарахування здійснено поза межами строку дії договору та без урахування погодженого сторонами тарифу.

При цьому, місцевий суд вірно зазначив, що у контексті встановлених вище обставин справи про створення ОСББ та повідомлення про вказане рішення відповідача, надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій співвласникам будинку, з 01.05.2021 можливе лише за рішенням загальних зборів та за результатами укладення відповідного договору, як і можливість стягнення із співвласників суми вартості таких послуг.

Тоді як, станом на 01.05.2021 колективного договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території укладеного між ОСББ "Глаголєва 2" та ТОВ «Керуюча компанія «Дом.Ком» укладено не було, доказів існування будь-яких договірних відносин у співвласників із відповідачем, станом на червень 2021 року, матеріали справи також не містять.

Таким чином, Центральний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими висновки суду попередньої інстанції, що оспорюване донарахування, здійснене відповідачем у червні 2021 року, є зловживанням відповідачем своїм правом, яке полягає у намаганні отримати додатковий дохід від співвласників будинку в порядку, не передбаченому ні законом, ні договором про надання послуг, а тому суд першої інстанції правильно встановив наявність підстав для задоволення позову.

Таке зловживання правом не є підставою для виникнення зобов`язання. Є неможливим застосування пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки у співвласників житлового будинку №2 по вул. Глаголєва відсутнє зобов`язання щодо оплати грошових коштів на суму 78 677,38грн., які є платою за послуги надані у період існування спірних правовідносин у розмірі, що перевищує встановлений договором тариф.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 910/11948/18, як на підставу для скасування судового рішення у справі, з огляду на наступне.

Як вбачається з судових рішень у справі № 910/11948/18, предметом спору у даній справі були вимоги про визнання безпідставним та незаконним проведені відповідачем нарахування, позов обґрунтовано безпідставним нарахуванням керуючою компанією співвласникам будинку платежів, за ненадані або надані не в повному обсязі послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, без укладення з ними договорів. Справа розглядалась судами неодноразово. Судовими рішеннями позов задоволено.

Водночас, Верховний Суд, скасовуючи судові рішення у справі та приймаючи нове рішення, зазначив, що задоволення позовних вимог у такому вигляді як вони заявлені у цій справі, не призведе до захисту ані прав останнього, ані прав та охоронюваних законом інтересів співвласників будинку, оскільки внаслідок їх задоволення не вирішено конфлікт щодо нарахування споживачам житлово-комунальних послуг за спірний період. За обставин цієї справи належним способом захисту прав міг би бути: (1) позов споживачів житлово-комунальних послуг до Керуючої компанії про повернення (стягнення) грошових коштів (в разі сплати нарахованих житлово-комунальних послуг); (2) позов Керуючої компанії до споживачів житлово-комунальних послуг про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг (в разі несплати житлово-комунальних послуг), в яких і мали б доводитись обставини безпідставного/неправомірного нарахування/ стягнення або несплати споживачами житлово-комунальних послуг їх вартості. Втім такі позови підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Тоді як, у справі № 904/1326/23, що розглядається, крім вимог про зобов`язання припинити зловживання своїми правами також заявлено вимогу про скасування відповідачем донарахування на загальну суму 78 677,38 грн. з ПДВ.

Також помилковим є посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі №910/11948/18, в якій на його думку, викладено правовий висновок щодо застосування положень ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. 20 ГПК України, оскільки Верховний Суд у справі №910/11948/18 не робив правовий висновок щодо застосування вказаних положень, а лише констатував, що заявлені позовні вимоги не призведуть до захисту прав позивача, тобто є неефективними в даному випадку. Такі висновки Верховного Суду у наведеній справі зроблено в обґрунтування мотивувальної частини постанови щодо перевірки прийнятих судових рішень у справі по суті заявлених вимог, з урахуванням предмету і підстав позову, та конкретних обставин справи, і не є правовим висновком Верховного Суду, про те, як саме повинні застосовуватися норми матеріального і процесуального права у подібних правовідносинах.

Таким чином посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 910/11948/18 в даному випадку є помилковим, оскільки справа, що розглядається апеляційним судом та справа № 910/11948/18 не є подібними, враховуючи всі критерії подібності.

При цьому, колегією суддів під час апеляційного перегляду спірного судового рішення не було встановлено порушень положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та положень ст. 20 ГПК України, оскільки Господарським судом Дніпропетровської області правомірно розглянуто спір господарської юрисдикції, зважаючи на предмет і підстави позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

З огляду на вищезазначене, інші доводи апелянта є необґрунтованими і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, Господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі №904/1346/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі №904/1346/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дом.Ком".

Повний текст постанови складено 16.01.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя М.О. Дармін