Справа № 161/17222/23

Провадження № 1-кп/161/227/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 15 січня 2024 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

представника юридичної особи ОСОБА_11

представника юридичної особи ОСОБА_12

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12021030000000333 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України.

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2023 року згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями в провадження судді ОСОБА_1 надійшло кримінальне провадження №12021030000000333 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України.

В підготовчому судовому засіданні представник юридичної особи-адвокат ОСОБА_13 заявив клопотання, в якому просив закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Своє клопотання мотивував тим, що як вбачається з тексту ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2023 року у кримінальному провадженні №12021030000000333, 22.03.2023 року старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст.209 КК України. Клопотання слідчого мотивоване тим, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021030000000333 від 23.11.2021, за ч.1 ст.209, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358 КК України, у якому 17.03.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_14 за ч.2 ст.209, ч.3 ст.358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12021030000000333 від 23.11.2021 до шести місяців. Слідчим суддею було продовжено строк зважаючи на те, що завершити досудове розслідування кримінального провадження №12021030000000333 у строк до 17 липня 2023 року об`єктивно неможливо.

Шестимісячний строк даного кримінального провадження закінчувався 17.09.2023 року.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду 06.10.2023 року.

У зв`язку з цим, що представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ТОВ «Верба-ВВ», та й взагалі на адресу даної юридичної особи ні прокурором, ні за його дорученням слідчим, не було повідомлено про завершення досудового розслідування і не було у встановленому законом порядку взагалі ознайомлено з матеріалами кримінального провадження. У зв`язку з цим у даному випадку не підлягає до застосування ч.5 ст.219 КПК України, строк на досудового розслідування не зупинявся і не переривався, а тому закінчився 17.09.2023 року.

Отже, на момент звернення до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12021030000000333 від 23.11.2021 року після повідомлення ОСОБА_6 про підозру закінчився строк досудового розслідування.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження збиралися докази на підставі яких можуть бути вжиті заходи кримінально-правового характеру відносно юридичної особи ТОВ «Верба - ВВ». Крім того, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2023 року задоволено клопотання старшої слідчої СУ ГУНП у Волинській області про накладення арешту на майно, яке належить юридичній особі щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру - ТОВ «Верба-ВВ», та накладено арешт на грошові кошти, що розміщені на банківських рахунках відкритий в АТ «Кредобанк» та відкритий в ПАТ АБ «Укргазбанк».

Отже, юридична особа ТОВ «Верба-ВВ» хоче і не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, однак по своїй суті набуває усіх прав та гарантій як діють відносно підозрюваного і обвинуваченого у кримінальному провадженні. У клопотанні про арешт майна ТОВ «Верба-ВВ» стороною обвинувачення було зазначено, що необхідність накладення арешту зумовлена в тому числі майбутнього виконання вироку і ліквідації юридичної особи, що є найсуворішим заходом кримінально-правового характеру відносно юридичної особи, що ще раз прирівнює статус юридичної особи до підозрюваного. Тому не повідомлення про завершення досудового розслідування і не ознайомлення з матеріалами кримінального провадження повинно нести за собою відповідні санкції, якими у даному випадку є закриття кримінального провадження.

З огляду на все вищевказане, у своїй сукупності, з урахуванням принципу верховенства права, враховуючи, що злочини, які інкримінуються обвинуваченим не відносяться до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, тому кримінальне провадження підлягає до закриття на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

В підготовчому засіданні захисник ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 підтримали дане клопотання та просили його задовольнити посилаючись на викладені в ньому обставини.

Прокурор в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання представника юридичної особи - адвоката ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України відмовити, оскільки вважає заявлене клопотання необґрунтованим, безпідставним , та таким , що суперечить вимогам Закону.

Із письмових заперечень прокурора вбачається, відповідно до вимог частини 1 статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

В кримінальному провадженні №12021030000000333 вперше повідомили 17.03.2023 року про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 358, частиною 2 статті 209 КК України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 3 статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу (частина 4 статті 219 КПК України).

Так, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини 3 статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора (пункт 2 частини 3 статті 294 КПК України).

В ході досудового розслідування кримінального провадження

№ 12021030000000333 ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області продовжувався строк досудового розслідування до 6 місяців.

За таких обставин, строк досудового розслідування кримінального провадження закінчувався 17.09.2023.

