Справа 522/22632/23
Провадження 3/522/317/24
ПОСТАНОВА
11.01.2024 суддя Приморського районного суду м. Одеси Іоніді К.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли зПівденного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , т.в.о. генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний лікарсько фізкультурний диспансер» Одеської обласної ради, код ЄДРПОУ 02008365 (далі - КНП «ООЛФД» ООР), місце проживання:м. Одеса,пр.-т Небесної сотні 41, кв. 159 за ч. 1ст. 41КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді т.в.о. генерального директора КНП «ООЛФД» ООР, в порушення вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», при звільненні ОСОБА_2 із займаної посади лікаря стоматолога ортопеда ортопедичного відділення стоматологічного відділу КНП «ООЛФД» ООР за угодою сторін (п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України) з 09.10.2023, згідно з наказом про звільнення № 326 від 05.10.2022, з передбаченою виплатою грошової компенсації за 05 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за період роботи з 01.03.2023 по 09.10.2023 та 04 календарних дня додаткової щорічної відпустки,в порушення ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 01.03.2022 № 2136-ІХ (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2352-ІХ від 01.07.2022) допустив остаточний розрахунок із зазначеним працівником 08.11.2023.
ОСОБА_1 будучи увстановленому порядку повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з`явився.
Разом з цим на адресу суду надійшли письмові заперечення від імені ОСОБА_1 з клопотанням про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.41КУпАП.Клопотання обґрунтованотим,що повнийрозрахунок з ОСОБА_2 своєчасно небув проведенийу зв`язкуіз відсутністюкоштів нарахунку КНП«ООЛФД» ООРта зазначенепорушення булоусунуто -08.11.2023,тобто затиждень доскладання протоколупро адміністративнеправопорушення.Також ОСОБА_1 посилався нанеможливість притягненняйого адміністративноївідповідальності,зважаючи назміни,внесені Законом№ 2352-IXвід 01.07.2022«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо оптимізаціїтрудових відносин»,яким доповнено ст.16Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану»та внесенозастереження дост.265КЗпП України,згідно зякою уперіод діївоєнного стануу разівиконання вповному обсязіта увстановлений строкприписів проусунення порушень,виявлених підчас здійсненняпозапланових заходівдержавного нагляду(контролю),штрафи,передбачені статтею265Кодексу законівпро працюУкраїни,не застосовуються. Крім того, вважав, що на час розгляду справи у суді сплив строк притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Так, ч. 1 ст. 41 КУпАП серед іншого передбачає відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю, - що тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з аналізу диспозиції ч. 1 ст. 41 КУпАП, зазначене адміністративне правопорушення може бути вчинено, як умисно так і з необережності.
Відповідно до приписів ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», ч. 1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 01.03.2022 № 2136-ІХ (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2352-ІХ від 01.07.2022) визначено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Не зважаючи на невизнання винуватості, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41КУпАП, підтверджується наступними дослідженими в ході розгляду справи доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення №ПД/ОД/21475/103/П/ПТ від 15.11.2023; даними копії акту Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПД/ОД/21475/103 від 15.11.2023 складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю, в частині оплати праці, компенсації за невикористані відпустки, яким встановлено, що виплата заробітної плати ОСОБА_2 здійснена з порушенням вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»; копією розпорядження голови Одеської обласної військової адміністрації№148/К-2023 від 13.07.2023, згідно з яким на ОСОБА_1 тимчасово покладено виконання обов`язків генерального директора КНП «ООЛФД» ООР з 13.07.2023; даними копії статуту КНП «ООЛФД» ООР, затвердженого розпорядженням Одеської обласної ради від 27.03.2020; даними копії наказу №326 від 05.10.2023 про звільнення 09.10.2023 ОСОБА_2 з посади лікаря стоматолога ортопеда ортопедичного відділення стоматологічного відділу КНП «ООЛФД» ООР за угодою сторін (п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України), з виплатою компенсації за залишок невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01.03.2023 по 09.10.2023 за 05 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки та 04 календарних дня додаткової щорічної відпустки; копіями розрахункових листів ОСОБА_2 за період з серпня - по листопад 2023 року; відомості розподілу виплат ОМС КНП «ООЛФД» ООР від 08.11.2023; платіжних інструкцій №№1222, 1225 від 08.11.2023; копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 .
Варто зауважити, що 01.07.2022 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01.07.2022 (далі Закон), який набув чинності 19.07.2022. Даним Законом внесено зміни до низки нормативно правових актів, зокрема внесено зміни до КЗпП України, Закону України «Про відпустки», Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ (далі Закон №2136-ІХ). Закон №2136-ІХ доповнено статтею 16 «Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану», згідно з якою у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.
Посилання нанеможливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності,зважаючи назміни,внесені Законом№ 2352-IXвід 01.07.2022у ст.16Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану»,суд вважаєнеспроможними,оскільки штрафза ч.2ст.265КЗпП Україниє фінансовоюсанкцією,яка застосовуєтьсядо юридичнихта фізичнихосіб -підприємців,які використовуютьнайману працю,а томузаборона щодозастосовуються зазначених штрафів у період дії воєнного стану не стосується питання притягнення до адміністративної відповідальності суб`єктів за ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Доводи щодо наявності підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд вважає неспроможними, з огляду на наступне.
Так, ч. 2 ст. 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.
Оскільки допущене ОСОБА_1 порушення тривалодо його усунення 08.11.2023, саме з цього часу повинен обчислюватися, визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк. Таким чином на час розгляду справи визначений законом строк притягнення до адміністративної відповідальності - не закінчився та підстави для закриття провадження відсутні.
Таким чином,приймаючи доуваги доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, з урахуванням характеру правопорушення, даних про особу, ступінь вини, інші обставини справи приходжу до висновку про наявність підстав для накладення на порушника адміністративного стягнення, згідно із санкцією зазначеної статті, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку із винесенням постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.283-285 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.41КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя К.В.Іоніді