12.09.2023 завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021030000000333, про що в той же день повідомлено підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , а також їх захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . На той момент залишалось 5 днів строку досудового розслідування.

04.10.2023 сторона захисту завершила ознайомлення з матеріалами провадження. У зв`язку з цим, період з 13.09.2023 по 04.10.2023 не включається у строк досудового розслідування. На той момент залишалось 4 дні строку досудового розслідування, який мав завершитись 08.10.2023.

04.10.2023 підозрюваним та захисникам вручено обвинувальний акт, який надійшов 05.10.2023 до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Враховуючи вищевказане, обвинувальний акт направлено в межах строку досудового розслідування, що також узгоджується з висновками, викладеними у постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.09.2021 року, а тому підстави для закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України відсутні.

Разом з тим в кримінальному провадженні № 12021030000000333 повідомлено 10.07.2023 ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 209 КК України. Остання підозрювалась в тому, що в період з 23.02.2021 року по 12.07.2021року тимчасово виконуючи обов`язки директора ТОВ «Верба-ВВ» відповідно до наказів за № 20 від 22.02.2021 та № 39 від 18.06.2021, вчинила від імені та в інтересах товариства кримінальні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 209 КК України, що призвело до отримання товариством неправомірної вигоди, що є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 96-3 КК України.

Прокурором 10.07.2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про ТОВ «Верба-ВВ», як про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру. Наступного дня прокурором письмово повідомлено ТОВ «Верба-ВВ» про внесення відомостей.

Відповідно до вимог частини 1 статті 64-1 КПК України представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи.

Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.

З моменту повідомлення ТОВ «Верба-ВВ» про внесення відомостей про юридичну особу до моменту направлення обвинувального акту до суду згадана юридична особа не надала стороні обвинувачення жодних документів щодо їх представника, які передбачені вимогами частини 2 статті 64-1 КПК України. Сторона обвинувачення не уповноважена самостійно визначати відповідного представника, яке покладається на розсуд відповідної юридичної особи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування

При цьому, про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті (частина 7 статті 290 КПК України).

В даному конкретному випадку стороною обвинувачення повідомлено підозрюваних та їх захисників про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення. У зв`язку з відсутністю у провадженні уповноваженого представника юридичної особи, таке повідомлення здійснено не було.

Більше того, відповідно до частини 5 статті 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Заслухавши представника юридичної особи, прокурора, захисників, обвинувачених, ознайомившись з обвинувальним актом та клопотанням представника юридичної особи про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд приходить до наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень, встановлює кримінальну процесуальну форму, зокрема підстави, умови і порядок здійснення процесуальних дій, види, зміст і форму процесуальних рішень, які можуть бути прийняті під час кримінального провадження.

Вимоги щодо будь-якого кримінального процесуального закону не повинні суперечити вимогам, які ставляться до Кримінального процесуального кодексу України як нормативно-правового акта, зокрема приписам статей 4-9 КПК.

За своєю юридичною силою норми, визначені положеннями вказаних статей, є фундаментальними для кримінального процесу, вони уособлюють і визначають своїм змістом юридичну природу інших його норм, які регламентують окремі інститути (субінститути) кримінального процесуального права, що регулюють специфічні прояви окремих кримінальних процесуальних відносин (зокрема, щодо продовження строків досудового розслідування), які є складовими системної множинності відносно самостійних процесуальних правовідносин його суб`єктів.

Приписи закону, яким до КПК внесені зміни, із набранням чинності є нормами кримінального процесуального закону, а отже, мають віддзеркалювати своїм змістом загальні положення і засади цього закону і застосовуватись у тій частині, яка узгоджується із ними, оскільки вони є невід`ємною складовою системи кримінальних процесуальних гарантій (способів і засобів забезпечення здійснення правосуддя), що по суті включає в себе можливість реалізації прав та обов`язків усіма суб`єктами кримінального процесу для досягнення його мети та ефективного вирішення завдань кримінального провадження.

Стороні обвинувачення кримінальні процесуальні гарантії забезпечують можливість здійснення своїх обов`язків для виконання завдань кримінального провадження, а іншим учасникам кримінального процесу - реально використовувати надані їм права для захисту своїх прав та законних інтересів.

Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч. 1 ст. 7 КПК (ч. 6 ст. 9 КПК).

Конституція України, закріпивши в положеннях ч. 1 ст. 58 приписи щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі лише у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

Отже, зворотна дія закону полягає в перегляді вже існуючих правозастосовних актів, прийнятих на основі старої норми або в застосуванні нової норми при наданні правової оцінки юридичним фактам, правовідносинам, що мали місце (відбулися) під час дії старої норми. Якщо ж в межах цих відносин нова норма поширюється лише на ті юридичні факти, права та обов`язки, які мають місце (залишаються існувати, виникають) після введення закону в дію, то ця норма матиме пряму дію (діятиме негайно).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акта.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 283 КПК України, де передбачено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст.113 КПК України процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно з ст.ст.5, 110, 115, ч. 1 ст.291 та ч. 2 ст.283 КПК України, прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування.

Відповідно до положень частини першої статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно п.4 ч.3 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Продовження строків досудового розслідування є відносно самостійним кримінальним процесуальним субінститутом і етапом розвитку правовідносин відповідних суб`єктів, який виникає за наявності умов і підстав, врегульованих положеннями параграфа 4 глави 24 КПК.

Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування є формою кримінальної процесуальної діяльності, що виникають у зв`язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК. Їх зміст відображений у двох аспектах: формальному (юридичному) - встановлені кримінальним процесуальним законом права і обов`язки суб`єктів, та фактичному - конкретні процесуальні дії, що вчинюються суб`єктами, які спрямовані на реалізацію суб`єктивних прав і юридичних обов`язків. Виникають такі відносини з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього подання відповідного клопотання до повноважного щодо продовження процесуального строку суб`єкта.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким, зокрема, внесено зміни до статті 294 КПК та надано повноваження слідчому судді щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після введення в дію цього Закону, тобто з 16 березня 2018 року.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження №12021030000000333 вперше повідомили 17.03.2023 року про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 358, частиною 2 статті 209 КК України.

Далі, ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області продовжувався строк досудового розслідування до 6 місяців.

За таких обставин, строк досудового розслідування кримінального провадження закінчувався 17.09.2023 року.

Відповідно до частини 5 статті 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

12.09.2023 року завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021030000000333, в той же день повідомлено підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , а також їх захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4

04.10.2023 року сторона захисту завершила ознайомлення з матеріалами провадження. Період з 13.09.2023 року по 04.10.2023 року не включається у строк досудового розслідування.

04.10.2023 року підозрюваним та захисникам вручено обвинувальний акт, який надійшов 05.10.2023 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Згідно з положеннями п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Так у справі "Іванов проти України" зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі "Іванов проти України" вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).

В інтерпретації ж до чинного КПК цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК України, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК України).

Частина 4 статті 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до статті 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з положеннями статті 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Судова практика застосування приписів пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України є усталеною у діяльності не тільки Верховного Суду, а й судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі Вищого антикорупційного суду (див. наприклад, ухвала Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року та ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 991/6516/20).

Із 16.03.2018 року введені в дію положення ст. 294 КПК України у редакції Закону № 2147-VIII, відповідно до яких, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 3 ст. 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII).

Таким чином, у законі чітко зазначається про те, що розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування.

Отже, кримінальні процесуальні норми, викладені у статтях 217, 219 КПК України, визначають день початку здійснення досудового розслідування об`єднаних і виділених проваджень і особливості обрахування загального строку досудового розслідування таких проваджень. Натомість жодних приписів щодо порядку вирішення питання про продовження строків досудового розслідування в таких провадженнях, відмінних від загальних положень і приписів ст. 294 КПК України , вказані вище норми не містять.

При цьому відповідно до п. 4 параграфа 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII зміни щодо судового контролю за продовженням строку досудового розслідування не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Разом із тим загальні положення КПК не містять підґрунть до встановлення всупереч приписам ст. 5 КПК окремих правових режимів щодо вирішення питання про продовження строків досудового розслідування, якщо такі відносини виникли з моменту введення в дію Закону № 2147-VIII. Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Отже, положення п. 4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.

Аналогічний правовий висновок викладено Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2022 року при розгляді справи № 753/12578/19.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла до висновку, що незастосування положень Законів № 2147-VIII і № 2617-VIIIу справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін,а також у тих випадках,коли вказані провадження об`єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16 березня 2018року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування.

Суд при вирішенні клопотання представника юридичної особи про закриття кримінального провадження вважає за можливе застосувати вказаний правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 31жовтня 2022 року при розгляді справи № 753/12578/19 про застосування положень ст. 294 КПК і у виділених провадженнях.

Згідно з п.п.19 §1 Розділу 4 Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15.12.2017 рокучастину 1 статті 284КПК України доповнено п.10 та абзацом 12 .

Згідно з п. 10 ч. 1ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно з приміткою до п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно ізЗаконом№2147-VIII від 03.10.2017зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін див.пункт 4§ 2 розділу 4 Закону.

Разом із тим, у п.4 §2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року передбачено, що приписи п.10 та абзацу дванадцятого ч.1 ст.284КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто відповідно до Розділу 6 вказаного Закону та з урахуванням початку роботи Верховного Суду 15.12.2017 року, тобто з 16.03.2018 року

Згідно із загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в ч. 1ст. 58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Водночас Конституція України в ст. 58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Формою реалізації ч. 1 ст.58 Конституції України є положення ч. 1 ст. 5 КПК України, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливими для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.

З огляду на викладене клопотання представника юридичної особи про закриття кримінального провадження за п.10 ч.1ст.284 КПК України задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про можливість призначення справи до судового розгляду суд виходить із такого.

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт разом із додатками відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області підготовче судове засідання було призначено з викликом сторін кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні, та здійснено підготовку до судового розгляду.

Обвинувальний акт, що надійшов до суду відповідає вимогам ст.291 КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудно Луцькому міськрайонному суду.

Судом проведено підготовче судове засідання, за результатом якого не було встановлено підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Судом встановлено перелік осіб, що в судовому засіданні братимуть участь.

Заперечень від учасників судового провадження щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.

При вирішення питання про призначення судового розгляду суд враховує думки прокурора, яка вважав за можливе призначення судового розгляду, представника юридичної особи, захисників та обвинувачених, які проти призначення судового розгляду заперечували.

На підставі ст.314 ч.3 п.6 КПК України суд в інтересах економічного добробуту та прав людини вважає необхідним доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відповідно до ст.314-1 КПК України, Закону України «Про пробацію», яку надати суду в розумний строк для судового розгляду.

Слід роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на підставі ст.ст.14, 16 Закону України «Про пробацію» вони мають право приймати участь у підготовці досудової доповіді, а також на підставі ст.17 вказаного Закону зобов`язаний виконувати законні вимоги персоналу органу пробації та надавати про себе достовірну інформацію персоналу органу з питань пробації.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_5 про витребування документів, суд вважає за необхідне, керуючись ст. ст. 93, 315 КПК України вказане клопотання задовольнити, витребувати від Волинської обласної прокуратури копії документів, що були вилучені 03.08.2023 року в рамках кримінального провадження №12021030000000333 на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськаройонного суду Волинської області від 26.07.2023 року у справі №161/12274/23, згідно «опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду».

Враховуючи, що підготовку до судового розгляду завершено, та керуючись ст.ст. 219, 284, 314-316 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника юридичної особи-адвоката ОСОБА_16 про закриття кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, відмовити.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, у відкритому судовому засіданні на 25 січня 2024 року на 11 годину 00 хвилин у залі судових засідань Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Провести судовий розгляд зазначеного кримінального провадження суддею одноособово в даному складі.

Доручити Камінь-Каширському районному сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області скласти досудову доповідь відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , Ковельському міськрайонному відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченої ОСОБА_9 відповідно до ст.314-1 КПК України, Закону України «Про пробацію», яку надати суду в розумний строк для судового розгляду.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що на підставі ст.ст.14, 16 Закону України «Про пробацію» вони мають право приймати участь у підготовці досудової доповіді, а також на підставі ст.17 вказаного Закону зобов`язані виконувати законні вимоги персоналу органу пробації та надавати про себе достовірну інформацію.

У судове засідання викликати осіб, які братимуть участь у судовому розгляді - учасників судового провадження.

Витребувати від Волинської обласної прокуратури копії документів, що були вилучені 03.08.2023 року в рамках кримінального провадження №12021030000000333 на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.07.2023 року у справі №161/12274/23, згідно «опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду».

Міра запобіжного заходу не обиралась.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення її судом.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та надрукована в одному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1